Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Зофія Лісса (пол. Zofia Lissa; 19.10.1908 — 26.03.1980) — польська викладачка музики і музикознавиця.
| Зофія Лісса | |
|---|---|
| пол. Zofia Lissa | |
 | |
| Народилася | 19 жовтня 1908[1][2] Львів, Долитавщина, Австро-Угорщина[1] |
| Померла | 26 березня 1980[1][3][2] (71 рік) Варшава, Польська Народна Республіка[1] |
| Поховання | Військові Повонзки |
| Країна |  Республіка Польща |
| Діяльність | музикознавиця, музична педагогиня, дипломат |
| Alma mater | Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка |
| Заклад | Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка |
| Науковий ступінь | доктор філософії |
| Членство | Саксонська академія наук Спілка польських композиторів |
| Партія | Польська об'єднана робітнича партія |
| Нагороди |   |
 Зофія Лісса у Вікісховищі | |
Життєпис
Зофія Лісса народилася у Львові та вивчала теорію фортепіано та музики у Польському музичному товаристві Львова. Продовжила навчання з музикознавства у Адольфа Хибінського в Університеті ім. Яна Казимира у Львові (1924—1929), де також вивчала філософію з Казімежем Твардовським та Романом Інгарденом і відвідувала лекції з психології та історії мистецтва. У 1929 р. здобула докторський ступінь, захистивши дисертацію на тему «Гармонії Олександра Скрябіна»". Після навчання викладала теорію музики у Львівській консерваторії, музичній школі Кароля Шимановського та музичній школі ім. Фридерика Шопена у Львові, а також досліджувала музичність дітей та підлітків у львівському Інституті психології. У 1937 році написала першу польську роботу з кінематографії «Музика та відео».
Після анексії Львова до Радянського Союзу під час Другої світової війни Зофія Лісса працювала на Радіо Львів, а в 1940 р. — деканом факультету музичної теорії Львівської консерваторії. У 1941 році, після нацистської атаки на Львів, переселена в Наманган, Узбекистан, де викладала музику. У 1943 році була однією з перших, хто приєднався до Союзу польських патріотів. В Москві організовувала радіоконцерти, писала огляди польських музичних концертів і публікувала книги пісень і ноти, включаючи «Пісенник польських дітей у СРСР» (1944), «Пісенник польського солдата» (1944) і «Пісні та ігри для польського дитячого садка в СРСР» (1945). Після війни Лісса залишилася в Москві, де їй запропонували посаду культурного аташе в польському посольстві.
У 1947 році Зофія Лісса переїхала до Варшави і зайняла посаду заступниці директора кафедри музики при Міністерстві культури і мистецтв, де займалася питаннями наукової діяльності та музичної культури. У 1947 році отримала призначення в Університеті Адама Міцкевича в Познані. У 1948 р. організувала факультет музикознавства Варшавського університету, а з 1958 по 1975 рр. була його директором. У 1951 році отримала звання доцента, а в 1957 — професора університету. Під керівництвом Лісси Інститут брав активну участь у спонсорських зустрічах і конференціях, включаючи «Прокоф'євську сесію» (1959), перший міжнародний конгрес з Шопена (1960) і сесію, присвячену роботі Кароля Шимановського (1962).
Лісса ініціювала організацію фестивалю «Musica Antiqua Europae Orientalis» у Бидгощі (1963) та супровідного міжнародного конгресу музикознавства, який очолила. У 1966 році разом з Жеромом Фейхтом організувала центр документування та ініціювала інвентаризацію ранньої польської музики, в результаті якої вийшов випуск серії «Antiquitates Musicae in Polonia». Під час своїх досліджень залучилася до лівих кіл і брала активну участь у ідеологічних дебатах з естетики та методології марксистських підходів до музикознавства.
Була членом правління (1947—1948) і віце-президентом (1949—1954) Союзу польських композиторів, і за її ініціативою Союз польських композиторів почав приймати в члени музикознавців. Була членом президії Міжнародного музикознавчого товариства (1965—1977), з 1955 р. член-кореспондентом Берлінської академії мистецтв, з 1963 р. — Саксонської академії наук в Лейпцигу, а з 1972 р. — Академії наук та літератури в Майнці.
