Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||
Конфедерати́вні Шта́ти Аме́рики (англ. Confederate States of America) — самопроголошена незалежна держава на півдні Сполучених Штатів Америки. Виникла внаслідок відокремлення південних штатів, які намагалися зберегти рабовласницьку систему. Це призвело до Громадянської війни між Північчю й Півднем.
Південні штати відчули загрозу своєму способу існування, та наприкінці грудня 1860 приклад подала Південна Кароліна, за якою в січні 1861 пішли Міссісіпі, Флорида, Алабама, Джорджія, Луїзіана й Техас, а у квітні-травні Вірджинія, Арканзас, Теннессі й Північна Кароліна. Ці 11 штатів утворили Конфедеративні Штати Америки, утвердили конституцію й обрали своїм президентом колишнього сенатора від Міссісіпі Джефферсона Девіса.
Столицею Конфедерації стало вірджинське місто Ричмонд. Ці штати займали 40 % всієї території США з населенням 9,1 млн осіб, у тому числі понад 3,6 млн афроамериканців. У складі Союзу залишилося 23 штати, включаючи рабовласницькі Делавер, Кентуккі, Міссурі й Меріленд, які воліли зберегти лояльність федеральному Союзу. Жителі ряду західних графств Вірджинії відмовилися підкоритися рішенню про вихід із Союзу, утворили власні органи влади й у червні 1863 були прийняті до складу США як новий штат — Західна Вірджинія. Населення Союзу перевищувало 22 млн осіб, на його території розташовувалася практично вся промисловість країни.
Політична історія
Виникнення
Перша нарада прихильників сецесії відбулася 22 листопада 1860 року в місті Еббівіль (Південна Кароліна). Конфедеративні Штати Америки були утворені 4 лютого 1861 року шістьма південними штатами (Південна Кароліна, Міссісіпі, Флорида, Алабама, Джорджія та Луїзіана) після того, як були затверджені результати виборів президента США, переможцем яких був оголошений Авраам Лінкольн.
Ці шість штатів разом з Техасом, що приєднався 2 березня, оголосили про свій вихід зі складу США та поверненні владі штатів повноважень, делегованих по Конституції 1787 року федеральному уряду. Серед іншого ці повноваження охоплювали контроль над військовими укріпленнями (фортами), портами та митницями, розташованими на території штатів та збором податків і мит.
Через місяць після утворення КША, 4 березня, склав присягу 16-й президент Сполучених Штатів Америки Авраам Лінкольн. У своїй інавгураційній промові він назвав сецесію «юридично нікчемною» і оголосив, що США не збираються вдиратися на територію південних штатів, але готові застосувати силу для збереження свого контролю над федеральною власністю і збором податків.
12 квітня 1861 року війська штату Південної Кароліни під командуванням генерала П'єра Г. Т. Борегара обстріляли федеральний форт Самтер, що стояв у Чарльстонській гавані, примусивши його гарнізон капітулювати. Битва за форт Самтер поклала початок Громадянській війні.
Після обстрілу Самтера Лінкольн закликав штати, що залишилися в Союзі, надати йому солдат для силового відновлення контролю над Самтером та іншими південними фортами, захисту федеральної столиці та збереження Союзу. У відповідь на президентське звернення ще чотири південних штати (Вірджинія, Арканзас, Теннессі та Північна Кароліна) оголосили про вихід з США і приєднання до Конфедерації.
Штати Кентуккі та Міссурі залишилися «прикордонними штатами» у складі США, проте деякий час мали два уряди, один з яких підтримував Союз, а інший — Конфедерацію. Проконфедеративні уряди цих штатів включили підконтрольні їм території до складу Конфедерації, а тому цей факт дозволяє вважати, що членами КША було 13 штатів. З територій, які мали права штатів, прохання про вступ до КША подали Аризона і Нью-Мексико. Також Конфедеративні Штати були підтримані «цивілізованими» племенами з Індіанської території — черокі, чокто, чикасо, криками, семінолами та іншими.
Проте попри соціально-політичні розбіжності не всі американські рабовласницькі штати приєдналися до Конфедерації. Штати Меріленд і Делавер залишилися в Союзі.
