Андрій Юрійович Зібров нар 5 липня 1973 19730705 Ленінград Російська РФСР СРСР російський актор театру і кіно Зібров Анд

Андрій Юрійович Зібров (нар. 5 липня 1973(19730705), Ленінград, Російська РФСР, СРСР) — російський актор театру і кіно.

Зібров Андрій Юрійович
Андрей Юрьевич Зибров
Дата народження	5 липня 1973(1973-07-05) (50 років)
Місце народження	Ленінград, РРФСР, СРСР
Громадянство	СРСР → Росія
Alma mater	^d
Професія	актор
Кар'єра	1996 — дотепер
IMDb	ID 0955965

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Зібров.

Біографія

Народився 5 липня 1973 року в місті Ленінграді (нині — Санкт-Петербург).

Займався театральним мистецтвом в Ленінградському театрі юнацької творчості (ТЮТ).

У 1996 році закінчив акторський факультет Санкт-Петербурзької державної академії театрального мистецтва (СПбДАТМ) (курс Веніаміна Фильштинського).

Працював в театрі «На Крюковому каналі» в Санкт-Петербурзі.

З січня 1997 року служив у трупі Санкт-Петербурзького академічного театру імені Ленсовета. Є актором Театру естради ім. А. І. Райкіна.

Важка травма

В ніч з п'ятниці 23 на суботу 24 квітня 2010 року біля будинку № 11 по Каменноостровському проспекту Зібров отримав важке поранення, коли заступався за свою дружину. До неї приставали двоє: Володимир Прохорцев та Антон Івченко. Коли Зібров почав захищати дружину, Івченко вистрілив акторові в голову з травматичного пістолета. Зберегти очі не вдалося, Зіброву був вставлений очний протез.

Івченко згодом був засуджений до трьох років позбавлення волі і виплати компенсації в 600 000 рублів.

Родина

Батько — Юрій Зібров.
Мати — Тетяна Іванівна.
Сестра — Олена Зіброва.

Творчість

Ролі в театрі

Театр «На Крюковому каналі»

1996 — «Записки божевільного», моноспектакль за однойменною повістю М. В. Гоголя (режисер — Грачова Л. В.) — Аксентій Іванович Поприщин
1996 — «Жарти Чехова»
1996 — «Час Висоцького»
1996 — «Дорога»

Санкт-Петербурзький академічний театр імені Ленсовета

1997 — «Войцек» за однойменною п'єсіою Георга Бюхнера (режисер — Юрій Бутусов; прем'єра — 8 лютого 1997 роки) — тамбурмажор
1997 — «В очікуванні Годо» за однойменною п'єсою Семюела Беккета (режисер — Юрій Бутусов ; прем'єра — 9 жовтня 1997 роки) — Лаккі
1997 — «Король, дама, валет» за п'єсою Олександра Гетьмана по однойменним романом Володимира Набокова (режисер — Владислав Пазі ; прем'єра — 12 січень 1997 роки) — 2-й санітар, манекен, офіціант
1998 — «Калігула» за однойменною п'єсою Альбера Камю (режисер-постановник — Юрій Бутусов ; прем'єра — 9 жовтня 1998 року) — мерею, старий патрицій
1999 — «Братик Кролик на дикому Заході» за п'єсою Едуарда Гайдая (режисер — Владислав Пазі) — братик Півень, постової
2003 — «Володимирська площа», опера (мюзикл) В'ячеслава Вербина і Олександра Журбіна за романом « Принижені і ображені» Ф. М. Достоєвського (режисер — Владислав Пазі) — Іван Петрович, молодий письменник (від його особи ведеться розповідь)
2003 — «Запрошення в замок» за однойменною п'єсою Жана Ануя (режисер — Владислав Пазі) — Орас / Фредерік, брати-близнюки, племінники леді Демерморт

