Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| † Йоргія Час існування: 575–545 млн р. т. | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Йоргія | ||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||
| ||||||||||||
Посилання | ||||||||||||
|
Йоргія — представник едіакарскої фауни, що належить до проартикулятів.
Історія відкриття, походження назви
Знайдена наприкінці XX століття на Білого моря в Архангельській області Росії і названа так Андрій Юрійович Іванцовим за назвою річки Йорга (рос. Ёрга). Типовий вид названо на честь Б. Ваггонера, який знайшов перший екземпляр.
Опис, морфологія, спосіб життя
Тіло йоргії округле, а точніше, злегка яйцеподібної форми, з пригостреним заднім кінцем. Відношення довжини до ширини наближається до одиниці. Довжина коливається від 1 до 21,5 см. Тіло відносно товсте, з сплощеними верхньою і нижньою сторонами. Втім, за теорією «картонки для яєць» Д. В. Гражданкіна та М. Б. Бурзіна, у йоргій, як і в інших вендобіонтов, не було, по суті, ні «товщини», ні, відповідно, верхньої та нижньої сторони: їхні тіла були тонкі, майже плоскі, гофровані мембрани, нерухомо лежали на морському дні і поглинали з води розчинену в ній органіку. Інша, більш підтримувана на поточний момент теорія, теорія «стьобаної ковдри», описує тіла вендобіонтов як широкі стрічки із здуттями; при цьому припускається, як і в вищеописаній версії, що тварини не мали внутрішніх органів, а харчувалися і дихали за рахунок дифузії через поверхню тіла — благо відношення поверхні до об'єму було досить значним. (Вендобіонти могли досягати величезних розмірів в довжину-ширину, при цьому їх товщина завжди була значно меншою). Також є припущення, що ці організми були автотрофними, як сучасні погонофори і деякі інші глибоководні тварини: в їх тілі жили численні симбіонти — і / або хемоавтотрофні бактерії, завдяки чому тварини-господарі були незалежні від зовнішніх джерел їжі. Нарешті, за однією з версій, вендобіонти і, відповідно, йоргії все ж мали деякі внутрішні органи, у крайньому разі, травну систему. Докладніше про це див. нижче.
Тіло йоргії ділиться на нерозчленовану передню частину («голову») і задню, розчленовану, яка становить більшу частину тіла. Ізомери розчленованої частини, як і у інших проартикулятів, розташовані по обидва боки від уявної поздовжньої осі тіла, із зсувом один відносно одного приблизно на половину ширини ізомеру. Крайній передній ізомер (розташований біля більш широкого кінця тіла) помітно ширший від інших і далеко заходить на протилежну сторону, вдаючись у нерозчленовану область. Всі ізомери вузькі і довгі, приблизно однакової ширини. Від тупого кінця тіла до пригостренного (тобто від передньої частини тіла до задньої) довжина ізомерів зменшується, а кут, утворений з віссю, плавно змінюється з 90° до 0°. Бічні кінці ізомерів загострені і загнуті в бік заднього краю тіла. Кількість ізомерів — 23-35 пар і не залежить від розмірів тіла. На поверхні нерозчленованого поля явно помітні заглиблення, які трактуються як залишки системи травних залоз.
Морфологія дитячого організму
Була знайдена йоргія на розвитку організму, діаметром всього 7,8 мм. У цього примірника розчленована область займає лише третину загальної площі тіла, а всі ізомери розташовуються під дуже невеликим кутом до поздовжньої осі тіла, і з усіх сторін, за винятком заднього кінця, оточені нерозчленованої областю. На ній також можна побачити ямчасто-борознисті поглиблення.