Причини розколу
На загальну думку істориків, було дві основні причини розколу. З одного боку це були наміри Півночі обмежити рабство, якщо не усунути, що не входило в рамки традиції та повсякденного життя Півдня. З іншого боку це було обмеження політичної влади штатів Союзу, особливо у рабському питанні. Це були фундаментальні причини, які заохочували південні штати відокремитися від Союзу.
Деякі релігійні діячі порушували питання рабства та відокремлення від Союзу у своїх проповідях. Бенджамін М.Палмер (1818—1902), пастор головної пресвітеріанської церкви в Новому Орлеані, проголошував свою підтримку у відділенні південних штатів у своїй проповіді в День подяки 1860 року, стверджуючи, що, підтримуючи існування рабства, білі жителі Півдня споконвіку виконують свою історичну місію. Зрештою ця палка проповідь згодом набула поширення серед суспільства та передавалась в інших храмах.
Віцепрезидент Конфедерації Александер Стівенс стверджував, що філософською основою нового уряду КША була «велика істина, яка проголошувала, що чорна людина не є рівнею білій, а рабство, підкорення вищій расі, є її природним нормальним станом. Наш уряд є першим в історії людства, заснованим на цій великій фізичній, філософській та моральній засаді.» На відміну від Стівенса, президент Конфедеративних Штатів Америки Джефферсон Девіс замість прямого посилання на питання рабства у своїй інавгураційній промові підкреслив важливість прав штатів для реалізації своїх власних стратегій, які не сходилися з інтересами федерального уряду, а тому ця обставина є головною причиною відділення.
Штати Конфедерації
Соціально-економічний стан
Географічне становище
Північний кордон Конфедеративних Штатів Америки проходив по північних кордонах Вірджинії, Кентуккі (фактично — Теннессі), Міссурі (фактично — Арканзасу), Індіанської території, Території Нью-Мексико, західний — по західному кордону Нью-Мексико та Аризони. Південною межею був колишній кордон Сполучених Штатів з Мексикою. На сході Конфедерацію обмежували Мексиканська затока й Атлантичний океан.
Країна мала загальну площу (без урахування Кентуккі й Міссурі) 1995392 км² і берегову лінію протяжністю 4698 кілометрів.
Основна частина території Конфедеративних штатів Америки розташовувалася в області вологого субтропічного клімату з помірною зимою та довгим, жарким, дощовитим літом.
Населення штатів Конфедерації в 1860 році становило 9103332 осіб (включаючи 3 мільйони рабів) і загалом проживало в сільській місцевості. З південних міст лише луїзіанський Новий Орлеан з населенням в 168 675 осіб (дані перепису 1860 року) входив до десятки найбільших міст США.
У мирний час річкова система південних штатів була великою перевагою, надаючи дешеві й прості транспортні шляхи для сільськогосподарської продукції. Мережа залізниць була побудована як допоміжний засіб, що зв'язує віддалені плантації з річковими та морськими портами. Ця особливість транспортної системи Півдня зіграла злий жарт з Конфедерацією — коли всі великі судноплавні річки опинилися під контролем Союзу, а залізниці були приведені в непридатність, переміщення військ Конфедерації стало дуже важким випробуванням для армії.
Посилання
- Сконфедеровані Штати Америки // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Confederate offices Index of Politicians by Office Held or Sought [ 25 листопада 2010 у Wayback Machine.]
- Confederate States of Am. Army and Navy Uniforms [ 6 грудня 2008 у Wayback Machine.]
Див. також
- Роберт Едвард Лі
- Битва під Геттісбургом
- Конфедерадос — нащадки конфедератів, які у повоєнний період емігрували до Бразилії.