Фільмографія

1998 — — Єгор, жених Люсі (військовий / датський принц / повітряний гімнаст Циганов)
1999 — — Костя, колишній чоловік Ольги
2000- 2004-Агент національної безпеки (сезони № 2-5)- Геннадій Ніколаєв, стажист (далі — лейтенант ФСБ, старший лейтенант, капітан)
2000 — Особливості національного полювання в зимовий період — Ігор Валентинович Речников
2000 — — Володимир Михайлович Агєєв («Топаз»)
2001 — Вулиці розбитих ліхтарів. Менти-4 (серія «Сальдо-бульдо») — Книшов
2001 — — «Клест»
2001 — — Віктор, машиніст поїзда
2001 — (фільм № 4 «Справа в капелюсі») — Персіваль Браун
2002 — Спецназ-1 (серії № 1, 2, 3 — «Зламана стріла», «Засідка», «Клинок») — Олексій Шахмаметьєв («Шах»), прапорщик
2002 — (серії № 4, 6, 7) — Валерій Євгенович Томашевський, слідчий
2002 — — Слєпцов, актор
2002 — Щоденник камікадзе
2002 — (фільм «Останній причал») — Заславський, керівник експедиторської фірми
2003 —
2003 — — Веня, бандит-невдаха
2003 — — Клим
2003 — — Олексій Краснов, півзахисник, капітан ФК «Торпедо» (Болотне)
2004 — Диверсант — лейтенант-дізнавач
2005 — — Ігор Олегович Малютін
2005 — Грозові ворота — Андрій Юрійович Гаврилов, підполковник, начальник штабу
2005 — — представник турфірми
2005 — (серія № 7 «Гроза») — , російський адвокат, політичний діяч
2005 — Брежнєв — Коновальчук, старшина-прикордонник
2006 — — Олег Васильович Банников
2006 — — Владислав Масленіков («Долар»)
2006 — —
2006 — — Віталій Обухів
2006 — — Олександр Адашев-Гурський, незалежний журналіст
2007 — — Георгій, компаньйон Шер-хана
2007 — —
2007 — — , 45 років, адвокат, надвірний радник ' '
2007 — — Корабельников
2008 — — Ігор Страхов, художник-інвалід
2008 — — дільничний Ігор Степцов (в серії «Край обпалених ікон») і Олег Ігорович Бойцов (в серії «Обличчя»)
2008 — — Сергій Тарасов
2008 — — Теодор
2008 — — Олександр Адашев-Гурський, незалежний журналіст
2009 — — Єршов, політрук
2009 — — Гліб, підприємець
2010 — Солдати. Дембель неминучий — Віталій Альбертович Японців, підполковник
2010 — (фільм № 4 «Рідна кров») — Андрій Тардинін, бізнесмен
2010 — — Андрій Михайлов, приватний детектив, один Максима Самойлова, один із засновників приватного детективного агентства «Два товариша»
2010 — — імператор
2010 — — Гірський
2010 — — Віктор Корнєєв
2011 — (серія № 22 «Наречена, що втекла») — Кулик
2011 — — Равіль Бахтіяров, майор ФСБ, знайомий Розумовського
2011 — — Михайло, режисер
2011 — (Україна) — Жора, бухгалтер
2011 — Відрив — Олег Кушаков
2012 — — «Африка», наркобарон
2012 — — Олександр Броніславович Студзинский, штабс-капітан
2013 — Солдати-17 — Віталій Альбертович Японців, полковник, начальник штабу дивізії
2013 — Шерлок Холмс (фільм № 3 «Паяци») — Чарлі Вільямс, арештант, товариш по службі доктора Джона Уотсона
2013 — — Олександр Соломатін, командир ОМОН
2013 — — Ігор Сергійович Градовіков, полковник поліції, начальник міжрайонного УВС
2014 — — Петерсон, капітан
2014 — — Ігор Сергійович Градовіков, полковник поліції, начальник міжрайонного УВС
2014 — — лікар Лазоверт
2014 — — Михайло Миколайович Романов, майор, співробітник аналітичного відділу ГУВС
2014 — — Генріх Штольц, адвокат
2015 — — Михайло Сельвинский
2015 — — Михайло Іванович Боташ, полковник ВПС СРСР, комендант аеродрому
2015 — — Ігор Сергійович Градовіков, полковник поліції, начальник міжрайонного УВС
2016 — Наше щасливе завтра — майор
2017 — Шеф. Гра на підвищення — Сергій Сельцов
2017 — Вулиці розбитих ліхтарів. Менти-16 — Ігор Сергійович Градовіков, полковник поліції, начальник міжрайонного УВС
2017 — —
2017 — — Малишев, полковник поліції, начальник поліції УМВС по Центральному району
2018 — — Арсеній Петрович Малиновський
2018 — — Іван Михайлович Снєгірьов, слідчий
2019 — Алекс Лютий — Лев Вікторович Проценко
2020 — Агент національної безпеки. Повернення — Геннадій Миколаїв
2020 — — Аркадій

Визнання і нагороди

1999 — лауреат Санкт-Петербурзької незалежної акторської премії імені Владислава Стржельчика за «Акторський ансамбль» (разом з Михайлом Пореченковим, Михайлом Трухіним і Костянтином Хабенським) — за роль Лаккі у виставі «В очікуванні Годо» режисера Юрія Бутусова на сцені Санкт-Петербурзького академічного театру імені Ленсовета.

