Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сере н Сьоре н К є ркегор дан Søren Kierkegaard locally ˈsœːɐn ˈkʰiɐ kəˌɡ ɒˀ прослухати 5 травня 1813 Копенгаген унія Да

К'єркеґор Серен

К'єркеґор Серен

Сере́н (Сьоре́н) К'є́ркегор (дан. Søren Kierkegaard; locally [ˈsœːɐn ˈkʰiɐ̯kəˌɡ̊ɒˀ] (image прослухати)) (5 травня 1813, Копенгаген, унія Данії-Норвегії — 11 листопада 1855, Копенгаген, королівство Данія) — данський філософ і теолог, вважається основоположником екзистенціалізму. Він суттєво вплинув на філософію, теологію та західну культуру XX століття.

Серен К'єркегор
дан. Søren Aabye Kierkegaard
Західна філософія
image
Søren Aabye Kierkegaard. Скеч Нільса Крістіана К’єркеґора
Народження5 травня 1813(1813-05-05)[1][2][…]
Копенгаген, Королівство Данія[4][5][6]
Смерть11 листопада 1855(1855-11-11)[1][7][…] (42 роки)
Копенгаген, Королівство Данія[4][5][6]
туберкульоз і параліч[8]
ПохованняКладовище Асистенс
Громадянство (підданство)Королівство Данія
ПроживанняКопенгаген
Берлін
Знання мов
  • данська[9][10], латина і німецька
    • Ім'я при народженнідан. Søren Aabye Kierkegaard
    ПсевдонімVictor Eremita[11], A, Judge William, Johannes de silentio, Constantine Constantius, Young Man, Vigilius Haufniensis[11], Nicolaus Notabene[11], Hilarius Bookbinder, Johannes Climacus[11], Inter et Inter, H.H., Anti-Climacus[11], B, Johannes de Silentio[11], Constantin Constantius[11] і P. CH. Kierkegaard[11]
    Діяльність
  • богослов, поет, письменник, прозаїк-романіст, літературний критик
    • Науковий ступіньдоктор філософії
    Основні інтересирелігія, метафізика, епістемологія, естетика, етика, психологія
    Значні ідеївважається батьком екзистенціалізму, розпач, екзистенціальна криза, три сфери людського існування, , нескінченна якісна відмінність, , існуючий мислитель
    Вплинув, Барт, Бінсвангер, , Борхес, Брандес, , Бубер, Камю, Сімона де Бовуар, Дерріда, Віктор Франкл, Гайдеґґер, Герман Гессе, Ібсен, Ясперс, Кафка, Марсель, Мей, , Рільке, Сартр, Шестов, Стріндберг, Тілліх, , Апдайк, , Ірвін Велш, Вітґенштейн, Славой Жижек
    Alma materКопенгагенський університет і d
    Літературний напрямекзистенціалізм
    Зазнав впливу
  • Абрагам, Арістотель, , Гегель, Кант, Лессінг, Лютер, Сократ (через Платона), Ксенофон, Аристофан,
    • Вчителіd, d і d
    Визначний твір
  • d, Страх і тремтіння, d, d, d, d, d, d, d і d
    • Історичний період
    Конфесіялютеранство
    Батькоd
    Брати, сестриd
    Автографimage
    image Серен К'єркегор у Вікісховищі
    image  Висловлювання у Вікіцитатах
    image  Роботи у  Вікіджерелах

    К'є́ркегор писав на теми релігії, християнства, моралі, етики, психології та філософії релігії мовою, сповненою символів, метафор, іронії й гіпербол. Більшість із його філософських робіт присвячені розгляду питання про те, як людина живе як «одиничний індивід», зосереджуючи увагу більше на конкретній реальності людського життя, ніж на абстрактному мисленні й підкреслюючи важливість особистого вибору й відданості.

    На противагу німецькій класичній філософії, яка прагнула до об'єктивності, К'єркегора цікавило суб'єктивне ставлення особистості до Ісуса Христа, яке приходить із вірою. Значна частина його праць присвячена християнській любові. Водночас він надзвичайно критично ставився до організованої державної релігії, передусім до державної .