- Назви Громадянської війни в США
- Неоконфедерацизм — сучасна ультраправа ідеологія, направлена на відродження КША.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Конфедеративні Штати Америки |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Konfederativni Shtati Ameriki Confederate States of America Gerb Konfederativni shtati u 1862 roci Chastkovij abo zayavlenij kontrol Zahidna Virdzhiniya sho viddililasya vid Virdzhiniyi Spirna teritoriya korinnih indianciv Stolicya Montgomeri 4 lyutogo 1861 29 travnya 1861 Richmond 29 travnya 1861 9 kvitnya 1865 Denvil kviten 1865 Groshova odinicya dolar KShA Plosha 1 995 392 km Naselennya 9 103 332 z nih 3 521 110 rabi Forma pravlinnya konfederativna prezidentska bezpartijna respublika Chas isnuvannya 1861 1865 Oficijna mova Anglijska Glava derzhavi Prezident Dzhefferson Devis Jefferson Davis Najbilshe misto Novij Orlean Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Konfederativni Shtati Ameriki Konfederati vni Shta ti Ame riki angl Confederate States of America samoprogoloshena nezalezhna derzhava na pivdni Spoluchenih Shtativ Ameriki Vinikla vnaslidok vidokremlennya pivdennih shtativ yaki namagalisya zberegti rabovlasnicku sistemu Ce prizvelo do Gromadyanskoyi vijni mizh Pivnichchyu j Pivdnem Pivdenni shtati vidchuli zagrozu svoyemu sposobu isnuvannya ta naprikinci grudnya 1860 priklad podala Pivdenna Karolina za yakoyu v sichni 1861 pishli Missisipi Florida Alabama Dzhordzhiya Luyiziana j Tehas a u kvitni travni Virdzhiniya Arkanzas Tennessi j Pivnichna Karolina Ci 11 shtativ utvorili Konfederativni Shtati Ameriki utverdili konstituciyu j obrali svoyim prezidentom kolishnogo senatora vid Missisipi Dzheffersona Devisa Stoliceyu Konfederaciyi stalo virdzhinske misto Richmond Ci shtati zajmali 40 vsiyeyi teritoriyi SShA z naselennyam 9 1 mln osib u tomu chisli ponad 3 6 mln afroamerikanciv U skladi Soyuzu zalishilosya 23 shtati vklyuchayuchi rabovlasnicki Delaver Kentukki Missuri j Merilend yaki volili zberegti loyalnist federalnomu Soyuzu Zhiteli ryadu zahidnih grafstv Virdzhiniyi vidmovilisya pidkoritisya rishennyu pro vihid iz Soyuzu utvorili vlasni organi vladi j u chervni 1863 buli prijnyati do skladu SShA yak novij shtat Zahidna Virdzhiniya Naselennya Soyuzu perevishuvalo 22 mln osib na jogo teritoriyi roztashovuvalasya praktichno vsya promislovist krayini Politichna istoriyaViniknennya Persha narada prihilnikiv secesiyi vidbulasya 22 listopada 1860 roku v misti Ebbivil Pivdenna Karolina Konfederativni Shtati Ameriki buli utvoreni 4 lyutogo 1861 roku shistma pivdennimi shtatami Pivdenna Karolina Missisipi Florida Alabama Dzhordzhiya ta Luyiziana pislya togo yak buli zatverdzheni rezultati viboriv prezidenta SShA peremozhcem yakih buv ogoloshenij Avraam Linkoln Ci shist shtativ razom z Tehasom sho priyednavsya 2 bereznya ogolosili pro svij vihid zi skladu SShA ta povernenni vladi shtativ povnovazhen delegovanih po Konstituciyi 1787 roku federalnomu uryadu Sered inshogo ci povnovazhennya ohoplyuvali kontrol nad vijskovimi ukriplennyami fortami portami ta mitnicyami roztashovanimi na teritoriyi shtativ ta zborom podatkiv i mit Priyednannya shtativ do Konfederaciyi Cherez misyac pislya utvorennya KShA 4 bereznya sklav prisyagu 16 j prezident Spoluchenih Shtativ Ameriki Avraam Linkoln U svoyij inavguracijnij promovi vin nazvav secesiyu