Йоррінг (дан. Hjørring) — місто в Данії, адміністративний центр комуни Йоррінг, що входить до складу регіону Північна Ютландія. Розташований приблизно за 50 км на північ від Ольборга, за 30 км на захід від Фредеріксгавна, за 13 км на південний схід від [en] і за 60 км на південний захід від Скагена. Відстань до Копенгагена автомобільною дорогою (через міст Великий Бельт) становить 467 км.
Місто Йоррінг
Координати 57°27′36″ пн. ш. 9°59′12″ сх. д. / 57.46000000002777597° пн. ш. 9.9866666666944770° сх. д.Координати: 57°27′36″ пн. ш. 9°59′12″ сх. д. / 57.46000000002777597° пн. ш. 9.9866666666944770° сх. д.
Йоррінг у Вікісховищі |
Історія
Середньовіччя
Хоча археологічні відкриття показують, що цей район було заселено вже 10 000 років тому, неможливо точно визначити, коли виникло сучасне місто. Тим не менш, Йоррінг, безсумнівно, є найстарішим торговим центром Веннсюсселю і відігравав важливу роль протягом усього середньовіччя. Приблизно в 1147—1150 роках у місті почали карбувати монети. На знайденому брактеаті є напис Heringa, що є латинською назвою Йорінга. Тут проводилися зібрання [en]. Місто також було місцем зустрічей духовенства Веннсюсселю, є багато свідчень того, що принаймні у XII столітті вмістіє проживав пископ Веннсюссельський.
Вже в ранньому середньовіччі в місті засновано три церкви: Святого Ганса, Святого Олафа та Святої Катерини. Найстарішу відому королівську хартію, що надає місту статус торговельного міста, король Данії Ерік IV видав 31 березня 1243 року. Статус підтверджено новими хартіями, виданими 19 квітня 1484 року, 30 жовтня 1505 року та 23 вересня 1514 року. Хартія 1505 року дає змогу оцінити масштаби міста: середньовічне міське поселення все ще розташовувалося навколо трьох церков на вершині пагорба, на якому лежить центр Йорінга. Збори духовенства часом залучали до міста багато людей, що забезпечувало торгівлю міським купцям та ремісникам.
Періоди реформації та абсолютизму
VI століття було періодом занепаду Йоррінга. Діяльність [en] припинилася десь у 1520-х роках. Також Графська суперечка, війна за спадщину, яка вирувала в Данії від 1534 до 1536 року, призвела до реформації в Данії. Внаслідок реформації зникли прилеглі багаті монастирі — абатство Берглум і монастир Врейлєв, які, безперечно, мали ділові стосунки з містом. Порівняння податкових зборів із міст Вендсюсселю показує, що і Скаген, і Себі в цей період були багатшими і більшими за Йоррінг. У 1548-53 роках Йоррінг знову був резиденцією єпископа, а 1549 року в місті з'явилася власна латинська школа. Близько 1570 року місто, ймовірно, спустошила сильна пожежа.
1602 року місто вразила чума, а під час Тридцятилітньої війни в 1627-29 роках у місті розміщувалися імператорські війська. 1644 року, під час Торстенсонської війни, місто окупували шведські війська, а після війни тут розмістилися данські солдати. 1647 року спалахнула ще одна сильна пожежа, яка знищила 17 ферм, а в 1657-58 роках, під час Другої Північної війни, місто знову окупували ворожі війська, що спричинило голод серед населення.
Привілеї міста підтверджено в 1604 та 1648 роках. Проте 1672 року в місті проживало всього 782 особи, а на XVIII століття чисельність населення ще скоротилася. 1769 року в ньому проживало 596 осіб, і датський атлас називає його «маленьким містечком та невеликою сільською місцевістю».
У липні 1693 року, а потім у 1702 році лісові пожежі споспелили практично все місто. Після пожежі 1702 року від часу, що передував 1693 року, залишилося лише 14 будинків і 3 комори. Внаслідок пожеж держава вибачила місту заборгованість з податків, і на кілька років навіть було надано звільнення від податків, але лише на початку 1700-х років місто знову почало зміцнюватися.
