Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Йоганн Вольфганг Деберайнер нім Johann Wolfgang Döbereiner 13 грудня 1780 Гоф 24 березня 1849 Єна німецький хімік найбіл

Йоганн Вольфганг Деберайнер

Йоганн Вольфганг Деберайнер

Йоганн Вольфганг Деберайнер (нім. Johann Wolfgang Döbereiner; 13 грудня 1780, Гоф — 24 березня 1849, Єна) — німецький хімік, найбільш відомий тим, що перший висловив періодичний закон.

Йоганн Вольфганг Деберайнер
нім. Johann Wolfgang Döbereiner
image
Народився13 грудня 1780(1780-12-13)
Гоф, Верхня Франконія, Баварія[4]
Помер24 березня 1849(1849-03-24)[1][2][…](68 років)
Єна, Герцогство Саксен-Веймар-Ейзенахське, Німецький союз[4]
Країнаimage Королівство Баварія
Місце проживанняГерцогство Саксен-Веймар-Ейзенахське
Діяльністьвикладач університету, хімік, фармацевт
Галузьхімія
Alma materЄнський університет
Відомі учніГенріх Глазівець
Знання мовнімецька
ЗакладПекінський університет
ЧленствоСаксонська академія наук, Леопольдина, Прусська академія наук і Баварська академія наук
image
Йоганн Вольфганг Деберейнер

Біографія

Йоганн Вольфганг Деберайнер народився в баварському містечку Гоф в сім'ї кучера. Не маючи можливості здобути середню освіту, Деберайнер старанно займався самоосвітою і зміг здати іспити на посаду помічника аптекаря. Щоб отримати право завідувати аптекою, в 1800—1803 він вивчав природничі науки в Страсбурзі. Повернувшись до Німеччини, Деберайнер через нестачу коштів і цехові обмеження фармацевтів не зміг здійснити свої плани. Його спроби організувати виробництво і продаж хімічних речовин, а також заснувати навчальний заклад з підготовки хіміків-технологів також не завершилися успішно. Тим не менш, численні публікації Деберайнера про вдосконалення способів отримання різних речовин були зі схваленням зустрінуті фахівцями, і в 1810 році він за сприяння Йоганна Вольфганга фон Ґете був запрошений до Єнського університету на посаду професора.

Наукова робота

image
«Кресало Деберайнера»

Значна частина досліджень Деберайнера присвячена вивченню властивостей металів та їх оксидів, а також закономірностей у зміні властивостей елементів. В 1821 він отримав оцтову кислоту окисленням етилового спирту в присутності платини; в 1823 Деберайнер повідомив про займання струменя водню, спрямованої на губчасту платину. Ці роботи, відразу ж отримали високу оцінку серед хіміків, поряд з дослідженнями Гемфрі Деві заклали основи  — розділу хімії, званого зараз гетерогенним каталізом. На основі останньої реакції він сконструював прилад, що одержав назву « кресало Деберайнера».

Деберайнеру вдалося встановити перші закономірності в зміні властивостей елементів. Він зауважив, що якщо розташувати три схожих за хімічними властивостями елемента в порядку зростання їх атомних ваг, то атомна вага другого (середнього) елемента буде приблизно дорівнювати середньому арифметичному атомних ваг першого і третього. У 1817 Деберайнер встановив таку закономірність для першої «тріади» — лужно-земельних металів: кальцію, стронцію та барію. В 1829, після того, як Й. Я. Берцеліус підтвердив його дані, Деберайнер розповсюдив цей принцип на інші елементи, запропонувавши ще дві тріади (літій, натрій, калій і сірка, селен, телур). В основу своєї класифікації, крім атомних ваг, він поклав також аналогію властивостей і характерних ознак елементів і їх сполук.

Роботи Деберайнера по систематизації елементів спочатку не привернули до себе уваги. У 1840 Л. Гмелін, розширивши список елементів, показав, що характер їх класифікації за властивостями набагато складніше, ніж поділ на тріади. Проте закон тріад Деберайнера підготував ґрунт для систематизації елементів, що завершилася створенням Періодичного закону.

Деберайнер був не тільки вченим, а й видатним хіміком-технологом. Він займався вивченням процесів фарбування тканин, організував крохмально-патокове виробництво, вивчав хімічні основи бродіння і т. д. Знайдений Деберайнером спосіб перетворення етилового спирту в оцтову кислоту знайшов застосування в промисловому виробництві цього продукту.

Див. також

Примітки

  1. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  2. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  3. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  4. Дёберейнер Иоганн Вольфганг // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  5. База даних малих космічних тіл JPL: Йоганн Вольфганг Деберайнер (англ.) .

Література

  • Биографии великих химиков. Перевод с нем. под редакцией Быкова Г. В. — М.: Мир, 1981. 320 с.
  • Волков В. А., Вонский Е. В., Кузнецова Г. И. Выдающиеся химики мира. — М.: ВШ, 1991. 656 с.
  • Яблонский Г. С. Гёте, Деберейнер, катализ // Химия и жизнь. 1983. № 10. С.76-79.

Посилання

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Йоганн Вольфганг Деберайнер

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Jogann Volfgang Deberajner nim Johann Wolfgang Dobereiner 13 grudnya 1780 Gof 24 bereznya 1849 Yena nimeckij himik najbilsh vidomij tim sho pershij visloviv periodichnij zakon Jogann Volfgang Deberajnernim Johann Wolfgang DobereinerNarodivsya13 grudnya 1780 1780 12 13 Gof Verhnya Frankoniya Bavariya 4 Pomer24 bereznya 1849 1849 03 24 1 2 68 rokiv Yena Gercogstvo Saksen Vejmar Ejzenahske Nimeckij soyuz 4 Krayina Korolivstvo BavariyaMisce prozhivannyaGercogstvo Saksen Vejmar EjzenahskeDiyalnistvikladach universitetu himik farmacevtGaluzhimiyaAlma materYenskij universitetVidomi uchniGenrih GlazivecZnannya movnimeckaZakladPekinskij universitetChlenstvoSaksonska akademiya nauk Leopoldina Prusska akademiya nauk i Bavarska akademiya nauk Mediafajli u VikishovishiJogann Volfgang DeberejnerBiografiyaJogann Volfgang Deberajner narodivsya v bavarskomu mistechku Gof v sim yi kuchera Ne mayuchi mozhlivosti zdobuti serednyu osvitu Deberajner staranno zajmavsya samoosvitoyu i zmig zdati ispiti na posadu pomichnika aptekarya Shob otrimati pravo zaviduvati aptekoyu v 1800 1803 vin vivchav prirodnichi nauki v Strasburzi Povernuvshis do Nimechchini Deberajner cherez nestachu koshtiv i cehovi obmezhennya farmacevtiv ne zmig zdijsniti svoyi plani Jogo sprobi organizuvati virobnictvo i prodazh himichnih rechovin a takozh zasnuvati navchalnij zaklad z pidgotovki himikiv tehnologiv takozh ne zavershilisya uspishno Tim ne mensh chislenni publikaciyi Deberajnera pro vdoskonalennya sposobiv otrimannya riznih rechovin buli zi shvalennyam zustrinuti fahivcyami i v 1810 roci vin za spriyannya Joganna Volfganga fon Gete buv zaproshenij do Yenskogo universitetu na posadu profesora Naukova robota Kresalo Deberajnera Znachna chastina doslidzhen Deberajnera prisvyachena vivchennyu vlastivostej metaliv ta yih oksidiv a takozh zakonomirnostej u zmini vlastivostej elementiv V 1821 vin otrimav octovu kislotu okislennyam etilovogo spirtu v prisutnosti platini v 1823 Deberajner povidomiv pro zajmannya strumenya vodnyu spryamovanoyi na gubchastu platinu Ci roboti vidrazu zh otrimali visoku ocinku sered himikiv poryad z doslidzhennyami Gemfri Devi zaklali osnovi rozdilu himiyi zvanogo zaraz geterogennim katalizom Na osnovi ostannoyi reakciyi vin skonstruyuvav prilad sho oderzhav nazvu kresalo Deberajnera Deberajneru vdalosya vstanoviti pershi zakonomirnosti v zmini vlastivostej elementiv Vin zauvazhiv sho yaksho roztashuvati tri shozhih za himichnimi vlastivostyami elementa v poryadku zrostannya yih atomnih vag to atomna vaga drugogo serednogo elementa bude priblizno dorivnyuvati serednomu arifmetichnomu atomnih vag pershogo i tretogo U 1817 Deberajner vstanoviv taku zakonomirnist dlya pershoyi triadi luzhno zemelnih metaliv kalciyu stronciyu ta bariyu V 1829 pislya togo yak J Ya Bercelius pidtverdiv jogo dani Deberajner rozpovsyudiv cej princip na inshi elementi zaproponuvavshi she dvi triadi litij natrij kalij i sirka selen telur V osnovu svoyeyi klasifikaciyi krim atomnih vag vin poklav takozh analogiyu vlastivostej i harakternih oznak elementiv i yih spoluk Roboti Deberajnera po sistematizaciyi elementiv spochatku ne privernuli do sebe uvagi U 1840 L Gmelin rozshirivshi spisok elementiv pokazav sho harakter yih klasifikaciyi za vlastivostyami nabagato skladnishe nizh podil na triadi Prote zakon triad Deberajnera pidgotuvav grunt dlya sistematizaciyi elementiv sho zavershilasya stvorennyam Periodichnogo zakonu Deberajner buv ne tilki vchenim a j vidatnim himikom tehnologom Vin zajmavsya vivchennyam procesiv farbuvannya tkanin organizuvav krohmalno patokove virobnictvo vivchav himichni osnovi brodinnya i t d Znajdenij Deberajnerom sposib peretvorennya etilovogo spirtu v octovu kislotu znajshov zastosuvannya v promislovomu virobnictvi cogo produktu Div takozh32853 Deberajner asteroyid nazvanij na chest vchenogo PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Dyoberejner Iogann Volfgang Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Baza danih malih kosmichnih til JPL Jogann Volfgang Deberajner angl LiteraturaPortal Himiya Biografii velikih himikov Perevod s nem pod redakciej Bykova G V M Mir 1981 320 s Volkov V A Vonskij E V Kuznecova G I Vydayushiesya himiki mira M VSh 1991 656 s Yablonskij G S Gyote Deberejner kataliz Himiya i zhizn 1983 10 S 76 79 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Jogann Volfgang Deberajner

Дата публікації:
Топ