Ланцюжки слідів
В самому кінці XX століття в Зимових горах на узбережжі Білого моря було виявлено багате місцезнаходження викопних організмів, назване «Йоргієвий пласт». Воно привернуло до себе увагу не тільки кількістю і різноманіттям знайдених в ньому слідів організмів, але і якістю їх відбитків: близько майже кожного спостерігалося скупчення рівних йому за розміром і формою . Було відмічено, що однакові позитивні відбитки складаються в ланцюжки, на кінцях яких часто знаходиться відбиток, виражений в негативному рельєфі. Існувало три можливих пояснення спостережуваного явища: за першим — кожен відбиток належав окремому організму; за другим — негативний відбиток в ланцюжку належав безпосередньо тварині, а позитивні — його репліки; за третім — негативний відбиток належав організму, а позитивні — його линьочних чохлам. У результаті підтвердилася друга версія. По-перше, всі відбитки в ланцюжку були абсолютно однаковими, не тільки одного розміру, а й єдиної структури; спостерігалися навіть сліди прижиттєвих ушкоджень організмів, що справно повторювалися в рамках одного ланцюжка. По-друге, часто кілька відбитків накладалися один на одного, зберігаючи власний рельєф. Ці сліди дозволили вченим зробити безліч висновків і припущень щодо життя йоргій.
Більше ретельне дослідження зразків дозволило стверджувати, що все велике місце поховання було покрито органічною (ймовірно, водорослево-бактеріальною) плівкою. Це означає, що позитивні відбитки — як би «вигравірувані» на поверхні мікробного мата сліди харчування йоргій, що нерухомо сиділи на ньому. Однакова збереженість всіх слідів в ланцюжку, навіть у вельми довгих, свідчить про те, що перенесення організму з одного місця на інше не могло статися в результаті дії водних потоків, як припустив спочатку Е. Дзик, а створювався самим організмом, а також те, що переміщення організму в межах спостережуваного ланцюжка було достатньо швидким, тобто організм довго не затримувався на одному місці. Відсутність на відбитках яких-небудь дефектів, що мало вказувати на відштовхування тіла від ґрунту (крім хіба що розмитості країв позитивних відбитків), вказує на плавний характер руху. Сама поверхня мата не зберегла жодних слідів пересування йоргій. Можна припустити, що переміщення здійснювалося за рахунок хвилеподібних згинань бічних країв тіла, або ж роботи , який міг існувати у цих тварин. З його допомогою йоргії також могли захоплювати і переміщати частинки органічного субстрату в особливі витягнуті кишені, які протягуються впоперек і вздовж осі тіла організму: слідами цих передбачуваних кишень вважаються депресії і піщані зліпки на відбитках організмів. В системі кишень, яка по всій своїй довжині сполучалася із зовнішнім середовищем, відбувалося травлення. Втім, це вже здогадки. А от що можна сказати з упевненістю, так це те, що характер руху йоргії був спрямованим, те, що у тварини була виражена передня і задня частини тіла, і те, що передня частина знаходилася в більш широкій стороні тіла, там, де була нерозчленована область: на все це вказує чітка орієнтація слідів в межах одного ланцюжка, спрямована головним кінцем вперед, до завершального ланцюжок негативного відбитку організму.
У «Йоргієвому пласті» були знайдені такі ж ланцюжка відбитків Дикінсонії, а також нововідкритої, встановленої виключно з реплік на ґрунті, тварини — ; але найбільше «наслідили» тут йоргії. Їм же належить і рекорд довжини ланцюжка — 4,3 м. Саме завдяки цій цінній знахідці йоргії стали широко відомі і популярні в палеонтологічному середовищі.
Вважається, що знайдені ланцюжки слідів є доказом того, що істоти, які їх залишили — тварини, отже, проартикуляти належать до тварин. Це перший подібний доказ для вендської фауни. Ці масові відбитки дикінсоній і йоргій також остаточно підтвердили, що у них (а значить, і у решти проартикулятів, мабуть, теж) не існувало ніг або подібних їм придатків.