Примітки

Елена Ливси. Хулигану, выбившему глаз Андрею Зиброву, дали три года колонии. — Актёр остался недоволен слишком мягким приговором. [ 15 червня 2017 у Wayback Machine.] Газета «Комсомольская правда» // kp.ru (9 октября 2010 года)
Елена Ливси. Хулиган, выбивший глаз Зиброву, попросил, чтобы его защищала… мать. — Суд над Антоном Ивченко начался. Обвиняемому грозит от двух до восьми лет тюрьмы. [ 13 червня 2017 у Wayback Machine.] Газета «Комсомольская правда» // kp.ru (15 сентября 2010 года)
Оксана Токранова. «Заклинатель пустот. Андрей Зибров». — Статья театрального критика о театральных работах актёра Андрея Зиброва. [ 20 січня 2021 у Wayback Machine.] «», № 18-19, июль 1999 года. // ptj.spb.ru
Архив. Спектакль «Войцек» режиссёра Юрия Бутусова. Премьера — 8 февраля 1997 года. [ 1 вересня 2021 у Wayback Machine.] Официальный сайт // lensov-theatre.spb.ru
Архив. Спектакль «В ожидании Годо» режиссёра Юрия Бутусова. Премьера — 9 октября 1997 года. [ 1 вересня 2021 у Wayback Machine.] Официальный сайт // lensov-theatre.spb.ru
Архив. Спектакль «Король, дама, валет» режиссёра Владислава Пази. Премьера — 12 декабря 1997 года. [ 1 вересня 2021 у Wayback Machine.] Официальный сайт // lensov-theatre.spb.ru
Архив. Спектакль «Калигула» режиссёра Юрия Бутусова. Премьера — 9 октября 1998 года. [ 1 вересня 2021 у Wayback Machine.] Официальный сайт // lensov-theatre.spb.ru
Евгения Тропп. «Метаморфозы». — А. Камю. «Калигула». Театр имени Ленсовета. Режиссёр Юрий Бутусов, художник Александр Шишкин. [ 10 квітня 2021 у Wayback Machine.] «», № 17, март 1999 года. // ptj.spb.ru
. «На канате». — А. Камю. «Калигула». Театр имени Ленсовета. Режиссёр Юрий Бутусов, художник Александр Шишкин. [ 25 лютого 2021 у Wayback Machine.] «», № 17, март 1999 года. // ptj.spb.ru
. «Детям до шестнадцати…» — Э. Гайдай. «Братец Кролик на диком Западе». Театр имени Ленсовета. Режиссёр — В. Пази. [ 1 березня 2021 у Wayback Machine.] «», № 17, март 1999 года. // ptj.spb.ru
А. Журбин, В. Вербин. «Владимирская площадь». Опера для драматического театра по мотивам романа Ф. М. Достоевского «Униженные и оскорблённые». Театр имени Ленсовета. Режиссёр Владислав Пази, художник Александр Липовских. — Рецензии критиков на спектакли и на игру актёра Андрея Зиброва. [ 21 квітня 2021 у Wayback Machine.] «», № 3 (33), 2003 год. // ptj.spb.ru
Ольга Стельмашевская. «Приглашение в замок». — Статья из газеты «Киевские ведомости» от 13 марта 2003 года. [ 1 вересня 2021 у Wayback Machine.] Официальный сайт // lensov-theatre.spb.ru
Санкт-Петербургская независимая актёрская премия имени Владислава Стржельчика. Лауреаты премии за 1999 год. [ 15 квітня 2017 у Wayback Machine.] Официальный сайт Санкт-Петербургской независимой актёрской премии имени Владислава Стржельчика // premiya-strzhelchika.ru

Посилання

Андрій Зібров. Біографія, фільмографія, фотографії. [ 9 травня 2021 у Wayback Machine.] // ruskino.ru
Андрій Зібров. Біографія та інтерв'ю (2002 рік). [ 1 вересня 2021 у Wayback Machine.] // persona.rin.ru
Зібров Андрій Юрійович. Біографія, фільмографія. [ 1 вересня 2021 у Wayback Machine.] // kino-teatr.ru
Андрій Зібров на сайті Театру естради ім. [ 16 травня 2021 у Wayback Machine.] А. [ 16 травня 2021 у Wayback Machine.] І. [ 16 травня 2021 у Wayback Machine.] Райкіна [ 16 травня 2021 у Wayback Machine.]

