Зілля

Зілля — сукупна назва рослин з надзвичайними властивостями.

«Приворотне зілля», Евелін де Морган

Фольклор

Серед всього барвистого розмаїття української флори, є рослини з особливими властивостями, цвітіння і використання яких оточено таємничими чутками та казковими оповідками, чудернацькими історіями і вигадливими бувальщинами. В народі ці трави і квіти називають чар-зіллям, або просто зіллям. Чарзілля — це не одна якась квітка на всі часи і випадки. По степових і лісових усюдах є чимало видів рослин з різноманітними властивостями.

Компетентна думка

Словами московського лікаря Олександра Івановича Анрієкова можна підвести наступний висновок: «В наш час у більшості людей склалася думка, що „приворотне“ зілля — це трави, які прийшли до нас із казок, старовинних легенд, переказів. Та вони помиляються. Ще в часи єгипетської цариці Нефертіті вважали, що на людину можна діяти за допомогою чаю з відповідних трав, або підібраних запахів. Всі ці запахи можуть діяти на функції внутрішньої секреції, головного мозку, емоції і навіть на симпатії однієї людини до іншої. Такі рослини, як любисток; , , дягиль лікарський, деревій в руках знавця можуть виявитися магічними.»

Джерела

1. Супруненко, Володимир (1999). Чар Зілля. Ми — Українці. Енциклопедія українства. Книга I. Дніпропетровськ: ВАТ «Дніпрокнига». с. 1969. ISBN .

Посилання

• Зілля // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
• Жайворонок В. В. Зілля // Знаки української етнокультури: Словник-довідник/ Віталій Жайворонок; НАН України, Ін-т мовознав. ім. О. О. Потебні. — Київ: Довіра, 2006. — С. 245—246. — 703 с. —
• Приворотінь // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XII : Літери По — Риз. — С. 1489. — 1000 екз.
• Приворотне зілля // Українська міфологія / В. М. Войтович. — Київ: Либідь, 2002. — С. 396. — 664 с. — .