Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бу ґа Казим єрас лит Kazimieras Būga 6 листопада 1879 с нині Зарасайського району Литва 2 грудня 1924 Кеніґсберґ похован

Казим'єрас Буґа

Казим'єрас Буґа

Бу́ґа Казим'єрас (лит. Kazimieras Būga; 6 листопада 1879, с. , нині Зарасайського району, Литва — 2 грудня 1924, Кеніґсберґ, похований у Каунасі) — литовський мовознавець, лексиколог, лексикограф.

Казим'єрас Буґа
лит. Kazimieras Būga
image
Народився6 листопада 1879(1879-11-06)[1][2]
d, Зарасайський район, Утенський повіт, Литва[3]
Помер2 грудня 1924(1924-12-02)[1](45 років)
Кенігсберг, Вільна держава Пруссія, Веймарська республіка, Німецький Райх
ПохованняПетрашунський цвинтар
Країнаimage Литва
Діяльністьлексикограф, мовознавець, філолог, викладач університету
Alma materСанкт-Петербурзький державний університет
Кенігсберзький університет
Санкт-Петербурзький Імператорський університет (1912)
Галузьмовознавство[4], філологія[4], лексикографія[4] і Університет Вітовта Великого
ЗакладПермський державний університет
Томський державний університет
Університет Вітовта Великого
ВчителіКазімерас Яунюс
Бодуен де Куртене Іван Олександрович і Адальберт Бецценбергер
image Казим'єрас Буґа у Вікісховищі

Біографія

image
Академічний словник Литви, ініційований Бугою

Закінчив Санкт-Петербурзький університет (1912). Працював приват-доцентом (від 1916), професор (1918—1919) Пермського університету; професор Томського (1919—1920) та Литовського (від 1922) університетів. Засновник балтистики в Литві, фундатор історико-етимологічних та ономастичних досліджень литовської мови, основоложник 20-томного академічного словника литовської мови, завершеного 2002. Буґа визначив походження цілої низки українських слів, як спільних із балтійськими мовами, так і запозичених із них. Встановлюючи шляхи та час їхнього проникнення до української мови, найдавніші з них датував періодом до X століття. Висунув теорію про перенесення географічних назв (річок і населених пунктів) з українського Надприп'яття до литовського Наднімання. У Пермі Буґа був колегою Л. Булаховського й до кінця життя листувався з ним (у бібліотеці Вільнюського університету зберігаються 22 листи українського вченого до Буґа). У Вільнюсі 1958—1962 видано тритомник «Rinktiniai raótai» («Вибрані праці») Буґа з докладними «Rodyklås» («Покажчики») до них.

До дня народження Буґа з кінця 90-х рр. щодругий рік у Вільнюському університеті проводяться міжнародні наукові конференції «Етимологія і ономастика».

Праці

Статті

  • Вūga, К. Jotvingu zemes upiu vardu galune-da // Tauta ir Źodis. I, Kaunas, 1923, p. 100.
  • Buga, К. Die Vorgeschichte der Aistischen (Baltischen) Stamme im Lichte der Ortsnamenforschung. Leipzig: Streitberg Festgabe, 1924.

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
    d:Track:Q1264934d:Track:Q429032d:Track:Q18446d:Track:Q1789619
  3. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  4. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863

Література

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Bu ga Kazim yeras lit Kazimieras Buga 6 listopada 1879 s nini Zarasajskogo rajonu Litva 2 grudnya 1924 Kenigsberg pohovanij u Kaunasi litovskij movoznavec leksikolog leksikograf Kazim yeras Bugalit Kazimieras BugaNarodivsya6 listopada 1879 1879 11 06 1 2 d Zarasajskij rajon Utenskij povit Litva 3 Pomer2 grudnya 1924 1924 12 02 1 45 rokiv Kenigsberg Vilna derzhava Prussiya Vejmarska respublika Nimeckij RajhPohovannyaPetrashunskij cvintarKrayina LitvaDiyalnistleksikograf movoznavec filolog vikladach universitetuAlma materSankt Peterburzkij derzhavnij universitet Kenigsberzkij universitet Sankt Peterburzkij Imperatorskij universitet 1912 Galuzmovoznavstvo 4 filologiya 4 leksikografiya 4 i Universitet Vitovta VelikogoZakladPermskij derzhavnij universitet Tomskij derzhavnij universitet Universitet Vitovta VelikogoVchiteliKazimeras Yaunyus Boduen de Kurtene Ivan Oleksandrovich i Adalbert Beccenberger Kazim yeras Buga u VikishovishiBiografiyaAkademichnij slovnik Litvi inicijovanij Bugoyu Zakinchiv Sankt Peterburzkij universitet 1912 Pracyuvav privat docentom vid 1916 profesor 1918 1919 Permskogo universitetu profesor Tomskogo 1919 1920 ta Litovskogo vid 1922 universitetiv Zasnovnik baltistiki v Litvi fundator istoriko etimologichnih ta onomastichnih doslidzhen litovskoyi movi osnovolozhnik 20 tomnogo akademichnogo slovnika litovskoyi movi zavershenogo 2002 Buga viznachiv pohodzhennya ciloyi nizki ukrayinskih sliv yak spilnih iz baltijskimi movami tak i zapozichenih iz nih Vstanovlyuyuchi shlyahi ta chas yihnogo proniknennya do ukrayinskoyi movi najdavnishi z nih datuvav periodom do X stolittya Visunuv teoriyu pro perenesennya geografichnih nazv richok i naselenih punktiv z ukrayinskogo Nadprip yattya do litovskogo Nadnimannya U Permi Buga buv kolegoyu L Bulahovskogo j do kincya zhittya listuvavsya z nim u biblioteci Vilnyuskogo universitetu zberigayutsya 22 listi ukrayinskogo vchenogo do Buga U Vilnyusi 1958 1962 vidano tritomnik Rinktiniai raotai Vibrani praci Buga z dokladnimi Rodyklas Pokazhchiki do nih Do dnya narodzhennya Buga z kincya 90 h rr shodrugij rik u Vilnyuskomu universiteti provodyatsya mizhnarodni naukovi konferenciyi Etimologiya i onomastika PraciStatti Vuga K Jotvingu zemes upiu vardu galune da Tauta ir Zodis I Kaunas 1923 p 100 Buga K Die Vorgeschichte der Aistischen Baltischen Stamme im Lichte der Ortsnamenforschung Leipzig Streitberg Festgabe 1924 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Brozovic D Ladan T Hrvatska enciklopedija LZMK 1999 9272 s d Track Q1264934d Track Q429032d Track Q18446d Track Q1789619 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Czech National Authority Database d Track Q13550863LiteraturaNepokupnij A P Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini T 3 Kiyiv 2004 stor 515

Дата публікації:
Топ