Кристіан IV (дан. Christian IV; 12 квітня 1577 — 28 лютого 1648) — король Данії-Норвегії і герцог (Шлезвігу і Гольштейну) від 1588 до своєї смерті 1648.
Кристіан IV Christian IV | ||
| ||
---|---|---|
4 квітня 1588 — 28 лютого 1648 | ||
Попередник: | Фредерік II | |
Спадкоємець: | Фредерік III | |
Народження: | 12 квітня 1577 Фредеріксборг | |
Смерть: | 28 лютого 1648 (70 років) Копенгаген | |
Поховання: | Собор Роскілле | |
Країна: | Королівство Данія[1] | |
Релігія: | лютеранство | |
Рід: | Ольденбурги | |
Батько: | Фредерік II | |
Мати: | Софія Мекленбург-Гюстровська | |
Шлюб: | Анна-Катерина Бранденбурзька, Кірстен Мунк і d | |
Діти: | Фредерік III, | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Кристіан IV, син Фредеріка II, був офіційно визнаний спадкоємцем, коли йому було 3 роки. Король особисто склав план виховання сина, звернувши особливу увагу на усунення шкідливих впливів із боку оточуючих. Смерть короля-батька, коли Кристіану IV було лише 11 років, сильно зашкодила його подальшому вихованню. Було призначено опіку з 4 членів державної ради, на чолі з Нільсом Каасом. Датська дворянська партія, незадоволена тим, що спадкоємця виховує німець, добилася заміни останнього датським дворянином. Це загострило відносини королеви (принцеси Мекленбурзької) з державною радою.
Крістіана було короновано тільки 1596 року.
Економічна політика
Кристіан IV провадив політику меркантилізму. Закладав численні мануфактури. Увів торгову монополію, заклав Ісландську, Гренладську і Ост-Індійську торгові компанії. 1616 року заклав колонію Трангуебар. Однак усі зусилля, спрямовані на перетворення Копенгагена на важливий економічний центр на Півночі Європи і на Балтиці завершились нічим, хоча й призвели до значного зростання локальної ролі столиці Данії, кількості її населення і його заможності.
Військова політика
Амбіції Кристіана були спрямовані на перетворення об'єднаного королівства Данії і Норвегії в найважливішу і найсильнішу державу в Північній Європі не тільки в економічному, але й у політичному і військовому плані. Проте експансіоністським амбіціям Данії перешкоджала агресивна політика Швеції, зокрема в Норвегії. Данія змогла розбудувати потужний флот, але була неспроможна виставити армію, яка могла бути рівною шведській. Кальмарська війна з шведами за домінування в Норвегії протягом 1611—1613 років точилась із значним використанням найманців і не призвела до рішучої перемоги ні Данії, ні Швеції.
Кристіан також узяв участь у Тридцятирічній війні. Коли воєнні дії докотились до території Данії він виступив проти імператора Фердинанда II Габсбурга на захист інтересів протестантів. Загалом участь у війні призвела до цілого ряду поразок, і фінансової кризи самого короля, оскільки парламент не дав згоди на вступ у війну, і королю довелося воювати як князю Шлезвігу і Гольштейна. Війну король програв, хоча остаточної поразки вдалось уникнути — у імператора і католиків не було потужного флоту і данцям вдалось відсидітись у фортецях на островах. 29 травня 1629 року врешті-решт у Любеку було укладено мир, за яким Крістіан зберіг свої володіння, але дав обіцянку не втручатись в справи Священної Римської Імперії.
Кристіан знову почав проводити агресивну політику на Балтиці, що призводило до напружених відносин з Польщею та Швецією. 1644 року Шведи розпочали проти Данії війну, і завдали ряд поразок захопивши Ютландію і Сканію. Король намагався повернути ці території. У липні 1644 року данський і шведський флот зійшлися в битві в Кілонській затоці. Битва завершилась перемогою Данії, король здобув славу героя — втратив око, але продовжував керувати флотом. Про цю битву і звитягу короля співається в данському гімні. Однак після Кілонської битви, шведи завдали данцям ряд поразок і 13 серпня 1645 року був укладений мир у Бронсебро, і Данія втратила домінуючі позиції на Балтиці.
Архітектура і міста
Король цікавився архітектурою і заклав чимало важливих будинків, зокрема замки в Копенгагені, замки Розенборг, Фредеріксборг, відбудував замок Кронборг тощо. Девізом Крістіана був вислів Страх Божий укріплює королівства (данськ. Gudsfrygt styrker rigerne, лат. Regna Firmat Pietas, skrót RFP). Досі літери RFP прикрашають фасади збудованих королем будинків і замків. У Копенгагені він заклав перше соціальне житло для моряків район Нібодер.
Розуміючи важливу функцію міст не лише для господарського розвитку, але і для військової стратегії, Крістіан заклав багато міст: Крістіанград (Норвегія), Крістіанопель в Сканії, порт Крістіаншавн в протоці Зунд, Глюкштадт в Норвегії, і Крістіанію — сучасне Осло.
Примітки
- LIBRIS — 2012.