1793 року Йоррінг став центром графства, що сприяло відродженню міста. 1 січня 1801 року в місті відкрито ратушу графства.
Англо-данська війна 1807—1814 років поклала край прибережній торгівлі з Норвегією, і минуло кілька років, перш ніж вона змогла відновитися. Це дало місту другий шанс, оскільки навколишні фермери тепер знову виявили інтерес до збуту своєї продукції в Йоррінгу. Завдяки економічному розвитку площа міста зросла, проте 1819 року сталася ще одна пожежа, яка знищила частину міста.
Індустріалізація
Справжнє економічне зростання почалося приблизно 1850 року, а на 1900 рік населення міста зросло більш ніж у чотири рази. Розширилась вулична мережа, а 15 серпня 1871 року відкрито [en] між Ольборгом і Фредеріксгавном, після чого експорт пішов через це місто. На додаток до прядильних фабрик та швейних фабрик створено чавуноливарні заводи та машинобудівні фабрики. 1883 року засновано броварню «Вендія», 1890 року відкрито тютюнову фабрику, а 1891 році засновано кооперативну скотобійню. 1896 року відкрито електростанцію.
Післявоєнний період
Після Другої світової війни населення Йоррінга продовжувало зростати. Водночас спостерігалося подальше зростання приміських поселень за межами міста. Ретельне міське перепланування 1960-х років призвело до повного знесення району навколо Фіскербаккена та Бассінгаде на південь від церкви Санкт-Олай задля місць для паркування. Внаслідок державної політики регіонального розвитку, 1971 року до міста переїхало командування армійською технікою. На східній околиці міста виник великий промисловий район, який здебільшого характеризується металургійною промисловістю.
XXI століття
З відкриттям 2002 року автомагістралі між Йоррінгом і Бреннерслевом місто з'єднано з рештою європейської мережі автомагістралей.
Населення
Населення міста за даними на 1 січня 2015 становило 25 071 людина.
Динаміка чисельності населення за роками:
1986 | 1990 | 1996 | 2000 | 2003 | 2008 | 2009 | 2010 |
---|---|---|---|---|---|---|---|
23 813 | 24 045 | 24 729 | 24 829 | 24 724 | 24 815 | 24 963 | 24 892 |
Міста-побратими
Примітки
- https://m.statbank.dk/TableInfo/BY3?lang=en
- http://en.changchun.gov.cn/yhcs3/yl/ycgk15/
- Атлас мира / Сергеева, С. И. — Москва : , 1982. — С. 80—81. — 270000 прим.
- J.P. Trap, ред. (1901). STATISTISK-TOPOGRAPHISK BESKRIVELSE AF KONGERIGET DANMARK (дан.). Copenhagen. с. 14. Архівовано листопад 30, 2023 на сайті Wayback Machine.
- Danmarks Statistik: Statistikbanken Tabel BY1. оригіналу за 14 квітня 2018. Процитовано 8 вересня 2015.
- . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 10 серпня 2015.