Примітки
- Иванцов А. Ю. Новый представитель дикинсониид из верхнего венда Зимнего берега Белого моря (Россия, Архангельская область) // Палеонтол. журнал. — 1999. — № 3. — С. 3-11
- Иванцов А. Ю. Vendia и другие докембрийские «артроподы» [1] [ 24 липня 2011 у Wayback Machine.] // Палеонтол. журнал. — 2001. — № 4. — С. 3-10
- Малаховская Я. Е., Иванцов А. Ю. Открытие в недрах Зимних гор // PINopticus. Вестник Палеонтол. ин-та Российской Академии наук. — 2003. — № 1. — С. 5-8
- Иванцов А. Ю. Следы питания проартикулят — крупных вендских многоклеточных животных|оригинал [3] [ 6 грудня 2013 у Wayback Machine.] // IV Междунар. семинар по ихнотаксономии. Тез. Докл. — Москва, 2010. — С. 13-14}}
- Иванцов А. Ю., Малаховская Я. Е. Гигантские следы вендских животных |оригинал [4] [ 7 лютого 2007 у Wayback Machine.] // Доклады Академии наук. — 2002. — Том 385, № 3. — С. 382—386
- Малаховская Я. Е., Иванцов А. Ю. Вендские жители земли. — [5] [ 7 травня 2012 у Wayback Machine.] Архангельск: Изд-во «ПИН РАН». — 2000. — 37 с.
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Jorgiya Chas isnuvannya 575 545 mln r t PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ NJorgiyaBiologichna klasifikaciyaCarstvo TvariniTip ProartikulyatiKlas Rodina Rid YorgiaVid Y waggoneri Ivantsov 1999PosilannyaVikishovishe YorgiaVikividi YorgiaEOL 10520775Fossilworks 153194 Jorgiya predstavnik ediakarskoyi fauni sho nalezhit do proartikulyativ Istoriya vidkrittya pohodzhennya nazviZnajdena naprikinci XX stolittya na Bilogo morya v Arhangelskij oblasti Rosiyi i nazvana tak Andrij Yurijovich Ivancovim za nazvoyu richki Jorga ros Yorga Tipovij vid nazvano na chest B Vaggonera yakij znajshov pershij ekzemplyar Opis morfologiya sposib zhittyaJorgiya rekonstrukciya Tilo jorgiyi okrugle a tochnishe zlegka yajcepodibnoyi formi z prigostrenim zadnim kincem Vidnoshennya dovzhini do shirini nablizhayetsya do odinici Dovzhina kolivayetsya vid 1 do 21 5 sm Tilo vidnosno tovste z sploshenimi verhnoyu i nizhnoyu storonami Vtim za teoriyeyu kartonki dlya yayec D V Grazhdankina ta M B Burzina u jorgij yak i v inshih vendobiontov ne bulo po suti ni tovshini ni vidpovidno verhnoyi ta nizhnoyi storoni yihni tila buli tonki majzhe ploski gofrovani membrani neruhomo lezhali na morskomu dni i poglinali z vodi rozchinenu v nij organiku Insha bilsh pidtrimuvana na potochnij moment teoriya teoriya stobanoyi kovdri opisuye tila vendobiontov yak shiroki strichki iz zduttyami pri comu pripuskayetsya yak i v visheopisanij versiyi sho tvarini ne mali vnutrishnih organiv a harchuvalisya i dihali za rahunok difuziyi cherez poverhnyu tila blago vidnoshennya poverhni do ob yemu bulo dosit znachnim Vendobionti mogli dosyagati velicheznih rozmiriv v dovzhinu shirinu pri comu yih tovshina zavzhdi bula znachno menshoyu Takozh ye pripushennya sho ci organizmi buli avtotrofnimi yak suchasni pogonofori i deyaki inshi glibokovodni tvarini v yih tili zhili chislenni simbionti i abo hemoavtotrofni bakteriyi zavdyaki chomu tvarini gospodari buli nezalezhni vid zovnishnih dzherel yizhi Nareshti za odniyeyu z versij vendobionti i vidpovidno jorgiyi vse zh mali deyaki vnutrishni organi u krajnomu razi