Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Євген Георгійович Кагаров (рос. Евгений Георгиевич Кагаров, 1882–1942) — історик культури стародавнього світу.
| Євген Георгійович Кагаров | |
|---|---|
| Народився | 29 вересня 1883 Тбілісі |
| Помер | 19 березня 1942 (58 років) Єсентуки |
| Країна |  Російська імперія СРСР |
| Діяльність | історик |
| Alma mater | Імператорський Новоросійський університет |
| Галузь | історія |
| Заклад | Харківський університет, Музей антропології та етнографії |
| Посада | професор |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор історичних наук |
| Науковий керівник | Ернст Штерн |
 Роботи у Вікіджерелах | |
Життєпис
Народився 29 вересня 1883 у Тбілісі у родині службовця (старшого лісничого), вірменина.
Середню освіту отримав у 1-й Тбіліській гімназії, завершивши навчання з золотою медаллю. Вищу освіту отримав у 1901—1906 роках на історичному відділенні історико-філологічного факультету Імператорського Новоросійського університету, де поглиблено вивчав археологію та історію стародавнього світу під керівництвом професора Ернста Штерна. 1907 року залишений на кафедрі класичної філології для підготовки до професорського звання під керівництвом Ернста Штерна.
У 1909 році був відправлений у наукове відрядження за кордон. Відвідав Німеччину, Італію, острів Крит, де вів археологічні розкопки. Після повернення в Одесу Є. Кагаров був зарахований на посаду приват-доцента кафедри класичної філології. Доповідав на засіданнях ІФТ та ОБТ при Імператорського Новоросійського університету, ОТІС.
У 1912 році у Московському університеті захистив магістерську дисертацію на тему «рос. Культ фетишей, растений и животных в древней Греции» та перейшов на посаду екстраординарного професора до Харківського університету.
У 1919 році у Харківському університеті захистив докторську дисертацію та у 1920 році отримав звання ординарного професора цього університету.
Від 1925 року до кінця життя жив та працював у Ленінграді на кафедрі етнографії у місцевому університеті та Музеї антропології та етнографії.
Помер 19 березня 1942 року в Єсентуках.
Науковий доробок
Творчий доробок нараховує близько 500 праць, дуже різноманітних за тематикою, що сам історик визнавав головною характерною ознакою своєї праці.
Приділяв головну увагу історії культури стародавніх народів, намагався встановити закономірності розвитку культури. До 1920 року дотримувався постулатів позитивістського соціологізму. У 1920-1930-ті рр. його методологічні погляди еволюціонували у бік філософії марксизму, в інтерпретації Ф. Енгельса. Для розкриття своїх поглядів Є. Кагаров застосовував різні жанри: рецензії, бібліографічні нариси, монографії, статті. Центральне місце у його спадщині посідають праці з історії релігії давніх греків, єгиптян та слов'ян. Головний вплив на його погляди мали видатні релігієзнавці Едвард Барнетт Тайлор та Джеймс Джордж Фрейзер.
Був одним з перших релігієзнавців-соціологів, який прагнув показати розвиток релігії у контексті розвитку культури певного народу. Він широко застосовував історико-порівняльний підхід. За допомогою цього методу він продемонстрував, що давньогрецька релігія ґрунтується на первісних уявленнях. Дослідив явище фетишизму, запропонував нову класифікацію амулетів, інакше пояснив обряди афінського свята Буфоній, заперечив існування у Давній Греції тотемізму. В пошуках доказів спирався не лише на писемні джерела, але й на епіграфічний матеріал та дані археології, зокрема, мікенської доби.
Давньослов'янську релігію вперше проаналізував у світлі концепції Д. Фрейзера про вбитого та воскресаючого духа. Менш помітне місце у творчості науковця посідають історико-методологічні та теоретичні праці. Був одним з перших науки вивчення Стародавнього світу. Ще одним зрізом творчості історика є біографічні нариси, присвячені героям античної історії.
Праці
- (рос.)Этюды по истории греческой религии. — Воронеж, 1906; Религия Древнего Египта. — СПб., 1906;
- (рос.)Краткий очерк древнегреческой музыки. — Одесса, 1907;
- (рос.)Современные теории происхождения религии и мифов. — Одесса, 1908;
- (рос.)Основные моменты в истории крито-микенского искусства. — Одесса, 1911;
- (рос.)Прошлое и настоящее египтологии. — Сергиев Посад, 1914; Религия древних славян. — М., 1918;
- (рос.)Как люди научились говорить, писать и читать. — Харьков, 1925;
- (рос.)Основные идеи античной науки в их историческом развитии. — Харьков, 1925.