yuridichno nikchemnoyu i ogolosiv sho SShA ne zbirayutsya vdiratisya na teritoriyu pivdennih shtativ ale gotovi zastosuvati silu dlya zberezhennya svogo kontrolyu nad federalnoyu vlasnistyu i zborom podatkiv 12 kvitnya 1861 roku vijska shtatu Pivdennoyi Karolini pid komanduvannyam generala P yera G T Boregara obstrilyali federalnij fort Samter sho stoyav u Charlstonskij gavani primusivshi jogo garnizon kapitulyuvati Bitva za fort Samter poklala pochatok Gromadyanskij vijni Pislya obstrilu Samtera Linkoln zaklikav shtati sho zalishilisya v Soyuzi nadati jomu soldat dlya silovogo vidnovlennya kontrolyu nad Samterom ta inshimi pivdennimi fortami zahistu federalnoyi stolici ta zberezhennya Soyuzu U vidpovid na prezidentske zvernennya she chotiri pivdennih shtati Virdzhiniya Arkanzas Tennessi ta Pivnichna Karolina ogolosili pro vihid z SShA i priyednannya do Konfederaciyi Shtati Kentukki ta Missuri zalishilisya prikordonnimi shtatami u skladi SShA prote deyakij chas mali dva uryadi odin z yakih pidtrimuvav Soyuz a inshij Konfederaciyu Prokonfederativni uryadi cih shtativ vklyuchili pidkontrolni yim teritoriyi do skladu Konfederaciyi a tomu cej fakt dozvolyaye vvazhati sho chlenami KShA bulo 13 shtativ Z teritorij yaki mali prava shtativ prohannya pro vstup do KShA podali Arizona i Nyu Meksiko Takozh Konfederativni Shtati buli pidtrimani civilizovanimi plemenami z Indianskoyi teritoriyi cheroki chokto chikaso krikami seminolami ta inshimi Prote popri socialno politichni rozbizhnosti ne vsi amerikanski rabovlasnicki shtati priyednalisya do Konfederaciyi Shtati Merilend i Delaver zalishilisya v Soyuzi Prichini rozkolu Na zagalnu dumku istorikiv bulo dvi osnovni prichini rozkolu Z odnogo boku ce buli namiri Pivnochi obmezhiti rabstvo yaksho ne usunuti sho ne vhodilo v ramki tradiciyi ta povsyakdennogo zhittya Pivdnya Z inshogo boku ce bulo obmezhennya politichnoyi vladi shtativ Soyuzu osoblivo u rabskomu pitanni Ce buli fundamentalni prichini yaki zaohochuvali pivdenni shtati vidokremitisya vid Soyuzu Aleksander Stivens drug A Linkolna ta odnochasno odin z najpalkishih prihilnikiv zberezhennya rabstva Deyaki religijni diyachi porushuvali pitannya rabstva ta vidokremlennya vid Soyuzu u svoyih propovidyah Bendzhamin M Palmer 1818 1902 pastor golovnoyi presviterianskoyi cerkvi v Novomu Orleani progoloshuvav svoyu pidtrimku u viddilenni pivdennih shtativ u svoyij propovidi v Den podyaki 1860 roku stverdzhuyuchi sho pidtrimuyuchi isnuvannya rabstva bili zhiteli Pivdnya spokonviku vikonuyut svoyu istorichnu misiyu Zreshtoyu cya palka propovid zgodom nabula poshirennya sered suspilstva ta peredavalas v inshih hramah Viceprezident Konfederaciyi Aleksander Stivens stverdzhuvav sho filosofskoyu osnovoyu novogo uryadu KShA bula velika istina yaka progoloshuvala sho chorna lyudina ne ye rivneyu bilij a rabstvo pidkorennya vishij rasi ye yiyi prirodnim normalnim stanom Nash uryad ye pershim v istoriyi lyudstva zasnovanim na cij velikij fizichnij filosofskij ta moralnij zasadi Na vidminu vid Stivensa prezident Konfederativnih Shtativ Ameriki Dzhefferson Devis zamist pryamogo posilannya na pitannya rabstva u svoyij inavguracijnij promovi pidkresliv vazhlivist prav shtativ dlya realizaciyi svoyih vlasnih strategij yaki ne shodilisya z interesami federalnogo uryadu a tomu cya obstavina ye golovnoyu prichinoyu