    На початку творчості К'єркегор публікувався під псевдонімами, викладаючи різні погляди на одну й ту ж тему й влаштовуючи діалог із самим собою. Його праці були написані данською і за життя були мало відомі за межами Скандинавії, але, в ХХ ст. став одним з найбільш відомих філософів Західного світу.

    Біографія

    Серен народився 5 травня 1813 року в Копенгагені. На той час його батьки вже були досить старими для зачаття і виношування дитини — батькові, заможному землевласнику Мікаелю — 57 років, матері, що спочатку була служницею Мікаеля — 45. Подружжя мало 7 дітей, але 5 померли в ранньому віці. Серен був фізично слабким, мав викривлений хребет і ноги. Пізніше своє народження він вважав протиприродним і таким, що настало через насилля батька над матір'ю.

    Виховання юного Серена перебувало під контролем батька і лише у шість років Серен пішов навчатись до школи. Восени 1830 року з волі батька сімнадцятилітній юнак став студентом теологічного факультету Копенгагенського університету. Зарахований, як і всі студенти, до королівської лейб-гвардії, він уже через три дні був відрахований за станом здоров'я. На противагу строгості домашнього виховання, К'єркегор-студент провадив легковажне життя, властиве молодіжній богемі, віддаючи перевагу сумнівним розвагам.

    Згодом розгульне життя призвело до внутрішнього невдоволення, розчарування й депресії. З цього стану Серена вивело несподіване знайомство із його першою й єдиною любов'ю, чотирнадцятирічною . К'єркегор уперше зустрівся з нею в травні 1837 року, а по трьох роках знайомства вони заручилися. Проте Серен за рік після заручин повідомив про розрив стосунків. Він не повідомляв однозначних причин свого вчинку, що відкрило простір для численних здогадок. Через 6 років Реґіна вийшла заміж за свого колишнього вчителя й шанувальника Фредеріка Шлеґеля, згодом данського губернатора на Антильських островах. Серен відгукувався на це, що Реґіна однак увійде в історію як жінка, що була поряд із ним і яка вплинула на його погляди і творчість.

    Незадовго до розриву з Реґіною К'єркегор захистив магістерську роботу «Про поняття іронії, з особливою увагою до Сократа». Він вирушив до Берліна слухати лекції Шеллінга, а по поверненню додому почав відлюдькувате життя і зайнявся філософською творчістю. К'єркегор добре вивчив античну філософію, вів полеміку з Кантом і Гегелем, захоплювався дослідженнями народної творчості. У 1838 році пішов з життя батько Серена і залишив йому у спадок понад 30 тисяч та цінні папери, що не тільки забезпечило йому комфортне існування, але й дозволило оплачувати видання своїх творів. За винятком тимчасового викладання латини, Серен більше ніколи й ніде офіційно не працював.

    У 1843 видав працю «Або — або» з етики й естетики, надалі плідно писав роботи з етики, естетики, релігієзнавства. «Або — або» принесла К'єркегору славу, хоча її зміст і біографія автора стали предметом дискусій та скандалів. Йому приписувалися різноманітні психічні відхилення і хвороби, сам Серен вважав себе нещасною людиною і відчував обтяженість наслідками молодого життя, але також сприймав себе генієм.

    Останній рік життя К'єркегора позначився критикою ним у пресі клерикалізму. Приводом до такого збурення стала смерть 1854 року очільника данської протестантської церкви єпископа , друга й духовного наставника К'єркегора-батька. Внаслідок нервового виснаження К'єркегор знепритомнів на вулиці і за кілька днів помер, імовірно від туберкульозу, в віці 42-х років 11 листопада 1855 року. В причасті незадовго до смерті йому було відмовлено, а сама смерть була сприйнята громадськістю як божа кара. Згідно з заповітом, на його надгробку були висічені слова «Той самий одиничний», відсилаючи до його поняття «одиничного індивіда».