- Кагаров Є. Г. Форми та елементи народної обрядовості / Євген Кагаров ; Всеукр. акад. наук. — Київ: б. в., 1928. — 38, 1 с. [ 28 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Кагаров Є. Нарис історії етнографії / проф. Євген Кагаров. — У Київі: З друк. Укр. акад. наук, 1926. — 42 с. : табл. — (Українська АН. Праці етнографічної комісії). [ 20 вересня 2020 у Wayback Machine.]
Джерела
- Кисляков Н. А., Евгений Георгиевич Кагаров // Советская этнография. — 1963. — № 1. — С.146–148.(рос.)
- Евгений Георгиевич Кагаров — профессор Харьковского университета / Биобиблиографический указатель / Сост. В. И. Кадеев. — Харьков, 1997. — 32 с.(рос.)
Посилання
- Євген Кагаров і українська фольклористика 1920-х років [ 5 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Кагаров Евгений Георгиевич [ 28 квітня 2016 у Wayback Machine.], Большая Российская энциклопедия (рос.)
- Биография Евгения Георгиевича Кагарова [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Е. Г. Кагаров: опыт научной биографистики [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Кагаров Є. Нарис історії етнографії / проф. Євген Кагаров. — У Київі: З друк. Укр. акад. наук, 1926. — 42 с. : табл. — (Українська АН. Праці етнографічної комісії). [ 20 вересня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yevgen Georgijovich Kagarov ros Evgenij Georgievich Kagarov 1882 1942 istorik kulturi starodavnogo svitu Yevgen Georgijovich KagarovNarodivsya29 veresnya 1883 1883 09 29 TbilisiPomer19 bereznya 1942 1942 03 19 58 rokiv YesentukiKrayinaRosijska imperiya SRSRDiyalnististorikAlma materImperatorskij Novorosijskij universitetGaluzistoriyaZakladHarkivskij universitet Muzej antropologiyi ta etnografiyiPosadaprofesorVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor istorichnih naukNaukovij kerivnikErnst ShternRoboti u VikidzherelahZhittyepisNarodivsya 29 veresnya 1883 u Tbilisi u rodini sluzhbovcya starshogo lisnichogo virmenina Serednyu osvitu otrimav u 1 j Tbiliskij gimnaziyi zavershivshi navchannya z zolotoyu medallyu Vishu osvitu otrimav u 1901 1906 rokah na istorichnomu viddilenni istoriko filologichnogo fakultetu Imperatorskogo Novorosijskogo universitetu de poglibleno vivchav arheologiyu ta istoriyu starodavnogo svitu pid kerivnictvom profesora Ernsta Shterna 1907 roku zalishenij na kafedri klasichnoyi filologiyi dlya pidgotovki do profesorskogo zvannya pid kerivnictvom Ernsta Shterna U 1909 roci buv vidpravlenij u naukove vidryadzhennya za kordon Vidvidav Nimechchinu Italiyu ostriv Krit de viv arheologichni rozkopki Pislya povernennya v Odesu Ye Kagarov buv zarahovanij na posadu privat docenta kafedri klasichnoyi filologiyi Dopovidav na zasidannyah IFT ta OBT pri Imperatorskogo Novorosijskogo universitetu OTIS U 1912 roci u Moskovskomu universiteti zahistiv magistersku disertaciyu na temu ros Kult fetishej rastenij i zhivotnyh v drevnej Grecii ta perejshov na posadu ekstraordinarnogo profesora do Harkivskogo universitetu U 1919 roci u Harkivskomu universiteti zahistiv doktorsku disertaciyu ta u 1920 roci otrimav zvannya ordinarnogo profesora cogo universitetu Vid 1925 roku do kincya zhittya zhiv ta pracyuvav u Leningradi na kafedri etnografiyi u miscevomu universiteti ta Muzeyi antropologiyi ta etnografiyi Pomer 19 bereznya 1942 roku v Yesentukah Naukovij dorobokTvorchij dorobok narahovuye blizko 