Посилання
- Христиан IV // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Біографія Крістіана IV [ 7 лютого 2017 у Wayback Machine.] (дан.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kristian IV dan Christian IV 12 kvitnya 1577 15770412 28 lyutogo 1648 korol Daniyi Norvegiyi i gercog Shlezvigu i Golshtejnu vid 1588 do svoyeyi smerti 1648 Kristian IV Christian IV 38 j korol Daniyi i Norvegiyi 4 kvitnya 1588 28 lyutogo 1648 Poperednik Frederik II Spadkoyemec Frederik III Narodzhennya 12 kvitnya 1577 1577 04 12 FrederiksborgSmert 28 lyutogo 1648 1648 02 28 70 rokiv KopengagenPohovannya Sobor RoskilleKrayina Korolivstvo Daniya 1 Religiya lyuteranstvoRid OldenburgiBatko Frederik IIMati Sofiya Meklenburg GyustrovskaShlyub Anna Katerina Brandenburzka Kirsten Munk i dDiti Frederik III Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaKristian IV sin Frederika II buv oficijno viznanij spadkoyemcem koli jomu bulo 3 roki Korol osobisto sklav plan vihovannya sina zvernuvshi osoblivu uvagu na usunennya shkidlivih vpliviv iz boku otochuyuchih Smert korolya batka koli Kristianu IV bulo lishe 11 rokiv silno zashkodila jogo podalshomu vihovannyu Bulo priznacheno opiku z 4 chleniv derzhavnoyi radi na choli z Nilsom Kaasom Datska dvoryanska partiya nezadovolena tim sho spadkoyemcya vihovuye nimec dobilasya zamini ostannogo datskim dvoryaninom Ce zagostrilo vidnosini korolevi princesi Meklenburzkoyi z derzhavnoyu radoyu Kristiana bulo koronovano tilki 1596 roku Ekonomichna politikaKorol Kristian IV Kristian IV provadiv politiku merkantilizmu Zakladav chislenni manufakturi Uviv torgovu monopoliyu zaklav Islandsku Grenladsku i Ost Indijsku torgovi kompaniyi 1616 roku zaklav koloniyu Tranguebar Odnak usi zusillya spryamovani na peretvorennya Kopengagena na vazhlivij ekonomichnij centr na Pivnochi Yevropi i na Baltici zavershilis nichim hocha j prizveli do znachnogo zrostannya lokalnoyi roli stolici Daniyi kilkosti yiyi naselennya i jogo zamozhnosti Vijskova politikaAmbiciyi Kristiana buli spryamovani na peretvorennya ob yednanogo korolivstva Daniyi i Norvegiyi v najvazhlivishu i najsilnishu derzhavu v Pivnichnij Yevropi ne tilki v ekonomichnomu ale j u politichnomu i vijskovomu plani Prote ekspansionistskim ambiciyam Daniyi pereshkodzhala agresivna politika Shveciyi zokrema v Norvegiyi Daniya zmogla rozbuduvati potuzhnij flot ale bula nespromozhna vistaviti armiyu yaka mogla buti rivnoyu shvedskij Kalmarska vijna z shvedami za dominuvannya v Norvegiyi protyagom 1611 1613 rokiv tochilas iz znachnim vikoristannyam najmanciv i ne prizvela do rishuchoyi peremogi ni Daniyi ni Shveciyi Kristian takozh uzyav uchast u Tridcyatirichnij vijni Koli voyenni diyi dokotilis do teritoriyi Daniyi vin vistupiv proti imperatora Ferdinanda II Gabsburga na zahist interesiv protestantiv Zagalom uchast u vijni prizvela do cilogo ryadu porazok i finansovoyi krizi samogo korolya oskilki parlament ne dav zgodi na vstup u vijnu i korolyu dovelosya voyuvati yak knyazyu Shlezvigu i Golshtejna Vijnu korol prograv hocha ostatochnoyi porazki vdalos uniknuti u imperatora i katolikiv ne bulo potuzhnogo flotu i dancyam vdalos vidsiditis u fortecyah na ostrovah 29 travnya 1629 roku vreshti resht u Lyubeku bulo ukladeno mir za yakim Kristian zberig svoyi volodinnya ale dav obicyanku ne vtruchatis v spravi Svyashennoyi Rimskoyi Imperiyi Kristian znovu pochav provoditi agresivnu politiku na Baltici sho prizvodilo do napruzhenih vidnosin z Polsheyu ta Shveciyeyu 1644 roku Shvedi rozpochali proti Daniyi vijnu i zavdali ryad porazok zahopivshi Yutlandiyu i Skaniyu Korol namagavsya povernuti ci teritoriyi U lipni 1644 roku danskij i shvedskij flot zijshlisya v bitvi v Kilonskij zatoci Bitva zavershilas peremogoyu Daniyi korol zdobuv slavu geroya vtrativ oko ale prodovzhuvav keruvati flotom Pro cyu bitvu i zvityagu korolya spivayetsya v danskomu gimni Odnak pislya Kilonskoyi bitvi shvedi zavdali dancyam ryad porazok i 13 serpnya 1645 roku buv ukladenij mir u Bronsebro i Daniya vtratila dominuyuchi poziciyi na Baltici Arhitektura i mistaPam yatnik Kristianu IV Korol cikavivsya arhitekturoyu i zaklav chimalo vazhlivih budinkiv zokrema zamki v Kopengageni zamki Rozenborg Frederiksborg vidbuduvav zamok Kronborg tosho Devizom Kristiana buv visliv Strah Bozhij ukriplyuye korolivstva dansk Gudsfrygt styrker rigerne lat Regna Firmat Pietas skrot RFP Dosi literi RFP prikrashayut fasadi zbudovanih korolem budinkiv i zamkiv U Kopengageni vin zaklav pershe socialne zhitlo dlya moryakiv rajon Niboder Rozumiyuchi vazhlivu funkciyu mist ne lishe dlya gospodarskogo rozvitku ale i dlya vijskovoyi strategiyi Kristian zaklav bagato mist Kristiangrad Norvegiya Kristianopel v Skaniyi port Kristianshavn v protoci Zund Glyukshtadt v Norvegiyi i Kristianiyu suchasne Oslo PrimitkiLIBRIS 2012 d Track Q1798125PosilannyaHristian IV Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Biografiya Kristiana IV 7 lyutogo 2017 u Wayback Machine dan