Наукові інтереси Зофії Лісси включали історію та теорію музики, історію та естетику музики, методологію історії та музичної теорії та історію сучасної польської музики. Її роботи в значній мірі свідчать про епоху, в якій були створені, і є суперечливими, оскільки її методологічний підхід базувався на марксистській ідеології. Зофія Лісса запровадила новий підхід до польської музикознавчої літератури, розглядаючи музичні стилі у їхніх взаєминах і підкреслюючи соціальні функції музики. Бібліографія її робіт включає близько 600 найменувань, включаючи кілька книг, десятки монографій і сотні статей, багато з яких були перекладені на іноземні мови. Померла у Варшаві.
Відзнаки та нагороди
За свою роботу Зофія Лісса удостоєна премії Союзу польських композиторів (1950), ордена Відродження Польщі, Лицарського Хреста (1952), Державної премії другого ступеня (1953), премії Комітету з радіо і телебачення (1966), Срібної медалі на Венеціанському бієнале (1969), премії Міністерства вищої освіти (1965 та 1977), II класу (1971 та 1976) та нагороди Міжнародної музичної ради (1979).
Публікації
З. Лісса була надзвичайно плідною авторкою, публікуючи статті, монографії та тексти, серед яких:
- Схема музичної науки: Національний департамент, Національний інститут, Львів 1934
- Музика та фільм: Навчання на межі онтології, естетики та психології кінематографії, Книги Львів, Львів 1937
- Зауваження щодо методу: З методологічних питань сучасної музикознавства, PIS, Варшава 1950
- Польська музикознавство на рубежі: слухання та критичні наукові статті (написані в 1947-1951 роках), PWM, Краків 1952
- Деякі аспекти музичної естетики у світлі статей Йосипа Сталіна про марксизм у мовознавстві, Краків 1952
- Музика польської епохи Відродження [співавтор: Джозеф М. Хомінський], PIW, Warszawa 1953
- Особливість музики , PWM [print], Краків 1953
- Об'єктивність прав у марксистській історії та теорії музики, PWM, Краків 1954
- Повстання вчених: Тадеуш Селіговський, PWM, Краків 1955
- Історія російської музики, PWM, Краків 1955
- Вокальна музика в першій половині XVII століття, [співавтор: Володимир Позняк], в: Універсальна історія музики, том 1 (під редакцією Йозефа М. Хомінського, Зофії Лісси), PWM, Краків
- Естетика кінематографічної музики , PWM, Краків 1964
- Нариси з естетики музики [збірка досліджень 1938-1964 рр.], Краків 1965
- Дослідження роботи Фредеріка Шопена, PWM, Краків 1970
- Вступ до музикознавства, PWN, Варшава 1970 (друге видання 1974)
- Полоніка Бетховена, PWM, Краків 1970
- Нові проекти естетики музики [збірка досліджень 1968-1973 рр.], PWM, Краків, 1975
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #103862552 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- FemBio database
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Będkowski, Stanisław; Hrabia, Stanisław (2001). Witold Lutosławski: a bio-bibliography.
- . Архів оригіналу за 24 липня 2011. Процитовано 15 лютого 2011.