500 prac duzhe riznomanitnih za tematikoyu sho sam istorik viznavav golovnoyu harakternoyu oznakoyu svoyeyi praci Pridilyav golovnu uvagu istoriyi kulturi starodavnih narodiv namagavsya vstanoviti zakonomirnosti rozvitku kulturi Do 1920 roku dotrimuvavsya postulativ pozitivistskogo sociologizmu U 1920 1930 ti rr jogo metodologichni poglyadi evolyucionuvali u bik filosofiyi marksizmu v interpretaciyi F Engelsa Dlya rozkrittya svoyih poglyadiv Ye Kagarov zastosovuvav rizni zhanri recenziyi bibliografichni narisi monografiyi statti Centralne misce u jogo spadshini posidayut praci z istoriyi religiyi davnih grekiv yegiptyan ta slov yan Golovnij vpliv na jogo poglyadi mali vidatni religiyeznavci Edvard Barnett Tajlor ta Dzhejms Dzhordzh Frejzer Buv odnim z pershih religiyeznavciv sociologiv yakij pragnuv pokazati rozvitok religiyi u konteksti rozvitku kulturi pevnogo narodu Vin shiroko zastosovuvav istoriko porivnyalnij pidhid Za dopomogoyu cogo metodu vin prodemonstruvav sho davnogrecka religiya gruntuyetsya na pervisnih uyavlennyah Doslidiv yavishe fetishizmu zaproponuvav novu klasifikaciyu amuletiv inakshe poyasniv obryadi afinskogo svyata Bufonij zaperechiv isnuvannya u Davnij Greciyi totemizmu V poshukah dokaziv spiravsya ne lishe na pisemni dzherela ale j na epigrafichnij material ta dani arheologiyi zokrema mikenskoyi dobi Davnoslov yansku religiyu vpershe proanalizuvav u svitli koncepciyi D Frejzera pro vbitogo ta voskresayuchogo duha Mensh pomitne misce u tvorchosti naukovcya posidayut istoriko metodologichni ta teoretichni praci Buv odnim z pershih nauki vivchennya Starodavnogo svitu She odnim zrizom tvorchosti istorika ye biografichni narisi prisvyacheni geroyam antichnoyi istoriyi Praci ros Etyudy po istorii grecheskoj religii Voronezh 1906 Religiya Drevnego Egipta SPb 1906 ros Kratkij ocherk drevnegrecheskoj muzyki Odessa 1907 ros Sovremennye teorii proishozhdeniya religii i mifov Odessa 1908 ros Osnovnye momenty v istorii krito mikenskogo iskusstva Odessa 1911 ros Proshloe i nastoyashee egiptologii Sergiev Posad 1914 Religiya drevnih slavyan M 1918 ros Kak lyudi nauchilis govorit pisat i chitat Harkov 1925 ros Osnovnye idei antichnoj nauki v ih istoricheskom razvitii Harkov 1925 Kagarov Ye G Formi ta elementi narodnoyi obryadovosti Yevgen Kagarov Vseukr akad nauk Kiyiv b v 1928 38 1 s 28 veresnya 2020 u Wayback Machine Kagarov Ye Naris istoriyi etnografiyi prof Yevgen Kagarov U Kiyivi Z druk Ukr akad nauk 1926 42 s tabl Ukrayinska AN Praci etnografichnoyi komisiyi 20 veresnya 2020 u Wayback Machine DzherelaKislyakov N A Evgenij Georgievich Kagarov Sovetskaya etnografiya 1963 1 S 146 148 ros Evgenij Georgievich Kagarov professor Harkovskogo universiteta Biobibliograficheskij ukazatel Sost V I Kadeev Harkov 1997 32 s ros PosilannyaYevgen Kagarov i ukrayinska folkloristika 1920 h rokiv 5 chervnya 2016 u Wayback Machine Kagarov Evgenij Georgievich 28 kvitnya 2016 u Wayback Machine Bolshaya Rossijskaya enciklopediya ros Biografiya Evgeniya Georgievicha Kagarova 5 bereznya 2016 u Wayback Machine ros E G Kagarov opyt nauchnoj biografistiki 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Kagarov Ye Naris istoriyi etnografiyi prof Yevgen Kagarov U Kiyivi Z druk Ukr akad nauk 1926 42 s tabl Ukrayinska AN Praci etnografichnoyi komisiyi 20 veresnya 2020 u Wayback Machine