Кадлубиця — місцевість у м. Фастові, один із найбільш давніх мікрорайонів міста.
Кадлубиця Фастів | ||||
вул. Житомирська | ||||
Загальна інформація | ||||
---|---|---|---|---|
50°05′22″ пн. ш. 29°53′23″ сх. д. / 50.089528° пн. ш. 29.889972° сх. д.Координати: 50°05′22″ пн. ш. 29°53′23″ сх. д. / 50.089528° пн. ш. 29.889972° сх. д. | ||||
Країна | Україна | |||
Адмінодиниця | Фастів | |||
Водойма | р. Унава | |||
Площа | ~2 км² | |||
Поштовий індекс | 08504 | |||
Телефонний код | +380-4565 | |||
Головні вулиці | вул. Житомирська, | |||
Підприємства | ТОВ «Фастів-Атвотранс» | |||
Заклади освіти та культури | ДНЗ №6 «Казка» | |||
Парки | Сквер на розі вул. Житомирської і Бояринцева | |||
Відкритий | 1850-ті | |||
Транспорт | ||||
Автобус | А 1, 5, 8, 20 | |||
Карта | ||||
Історія
В 1850-ті роки, по іншу від міста та сторону річки Унава, вздовж ґрунтового шляху на Дідівщину, євреї засновують сільськогосподарську колонію Кадлубиця (Кадлубицьку колону). Ще перед реформою 1861 року деякі поміщики почали продавати свої землі, тому цим скористався відомий київський цукрозаводчик Бродський, який у 1861 році купив біля Фастова 99 десятин землі з метою влаштувати тут єврейську сільськогосподарську колонію. Людей сюди запрошували звідусіль. Здебільшого це була біднота, яка, крім боргів, нічого не мала. У колонії поселилося близько 430 чоловік. Спочатку хліборобство для новоспечених колоністів було досить важкою справою, бо всі вони прийшли з маленьких міст і містечок, де переважно займались ремісництвом. Та вже нове покоління, яке виросло біля землі, стало хліборобським.
Ось що згадував про Кадлубицю у своїх «Сказаннях про населені місцевості Київської губернії» (1864) Лаврентій Похилевич:
Хвастів, містечко в північній частині Васильківського уїзду розміщено при річці Унаві, серед колишньої Хвастівщини, що складається із сіл: Снітинки Великої і Малої, Дорогинки, Веприка, Хвастівця, Червоної, Кадлубиці, Волиці, Бортник, , Пришивальні, Чорногородки, Ставків. Містечко це, розкидане по ярам і височинам, нині належить зі всіма перечисленими селеннями і деревнями до відомства державних майн, має в рік кілька ярмарок, на які приганяють скот з далеких сторін. Жителів обох статей з передмістям Кадлубицею: православних 1576, римських католиків 453 і євреїв 5508. <...> Нині числиться в Хвастові без Кадлубиці жителів об. статей: православних 777, римських католиків 397 і євреїв 3508. <...> До Хвастівського приходу причислені наступні деревні казенного відомства: Кадлубиця, так називається предмістя Хвастова, що лежить на лівій стороні Унави, з'єднане греблею. Жителів в ньому обох статей 757 православних. , раніше велике село Потіїв, в 5-ти верстах від Хвастова. Нині жителів тут обох статей 51. Ксьондзівка, в 4-х верстах. Жителів обох статей 161. До 1842 року деревня ця належала Хвастівському латинському приходському костелу. Нинішній латинський приходський костел у Хвастові кам'яний, побудований в 1793 році на місце розрушеного в 1768 году Швачкою і Бондаренком. Оригінальний текст (рос.) Хвастов, местечко в северной части Васильковского уезда расположено при реке Унаве, среди бывшей Хвастовщины, составлявшейся из сел: Снетинки Великой и Малой, Дорогинки, Веприка, Хвастовца, Червоной, Кадлубицы, Волицы, Бортник, Снегуровки, Пришивальни, Черногородки, Ставков. Местечко это, разбросанное по ярам и возвышенностям, ныне принадлежит со всеми исчисленными селениями и деревнями к ведомству государственных имуществ, имеет в год несколько ярмарок, на которые пригоняют скот с далеких сторон. Жителей обоего пола с предместьем Кадлубицей: православных 1576, римских католиков 453 и евреев 5508. <...> Ныне считается в Хвастове без Кадлубицы жителей об. пола: православных 777, римских католиков 397 и евреев 3508. <...> К Хвастовскому приходу причислены следующие деревни казенного ведомства: Кадлубица, так называется предместье Хвастова, лежащее на левой стороне Унавы, соединяемое греблей. Жителей в нем обоего пола 757 православных. Потиевка, прежде большое село Потиев, в 5-ти верстах от Хвастова. Ныне жителей здесь обоего пола 51. Ксендзовка, в 4-х верстах. Жителей обоего пола 161. До 1842 года деревня эта принадлежала Хвастовскому латинскому приходскому костелу. Нынешний латинский приходский костел в Хвастове каменный, построен в 1793 году на место разрушенного в 1768 году Швачкой и Бондаренком. |
Звідси випливає, що станом на 1864 рік на Кадлубиці (разом із Зразковою колонією) числилося 799 православних, 56 римських католиків та 2000 євреїв (загалом ~2855 чоловік).