    Філософські погляди

    К'єркегор критикував Гегеля, стверджуючи нерозумність влаштування світу. Він відстоював думку, що світ, як його сприймає людина, є сукупністю відчуттів, тому з чуттєвого досвіду можна стверджувати суб'єктивну істину, але неможливо знати об'єктивну. Для кожної людини існує її власна істина і навіть взаємозаперечні твердження є рівноправними. Натомість об'єктивна істина пізнається зі священних текстів шляхом віри, оскільки віра не потребує розуму.

    У філософії К'єркегора суттєва відмінність людини від тварини полягає в тому, що окрема людська особина стоїть вище свого роду, позаяк створена за подобою Бога. У духовному зростанні людина проходить три стадії: естетичну, етичну і релігійну. На естетичній гонитва за особистими задоволеннями призводить до пересичення, внаслідок чого настає сумнів і розчарування. На етичній прагнення до задоволень замінюється почуттям обов'язку, добровільним підкоренням моральному закону і зрештою — втратою індивідуальності. На релігійній стадії відбувається усвідомлення конфлікту загалу та індивідуальності, що приносить страждання і відчай, людина відмовляється від розуму й суспільних законів і звертається до віри, щоб досягнути індивідуального спілкування з Богом задля вирішення своїх проблем. Проте це спілкування нероздільне зі страхом, оскільки не передбачає наперед відомого результату, а лише волю Бога. Справжнє християнство, за К'єркегором, пронизано ірраціональністю та абсурдом, трепетом перед вищою силою. Разом з тим для Бога все можливо, тому віра відкриває і надію на диво.

    К'єркегор вважав, що Бог таємничим чином приходить до кожної людини.

    Мислитель виділяє поняття «одиничний індивід» — людину, що не тільки піднялася над загалом, а й увійшла до релігійної стадії життя і віднайшла особисте спілкування з Богом. Хоча таких людей обмаль, «одиничним індивідом» може стати будь-хто, адже віра доступна незалежно від інтелектуальних та фізичних можливостей.

    К'єркегор був переконаним прихильником монархії і противником будь-якої форми демократії. Він заперечував думку, згідно з якою там, де маса, там і правда і стверджував «З усіх різновидів тиранії народовладдя є найбільш болісною, найбільш бездуховною тиранією, яка являє безпосередній занепад усього великого і піднесеного … Народний уряд — це воістину втілення пекла».

    Основні твори

    • Про поняття іронії (Om Begrebet Ironi med stadigt Hensyn til Socrates, 1841)
    • Або-або (Enten-Eller, 1843)
    • Страх і тремтіння (Frygt og Bæven, 1843)
    • Повторення (Gjentagelsen, 1843)
    • Філософські крихти (Philosophiske Smuler, 1844)
    • Поняття страху (Begrebet Angest)
    • Стадії на життєвому шляху (Stadier paa Livets Vei, 1845)
    • Заключна ненаукова післямова (Afsluttende uvidenskabelig Efterskrift, 1846)
    • Повчальні висловлювання в різному дусі (Opbyggelige Taler i forskjellig Aand, 1847)
    • Справа любові (Kjerlighedens Gjerninger, 1847)
    • Християнські мови (Christelige Taler, 1848)
    • Хвороба до смерті (Sygdommen til Døden, 1849)
    • Вступ до християнства (Indøvelse i Christendom, 1850)