viddilennya Shtati Konfederaciyi Shtat Prapor Vihid iz SShA Vstup do KShA Okupaciya vijskami Soyuzu Reintegraciya v SShA Pivdenna Karolina 20 grudnya 1860 8 lyutogo 1861 1865 9 lipnya 1868 Missisipi 9 sichnya 1861 8 lyutogo 1861 1863 23 lyutogo 1870 Florida 10 sichnya 1861 8 lyutogo 1861 1865 25 chervnya 1868 Alabama 11 sichnya 1861 8 lyutogo 1861 1865 13 lipnya 1868 Dzhordzhiya 19 sichnya 1861 8 lyutogo 1861 1865 1 a reintegraciya 21 lipnya 1868 2 a reintegraciya 15 lipnya 1870 Luyiziana 26 sichnya 1861 8 lyutogo 1861 1863 9 lipnya 1868 Tehas 1 lyutogo 1861 2 bereznya 1861 1865 30 bereznya 1870 Virdzhiniya 17 kvitnya 1861 7 travnya 1861 1865 Zahidna Virdzhiniya 1861 rik 26 sichnya 1870 Arkanzas 6 travnya 1861 18 travnya 1861 1864 22 chervnya 1868 Pivnichna Karolina 20 travnya 1861 21 travnya 1861 1865 4 lipnya 1868 Tennessi 8 chervnya 1861 2 lipnya 1861 1863 24 lipnya 1866 Missuri 31 zhovtnya 1861 28 listopada 1861 1861 shtat buv pid kontrolem federalnih vijsk Kentukki 20 listopada 1861 10 grudnya 1861 1861 shtat buv pid kontrolem federalnih vijsk Arizona 6 bereznya 14 lyutogo 1862 1862 shtat v skladi SShA z 1912Socialno ekonomichnij stanGeografichne stanovishe Mapa Konfederativnih Shtativ Ameriki Pivnichnij kordon Konfederativnih Shtativ Ameriki prohodiv po pivnichnih kordonah Virdzhiniyi Kentukki faktichno Tennessi Missuri faktichno Arkanzasu Indianskoyi teritoriyi Teritoriyi Nyu Meksiko zahidnij po zahidnomu kordonu Nyu Meksiko ta Arizoni Pivdennoyu mezheyu buv kolishnij kordon Spoluchenih Shtativ z Meksikoyu Na shodi Konfederaciyu obmezhuvali Meksikanska zatoka j Atlantichnij okean Krayina mala zagalnu ploshu bez urahuvannya Kentukki j Missuri 1995392 km i beregovu liniyu protyazhnistyu 4698 kilometriv Osnovna chastina teritoriyi Konfederativnih shtativ Ameriki roztashovuvalasya v oblasti vologogo subtropichnogo klimatu z pomirnoyu zimoyu ta dovgim zharkim doshovitim litom Naselennya shtativ Konfederaciyi v 1860 roci stanovilo 9103332 osib vklyuchayuchi 3 miljoni rabiv i zagalom prozhivalo v silskij miscevosti Z pivdennih mist lishe luyizianskij Novij Orlean z naselennyam v 168 675 osib dani perepisu 1860 roku vhodiv do desyatki najbilshih mist SShA U mirnij chas richkova sistema pivdennih shtativ bula velikoyu perevagoyu nadayuchi deshevi j prosti transportni shlyahi dlya silskogospodarskoyi produkciyi Merezha zaliznic bula pobudovana yak dopomizhnij zasib sho zv yazuye viddaleni plantaciyi z richkovimi ta morskimi portami Cya osoblivist transportnoyi sistemi Pivdnya zigrala zlij zhart z Konfederaciyeyu koli vsi veliki sudnoplavni richki opinilisya pid kontrolem Soyuzu a zaliznici buli privedeni v nepridatnist peremishennya vijsk Konfederaciyi stalo duzhe vazhkim viprobuvannyam dlya armiyi PosilannyaSkonfederovani Shtati Ameriki Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Confederate offices Index of Politicians by Office Held or Sought 25 listopada 2010 u Wayback Machine Confederate States of Am Army and Navy Uniforms 6 grudnya 2008 u Wayback Machine Div takozhRobert Edvard Li Bitva pid Gettisburgom Konfederados nashadki konfederativ yaki u povoyennij period emigruvali do Braziliyi Nazvi Gromadyanskoyi vijni v SShA Neokonfederacizm suchasna ultraprava ideologiya napravlena na vidrodzhennya KShA Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Konfederativni Shtati Ameriki