- . Архів оригіналу за 24 вересня 2016. Процитовано 17 березня 2019.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Посилання
- Лісса Зоф'я // Українська музична енциклопедія / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2011. — Т. 3 : [Л – М]. — С. 163-164.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zofiya Lissa pol Zofia Lissa 19 10 1908 26 03 1980 polska vikladachka muziki i muzikoznavicya Zofiya Lissapol Zofia LissaNarodilasya19 zhovtnya 1908 1908 10 19 1 2 Lviv Dolitavshina Avstro Ugorshina 1 Pomerla26 bereznya 1980 1980 03 26 1 3 2 71 rik Varshava Polska Narodna Respublika 1 PohovannyaVijskovi PovonzkiKrayina Respublika PolshaDiyalnistmuzikoznavicya muzichna pedagoginya diplomatAlma materLvivska nacionalna muzichna akademiya imeni Mikoli LisenkaZakladLvivska nacionalna muzichna akademiya imeni Mikoli LisenkaNaukovij stupindoktor filosofiyiChlenstvoSaksonska akademiya nauk Spilka polskih kompozitorivPartiyaPolska ob yednana robitnicha partiyaNagorodi Zofiya Lissa u VikishovishiZhittyepisZofiya Lissa narodilasya u Lvovi ta vivchala teoriyu fortepiano ta muziki u Polskomu muzichnomu tovaristvi Lvova Prodovzhila navchannya z muzikoznavstva u Adolfa Hibinskogo v Universiteti im Yana Kazimira u Lvovi 1924 1929 de takozh vivchala filosofiyu z Kazimezhem Tvardovskim ta Romanom Ingardenom i vidviduvala lekciyi z psihologiyi ta istoriyi mistectva U 1929 r zdobula doktorskij stupin zahistivshi disertaciyu na temu Garmoniyi Oleksandra Skryabina Pislya navchannya vikladala teoriyu muziki u Lvivskij konservatoriyi muzichnij shkoli Karolya Shimanovskogo ta muzichnij shkoli im Friderika Shopena u Lvovi a takozh doslidzhuvala muzichnist ditej ta pidlitkiv u lvivskomu Instituti psihologiyi U 1937 roci napisala pershu polsku robotu z kinematografiyi Muzika ta video Pislya aneksiyi Lvova do Radyanskogo Soyuzu pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Zofiya Lissa pracyuvala na Radio Lviv a v 1940 r dekanom fakultetu muzichnoyi teoriyi Lvivskoyi konservatoriyi U 1941 roci pislya nacistskoyi ataki na Lviv pereselena v Namangan Uzbekistan de vikladala muziku U 1943 roci bula odniyeyu z pershih hto priyednavsya do Soyuzu polskih patriotiv V Moskvi organizovuvala radiokoncerti pisala oglyadi polskih muzichnih koncertiv i publikuvala knigi pisen i noti vklyuchayuchi Pisennik polskih ditej u SRSR 1944 Pisennik polskogo soldata 1944 i Pisni ta igri dlya polskogo dityachogo sadka v SRSR 1945 Pislya vijni Lissa zalishilasya v Moskvi de yij zaproponuvali posadu kulturnogo atashe v polskomu posolstvi U 1947 roci Zofiya Lissa pereyihala do Varshavi i zajnyala posadu zastupnici direktora kafedri muziki pri Ministerstvi kulturi i mistectv de zajmalasya pitannyami naukovoyi diyalnosti ta muzichnoyi kulturi U 1947 roci otrimala priznachennya v Universiteti Adama Mickevicha v Poznani U 1948 r organizuvala fakultet muzikoznavstva Varshavskogo universitetu a z 1958 po 1975 rr bula jogo direktorom U 1951 roci otrimala zvannya docenta a v 1957 profesora universitetu Pid kerivnictvom Lissi Institut brav aktivnu uchast u sponsorskih zustrichah i konferenciyah vklyuchayuchi Prokof yevsku sesiyu 1959 pershij mizhnarodnij kongres z Shopena 1960 i sesiyu prisvyachenu roboti Karolya Shimanovskogo 1962 Lissa iniciyuvala organizaciyu festivalyu Musica Antiqua Europae Orientalis u Bidgoshi 1963 ta suprovidnogo mizhnarodnogo kongresu muzikoznavstva yakij ocholila U 1966 roci razom z Zheromom Fejhtom organizuvala centr dokumentuvannya ta iniciyuvala inventarizaciyu rannoyi polskoyi muziki v rezultati yakoyi vijshov vipusk seriyi Antiquitates Musicae in Polonia Pid chas svoyih doslidzhen zaluchilasya do