Зія Ґокальп (тур. Ziya Gökalp, нар. 23 березня 1876, Чермик, Туреччина — пом. 25 жовтня 1924, Стамбул, Туреччина) — псевдонім Мехмеда Зії (Mehmed Ziya) — турецький письменник, поет, соціолог і політичний діяч туркменського походження.
Зія Ґокальп | ||||
---|---|---|---|---|
тур. Ziya Gökalp | ||||
Народився | 23 березня 1876[1][2] Діярбакир, Туреччина або d, Діярбакир, Туреччина | |||
Помер | 25 жовтня 1924[1][2] (48 років) Стамбул, Туреччина | |||
Поховання | Чемберліташ | |||
Країна | Османська імперія Туреччина | |||
Національність | турки[3] | |||
Діяльність | соціолог, письменник, політик, викладач університету, тюрколог, поет, філософ | |||
Alma mater | Стамбульський університет і d | |||
Заклад | Стамбульський університет і Дар ул-Фунун | |||
Magnum opus | d[4], d[4], d[4] і d[4] | |||
Партія | d | |||
| ||||
Зія Ґокальп у Вікісховищі | ||||
Біографія
Після революції младотурків в 1908 році Мехмед Зія приймає ім'я Gökalp («небесний герой»).
В 1908 році очолив Діярбакирське відділення партії «Єднання і прогрес», а в 1909 р, переїхавши до Салонік, був обраний до Центрального комітету партії. Видавав в Салоніках журнали Genç Kalemler (Молоді письменники) і Yeni Felsefe Mecmuası (Збірник нової філософії). Дав путівку в життя відомому згодом журналісту і соціологу Ахмету Еміну.
У 1912 повернувся в Стамбул, де став першим професором соціології університету Дар-уль-Фунун. У цей час він познайомився з інтелектуалами з Казані, Закавказзя і Криму — і став провідним ідеологом пантюркізма, намагався обґрунтувати необхідність об'єднання під егідою Туреччини всіх тюркомовних народів і навіть народів всієї угро-фінської групи в єдину мега-державу «Туран». На той час шовіністичні та мегаломанськими установки младотурків стали очевидними.
У 1913 році Зія Ґокальп став заступником міністра внутрішніх справ Талаат-паші. У 1914 році Зія заявив, що саме турок є тією «надлюдиною», про яку мріяв Ніцше. Відносно ісламу Зія висловлювався в тому сенсі, що його догми перешкоджають прогресу турецького суспільства. Однак офіційно ніколи не позиціонував себе атеїстом.
В області геополітики, маючи далекосяжні задуми по Кавказу, Криму і Туркестану, Талаат і Ґокальп брали участь в розробці військово-політичного проекту «Туран Йолу» (Дорога в Туран). Зія Ґокальп розділяє з Талаат-пашою відповідальність за депортацію і геноцид вірменського населення.
У 1919 Зія Ґокальп був висланий британськими окупаційними властями зі Стамбула на Мальту, де провів два роки. Після повернення в Туреччину приєднався до кемалістів.
З 1923 — депутат турецького парламенту від Діярбакира. Входив до Великих національних зборів Туреччини.
Примітки
- Encyclopædia Britannica
- Енциклопедія Брокгауз
- https://dogruluk.turanotagi.com/turk-milliyetcisi-ziya-gokalpin-kurt-oldugu-dogru-mu/
- https://dergipark.org.tr/en/download/article-file/4158
Посилання
- Ґокальп // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ziya Gokalp tur Ziya Gokalp nar 23 bereznya 1876 18760323 Chermik Turechchina pom 25 zhovtnya 1924 19241025 Stambul Turechchina psevdonim Mehmeda Ziyi Mehmed Ziya tureckij pismennik poet sociolog i politichnij diyach turkmenskogo pohodzhennya Ziya Gokalptur Ziya GokalpNarodivsya23 bereznya 1876 1876 03 23 1 2 Diyarbakir Turechchina abo d Diyarbakir TurechchinaPomer25 zhovtnya 1924 1924 10 25 1 2 48 rokiv Stambul TurechchinaPohovannyaChemberlitashKrayina Osmanska imperiya TurechchinaNacionalnistturki 3 Diyalnistsociolog pismennik politik vikladach universitetu tyurkolog poet filosofAlma materStambulskij universitet i dZakladStambulskij universitet i Dar ul FununMagnum opusd 4 d 4 d 4 i d 4 Partiyad Ziya Gokalp u VikishovishiBiografiyaPislya revolyuciyi mladoturkiv v 1908 roci Mehmed Ziya prijmaye im ya Gokalp nebesnij geroj V 1908 roci ocholiv Diyarbakirske viddilennya partiyi Yednannya i progres a v 1909 r pereyihavshi do Salonik buv obranij do Centralnogo komitetu partiyi Vidavav v Salonikah zhurnali Genc Kalemler Molodi pismenniki i Yeni Felsefe Mecmuasi Zbirnik novoyi filosofiyi Dav putivku v zhittya vidomomu zgodom zhurnalistu i sociologu Ahmetu Eminu U 1912 povernuvsya v Stambul de stav pershim profesorom sociologiyi universitetu Dar ul Funun U cej chas vin poznajomivsya z intelektualami z Kazani Zakavkazzya i Krimu i stav providnim ideologom pantyurkizma namagavsya obgruntuvati neobhidnist ob yednannya pid egidoyu Turechchini vsih tyurkomovnih narodiv i navit narodiv vsiyeyi ugro finskoyi grupi v yedinu mega derzhavu Turan Na toj chas shovinistichni ta megalomanskimi ustanovki mladoturkiv stali ochevidnimi U 1913 roci Ziya Gokalp stav zastupnikom ministra vnutrishnih sprav Talaat pashi U 1914 roci Ziya zayaviv sho same turok ye tiyeyu nadlyudinoyu pro yaku mriyav Nicshe Vidnosno islamu Ziya vislovlyuvavsya v tomu sensi sho jogo dogmi pereshkodzhayut progresu tureckogo suspilstva Odnak oficijno nikoli ne pozicionuvav sebe ateyistom V oblasti geopolitiki mayuchi dalekosyazhni zadumi po Kavkazu Krimu i Turkestanu Talaat i Gokalp brali uchast v rozrobci vijskovo politichnogo proektu Turan Jolu Doroga v Turan Ziya Gokalp rozdilyaye z Talaat pashoyu vidpovidalnist za deportaciyu i genocid virmenskogo naselennya U 1919 Ziya Gokalp buv vislanij britanskimi okupacijnimi vlastyami zi Stambula na Maltu de proviv dva roki Pislya povernennya v Turechchinu priyednavsya do kemalistiv Z 1923 deputat tureckogo parlamentu vid Diyarbakira Vhodiv do Velikih nacionalnih zboriv Turechchini PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 https dogruluk turanotagi com turk milliyetcisi ziya gokalpin kurt oldugu dogru mu https dergipark org tr en download article file 4158PosilannyaGokalp Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006