Колонія процвітала, уже в 1896 році тут була окрема синагога, населення становило 826 чоловік. Були спроби заснувати кладовище, проте через перешкоди при отриманні дозволу жителі Кадлубиці були змушені користуватися Фастівським єврейським кладовищем.
В цей же час поруч засновується так звана «Зразкова» колонія. У ній 15 єврейських сімей отримали 15,5 десятин землі за фінансової підтримки вище згаданого філантропа Ізраїля Бродського. Проте через згадані раніше проблеми (відсутність у жителів досвіду роботи в сільському господарстві, а також нестачі інвентарю і робочого скоту) з часом більшість колоністів стали здавати свої ділянки в оренду. В 1898–1899 всього лиш три сім'ї займалися землеробством і дві з них мали конів. В 1900 спілці хлібопашців Зразкової належало 102,4 десятин землі, на яких примінялася трьохпільна система сієвідбору.
Ще одна майбутня частина Кадлубиці — Ксьондзівка — деревня, що існувала на території нинішніх вулиць: Генерала Пількевича, Драгоманова, Стеценка, частково Героїв Мінометників. Після вигнання Палія з Фастова ці землі були надані ксьондзам і належали костелу. Раніше записувалась також як "юридика Кадлубицька" чи "Кадлубицька Ксьондзівка". Ксьондзівці належав Панський ставок. Вона зникла після перемоги православ'я над католицизмом у Фастові, тоді землі відібрали у ксьондзів.
Станом на 1900 рік у Кадлубиці було 29 дворів, 434 мешканця (207 чоловіків і 227 жінок), головним заняттям яких було хліборобство. Звичайно, що частина місцевих євреїв займалася торгівлею і перепродажем товарів, виїжджаючи задля цього на ярмарки у сусідні населені пункти. Землі в колоні було 380,82 десятин, яка офіційно належала місцевому «обществу колонистовъ».
Між Кадлубицею, і Фастовом знаходилася Нагорня слобода (або Гора, як її тоді зазвичай називали фастівчани). Вона належала містечку і була підпорядкована волосному правлінню на чолі з Фастівським волосним старшиною. Останнє у ті часи активно роздавало дозволи на відкриття різних кустарних виробництв, середніх і невеличких заводиків на території містечка і його околиць. Так, наприклад, у 1904 році дозвіл на «устройство кожевенного завода» у Фастові отримав казенний селянин Семен Сугак, на «устройство заведения для перетопки сала в Колонии Кадлубица» – Мирим Найштут, на будівництво «водяной мельницы в деревне Великой Офирне» – Олексій і Іван Овчаренки. В цьому ж році, за архівними відомостями, Нухим Лейченко будує у Фастові «малый керосинный склад», Арій Штец – «завод мыла», місцева єврейська громада – будинок з назвою «Талмуд-Тора».
Напередодні революції Кадлубиця мала 400 десятин землі і більше тисячі душ населення. У мальовничій місцевості, в трьох кілометрах від Фастова, де розкинулася Кадлубиця, було збудовано більше сотні хат. Крім хліба колоністи вивозили на продаж городину, садовину.
