Кальмарська війна (1611–1613) — війна між та Швецією за панування на Балтійському морі, за південну частину Скандинавського півострова та північне узбережжя Норвегії, що належали Данії.
Кальмарська війна | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Кальмарська війна (гобелен Карла ван Мандерна) | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Данія-Норвегія | Швеція | ||||||
Командувачі | |||||||
Кристіан IV Данський | Карл IX Ваза Густав II Адольф Ваза |
Неодноразові спроби врегулювати спірні питання, які залишились з часів Північної семирічної війни 1563–1570 років, закінчились безрезультатно. Приготування Швеції до війни змусили Данію в 1611 році оголосити Швеції війну. Данський король Кристіан IV на чолі 6-тисячного війська вторгнувся на територію Швеції та обложив фортецю Кальмар (звідси й назва війни). Шведська армія на чолі з королем Карлом IX спробувала деблокувати фортецю, але зазнала невдачі. В битві 17 червня данці розбили шведів та зайняли Кальмар.
В жовтні Карл IX помер, і шведську армію очолив його син Густав II Адольф. 24 травня 1612 року після майже тритижневої облоги данська армія заволоділа Ельвсборгом — важливою шведською фортецею та єдиним шведським портом в протоці Каттегат та рушила на північ, до Йончопінгу. Данський флот розгорнув активні дії на морі, загрожуючи Стокгольму. Проте облога Йончопінга була невдалою, а в тилу у данців розгорілось повстання шведських селян, змусило Кристіана IV зняти облогу та відступити на південь.
Восени 1612 року за посередництва Англії, Голландії та Бранденбургу між ворогуючими сторонами почались мирні переговори, які завершились підписанням Кнередського миру 1613 року. Новий договір підтверджував вигідні для Данії умови Штетінського миру 1570 року. Крім того, Швеція повинна була протягом 6 років виплатити Данії контрибуцію в розмірі 1 млн талерів (до виконання цієї умови Данія окупувала Ельвсборг та прилеглі території). Поразка шведів в Кальмарській війні значною мірою була зумовлена тим, що найкраща частина шведської армії на чолі з Якобом Делагарді брала участь у війні проти Московського царства.
Кальмарська війна була типовою війною періоду розкладу феодалізму. Бойові дії велись невеликими найманими арміями, були обмежені за масштабами та носили, як правило, сезонний характер. Метою стратегічних дій було заволодіння фортецями противника. Разом з тим для Кальмарської війни було характерним досить широке застосування вогнепальної зброї, що було зумовлено відносно високим рівнем розвитку промисловості в скандинавських країнах.
Джерела
- Кальмарская война // Советская военная энциклопедия / под ред. Н. В. Огаркова. — М.: Воениздат, 1980. — Т. 4. — 50 с. — (в 8-ми т). — 105 000 экз.
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kalmarska vijna 1611 1613 vijna mizh ta Shveciyeyu za panuvannya na Baltijskomu mori za pivdennu chastinu Skandinavskogo pivostrova ta pivnichne uzberezhzhya Norvegiyi sho nalezhali Daniyi Kalmarska vijna Kalmarska vijna gobelen Karla van Manderna Kalmarska vijna gobelen Karla van Manderna Data 1611 1613 Misce Shveciya Daniya Norvegiya Rezultat Peremoga Daniyi Norvegiyi Storoni Daniya Norvegiya Shveciya Komanduvachi Kristian IV Danskij Karl IX Vaza Gustav II Adolf Vaza Neodnorazovi sprobi vregulyuvati spirni pitannya yaki zalishilis z chasiv Pivnichnoyi semirichnoyi vijni 1563 1570 rokiv zakinchilis bezrezultatno Prigotuvannya Shveciyi do vijni zmusili Daniyu v 1611 roci ogolositi Shveciyi vijnu Danskij korol Kristian IV na choli 6 tisyachnogo vijska vtorgnuvsya na teritoriyu Shveciyi ta oblozhiv fortecyu Kalmar zvidsi j nazva vijni Shvedska armiya na choli z korolem Karlom IX sprobuvala deblokuvati fortecyu ale zaznala nevdachi V bitvi 17 chervnya danci rozbili shvediv ta zajnyali Kalmar V zhovtni Karl IX pomer i shvedsku armiyu ocholiv jogo sin Gustav II Adolf 24 travnya 1612 roku pislya majzhe tritizhnevoyi oblogi danska armiya zavolodila Elvsborgom vazhlivoyu shvedskoyu forteceyu ta yedinim shvedskim portom v protoci Kattegat ta rushila na pivnich do Jonchopingu Danskij flot rozgornuv aktivni diyi na mori zagrozhuyuchi Stokgolmu Prote obloga Jonchopinga bula nevdaloyu a v tilu u danciv rozgorilos povstannya shvedskih selyan zmusilo Kristiana IV znyati oblogu ta vidstupiti na pivden Voseni 1612 roku za poserednictva Angliyi Gollandiyi ta Brandenburgu mizh voroguyuchimi storonami pochalis mirni peregovori yaki zavershilis pidpisannyam Kneredskogo miru 1613 roku Novij dogovir pidtverdzhuvav vigidni dlya Daniyi umovi Shtetinskogo miru 1570 roku Krim togo Shveciya povinna bula protyagom 6 rokiv viplatiti Daniyi kontribuciyu v rozmiri 1 mln taleriv do vikonannya ciyeyi umovi Daniya okupuvala Elvsborg ta prilegli teritoriyi Porazka shvediv v Kalmarskij vijni znachnoyu miroyu bula zumovlena tim sho najkrasha chastina shvedskoyi armiyi na choli z Yakobom Delagardi brala uchast u vijni proti Moskovskogo carstva Kalmarska vijna bula tipovoyu vijnoyu periodu rozkladu feodalizmu Bojovi diyi velis nevelikimi najmanimi armiyami buli obmezheni za masshtabami ta nosili yak pravilo sezonnij harakter Metoyu strategichnih dij bulo zavolodinnya fortecyami protivnika Razom z tim dlya Kalmarskoyi vijni bulo harakternim dosit shiroke zastosuvannya vognepalnoyi zbroyi sho bulo zumovleno vidnosno visokim rivnem rozvitku promislovosti v skandinavskih krayinah DzherelaKalmarskaya vojna Sovetskaya voennaya enciklopediya pod red N V Ogarkova M Voenizdat 1980 T 4 50 s v 8 mi t 105 000 ekz Div takozhDansko shvedski vijni