    Див. також

    Вікіцитати містять висловлювання від або про: Серен К'єркегор

    Примітки

    1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
      d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
    2. Westphal M. Encyclopædia Britannica
      d:Track:Q5375741
    3. SNAC — 2010.
      d:Track:Q29861311
    4. Deutsche Nationalbibliothek Record #118562002 // Kierkegaard, Søren — 2012—2016.
      d:Track:Q27302d:Track:Q36578
    5. Кьеркегор — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
      d:Track:Q1768199d:Track:Q649d:Track:Q5061737
    6. Catalog of the German National Library
      d:Track:Q23833686
    7. Westphal M. Encyclopædia Britannica
      d:Track:Q5375741
    8. https://biografieonline.it/biografia-kierkegaard
    9. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
      d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
    10. CONOR.Sl
      d:Track:Q16744133
    11. Czech National Authority Database
      d:Track:Q13550863
    12. BeWeB
      d:Track:Q77541206
    13. WorldCat Entities — OCLC, Inc., 2022.
      d:Track:Q112122720d:Track:Q190593
    14. Також передається іноді неправильно як К'єркегард
    15. Swenson, David F. ’’Something About Kierkegaard’’, Mercer University Press, 2000.
    16. Stewart, Jon (ред.). Volume 11, Tome III: Kierkegaard's Influence on Philosophy: Anglophone Philosophy. doi:10.4324/9781315234854.
    17. Stewart, Jon (ред.). Volume 10, Tome III: Kierkegaard's Influence on Theology: Catholic and Jewish Theology. doi:10.4324/9781315234885.
    18. Stewart, Jon (ред.). Volume 14: Kierkegaard's Influence on Social-Political Thought. doi:10.4324/9781315234786.
    19. Gardiner, 1969
    20. Point of View Lowrie p. 41, Practice in Christianity, Hong 1991 Chapter VI p. 233ff, Works of Love IIIA p. 91ff
    21. Duncan, 1976
    22. Concluding Unscientific Postscript to Philosophical Fragments Hong pp. 15-17, 555—610 Either/Or Vol II pp. 14, 58, 216—217, 250 Hong
    23. Howland, 2006
    24. Morice, George P. (october 1980). Seren Kierkegaard's Psychology. Translated and edited by Alastair McKinnon. Waterloo, Ontario, Wilfred Laurier University Press, 1979. Scottish Journal of Theology (англ.). Т. 33, № 5. с. 476—477. ISBN . Процитовано 31 січня 2023.
    25. Thomas Henry Croxall, James Nisbet (1959). Glimpses and impressions of Kierkegaard. с. 51.
    26. Journals & Papers of Soren Kierkegaard. 11 August 1838.
    27. Garff, Joakim (2005). Søren Kierkegaard: A Biography, trans. by Bruce Kirmmse. Princeton: Princeton University Press. .
    28. Hannay, Alastair (2003). Kierkegaard: A Biography (new ed.). Cambridge, England: Cambridge University Press.
    29. The Christianity of us men is, to love God in agreement with other men, to love and be loved by other men, constantly the others, the herd included. The Christianity of the New Testament would be: in case that man were really able to love in such a way that the girl was the only one he loved and one whom he loved with the whole passion of a soul (yet such men as this are no longer to be found), then hating himself and the loved one, to let her go in order to love God.-And it is in view of this I say that such men, men of such quality and caliber, are not born any more. Kierkegaard’s Attack Upon "Christendom" Lowrie 1944 p. 163
    30. Søren Kierkegaard, Stages on Life's Way, Hong trans., pp. 363–368.
    31. Kierkegaard, Søren (31 грудня 1992). Kierkegaard's Writings, XII, Volume I: Concluding Unscientific Postscript to Philosophical Fragments. с. 243. Процитовано 4 березня 2023.
    32. Kierkegaard, Søren (16 серпня 2018). Kierkegaard's Journals and Notebooks. Процитовано 4 березня 2023.
    33. Kierkegaard S. Die Tagebücher. Düsseldorf— Köln, 1962—1963.

    Література

    Посилання

    • Encyclopædia Britannica: Søren Kierkegaard(англ.)
    • Великие мыслители: СЕРЕН КЬЕРКЕГОР (КИРКЕГОР) 1813—1855
    • Книги Сьорена К'єркегора в бібліотеці Теологіка(рос.)