Під час громадянської війни численні банди, які діяли на Київщині, спалили колонію. Це сталося унаслідок погромів, що здійснені через звинувачення євреїв у «кривавих ритуалах». Жертвами фастівського погрому стали від 1000 до 3000 євреїв. Зразкова колонія була повністю спалена, в Кадлубиці убито 23 єврея, матеріальних збитків завдано на понад 200 мільйонів рублів. Проте близько 300 євреїв були врятовані у підвалах польського дворянина, друга Льва Толстого, Сімеона Івановича Вздульського. Після війни деякі мешканці, які залишились в живих, почали повертатись на старе місце. Було їх дуже мало – тільки 40 чоловік. Станом на 1927 рік на Кадлубиці діяла єврейська школа, там навчалося 20 учнів і був 1 викладач. В 1932 році Кадлубиця була занесена до так званого «чорного списку» — списку сіл, що були репресовані через «невиконання плану по хлібозаготівлі».
З утвердженням радянського режиму в Кадлубицькій колонії було створено сільраду, а в період колективізації – «національний» колгосп «Рейтен пойєр» («Червоний оратай»). Рішенням виконкому Київської обласної ради депутатів трудящих від 28 грудня 1957 року Кадлубицьку сільську раду ліквідовано з включенням села Кадлубиця в смугу міста Фастів.
Зараз Кадлубиця — одна з найбільш населених місцевостей у Фастові (поступається хіба-що ). Найважливіші вулиці — Житомирська та .
Назва
Згідно з місцевою легендою назва місцевості, утвореної у середині XIX століття, походить від слова «Кадош» («קדוש»), що на івриті означає «святий», «святити».
Символіка
Герб затверджений рішенням Фастівської міськради № 23-IX-VII від 03. 03.2016 року.
На картуші білого кольору обрамленого червоно-жовтими вимпелами з китицями розміщений щит на якому зображене гніздо (лелека з лелеченятами), під щитом червона стрічка з написом — Кадлубиця. Вінчає щит лелека з піднятими крилами — оберіг землі і родинного затишку.
Значення кольорів:
- Білий — носій миру, чистоти, недоторканості.
- Червоний — динаміка і оновлення, нові почуття, любов і війна.
- Жовтий — багатство, світле осяяння, небесний і сонячний.
- Синій — благородство, земний і місячний.
- Чорний — відповідальність, смуток і печаль.
У літературі
- Юрій Мушкетик у своїй повісті «Семен Палій» (1954) згадував Кадлубицю (глава 17).
Джерела
- Фастов еврейский: zeldich — LiveJournal [ 24 жовтня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- Фастівщина, Київської області - загальні питання — Ф — GENEO-ГЕНЕО [ 28 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (укр.)
- Фастов | Историко-генеалогическая база данных Украины Бекет | История. Краеведение. Туризм. Генеалогия. Археология. [ 22 липня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- Фастов и окресности - Історичні начерки Фастова - Форум міста Фастів [ 17 липня 2019 у Wayback Machine.] (укр.)
- Ковалюк Л.Л. Бібліотекар-дослідник - Фастівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3
- Освіта Фастова. Сторінки історії - WordPress.com (укр.)
- Динаміка етнічного складу містечкового населення ХХ – початку ХХІ століття (на матеріалах Фастова) Балушок, В. — dspace.nbuv.gov.ua (укр.)
Примітки
- Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні: Київська область. — Український інститут національної пам'яті
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 292.
- Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1957 — № 11 — с. 245.
- Фастов еврейский: zeldich — LiveJournal [ 24 жовтня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- герб Фастова [ 3 липня 2019 у Wayback Machine.] на сайті heraldicum.ru (рос.)
