Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Йосія Рантцау нім Josias von Rantzau фр Josias Rantzau 18 жовтня 1609 14 вересня 1650 французький військовий діяч данськ

Йосія Рантцау

Йосія Рантцау

Йосія Рантцау (нім. Josias von Rantzau, фр. Josias Rantzau; 18 жовтня 1609 — 14 вересня 1650) — французький військовий діяч дансько-німецького походження часів Французького королівства, маршал Франції.

Йосія Рантцау
фр. Josias Rantzau
image
Народився18 жовтня 1609(1609-10-18)[1][2]
Боткамп, Плен, Шлезвіг-Гольштейн, Німеччина
Помер14 вересня 1650(1650-09-14)[1](40 років)
Париж, Королівство Франція
Країнаimage Франція
Діяльністьвійськовослужбовець
Знання мовфранцузька[1]
УчасникТридцятирічна війна
Військове званнямаршал Франції
У шлюбі зd

Життєпис

Походив з дансько-німецького шляхетського роду Ранцау з Гольштайну. Народився 1609 року в маєтку Боткамп поблизу Кіля. Син Пауля Ранцау. Здобув гарну освіту, знав вісім мов. 1627 року поступив до Лейденського університету. Втім невдовзі залишив його обравши військову кар'єру. Спочатку служив добровольцем в піхоті Моріца Оранського, штатгальтера Голландії. Потім служив у війську Крістіана IV, короля Данії та Норвегії.

Пізніше вступив на шведську службу і відзначився у багатьох боях, потім перейшов до імперської армії, але невдовзі повернувся на службу до короля Швеції. Потім був кілька років губернатором Страсбурга.

У 1633 році успішно захистив Андернах від іспанців. У 1635 році супроводжував канцлера Акселя Оксенштерну до Франції. Сподобався королю Людовику XIII, який запропонував йому перейти до нього на службу полковником і командиром полку німецької піхоти. Надалі Ранцау служив під командуванням генерал-лейтенанта французької армії Луї де Ногаре Д'Епернона, кардинала де ля Валетт. 1636 року оженився зі своєю кузиною. Того ж року діяв в Ельзасі. У 1637 році отримав патент бригадира і призначений командиром німецького кавалерійського полку.

При облозі Доля, столиці Франш-Конте, втратив в бою око і вухо. Успішно захистив фортецю Сен-Жан-де-Лон в Бургундії проти імперського генерала Маттіаса Галласа, змусивши його зняти облогу. Під командуванням принца Гастона Орлеанського і герцога Людовика II Бурбон-Конде брав участь в кампаніях у Фландрії та Німеччини. У березні 1637 року отримав чин генерал-лейтенанта. Зазнавши ряд невдач, в 1638 році залишив армію і, з дозволу короля, перебрався до Данії, де перебував до 1640 року.

Повернувшись до Франції підтвердив чин бригадира. При облозі Арраса позбувся руки і ноги. У 1642 році він відзначився в битві при Ері, а в битві при Оннекурі 18 травня 1642 року, отримавши чотири поранення, був узятий в полон іспанцям. Після викупу з полону служив під командуванням маршала Гебріана.

У 1643 році в битві при Рокруа під командуванням герцога Енгіенського був табірним маршалом, командував кавалерійським полком. Потім зайняв потужний замок Серк. Після смерті маршала в листопаді 1643 року прийняв головне командування над французькою армією. Став близьким другом кардинала Мазаріні та фаворитом королеви Анни Австрійської. 24 грудня 1643 року, перебуваючи на зимових квартирах в Тутлінгені, його війська зазнали нападу імперців під командуванням Франца фон Мерсі і зазнали важкої поразки. 1644 року призначений очільником військ у Фландрії.

У 1645 році Ранцау командував французькими військами в Нідерландах, взяв Гравелінген і був призначений губернатором цього міста. Невдовзі зайняв Кассель. 30 червня того ж року після прийняття католицтва Йосія Ранцау отримав титул маршала Франції з призначенням губернатором фортеці Дюнкерк. Через місяць зайняв фортецю Мардик. 1646 року зайняв Ландресе. У 1647—1648 роках захопив Діксмюде і Ленц, а потім усі приморські міста Фландрії. 1648 року захоплює Іпр, але у жовтні того ж року зазнає невдачі при Мюнстері, у битві біля Діксмюде зазнає поразки від іспанців й потрапляє у полон. Звільнений після укладання Вестфальського миру.

З початком Фронди 1649 року кардинал Мазаріні, який вважав Ранцау своїм ворогом і не довіряють йому, викликав того в Париж, де Ранцау був заарештований і перебував в ув'язненні в Бастилії близько року, але був виправданий і звільнений. Незабаром після звільнення помер від водянки у віці 41 року в Парижі.

Родина

Дружина — Гедвіга Єлизавета Маргарет, донька данського губернатора Герхарда Ранцау

дітей не було

Джерела

  • Jean Dupaquier, Le Maréchal de Rantzau, 1609—1650, Paris, 1985.