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Sere n Sore n K ye rkegor dan Soren Kierkegaard locally ˈsœːɐn ˈkʰiɐ keˌɡ ɒˀ prosluhati 5 travnya 1813 Kopengagen uniya Daniyi Norvegiyi 11 listopada 1855 Kopengagen korolivstvo Daniya danskij filosof i teolog vvazhayetsya osnovopolozhnikom ekzistencializmu Vin suttyevo vplinuv na filosofiyu teologiyu ta zahidnu kulturu XX stolittya Seren K yerkegordan Soren Aabye KierkegaardZahidna filosofiyaSoren Aabye Kierkegaard Skech Nilsa Kristiana K yerkegoraNarodzhennya5 travnya 1813 1813 05 05 1 2 Kopengagen Korolivstvo Daniya 4 5 6 Smert11 listopada 1855 1855 11 11 1 7 42 roki Kopengagen Korolivstvo Daniya 4 5 6 tuberkuloz i paralich 8 PohovannyaKladovishe AsistensGromadyanstvo piddanstvo Korolivstvo DaniyaProzhivannyaKopengagen BerlinZnannya movdanska 9 10 latina i nimeckaIm ya pri narodzhennidan Soren Aabye KierkegaardPsevdonimVictor Eremita 11 A Judge William Johannes de silentio Constantine Constantius Young Man Vigilius Haufniensis 11 Nicolaus Notabene 11 Hilarius Bookbinder Johannes Climacus 11 Inter et Inter H H Anti Climacus 11 B Johannes de Silentio 11 Constantin Constantius 11 i P CH Kierkegaard 11 Diyalnistbogoslov poet pismennik prozayik romanist literaturnij kritikNaukovij stupindoktor filosofiyiOsnovni interesireligiya metafizika epistemologiya estetika etika psihologiyaZnachni ideyivvazhayetsya batkom ekzistencializmu rozpach ekzistencialna kriza tri sferi lyudskogo isnuvannya neskinchenna yakisna vidminnist isnuyuchij mislitelVplinuv Bart Binsvanger Borhes Brandes Buber Kamyu Simona de Bovuar Derrida Viktor Frankl Gajdegger German Gesse Ibsen Yaspers Kafka Marsel Mej Rilke Sartr Shestov Strindberg Tillih Apdajk Irvin Velsh Vitgenshtejn Slavoj ZhizhekAlma materKopengagenskij universitet i dLiteraturnij napryamekzistencializmZaznav vplivuAbragam Aristotel Gegel Kant Lessing Lyuter Sokrat cherez Platona Ksenofon Aristofan Vchitelid d i dViznachnij tvird Strah i tremtinnya d d d d d d d i dIstorichnij periodKonfesiyalyuteranstvoBatkodBrati sestridAvtograf Seren K yerkegor u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u Vikidzherelah K ye rkegor pisav na temi religiyi hristiyanstva morali etiki psihologiyi ta filosofiyi religiyi movoyu spovnenoyu simvoliv metafor ironiyi j giperbol Bilshist iz jogo filosofskih robit prisvyacheni rozglyadu pitannya pro te yak lyudina zhive yak odinichnij individ zoseredzhuyuchi uvagu bilshe na konkretnij realnosti lyudskogo zhittya nizh na abstraktnomu mislenni j pidkreslyuyuchi vazhlivist osobistogo viboru j viddanosti Na protivagu nimeckij klasichnij filosofiyi yaka pragnula do ob yektivnosti K yerkegora cikavilo sub yektivne stavlennya osobistosti do Isusa Hrista yake prihodit iz viroyu Znachna chastina jogo prac prisvyachena hristiyanskij lyubovi Vodnochas vin nadzvichajno kritichno stavivsya do organizovanoyi derzhavnoyi religiyi peredusim do derzhavnoyi Na pochatku tvorchosti K yerkegor publikuvavsya pid psevdonimami vikladayuchi rizni poglyadi na odnu j tu zh temu j vlashtovuyuchi dialog iz samim soboyu Jogo praci buli napisani danskoyu i za zhittya buli malo vidomi za mezhami Skandinaviyi ale v HH st stav odnim z najbilsh vidomih filosofiv Zahidnogo svitu BiografiyaSeren narodivsya 5 travnya 1813 roku v Kopengageni Na toj chas jogo batki vzhe