travnu sistemu Dokladnishe pro ce div nizhche Tilo jorgiyi dilitsya na nerozchlenovanu perednyu chastinu golovu i zadnyu rozchlenovanu yaka stanovit bilshu chastinu tila Izomeri rozchlenovanoyi chastini yak i u inshih proartikulyativ roztashovani po obidva boki vid uyavnoyi pozdovzhnoyi osi tila iz zsuvom odin vidnosno odnogo priblizno na polovinu shirini izomeru Krajnij perednij izomer roztashovanij bilya bilsh shirokogo kincya tila pomitno shirshij vid inshih i daleko zahodit na protilezhnu storonu vdayuchis u nerozchlenovanu oblast Vsi izomeri vuzki i dovgi priblizno odnakovoyi shirini Vid tupogo kincya tila do prigostrennogo tobto vid perednoyi chastini tila do zadnoyi dovzhina izomeriv zmenshuyetsya a kut utvorenij z vissyu plavno zminyuyetsya z 90 do 0 Bichni kinci izomeriv zagostreni i zagnuti v bik zadnogo krayu tila Kilkist izomeriv 23 35 par i ne zalezhit vid rozmiriv tila Na poverhni nerozchlenovanogo polya yavno pomitni zagliblennya yaki traktuyutsya yak zalishki sistemi travnih zaloz Morfologiya dityachogo organizmu Bula znajdena jorgiya na rozvitku organizmu diametrom vsogo 7 8 mm U cogo primirnika rozchlenovana oblast zajmaye lishe tretinu zagalnoyi ploshi tila a vsi izomeri roztashovuyutsya pid duzhe nevelikim kutom do pozdovzhnoyi osi tila i z usih storin za vinyatkom zadnogo kincya otocheni nerozchlenovanoyi oblastyu Na nij takozh mozhna pobachiti yamchasto boroznisti pogliblennya Lancyuzhki slidivV samomu kinci XX stolittya v Zimovih gorah na uzberezhzhi Bilogo morya bulo viyavleno bagate misceznahodzhennya vikopnih organizmiv nazvane Jorgiyevij plast Vono privernulo do sebe uvagu ne tilki kilkistyu i riznomanittyam znajdenih v nomu slidiv organizmiv ale i yakistyu yih vidbitkiv blizko majzhe kozhnogo sposterigalosya skupchennya rivnih jomu za rozmirom i formoyu Bulo vidmicheno sho odnakovi pozitivni vidbitki skladayutsya v lancyuzhki na kincyah yakih chasto znahoditsya vidbitok virazhenij v negativnomu relyefi Isnuvalo tri mozhlivih poyasnennya sposterezhuvanogo yavisha za pershim kozhen vidbitok nalezhav okremomu organizmu za drugim negativnij vidbitok v lancyuzhku nalezhav bezposeredno tvarini a pozitivni jogo repliki za tretim negativnij vidbitok nalezhav organizmu a pozitivni jogo linochnih chohlam U rezultati pidtverdilasya druga versiya Po pershe vsi vidbitki v lancyuzhku buli absolyutno odnakovimi ne tilki odnogo rozmiru a j yedinoyi strukturi sposterigalisya navit slidi prizhittyevih ushkodzhen organizmiv sho spravno povtoryuvalisya v ramkah odnogo lancyuzhka Po druge chasto kilka vidbitkiv nakladalisya odin na odnogo zberigayuchi vlasnij relyef Ci slidi dozvolili vchenim zrobiti bezlich visnovkiv i pripushen shodo zhittya jorgij Bilshe retelne doslidzhennya zrazkiv dozvolilo stverdzhuvati sho vse velike misce pohovannya bulo pokrito organichnoyu jmovirno vodoroslevo bakterialnoyu plivkoyu Ce oznachaye sho pozitivni vidbitki yak bi vigraviruvani na poverhni mikrobnogo mata slidi harchuvannya jorgij sho neruhomo sidili na nomu Odnakova zberezhenist vsih slidiv v lancyuzhku navit u velmi dovgih svidchit pro te sho perenesennya organizmu z odnogo miscya na inshe ne moglo statisya v rezultati diyi