Йоргу Йордан (рум. Iorgu Iordan, 29 вересня 1888, Текуч — 20 вересня 1986, Бухарест) — румунський філолог і лінгвіст, журналіст, пізніше політик-комуніст.
Йоргу Йордан рум. Iorgu Iordan | |
Народження: | 29 вересня (11 жовтня) 1888[1] Текуч, d, Румунське королівство[2] |
---|---|
Смерть: | 20 вересня 1986[3](97 років) Бухарест, Румунія |
Поховання: | цвинтар Беллу |
Країна: | Румунія |
Освіта: | Ясський університет |
Ступінь: | доктор наук |
Партія: | Румунська комуністична партія[4], d[5] і d[4] |
Нагороди: |
Біографія
Народився в сім'ї болгарина і румунки. У 1908 закінчив ліцей в Яссах, в 1911 — Ясський університет, в якому Йоргу вивчав літературу, філософію і право, після чого в тому ж році кілька місяців стажувався в Берліні. Після Першої світової війни додатково вивчав лінгвістику в Бонні, Парижі, Флоренції та Римі, захистивши в результаті докторську дисертацію в 1919. Пізніше працював викладачем ліцею в Яссах і Галаці, перш ніж стати асистентом професора в Ясському університеті в 1926 і титулярним професором в 1927.
Політикою почав займатися ще в 1918, співпрацюючи в журналі «Viaţa Românească». Спочатку був членом Партії різноробочих, яка потім влилася в Селянську партію, а з 1926 — лівого крила Національної селянської партії, яке покинув через чотири роки й приєднався до антифашистської групи, пов'язаної з Комуністичною партією Румунії. У 1933 був одним із засновників профспілки освітян. Був переконаним противником фашизму і «Залізної гвардії», через що в 1940 був відправлений у відставку, але в 1941 відновлений на професорській посади після остаточної перемоги Антонеску над «легіонерами». В кінці 1944, коли Румунія вийшла з війни, вступив в Соціал-демократичну партію, в 1945 здійснював нагляд за випровадженням з університетів викладачів, які виявляли симпатії нацизму, а також недовгий час керував Національним театром в Яссах. У 1945-1947 був послом Румунії в СРСР.
У 1946 переїхав до Бухареста і став професором Бухарестського університету. Був автором великої кількості наукових робіт, в основному пов'язаних з румунською мовою, романськими мовами в цілому. У 1945 був обраний дійсним членом Румунської Академії наук, де з 1955 очолив Комісію з вивчення формування румунської мови й народу, з 1949 по 1952 і з 1958 до виходу на пенсію в 1962 — глава румунського Інституту мовознавства. У 1934 заснував Бюлетень інституту румунської філології «Alexandra Philippide», який видавався до 1948. Був редактором журналів «Limba romînă» (з 1952), «Revue de linguistique» (1956-1963, з 1964 — «Revue roumaine de linguistique»).
Похований в Бухаресті на цвинтарі Беллу.
Бібліографія
- Valeriu Mangu, De vorbă cu Iorgu Iordan, București, Editura Minerva, 1982.