Посилання
- Офіційний сайт комуни Йоррінг(дан.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Jorring dan Hjorring misto v Daniyi administrativnij centr komuni Jorring sho vhodit do skladu regionu Pivnichna Yutlandiya Roztashovanij priblizno za 50 km na pivnich vid Olborga za 30 km na zahid vid Frederiksgavna za 13 km na pivdennij shid vid en i za 60 km na pivdennij zahid vid Skagena Vidstan do Kopengagena avtomobilnoyu dorogoyu cherez mist Velikij Belt stanovit 467 km Misto Jorring Gerb Koordinati 57 27 36 pn sh 9 59 12 sh d 57 46000000002777597 pn sh 9 9866666666944770 sh d 57 46000000002777597 9 9866666666944770 Koordinati 57 27 36 pn sh 9 59 12 sh d 57 46000000002777597 pn sh 9 9866666666944770 sh d 57 46000000002777597 9 9866666666944770 Krayina Daniya DaniyaAdminodinicya JorringVisota centru 50 1 mNaselennya 25 917 osib 2023 1 Mista pobratimi Verder Kristiansann Kerava Rejk yanesbayir Trollgettan Chanchun 17 listopada 2017 2 Chasovij poyas UTC 1 i UTC 2Poshtovij indeks 9800GeoNames 2620214OSM 2098067 R Jorring Oficijnij sajt hjoerring dk JorringJorring Daniya Jorring u VikishovishiIstoriyaSerednovichchya Hocha arheologichni vidkrittya pokazuyut sho cej rajon bulo zaseleno vzhe 10 000 rokiv tomu nemozhlivo tochno viznachiti koli viniklo suchasne misto Tim ne mensh Jorring bezsumnivno ye najstarishim torgovim centrom Vennsyusselyu i vidigravav vazhlivu rol protyagom usogo serednovichchya Priblizno v 1147 1150 rokah u misti pochali karbuvati moneti Na znajdenomu brakteati ye napis Heringa sho ye latinskoyu nazvoyu Joringa Tut provodilisya zibrannya en Misto takozh bulo miscem zustrichej duhovenstva Vennsyusselyu ye bagato svidchen togo sho prinajmni u XII stolitti vmistiye prozhivav piskop Vennsyusselskij Vzhe v rannomu serednovichchi v misti zasnovano tri cerkvi Svyatogo Gansa Svyatogo Olafa ta Svyatoyi Katerini Najstarishu vidomu korolivsku hartiyu sho nadaye mistu status torgovelnogo mista korol Daniyi Erik IV vidav 31 bereznya 1243 roku Status pidtverdzheno novimi hartiyami vidanimi 19 kvitnya 1484 roku 30 zhovtnya 1505 roku ta 23 veresnya 1514 roku Hartiya 1505 roku daye zmogu ociniti masshtabi mista serednovichne miske poselennya vse she roztashovuvalosya navkolo troh cerkov na vershini pagorba na yakomu lezhit centr Joringa Zbori duhovenstva chasom zaluchali do mista bagato lyudej sho zabezpechuvalo torgivlyu miskim kupcyam ta remisnikam Periodi reformaciyi ta absolyutizmu Pechatka mista Joringa 1650 roku VI stolittya bulo periodom zanepadu Jorringa Diyalnist en pripinilasya des u 1520 h rokah Takozh Grafska superechka vijna za spadshinu yaka viruvala v Daniyi vid 1534 do 1536 roku prizvela do reformaciyi v Daniyi Vnaslidok reformaciyi znikli prilegli bagati monastiri abatstvo Berglum i monastir Vrejlyev yaki bezperechno mali dilovi stosunki z mistom Porivnyannya podatkovih zboriv iz mist Vendsyusselyu pokazuye sho i Skagen i Sebi v cej period buli bagatshimi i bilshimi za Jorring U 1548 53 rokah Jorring znovu buv rezidenciyeyu yepiskopa a 1549 roku v misti z yavilasya vlasna latinska shkola Blizko 1570 roku misto jmovirno spustoshila silna pozhezha 1602 roku misto vrazila chuma a pid chas Tridcyatilitnoyi vijni v 1627 29 rokah u misti rozmishuvalisya imperatorski vijska 1644 roku pid chas Torstensonskoyi vijni misto okupuvali shvedski vijska a pislya vijni tut rozmistilisya danski soldati 1647 roku spalahnula she odna silna pozhezha yaka znishila 17 ferm a v 1657 58 rokah pid chas Drugoyi Pivnichnoyi vijni