buli dosit starimi dlya zachattya i vinoshuvannya ditini batkovi zamozhnomu zemlevlasniku Mikaelyu 57 rokiv materi sho spochatku bula sluzhniceyu Mikaelya 45 Podruzhzhya malo 7 ditej ale 5 pomerli v rannomu vici Seren buv fizichno slabkim mav vikrivlenij hrebet i nogi Piznishe svoye narodzhennya vin vvazhav protiprirodnim i takim sho nastalo cherez nasillya batka nad matir yu Vihovannya yunogo Serena perebuvalo pid kontrolem batka i lishe u shist rokiv Seren pishov navchatis do shkoli Voseni 1830 roku z voli batka simnadcyatilitnij yunak stav studentom teologichnogo fakultetu Kopengagenskogo universitetu Zarahovanij yak i vsi studenti do korolivskoyi lejb gvardiyi vin uzhe cherez tri dni buv vidrahovanij za stanom zdorov ya Na protivagu strogosti domashnogo vihovannya K yerkegor student provadiv legkovazhne zhittya vlastive molodizhnij bogemi viddayuchi perevagu sumnivnim rozvagam Zgodom rozgulne zhittya prizvelo do vnutrishnogo nevdovolennya rozcharuvannya j depresiyi Z cogo stanu Serena vivelo nespodivane znajomstvo iz jogo pershoyu j yedinoyu lyubov yu chotirnadcyatirichnoyu K yerkegor upershe zustrivsya z neyu v travni 1837 roku a po troh rokah znajomstva voni zaruchilisya Prote Seren za rik pislya zaruchin povidomiv pro rozriv stosunkiv Vin ne povidomlyav odnoznachnih prichin svogo vchinku sho vidkrilo prostir dlya chislennih zdogadok Cherez 6 rokiv Regina vijshla zamizh za svogo kolishnogo vchitelya j shanuvalnika Frederika Shlegelya zgodom danskogo gubernatora na Antilskih ostrovah Seren vidgukuvavsya na ce sho Regina odnak uvijde v istoriyu yak zhinka sho bula poryad iz nim i yaka vplinula na jogo poglyadi i tvorchist Nezadovgo do rozrivu z Reginoyu K yerkegor zahistiv magistersku robotu Pro ponyattya ironiyi z osoblivoyu uvagoyu do Sokrata Vin virushiv do Berlina sluhati lekciyi Shellinga a po povernennyu dodomu pochav vidlyudkuvate zhittya i zajnyavsya filosofskoyu tvorchistyu K yerkegor dobre vivchiv antichnu filosofiyu viv polemiku z Kantom i Gegelem zahoplyuvavsya doslidzhennyami narodnoyi tvorchosti U 1838 roci pishov z zhittya batko Serena i zalishiv jomu u spadok ponad 30 tisyach ta cinni paperi sho ne tilki zabezpechilo jomu komfortne isnuvannya ale j dozvolilo oplachuvati vidannya svoyih tvoriv Za vinyatkom timchasovogo vikladannya latini Seren bilshe nikoli j nide oficijno ne pracyuvav U 1843 vidav pracyu Abo abo z etiki j estetiki nadali plidno pisav roboti z etiki estetiki religiyeznavstva Abo abo prinesla K yerkegoru slavu hocha yiyi zmist i biografiya avtora stali predmetom diskusij ta skandaliv Jomu pripisuvalisya riznomanitni psihichni vidhilennya i hvorobi sam Seren vvazhav sebe neshasnoyu lyudinoyu i vidchuvav obtyazhenist naslidkami molodogo zhittya ale takozh sprijmav sebe geniyem Ostannij rik zhittya K yerkegora poznachivsya kritikoyu nim u presi klerikalizmu Privodom do takogo zburennya stala smert 1854 roku ochilnika danskoyi protestantskoyi cerkvi yepiskopa druga j duhovnogo nastavnika K yerkegora batka Vnaslidok nervovogo visnazhennya K yerkegor znepritomniv na vulici i za kilka dniv pomer imovirno vid tuberkulozu v vici 42 h rokiv 11 listopada 1855 roku V prichasti nezadovgo do smerti jomu bulo vidmovleno a sama smert bula sprijnyata gromadskistyu yak bozha kara Zgidno z zapovitom na jogo nadgrobku buli visicheni