- КГБ: Юрий Михайлович Мушкетик. Семен Палий / Юрій Мушкетик / Украинская проза / Литература ближнего зарубежья / Читать онлайн (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kadlubicya miscevist u m Fastovi odin iz najbilsh davnih mikrorajoniv mista Kadlubicya FastivKadlubicya vul Zhitomirska Zagalna informaciya 50 05 22 pn sh 29 53 23 sh d 50 089528 pn sh 29 889972 sh d 50 089528 29 889972 Koordinati 50 05 22 pn sh 29 53 23 sh d 50 089528 pn sh 29 889972 sh d 50 089528 29 889972Krayina UkrayinaAdminodinicya FastivVodojma r UnavaPlosha 2 km Poshtovij indeks 08504Telefonnij kod 380 4565Golovni vulici vul Zhitomirska Pidpriyemstva TOV Fastiv Atvotrans Zakladi osviti ta kulturi DNZ 6 Kazka Parki Skver na rozi vul Zhitomirskoyi i BoyarincevaVidkritij 1850 ti Transport Avtobus A 1 5 8 20 KartaIstoriyaV 1850 ti roki po inshu vid mista ta storonu richki Unava vzdovzh gruntovogo shlyahu na Didivshinu yevreyi zasnovuyut silskogospodarsku koloniyu Kadlubicya Kadlubicku kolonu She pered reformoyu 1861 roku deyaki pomishiki pochali prodavati svoyi zemli tomu cim skoristavsya vidomij kiyivskij cukrozavodchik Brodskij yakij u 1861 roci kupiv bilya Fastova 99 desyatin zemli z metoyu vlashtuvati tut yevrejsku silskogospodarsku koloniyu Lyudej syudi zaproshuvali zvidusil Zdebilshogo ce bula bidnota yaka krim borgiv nichogo ne mala U koloniyi poselilosya blizko 430 cholovik Spochatku hliborobstvo dlya novospechenih kolonistiv bulo dosit vazhkoyu spravoyu bo vsi voni prijshli z malenkih mist i mistechok de perevazhno zajmalis remisnictvom Ta vzhe nove pokolinnya yake viroslo bilya zemli stalo hliborobskim Os sho zgaduvav pro Kadlubicyu u svoyih Skazannyah pro naseleni miscevosti Kiyivskoyi guberniyi 1864 Lavrentij Pohilevich Hvastiv mistechko v pivnichnij chastini Vasilkivskogo uyizdu rozmisheno pri richci Unavi sered kolishnoyi Hvastivshini sho skladayetsya iz sil Snitinki Velikoyi i Maloyi Doroginki Veprika Hvastivcya Chervonoyi Kadlubici Volici Bortnik Prishivalni Chornogorodki Stavkiv Mistechko ce rozkidane po yaram i visochinam nini nalezhit zi vsima perechislenimi selennyami i derevnyami do vidomstva derzhavnih majn maye v rik kilka yarmarok na yaki priganyayut skot z dalekih storin Zhiteliv oboh statej z peredmistyam Kadlubiceyu pravoslavnih 1576 rimskih katolikiv 453 i yevreyiv 5508 lt gt Nini chislitsya v Hvastovi bez Kadlubici zhiteliv ob statej pravoslavnih 777 rimskih katolikiv 397 i yevreyiv 3508 lt gt Do Hvastivskogo prihodu prichisleni nastupni derevni kazennogo vidomstva Kadlubicya tak nazivayetsya predmistya Hvastova sho lezhit na livij storoni Unavi z yednane grebleyu Zhiteliv v nomu oboh statej 757 pravoslavnih ranishe velike selo Potiyiv v 5 ti verstah vid Hvastova Nini zhiteliv tut oboh statej 51 Ksondzivka v 4 h verstah Zhiteliv oboh statej 161 Do 1842 roku derevnya cya nalezhala Hvastivskomu latinskomu prihodskomu kostelu Ninishnij latinskij prihodskij kostel u Hvastovi kam yanij pobudovanij v 1793 roci na misce rozrushenogo v 1768 godu Shvachkoyu i Bondarenkom Originalnij tekst ros Hvastov mestechko v severnoj chasti Vasilkovskogo uezda raspolozheno pri reke Unave sredi byvshej Hvastovshiny sostavlyavshejsya iz sel Snetinki Velikoj i Maloj Doroginki Veprika Hvastovca Chervonoj Kadlubicy Volicy Bortnik Snegurovki Prishivalni Chernogorodki Stavkov Mestechko eto razbrosannoe po yaram i vozvyshennostyam nyne prinadlezhit so vsemi ischislennymi seleniyami i derevnyami k vedomstvu gosudarstvennyh imushestv imeet v god neskolko yarmarok na kotorye prigonyayut skot s dalekih storon Zhitelej oboego pola s predmestem Kadlubicej pravoslavnyh 1576 rimskih