misto znovu okupuvali vorozhi vijska sho sprichinilo golod sered naselennya Privileyi mista pidtverdzheno v 1604 ta 1648 rokah Prote 1672 roku v misti prozhivalo vsogo 782 osobi a na XVIII stolittya chiselnist naselennya she skorotilasya 1769 roku v nomu prozhivalo 596 osib i datskij atlas nazivaye jogo malenkim mistechkom ta nevelikoyu silskoyu miscevistyu U lipni 1693 roku a potim u 1702 roci lisovi pozhezhi spospelili praktichno vse misto Pislya pozhezhi 1702 roku vid chasu sho pereduvav 1693 roku zalishilosya lishe 14 budinkiv i 3 komori Vnaslidok pozhezh derzhava vibachila mistu zaborgovanist z podatkiv i na kilka rokiv navit bulo nadano zvilnennya vid podatkiv ale lishe na pochatku 1700 h rokiv misto znovu pochalo zmicnyuvatisya 1793 roku Jorring stav centrom grafstva sho spriyalo vidrodzhennyu mista 1 sichnya 1801 roku v misti vidkrito ratushu grafstva Stara ratusha Jorringa pobudovana 1834 roku Anglo danska vijna 1807 1814 rokiv poklala kraj priberezhnij torgivli z Norvegiyeyu i minulo kilka rokiv persh nizh vona zmogla vidnovitisya Ce dalo mistu drugij shans oskilki navkolishni fermeri teper znovu viyavili interes do zbutu svoyeyi produkciyi v Jorringu Zavdyaki ekonomichnomu rozvitku plosha mista zrosla prote 1819 roku stalasya she odna pozhezha yaka znishila chastinu mista Industrializaciya Karta Jorringa 1899 roku Spravzhnye ekonomichne zrostannya pochalosya priblizno 1850 roku a na 1900 rik naselennya mista zroslo bilsh nizh u chotiri razi Rozshirilas vulichna merezha a 15 serpnya 1871 roku vidkrito en mizh Olborgom i Frederiksgavnom pislya chogo eksport pishov cherez ce misto Na dodatok do pryadilnih fabrik ta shvejnih fabrik stvoreno chavunolivarni zavodi ta mashinobudivni fabriki 1883 roku zasnovano brovarnyu Vendiya 1890 roku vidkrito tyutyunovu fabriku a 1891 roci zasnovano kooperativnu skotobijnyu 1896 roku vidkrito elektrostanciyu Pislyavoyennij period Pislya Drugoyi svitovoyi vijni naselennya Jorringa prodovzhuvalo zrostati Vodnochas sposterigalosya podalshe zrostannya primiskih poselen za mezhami mista Retelne miske pereplanuvannya 1960 h rokiv prizvelo do povnogo znesennya rajonu navkolo Fiskerbakkena ta Bassingade na pivden vid cerkvi Sankt Olaj zadlya misc dlya parkuvannya Vnaslidok derzhavnoyi politiki regionalnogo rozvitku 1971 roku do mista pereyihalo komanduvannya armijskoyu tehnikoyu Na shidnij okolici mista vinik velikij promislovij rajon yakij zdebilshogo harakterizuyetsya metalurgijnoyu promislovistyu XXI stolittya Z vidkrittyam 2002 roku avtomagistrali mizh Jorringom i Brennerslevom misto z yednano z reshtoyu yevropejskoyi merezhi avtomagistralej NaselennyaNaselennya mista za danimi na 1 sichnya 2015 stanovilo 25 071 lyudina Dinamika chiselnosti naselennya za rokami 1986 1990 1996 2000 2003 2008 2009 2010 23 813 24 045 24 729 24 829 24 724 24 815 24 963 24 892Mista pobratimiKerava Finlyandiya Kristiansann Norvegiya Rejk yanesbajr Islandiya Runavik Farerski ostrovi Trollgettan ShveciyaPrimitkihttps m statbank dk TableInfo BY3 lang en http en changchun gov cn yhcs3 yl ycgk15 Atlas mira Sergeeva S I Moskva 1982 S 80 81 270000 prim J P Trap red 1901 STATISTISK TOPOGRAPHISK BESKRIVELSE AF KONGERIGET DANMARK dan Copenhagen s 14 Arhivovano listopad 30 2023 na sajti Wayback Machine Danmarks Statistik Statistikbanken Tabel BY1 originalu za 14 kvitnya 2018 Procitovano 8 veresnya 2015 Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 10 serpnya 2015 PosilannyaOficijnij sajt komuni Jorring dan