[kp.ru-1] Елена Ливси. Хулигану, выбившему глаз Андрею Зиброву, дали три года колонии. — Актёр остался недоволен слишком мягким приговором. [ 15 червня 2017 у Wayback Machine.] Газета «Комсомольская правда» // kp.ru (9 октября 2010 года)

[2] Елена Ливси. Хулиган, выбивший глаз Зиброву, попросил, чтобы его защищала… мать. — Суд над Антоном Ивченко начался. Обвиняемому грозит от двух до восьми лет тюрьмы. [ 13 червня 2017 у Wayback Machine.] Газета «Комсомольская правда» // kp.ru (15 сентября 2010 года)

[3] Оксана Токранова. «Заклинатель пустот. Андрей Зибров». — Статья театрального критика о театральных работах актёра Андрея Зиброва. [ 20 січня 2021 у Wayback Machine.] «», № 18-19, июль 1999 года. // ptj.spb.ru

[4] Архив. Спектакль «Войцек» режиссёра Юрия Бутусова. Премьера — 8 февраля 1997 года. [ 1 вересня 2021 у Wayback Machine.] Официальный сайт // lensov-theatre.spb.ru

[5] Архив. Спектакль «В ожидании Годо» режиссёра Юрия Бутусова. Премьера — 9 октября 1997 года. [ 1 вересня 2021 у Wayback Machine.] Официальный сайт // lensov-theatre.spb.ru

[6] Архив. Спектакль «Король, дама, валет» режиссёра Владислава Пази. Премьера — 12 декабря 1997 года. [ 1 вересня 2021 у Wayback Machine.] Официальный сайт // lensov-theatre.spb.ru

[7] Архив. Спектакль «Калигула» режиссёра Юрия Бутусова. Премьера — 9 октября 1998 года. [ 1 вересня 2021 у Wayback Machine.] Официальный сайт // lensov-theatre.spb.ru

[8] Евгения Тропп. «Метаморфозы». — А. Камю. «Калигула». Театр имени Ленсовета. Режиссёр Юрий Бутусов, художник Александр Шишкин. [ 10 квітня 2021 у Wayback Machine.] «», № 17, март 1999 года. // ptj.spb.ru

[9] . «На канате». — А. Камю. «Калигула». Театр имени Ленсовета. Режиссёр Юрий Бутусов, художник Александр Шишкин. [ 25 лютого 2021 у Wayback Machine.] «», № 17, март 1999 года. // ptj.spb.ru

[10] . «Детям до шестнадцати…» — Э. Гайдай. «Братец Кролик на диком Западе». Театр имени Ленсовета. Режиссёр — В. Пази. [ 1 березня 2021 у Wayback Machine.] «», № 17, март 1999 года. // ptj.spb.ru

[11] А. Журбин, В. Вербин. «Владимирская площадь». Опера для драматического театра по мотивам романа Ф. М. Достоевского «Униженные и оскорблённые». Театр имени Ленсовета. Режиссёр Владислав Пази, художник Александр Липовских. — Рецензии критиков на спектакли и на игру актёра Андрея Зиброва. [ 21 квітня 2021 у Wayback Machine.] «», № 3 (33), 2003 год. // ptj.spb.ru

[12] Ольга Стельмашевская. «Приглашение в замок». — Статья из газеты «Киевские ведомости» от 13 марта 2003 года. [ 1 вересня 2021 у Wayback Machine.] Официальный сайт // lensov-theatre.spb.ru

[13] Санкт-Петербургская независимая актёрская премия имени Владислава Стржельчика. Лауреаты премии за 1999 год. [ 15 квітня 2017 у Wayback Machine.] Официальный сайт Санкт-Петербургской независимой актёрской премии имени Владислава Стржельчика // premiya-strzhelchika.ru