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Dansk Biografisk Lexikon
    d:Track:Q1164910

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Josiya Rantcau nim Josias von Rantzau fr Josias Rantzau 18 zhovtnya 1609 14 veresnya 1650 francuzkij vijskovij diyach dansko nimeckogo pohodzhennya chasiv Francuzkogo korolivstva marshal Franciyi Josiya Rantcaufr Josias RantzauNarodivsya18 zhovtnya 1609 1609 10 18 1 2 Botkamp Plen Shlezvig Golshtejn NimechchinaPomer14 veresnya 1650 1650 09 14 1 40 rokiv Parizh Korolivstvo FranciyaKrayina FranciyaDiyalnistvijskovosluzhbovecZnannya movfrancuzka 1 UchasnikTridcyatirichna vijnaVijskove zvannyamarshal FranciyiU shlyubi zd Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z dansko nimeckogo shlyahetskogo rodu Rancau z Golshtajnu Narodivsya 1609 roku v mayetku Botkamp poblizu Kilya Sin Paulya Rancau Zdobuv garnu osvitu znav visim mov 1627 roku postupiv do Lejdenskogo universitetu Vtim nevdovzi zalishiv jogo obravshi vijskovu kar yeru Spochatku sluzhiv dobrovolcem v pihoti Morica Oranskogo shtatgaltera Gollandiyi Potim sluzhiv u vijsku Kristiana IV korolya Daniyi ta Norvegiyi Piznishe vstupiv na shvedsku sluzhbu i vidznachivsya u bagatoh boyah potim perejshov do imperskoyi armiyi ale nevdovzi povernuvsya na sluzhbu do korolya Shveciyi Potim buv kilka rokiv gubernatorom Strasburga U 1633 roci uspishno zahistiv Andernah vid ispanciv U 1635 roci suprovodzhuvav kanclera Akselya Oksenshternu do Franciyi Spodobavsya korolyu Lyudoviku XIII yakij zaproponuvav jomu perejti do nogo na sluzhbu polkovnikom i komandirom polku nimeckoyi pihoti Nadali Rancau sluzhiv pid komanduvannyam general lejtenanta francuzkoyi armiyi Luyi de Nogare D Epernona kardinala de lya Valett 1636 roku ozhenivsya zi svoyeyu kuzinoyu Togo zh roku diyav v Elzasi U 1637 roci otrimav patent brigadira i priznachenij komandirom nimeckogo kavalerijskogo polku Pri oblozi Dolya stolici Fransh Konte vtrativ v boyu oko i vuho Uspishno zahistiv fortecyu Sen Zhan de Lon v Burgundiyi proti imperskogo generala Mattiasa Gallasa zmusivshi jogo znyati oblogu Pid komanduvannyam princa Gastona Orleanskogo i gercoga Lyudovika II Burbon Konde brav uchast v kampaniyah u Flandriyi ta Nimechchini U berezni 1637 roku otrimav chin general lejtenanta Zaznavshi ryad nevdach v 1638 roci zalishiv armiyu i z dozvolu korolya perebravsya do Daniyi de perebuvav do 1640 roku Povernuvshis do Franciyi pidtverdiv chin brigadira Pri oblozi Arrasa pozbuvsya ruki i nogi U 1642 roci vin vidznachivsya v bitvi pri Eri a v bitvi pri Onnekuri 18 travnya 1642 roku otrimavshi chotiri poranennya buv uzyatij v polon ispancyam Pislya vikupu z polonu sluzhiv pid komanduvannyam marshala Gebriana U 1643 roci v bitvi pri Rokrua pid komanduvannyam gercoga Engienskogo buv tabirnim marshalom komanduvav kavalerijskim polkom Potim zajnyav potuzhnij zamok Serk Pislya smerti marshala v listopadi 1643 roku prijnyav golovne komanduvannya nad francuzkoyu armiyeyu Stav blizkim drugom kardinala Mazarini ta favoritom korolevi Anni Avstrijskoyi 24 grudnya 1643 roku perebuvayuchi na zimovih kvartirah v Tutlingeni jogo vijska zaznali napadu imperciv pid komanduvannyam Franca fon Mersi i zaznali vazhkoyi porazki 1644 roku priznachenij ochilnikom vijsk u Flandriyi U 1645 roci Rancau komanduvav francuzkimi vijskami v Niderlandah vzyav Gravelingen i buv priznachenij gubernatorom cogo mista Nevdovzi zajnyav Kassel 30 chervnya togo zh roku pislya prijnyattya katolictva Josiya Rancau otrimav titul marshala Franciyi z priznachennyam gubernatorom forteci Dyunkerk Cherez misyac zajnyav fortecyu Mardik 1646 roku zajnyav Landrese U 1647 1648 rokah zahopiv Diksmyude i Lenc a potim usi primorski mista Flandriyi 1648 roku zahoplyuye Ipr ale u zhovtni togo zh roku zaznaye nevdachi pri Myunsteri u bitvi bilya Diksmyude zaznaye porazki vid ispanciv j potraplyaye u polon Zvilnenij pislya ukladannya Vestfalskogo miru Z pochatkom Frondi 1649 roku kardinal Mazarini yakij vvazhav Rancau svoyim vorogom i ne doviryayut jomu viklikav togo v Parizh de Rancau buv zaareshtovanij i perebuvav v uv yaznenni v Bastiliyi blizko roku ale buv vipravdanij i zvilnenij Nezabarom pislya zvilnennya pomer vid vodyanki u vici 41 roku v Parizhi RodinaDruzhina Gedviga Yelizaveta Margaret donka danskogo gubernatora Gerharda Rancau ditej ne buloDzherelaJean Dupaquier Le Marechal de Rantzau 1609 1650 Paris 1985 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Dansk Biografisk Lexikon d Track Q1164910

Дата публікації:
Топ