Примітки
- https://a.ziarultecucean.com/wp/iorgu-iordan-trei-decenii-si-jumatate-de-la-trecerea-in-eternitate/
- Йордан Йоргу // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- https://www.revista-apostrof.ro/arhiva/an2017/n5/a24/
Посилання
- Статья в БСЭ[недоступне посилання з липня 2019]
Це незавершена стаття про політика чи політикиню. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Jorgu Jordan rum Iorgu Iordan 29 veresnya 1888 Tekuch 20 veresnya 1986 Buharest rumunskij filolog i lingvist zhurnalist piznishe politik komunist Jorgu Jordan rum Iorgu Iordan Narodzhennya 29 veresnya 11 zhovtnya 1888 1 Tekuch d Rumunske korolivstvo 2 Smert 20 veresnya 1986 1986 09 20 3 97 rokiv Buharest RumuniyaPohovannya cvintar BelluKrayina RumuniyaOsvita Yasskij universitetStupin doktor naukPartiya Rumunska komunistichna partiya 4 d 5 i d 4 Nagorodi emeritura d 17 lyutogo 1968 d d dU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Jordan BiografiyaNarodivsya v sim yi bolgarina i rumunki U 1908 zakinchiv licej v Yassah v 1911 Yasskij universitet v yakomu Jorgu vivchav literaturu filosofiyu i pravo pislya chogo v tomu zh roci kilka misyaciv stazhuvavsya v Berlini Pislya Pershoyi svitovoyi vijni dodatkovo vivchav lingvistiku v Bonni Parizhi Florenciyi ta Rimi zahistivshi v rezultati doktorsku disertaciyu v 1919 Piznishe pracyuvav vikladachem liceyu v Yassah i Galaci persh nizh stati asistentom profesora v Yasskomu universiteti v 1926 i titulyarnim profesorom v 1927 Politikoyu pochav zajmatisya she v 1918 spivpracyuyuchi v zhurnali Viaţa Romanească Spochatku buv chlenom Partiyi riznorobochih yaka potim vlilasya v Selyansku partiyu a z 1926 livogo krila Nacionalnoyi selyanskoyi partiyi yake pokinuv cherez chotiri roki j priyednavsya do antifashistskoyi grupi pov yazanoyi z Komunistichnoyu partiyeyu Rumuniyi U 1933 buv odnim iz zasnovnikiv profspilki osvityan Buv perekonanim protivnikom fashizmu i Zaliznoyi gvardiyi cherez sho v 1940 buv vidpravlenij u vidstavku ale v 1941 vidnovlenij na profesorskij posadi pislya ostatochnoyi peremogi Antonesku nad legionerami V kinci 1944 koli Rumuniya vijshla z vijni vstupiv v Social demokratichnu partiyu v 1945 zdijsnyuvav naglyad za viprovadzhennyam z universitetiv vikladachiv yaki viyavlyali simpatiyi nacizmu a takozh nedovgij chas keruvav Nacionalnim teatrom v Yassah U 1945 1947 buv poslom Rumuniyi v SRSR U 1946 pereyihav do Buharesta i stav profesorom Buharestskogo universitetu Buv avtorom velikoyi kilkosti naukovih robit v osnovnomu pov yazanih z rumunskoyu movoyu romanskimi movami v cilomu U 1945 buv obranij dijsnim chlenom Rumunskoyi Akademiyi nauk de z 1955 ocholiv Komisiyu z vivchennya formuvannya rumunskoyi movi j narodu z 1949 po 1952 i z 1958 do vihodu na pensiyu v 1962 glava rumunskogo Institutu movoznavstva U 1934 zasnuvav Byuleten institutu rumunskoyi filologiyi Alexandra Philippide yakij vidavavsya do 1948 Buv redaktorom zhurnaliv Limba romină z 1952 Revue de linguistique 1956 1963 z 1964 Revue roumaine de linguistique Pohovanij v Buharesti na cvintari Bellu BibliografiyaValeriu Mangu De vorbă cu Iorgu Iordan București Editura Minerva 1982 Primitkihttps a ziarultecucean com wp iorgu iordan trei decenii si jumatate de la trecerea in eternitate Jordan Jorgu Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 https www revista apostrof ro arhiva an2017 n5 a24 https books google co jp books id 9YeTDwAAQBAJ amp pg PT127 amp lpg PT127 amp dq iorgu iordan social democrat amp source bl amp ots Qixc7thqPO amp sig ACfU3U0CPGXBv5Hl1kDeV3hz jsXMh1 SA amp hl en amp sa X amp ved 2ahUKEwjV8uKKy675AhXPEIgKHRwsBRkQ6AF6BAgcEAM v onepage amp q iorgu 20iordan 20social 20democrat amp f falsePosilannyaStatya v BSE nedostupne posilannya z lipnya 2019 Ce nezavershena stattya pro politika chi politikinyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi