Йилмаз Гюней

Йилма́з Гюне́й (курд. Yilmaz Guney, тур. Yılmaz Güney; нар. 1 квітня 1937, Єнідже, Чанаккале, Туреччина — пом. 9 вересня 1984, Париж, Франція) — курдський кінорежисер, сценарист, актор і письменник. Лауреат Золотої пальмової гілки 35-го Каннського міжнародного кінофестивалю за фільм «Дорога» .

Йилмаз ГюнейYilmaz GuneyДата народження1 квітня 1937(1937-04-01)Місце народженняЄнідже, Чанаккале, ТуреччинаДата смерті9 вересня 1984(1984-09-09) (47 років)Місце смерті

Париж, Франція

ПохованняПер-Лашез і ^dНаціональністькурдГромадянство ТуреччинаПрофесіякінорежисер, сценарист, акторРоки активності1958—1983IMDbID 0351566Нагороди та премії

Золота пальмова гілка

^d (1972)

^d (1971)

^d (1967, 1970)

^d (1975)

Золота пальмова гілка (1982) Їлмаз Гюней у Вікісховищі

Біографія

Йилмаз Гюней народився в курдській сім'ї збирачів бавовни. Навчався праву і економіці в Анкарі і Стамбулі. У кінематографі починав як актор, грав у фільмах молодих турецьких режисерів. Гюней став одним з найпопулярніших акторів Туреччини, знімаючись у багатьох фільмах. У 1967 році (а потім ще раз у 1970-му) йому було вручено приз «Золотий апельсин» .

Потім Гюней почав писати сценарії і працював асистентом режисера . У 1965 році Гюней поставив свій перший самостійний фільм, а в 1968-му заснував власну кінокомпанію «Güney Filmcilik». Фільми Гюнея в основному торкалися соціальної тематики, зокрема життя робітничого класу.

У 1961 році Йилмаза Гюнея було засуджено за публікацію прокомуністичного роману і він провів у в'язниці півтора року. У 1972-му Гюней вдруге був заарештований за надання притулку анархістам. Фільм «Турбуватися» (тур. Endişe) був завершений у 1974 році його асистентом , стрічка «Невдахи» (тур. Zavallılar) була закінчена у 1975-му. У 1974 році Гюнея було випущено на свободу у рамках амністії, але незабаром знову було засуджено за звинуваченням у вбивстві прокурора. За весь час, проведений у в'язниці, Гюней написав кілька сценаріїв, поставлених іншими режисерами.

Після військового перевороту 1980 року в Туреччині Гюней відчув небезпеку фізичної розправи. Незабаром, у 1981-му, йому вдалося втекти з в'язниці і отримати політичний притулок у Франції. Там він закінчив почату Шерифом Гереном стрічку «Дорога», яка була визнана найкращим фільмом 35-го Каннського кінофестивалю (разом зі стрічкою «Зниклий безвісти» Коста-Гавраса) і удостоєна «Золотої пальмової гілки».

(1983) стала останнім фільмом Гюнея. 9 вересня 1984 року на 48-му році життя він помер від раку шлунка в Парижі. Похований на кладовищі Пер-Лашез.

Визнання

Нагороди та номінації Йилмаза Гюнея
Рік	Категорія	Фільм	Результат
Кінофестиваль в Анталії
1967	Золотий апельсин найкращому акторові	Закон кордону	Перемога
1970	Золотий апельсин за найкращий фільм	Урод	Перемога
	Золотий апельсин найкращому акторові		Перемога
1975	Золотий апельсин за найкращий фільм	Друг	2-е місце
		Жалюгідні створення	3-є місце
	Золотий апельсин за найкращий сценарій	Перший	Номінація
Берлінський міжнародний кінофестиваль
1977	Приз ФІПРЕССІ	Йизмаз Гюней	Перемога
1980	Похвальний відгук	Душман	Перемога
1981	Приз ФІПРЕССІ	Йизмаз Гюней	Перемога
Міжнародний кінофестиваль у Локарно
1979	Спеціальна згадка	Стадо	Перемога
Каннський міжнародний кінофестиваль
1982	Золота пальмова гілка	Дорога	Номінація
	Приз ФІПРЕССІ		Перемога
	Приз екуменічного журі — Спеціальна згадка		Перемога
1983	Золота пальмова гілка		Номінація
Премія «Сезар»
1983	Найкращий фільм іноземною мовою	Дорога	Номінація
Синдикат французьких кінокритиків
1983	Приз за найкращий іноземний фільм	Дорога	Перемога

Примітки

1. . Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 13.10.2016.
2. . Архів оригіналу за 16.12.2013. Процитовано 13.10.2016.
3. Нагороди та номінації Йилмаза Гюнея [ 20 квітня 2022 у Wayback Machine.] на сайті IMDb(англ.)

Література

• Гусейнов А. Йылмаз Гюней. Жизнь — подвиг. М., 1987.(рос.)

Посилання

• Їлмаз Гюней на сайті IMDb (англ.)