livih kil i brala aktivnu uchast u ideologichnih debatah z estetiki ta metodologiyi marksistskih pidhodiv do muzikoznavstva Bula chlenom pravlinnya 1947 1948 i vice prezidentom 1949 1954 Soyuzu polskih kompozitoriv i za yiyi iniciativoyu Soyuz polskih kompozitoriv pochav prijmati v chleni muzikoznavciv Bula chlenom prezidiyi Mizhnarodnogo muzikoznavchogo tovaristva 1965 1977 z 1955 r chlen korespondentom Berlinskoyi akademiyi mistectv z 1963 r Saksonskoyi akademiyi nauk v Lejpcigu a z 1972 r Akademiyi nauk ta literaturi v Majnci Naukovi interesi Zofiyi Lissi vklyuchali istoriyu ta teoriyu muziki istoriyu ta estetiku muziki metodologiyu istoriyi ta muzichnoyi teoriyi ta istoriyu suchasnoyi polskoyi muziki Yiyi roboti v znachnij miri svidchat pro epohu v yakij buli stvoreni i ye superechlivimi oskilki yiyi metodologichnij pidhid bazuvavsya na marksistskij ideologiyi Zofiya Lissa zaprovadila novij pidhid do polskoyi muzikoznavchoyi literaturi rozglyadayuchi muzichni stili u yihnih vzayeminah i pidkreslyuyuchi socialni funkciyi muziki Bibliografiya yiyi robit vklyuchaye blizko 600 najmenuvan vklyuchayuchi kilka knig desyatki monografij i sotni statej bagato z yakih buli perekladeni na inozemni movi Pomerla u Varshavi Vidznaki ta nagorodiZa svoyu robotu Zofiya Lissa udostoyena premiyi Soyuzu polskih kompozitoriv 1950 ordena Vidrodzhennya Polshi Licarskogo Hresta 1952 Derzhavnoyi premiyi drugogo stupenya 1953 premiyi Komitetu z radio i telebachennya 1966 Sribnoyi medali na Venecianskomu biyenale 1969 premiyi Ministerstva vishoyi osviti 1965 ta 1977 II klasu 1971 ta 1976 ta nagorodi Mizhnarodnoyi muzichnoyi radi 1979 PublikaciyiZ Lissa bula nadzvichajno plidnoyu avtorkoyu publikuyuchi statti monografiyi ta teksti sered yakih Shema muzichnoyi nauki Nacionalnij departament Nacionalnij institut Lviv 1934 Muzika ta film Navchannya na mezhi ontologiyi estetiki ta psihologiyi kinematografiyi Knigi Lviv Lviv 1937 Zauvazhennya shodo metodu Z metodologichnih pitan suchasnoyi muzikoznavstva PIS Varshava 1950 Polska muzikoznavstvo na rubezhi sluhannya ta kritichni naukovi statti napisani v 1947 1951 rokah PWM Krakiv 1952 Deyaki aspekti muzichnoyi estetiki u svitli statej Josipa Stalina pro marksizm u movoznavstvi Krakiv 1952 Muzika polskoyi epohi Vidrodzhennya spivavtor Dzhozef M Hominskij PIW Warszawa 1953 Osoblivist muziki PWM print Krakiv 1953 Ob yektivnist prav u marksistskij istoriyi ta teoriyi muziki PWM Krakiv 1954 Povstannya vchenih Tadeush Seligovskij PWM Krakiv 1955 Istoriya rosijskoyi muziki PWM Krakiv 1955 Vokalna muzika v pershij polovini XVII stolittya spivavtor Volodimir Poznyak v Universalna istoriya muziki tom 1 pid redakciyeyu Jozefa M Hominskogo Zofiyi Lissi PWM Krakiv Estetika kinematografichnoyi muziki PWM Krakiv 1964 Narisi z estetiki muziki zbirka doslidzhen 1938 1964 rr Krakiv 1965 Doslidzhennya roboti Frederika Shopena PWM Krakiv 1970 Vstup do muzikoznavstva PWN Varshava 1970 druge vidannya 1974 Polonika Bethovena PWM Krakiv 1970 Novi proekti estetiki muziki zbirka doslidzhen 1968 1973 rr PWM Krakiv 1975PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 103862552 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 FemBio database d Track Q61356138 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Bedkowski Stanislaw Hrabia Stanislaw 2001 Witold Lutoslawski a bio bibliography Arhiv originalu za 24 lipnya 2011 Procitovano 15 lyutogo 2011 Arhiv originalu za 24 veresnya 2016 Procitovano 17 bereznya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya PosilannyaLissa Zof ya Ukrayinska muzichna enciklopediya Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2011 T 3 L M S 163 164