slova Toj samij odinichnij vidsilayuchi do jogo ponyattya odinichnogo individa Filosofski poglyadiK yerkegor kritikuvav Gegelya stverdzhuyuchi nerozumnist vlashtuvannya svitu Vin vidstoyuvav dumku sho svit yak jogo sprijmaye lyudina ye sukupnistyu vidchuttiv tomu z chuttyevogo dosvidu mozhna stverdzhuvati sub yektivnu istinu ale nemozhlivo znati ob yektivnu Dlya kozhnoyi lyudini isnuye yiyi vlasna istina i navit vzayemozaperechni tverdzhennya ye rivnopravnimi Natomist ob yektivna istina piznayetsya zi svyashennih tekstiv shlyahom viri oskilki vira ne potrebuye rozumu U filosofiyi K yerkegora suttyeva vidminnist lyudini vid tvarini polyagaye v tomu sho okrema lyudska osobina stoyit vishe svogo rodu pozayak stvorena za podoboyu Boga U duhovnomu zrostanni lyudina prohodit tri stadiyi estetichnu etichnu i religijnu Na estetichnij gonitva za osobistimi zadovolennyami prizvodit do peresichennya vnaslidok chogo nastaye sumniv i rozcharuvannya Na etichnij pragnennya do zadovolen zaminyuyetsya pochuttyam obov yazku dobrovilnim pidkorennyam moralnomu zakonu i zreshtoyu vtratoyu individualnosti Na religijnij stadiyi vidbuvayetsya usvidomlennya konfliktu zagalu ta individualnosti sho prinosit strazhdannya i vidchaj lyudina vidmovlyayetsya vid rozumu j suspilnih zakoniv i zvertayetsya do viri shob dosyagnuti individualnogo spilkuvannya z Bogom zadlya virishennya svoyih problem Prote ce spilkuvannya nerozdilne zi strahom oskilki ne peredbachaye napered vidomogo rezultatu a lishe volyu Boga Spravzhnye hristiyanstvo za K yerkegorom pronizano irracionalnistyu ta absurdom trepetom pered vishoyu siloyu Razom z tim dlya Boga vse mozhlivo tomu vira vidkrivaye i nadiyu na divo K yerkegor vvazhav sho Bog tayemnichim chinom prihodit do kozhnoyi lyudini Mislitel vidilyaye ponyattya odinichnij individ lyudinu sho ne tilki pidnyalasya nad zagalom a j uvijshla do religijnoyi stadiyi zhittya i vidnajshla osobiste spilkuvannya z Bogom Hocha takih lyudej obmal odinichnim individom mozhe stati bud hto adzhe vira dostupna nezalezhno vid intelektualnih ta fizichnih mozhlivostej K yerkegor buv perekonanim prihilnikom monarhiyi i protivnikom bud yakoyi formi demokratiyi Vin zaperechuvav dumku zgidno z yakoyu tam de masa tam i pravda i stverdzhuvav Z usih riznovidiv tiraniyi narodovladdya ye najbilsh bolisnoyu najbilsh bezduhovnoyu tiraniyeyu yaka yavlyaye bezposerednij zanepad usogo velikogo i pidnesenogo Narodnij uryad ce voistinu vtilennya pekla Osnovni tvoriPro ponyattya ironiyi Om Begrebet Ironi med stadigt Hensyn til Socrates 1841 Abo abo Enten Eller 1843 Strah i tremtinnya Frygt og Baeven 1843 Povtorennya Gjentagelsen 1843 Filosofski krihti Philosophiske Smuler 1844 Ponyattya strahu Begrebet Angest Stadiyi na zhittyevomu shlyahu Stadier paa Livets Vei 1845 Zaklyuchna nenaukova pislyamova Afsluttende uvidenskabelig Efterskrift 1846 Povchalni vislovlyuvannya v riznomu dusi Opbyggelige Taler i forskjellig Aand 1847 Sprava lyubovi Kjerlighedens Gjerninger 1847 Hristiyanski movi Christelige Taler 1848 Hvoroba do smerti Sygdommen til Doden 1849 Vstup do hristiyanstva Indovelse i Christendom 1850 Div takozhVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Seren K yerkegor 7056 K yerkegor asteroyid yakij nazvali na chest filosofa PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Westphal M Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Deutsche Nationalbibliothek Record 118562002 Kierkegaard Soren 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Kerkegor Moskva Bolshaya rossijskaya enciklopediya 2004 d Track Q1768199d Track Q649d Track Q5061737 Catalog of the German National Library d Track Q23833686 Westphal M Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 https biografieonline it biografia kierkegaard Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133 Czech National Authority Database d Track Q13550863 BeWeB d Track Q77541206 WorldCat Entities OCLC Inc 2022 d Track Q112122720d Track Q190593 Takozh peredayetsya inodi nepravilno yak K yerkegard Swenson David F Something About Kierkegaard Mercer University Press 2000 Stewart Jon red Volume 11 Tome III Kierkegaard s Influence on Philosophy Anglophone Philosophy doi 10 4324 9781315234854 Stewart Jon red Volume 10 Tome III Kierkegaard s Influence on Theology Catholic and Jewish Theology doi 10 4324 9781315234885 Stewart Jon red Volume 14 Kierkegaard s Influence on Social Political Thought doi 10 4324 9781315234786 Gardiner 1969 Point of View Lowrie p 41 Practice in Christianity Hong 1991 Chapter VI p 233ff Works of Love IIIA p 91ff Duncan 1976 Concluding Unscientific Postscript to Philosophical Fragments Hong pp 15 17 555 610 Either Or Vol II pp 14 58 216 217 250 Hong Howland 2006 Morice George P october 1980 Seren Kierkegaard s Psychology Translated and edited by Alastair McKinnon Waterloo Ontario Wilfred Laurier University Press 1979 Scottish Journal of Theology angl T 33 5 s 476 477 ISBN 0 88920 068 8 Procitovano 31 sichnya 2023 Thomas Henry Croxall James Nisbet 1959 Glimpses and impressions of Kierkegaard s 51 Journals amp Papers of Soren Kierkegaard 11 August 1838 Garff Joakim 2005 Soren Kierkegaard A Biography trans by Bruce Kirmmse Princeton Princeton University Press ISBN 978 0 691 09165 5 Hannay Alastair 2003 Kierkegaard A Biography new ed Cambridge England Cambridge University Press ISBN 0 521 53181 0 The Christianity of us men is to love God in agreement with other men to love and be loved by other men constantly the others the herd included The Christianity of the New Testament would be in case that man were really able to love in such a way that the girl was the only one he loved and one whom he loved with the whole passion of a soul yet such men as this are no longer to be found then hating himself and the loved one to let her go in order to love God And it is in view of this I say that such men men of such quality and caliber are not born any more Kierkegaard s Attack Upon Christendom Lowrie 1944 p 163 Soren Kierkegaard Stages on Life s Way Hong trans pp 363 368 Kierkegaard Soren 31 grudnya 1992 Kierkegaard s Writings XII Volume I Concluding Unscientific Postscript to Philosophical Fragments s 243 Procitovano 4 bereznya 2023 Kierkegaard Soren 16 serpnya 2018 Kierkegaard s Journals and Notebooks Procitovano 4 bereznya 2023 Kierkegaard S Die Tagebucher Dusseldorf Koln 1962 1963 LiteraturaK yerkegor Soren Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X PosilannyaEncyclopaedia Britannica Soren Kierkegaard angl Velikie mysliteli SEREN KERKEGOR KIRKEGOR 1813 1855 Knigi Sorena K yerkegora v biblioteci Teologika ros

    Дата публікації:
    Топ