katolikov 453 i evreev 5508 lt gt Nyne schitaetsya v Hvastove bez Kadlubicy zhitelej ob pola pravoslavnyh 777 rimskih katolikov 397 i evreev 3508 lt gt K Hvastovskomu prihodu prichisleny sleduyushie derevni kazennogo vedomstva Kadlubica tak nazyvaetsya predmeste Hvastova lezhashee na levoj storone Unavy soedinyaemoe greblej Zhitelej v nem oboego pola 757 pravoslavnyh Potievka prezhde bolshoe selo Potiev v 5 ti verstah ot Hvastova Nyne zhitelej zdes oboego pola 51 Ksendzovka v 4 h verstah Zhitelej oboego pola 161 Do 1842 goda derevnya eta prinadlezhala Hvastovskomu latinskomu prihodskomu kostelu Nyneshnij latinskij prihodskij kostel v Hvastove kamennyj postroen v 1793 godu na mesto razrushennogo v 1768 godu Shvachkoj i Bondarenkom Zvidsi viplivaye sho stanom na 1864 rik na Kadlubici razom iz Zrazkovoyu koloniyeyu chislilosya 799 pravoslavnih 56 rimskih katolikiv ta 2000 yevreyiv zagalom 2855 cholovik Koloniya procvitala uzhe v 1896 roci tut bula okrema sinagoga naselennya stanovilo 826 cholovik Buli sprobi zasnuvati kladovishe prote cherez pereshkodi pri otrimanni dozvolu zhiteli Kadlubici buli zmusheni koristuvatisya Fastivskim yevrejskim kladovishem V cej zhe chas poruch zasnovuyetsya tak zvana Zrazkova koloniya U nij 15 yevrejskih simej otrimali 15 5 desyatin zemli za finansovoyi pidtrimki vishe zgadanogo filantropa Izrayilya Brodskogo Prote cherez zgadani ranishe problemi vidsutnist u zhiteliv dosvidu roboti v silskomu gospodarstvi a takozh nestachi inventaryu i robochogo skotu z chasom bilshist kolonistiv stali zdavati svoyi dilyanki v orendu V 1898 1899 vsogo lish tri sim yi zajmalisya zemlerobstvom i dvi z nih mali koniv V 1900 spilci hlibopashciv Zrazkovoyi nalezhalo 102 4 desyatin zemli na yakih priminyalasya trohpilna sistema siyevidboru She odna majbutnya chastina Kadlubici Ksondzivka derevnya sho isnuvala na teritoriyi ninishnih vulic Generala Pilkevicha Dragomanova Stecenka chastkovo Geroyiv Minometnikiv Pislya vignannya Paliya z Fastova ci zemli buli nadani ksondzam i nalezhali kostelu Ranishe zapisuvalas takozh yak yuridika Kadlubicka chi Kadlubicka Ksondzivka Ksondzivci nalezhav Panskij stavok Vona znikla pislya peremogi pravoslav ya nad katolicizmom u Fastovi todi zemli vidibrali u ksondziv Stanom na 1900 rik u Kadlubici bulo 29 dvoriv 434 meshkancya 207 cholovikiv i 227 zhinok golovnim zanyattyam yakih bulo hliborobstvo Zvichajno sho chastina miscevih yevreyiv zajmalasya torgivleyu i pereprodazhem tovariv viyizhdzhayuchi zadlya cogo na yarmarki u susidni naseleni punkti Zemli v koloni bulo 380 82 desyatin yaka oficijno nalezhala miscevomu obshestvu kolonistov Mizh Kadlubiceyu i Fastovom znahodilasya Nagornya sloboda abo Gora yak yiyi todi zazvichaj nazivali fastivchani Vona nalezhala mistechku i bula pidporyadkovana volosnomu pravlinnyu na choli z Fastivskim volosnim starshinoyu Ostannye u ti chasi aktivno rozdavalo dozvoli na vidkrittya riznih kustarnih virobnictv serednih i nevelichkih zavodikiv na teritoriyi mistechka i jogo okolic Tak napriklad u 1904 roci dozvil na ustrojstvo kozhevennogo zavoda u Fastovi otrimav kazennij selyanin Semen Sugak na ustrojstvo zavedeniya dlya peretopki sala v Kolonii Kadlubica Mirim Najshtut na budivnictvo vodyanoj melnicy v derevne Velikoj Ofirne Oleksij i Ivan Ovcharenki V comu zh roci za arhivnimi vidomostyami Nuhim Lejchenko buduye u Fastovi malyj kerosinnyj sklad Arij Shtec zavod myla misceva yevrejska gromada budinok z nazvoyu Talmud Tora Naperedodni revolyuciyi Kadlubicya mala 400 desyatin zemli i bilshe tisyachi dush naselennya U malovnichij miscevosti v troh kilometrah vid Fastova de rozkinulasya