Микола Гаврилович Золотарьов псевдонім Микола Якутський нар 22 листопада 1908 пом 11 грудня 1995 Тирасполь якутський пис

Микола Гаврилович Золотарьов (псевдонім — Микола Якутський; нар. 22 листопада 1908, — пом. 11 грудня 1995, Тирасполь) — якутський письменник; член Спілки письменників СРСР з 1946 року.

Золотарьов Микола Гаврилович

Народився	9 (22) листопада 1908 Верхньовілюйський улус, Якутська область, Російська імперія
Помер	11 грудня 1995(1995-12-11) (87 років) Тирасполь
Країна	Російська імперія СРСР Росія
Діяльність	письменник
Мова творів	якутська
Жанр	роман
Членство	СП СРСР
Нагороди	^d

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Золотарьов.

Біографія

Народився 9 [22] листопада 1908(19081122) року в (тепер Верхньовілюйський улус, Республіка Саха, РФ). Член ВКП(б) з 1929 року. У 1930 році закінчив школу середнього командного складу; у 1934 році — Академію комуністичного виховання імені Надії Крупської. По 1938 рік служив в прикордонних військах. З жовтня 1938 року працював пропагандистом і лектором в Молдавській РСР, потім — в апараті Якутського обкому КПРС.

Протягом 1948—1953 років — голова правління . У 1956 році закінчив Вищі літературні курси при Літературному інституті імені Олексія Горького. Протягом 1958—1961 років — знову голова правління Спілки письменників Якутії. Працював головним редактором журналів «Хотугу сулус» і «Полярна зірка». Обирався депутатом .

Помер 11 грудня 1995 в Тирасполі. Похований в Верхньовілюйському улусі.

Творчість

Друкувався з 1938 року. Автор оповідань, повістей, романів, зокрема:

«Переможець смерті — безсмертний», «Кеша Березкін» (оповідання про героїв німецько-радянської війни);
«Төлкө» / «Доля» (1947, роман про важке життя і боротьбу якутів до Жовтневої революції);
«Көмүстээх үрүйэ» / «Золотий струмок» (1948, повість про золотошукачів Алдану в період революції 1917 року);
«Ма нгайгы сааланым» / «Перший постріл» (1957, збірка мисливських оповідань);
«Сир» / «Земля» (1958, роман про колгоспне життя);
«Алмааhы kepдeeччүлэр» / «Шукачі алмазів» (1958), «Алмаас уонна таптал» / «Алмаз і кохання» (1971) — повісті про історію відкриття алмазних родовищ;
трилогія «Доля» (романи «Хараҥа түүн» / «Темна ніч», 1960; «Халлаан сырдыыта» / «Перед світанком», 1962; «Схід», 1967; про боротьбу за радянську владу в Якутії);
«Илин үонна аргаа» / «Схід і захід» (1987, автобіографічний роман про прикордонників).

Для дітей написав книги:

«Маннайгы сааланыы» / «Перший постріл»;
«Дьүкээбил уота» / «Вогні Юкабіля»;
«Сир кыыhа» / «Дочка землі»;
«Toҕyc муора улаҕатынан» / «За девятю морями»;
«Хотой до5оро» / «Друг орла».

Відзнаки

Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора, Дружби Народів, «Знак Пошани», медалями і почесними грамотами;
.

Примітки

Якутія літературна. [ 27 червня 2018 у Wayback Machine.](рос.)

Література

Золотарёв Николай Гаврилович // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).

[ЯЛ-1] Якутія літературна. [ 27 червня 2018 у Wayback Machine.](рос.)