vodnih potokiv yak pripustiv spochatku E Dzik a stvoryuvavsya samim organizmom a takozh te sho peremishennya organizmu v mezhah sposterezhuvanogo lancyuzhka bulo dostatno shvidkim tobto organizm dovgo ne zatrimuvavsya na odnomu misci Vidsutnist na vidbitkah yakih nebud defektiv sho malo vkazuvati na vidshtovhuvannya tila vid gruntu krim hiba sho rozmitosti krayiv pozitivnih vidbitkiv vkazuye na plavnij harakter ruhu Sama poverhnya mata ne zberegla zhodnih slidiv peresuvannya jorgij Mozhna pripustiti sho peremishennya zdijsnyuvalosya za rahunok hvilepodibnih zginan bichnih krayiv tila abo zh roboti yakij mig isnuvati u cih tvarin Z jogo dopomogoyu jorgiyi takozh mogli zahoplyuvati i peremishati chastinki organichnogo substratu v osoblivi vityagnuti kisheni yaki protyaguyutsya vpoperek i vzdovzh osi tila organizmu slidami cih peredbachuvanih kishen vvazhayutsya depresiyi i pishani zlipki na vidbitkah organizmiv V sistemi kishen yaka po vsij svoyij dovzhini spoluchalasya iz zovnishnim seredovishem vidbuvalosya travlennya Vtim ce vzhe zdogadki A ot sho mozhna skazati z upevnenistyu tak ce te sho harakter ruhu jorgiyi buv spryamovanim te sho u tvarini bula virazhena perednya i zadnya chastini tila i te sho perednya chastina znahodilasya v bilsh shirokij storoni tila tam de bula nerozchlenovana oblast na vse ce vkazuye chitka oriyentaciya slidiv v mezhah odnogo lancyuzhka spryamovana golovnim kincem vpered do zavershalnogo lancyuzhok negativnogo vidbitku organizmu U Jorgiyevomu plasti buli znajdeni taki zh lancyuzhka vidbitkiv Dikinsoniyi a takozh novovidkritoyi vstanovlenoyi viklyuchno z replik na grunti tvarini ale najbilshe naslidili tut jorgiyi Yim zhe nalezhit i rekord dovzhini lancyuzhka 4 3 m Same zavdyaki cij cinnij znahidci jorgiyi stali shiroko vidomi i populyarni v paleontologichnomu seredovishi Vvazhayetsya sho znajdeni lancyuzhki slidiv ye dokazom togo sho istoti yaki yih zalishili tvarini otzhe proartikulyati nalezhat do tvarin Ce pershij podibnij dokaz dlya vendskoyi fauni Ci masovi vidbitki dikinsonij i jorgij takozh ostatochno pidtverdili sho u nih a znachit i u reshti proartikulyativ mabut tezh ne isnuvalo nig abo podibnih yim pridatkiv PrimitkiIvancov A Yu Novyj predstavitel dikinsoniid iz verhnego venda Zimnego berega Belogo morya Rossiya Arhangelskaya oblast Paleontol zhurnal 1999 3 S 3 11 Ivancov A Yu Vendia i drugie dokembrijskie artropody 1 24 lipnya 2011 u Wayback Machine Paleontol zhurnal 2001 4 S 3 10 Malahovskaya Ya E Ivancov A Yu Otkrytie v nedrah Zimnih gor PINopticus Vestnik Paleontol in ta Rossijskoj Akademii nauk 2003 1 S 5 8 Ivancov A Yu Sledy pitaniya proartikulyat krupnyh vendskih mnogokletochnyh zhivotnyh original 3 6 grudnya 2013 u Wayback Machine IV Mezhdunar seminar po ihnotaksonomii Tez Dokl Moskva 2010 S 13 14 Ivancov A Yu Malahovskaya Ya E Gigantskie sledy vendskih zhivotnyh original 4 7 lyutogo 2007 u Wayback Machine Doklady Akademii nauk 2002 Tom 385 3 S 382 386 Malahovskaya Ya E Ivancov A Yu Vendskie zhiteli zemli 5 7 travnya 2012 u Wayback Machine Arhangelsk Izd vo PIN RAN 2000 37 s Div takozhProartikulyati Vindermeriya Spriggina Vendiya Dikinsoniya Onega Prekambridij Tamga Ovatoskutum