Kadlubicya bulo zbudovano bilshe sotni hat Krim hliba kolonisti vivozili na prodazh gorodinu sadovinu Pid chas gromadyanskoyi vijni chislenni bandi yaki diyali na Kiyivshini spalili koloniyu Ce stalosya unaslidok pogromiv sho zdijsneni cherez zvinuvachennya yevreyiv u krivavih ritualah Zhertvami fastivskogo pogromu stali vid 1000 do 3000 yevreyiv Zrazkova koloniya bula povnistyu spalena v Kadlubici ubito 23 yevreya materialnih zbitkiv zavdano na ponad 200 miljoniv rubliv Prote blizko 300 yevreyiv buli vryatovani u pidvalah polskogo dvoryanina druga Lva Tolstogo Simeona Ivanovicha Vzdulskogo Pislya vijni deyaki meshkanci yaki zalishilis v zhivih pochali povertatis na stare misce Bulo yih duzhe malo tilki 40 cholovik Stanom na 1927 rik na Kadlubici diyala yevrejska shkola tam navchalosya 20 uchniv i buv 1 vikladach V 1932 roci Kadlubicya bula zanesena do tak zvanogo chornogo spisku spisku sil sho buli represovani cherez nevikonannya planu po hlibozagotivli Z utverdzhennyam radyanskogo rezhimu v Kadlubickij koloniyi bulo stvoreno silradu a v period kolektivizaciyi nacionalnij kolgosp Rejten pojyer Chervonij orataj Rishennyam vikonkomu Kiyivskoyi oblasnoyi radi deputativ trudyashih vid 28 grudnya 1957 roku Kadlubicku silsku radu likvidovano z vklyuchennyam sela Kadlubicya v smugu mista Fastiv Zaraz Kadlubicya odna z najbilsh naselenih miscevostej u Fastovi postupayetsya hiba sho Najvazhlivishi vulici Zhitomirska ta NazvaZgidno z miscevoyu legendoyu nazva miscevosti utvorenoyi u seredini XIX stolittya pohodit vid slova Kadosh קדוש sho na ivriti oznachaye svyatij svyatiti SimvolikaGerb zatverdzhenij rishennyam Fastivskoyi miskradi 23 IX VII vid 03 03 2016 roku Na kartushi bilogo koloru obramlenogo chervono zhovtimi vimpelami z kiticyami rozmishenij shit na yakomu zobrazhene gnizdo leleka z lelechenyatami pid shitom chervona strichka z napisom Kadlubicya Vinchaye shit leleka z pidnyatimi krilami oberig zemli i rodinnogo zatishku Znachennya koloriv Bilij nosij miru chistoti nedotorkanosti Chervonij dinamika i onovlennya novi pochuttya lyubov i vijna Zhovtij bagatstvo svitle osyayannya nebesnij i sonyachnij Sinij blagorodstvo zemnij i misyachnij Chornij vidpovidalnist smutok i pechal U literaturiYurij Mushketik u svoyij povisti Semen Palij 1954 zgaduvav Kadlubicyu glava 17 DzherelaFastov evrejskij zeldich LiveJournal 24 zhovtnya 2019 u Wayback Machine ros Fastivshina Kiyivskoyi oblasti zagalni pitannya F GENEO GENEO 28 zhovtnya 2020 u Wayback Machine ukr Fastov Istoriko genealogicheskaya baza dannyh Ukrainy Beket Istoriya Kraevedenie Turizm Genealogiya Arheologiya 22 lipnya 2019 u Wayback Machine ros Fastov i okresnosti Istorichni nacherki Fastova Forum mista Fastiv 17 lipnya 2019 u Wayback Machine ukr Kovalyuk L L Bibliotekar doslidnik Fastivska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv 3 Osvita Fastova Storinki istoriyi WordPress com ukr Dinamika etnichnogo skladu mistechkovogo naselennya HH pochatku HHI stolittya na materialah Fastova Balushok V dspace nbuv gov ua ukr PrimitkiNacionalna kniga pam yati zhertv Golodomoru 1932 1933 rokiv v Ukrayini Kiyivska oblast Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 veresnya 1946 roku M F Popivskij vidp red 1 vid K Ukrayinske vidavnictvo politichnoyi literaturi 1947 S 292 Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR 1957 11 s 245 Fastov evrejskij zeldich LiveJournal 24 zhovtnya 2019 u Wayback Machine ros gerb Fastova 3 lipnya 2019 u Wayback Machine na sajti heraldicum ru ros KGB Yurij Mihajlovich Mushketik Semen Palij Yurij Mushketik Ukrainskaya proza Literatura blizhnego zarubezhya Chitat onlajn ros