Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Золота́ Ро́за» (івр. שושנת הזהב; їд. די גאָלדען רויז; пол. Złota Róża, Turei Zahav) — синагога у Львові, була пам'яткою архітектури ренесансу, святинею львівської єврейської міської громади.
| Золота Роза | ||
|---|---|---|
 | ||
| Синагога «Золота Роза» у Львові (акварель Альфред Каменобродський, кінець XIX ст.) | ||
| Архітектор | Павло Щасливий | |
| Замовник | Ісаак Нахманович | |
| | ||
| Початок будівництва | 1582 | |
| Збудовано | ? | |
| Зруйновано | серпень 1941 року | |
| | ||
| Тип споруди | культова | |
| Архітектурні стилі | ренесанс з елементами готики | |
Була розташована на території середньовічного єврейського кварталу, на нинішній вулиці Івана Федорова, 27.
Будівлю зруйнували вибухівкою німецькі окупанти у серпні 1941 року.
Назва
Народна назва «Золота Роза» (справжня «Турей Загав», перкл. «Золоті рядки») пов'язана з невісткою Іцака Нахмановича, котра, згідно з легендою, допомогла єврейській громаді отримати дозвіл на спорудження храму, погодившись стати дружиною короля. Після його одержання дівчина викинулася з вікна.
Є й інша версія походження назви «Золота Роза» (назва «Турей Загав» перекладається також як «Золоті ворота», назва основного твору Давида Галеві, коментар до «Шурхан Арух»). Давид бен Шмуел Га-Леві був автором ритуального кодексу, і, оскільки він часто тут молився, то і синагогу назвали на честь його твору. З часом значення назви забулося, і її сталі вимовляти як «Турей Рейзл».
Історія
Муровану міську синагогу спорудив у 1582–1596 роках італійський архітектор Павло Щасливий за участі Амвросія Прихильного та Адама Покори. Фундатором синагоги був багатий львівський купець, банкір і королівський фінансист та голова єврейської міської громади Іцак Нахманович (Ісаак бен Нахман). Архітектори надали споруді рис архітектури ренесансу з ремінісценціями готики. Це була друга міська синагога в Львові, на будівництво якої влада тривалий час не давала дозвіл. Врешті-решт, римо-католицький архієпископ, даючи дозвіл на її будівництво, наказав, «щоб невірні жиди не будували синагоги видною і цінною, але звичайну, середньої міри» (згідно з усталеними правилами синагога не мала права бути вищою за інші будівлі в місті). Наприкінці XVI століття єзуїти вирішили спорудити у Львові монастир і для цього обрали ділянку, на якій стояла синагога. У 1603 році король Сигізмунд III подарував їм цю ділянку, а суд конфіскував будівлю. Проте прохід до будівлі був через будинок Мордегая Нахмановича, який заборонив єзуїтам проходити через його володіння. Судова суперечка ордена єзуїтів з львівськими євреями тривала ще майже шість років, доки у 1609 році синагогу не повернули сім'ї Нахмановичів.
Ця будівля була центром суспільного життя середньовічного єврейського кварталу і однією з найгарніших синагог Східної Європи. 1914 року студенти відділу архітектури Львівської політехнічної школи Калікст Кшижановський, Мечислав Жепецький, Зигмунт Шпербер, Фридерик Таданір під керівництвом Адольфа Шишко-Богуша як навчальне завдання виконали заміри синагоги. Інвентаризаційні креслення, доповнені статтею Таданіра, видано у щорічнику, присвяченому роботам студентів Політехніки. 1920 року на виставці єврейських художників у будинку кагалу рисунки Золотої Рози експонував Зигмунт Шпербер. У 1930-х роках її досліджували фахівці, які виконали архітектурні обміри і фотофіксацію.
Під час німецької окупації 14 серпня 1941 року, а також протягом кількох наступних днів низку синагог у Львові було підпалено. Тоді ж горіла й Золота Роза. Пізніше остаточно зруйнована нацистами. Залишки синагоги включені до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення (№ 513-м). Вона включена до Програми відтворення видатних пам'яток історії і культури України, затвердженою урядом України у 1999 році.
Архітектура
Синагога розташовувалася у глибині подвір'я, з трьох боків оточена забудовою. Мурована з цегли та каменю, невелика за розмірами і в плані майже квадратна (11×9 м). 1601 року із заходу було прибудовано одноповерховий присінок, а з південного — прибудова із в'язницею та приміщеннями для служки. Над цими прибудовами пізніше було влаштовано галерею для жінок. До галереї провадили сходи змонтовані на західному фасаді.
Стилістично будівля перехідна від готики до ренесансу. Головна зала перекрита системою готичних хрещатих склепінь із нервюрами, що спиралися на ренесансні консолі. На трьох стінах під самою стелею було по два стрільчастих вікна. Підлога молитовного залу була заглиблена нижче від рівня вулиці, адже споруда не мала бути вищою за львівські храми, але архітекторам хотілося зробити її хочаб величною зсередини, як прийнято для храмів. Арон Га-кодеш у вигляді кам'яного ренесансного порталу знаходився на піднесенні біля східної стіни. Водночас зовні фасади синагоги завершувались високим ренесансним аркатурним аттиком з волютами і зубцями.
Плани відбудови
Єврейська релігійна ортодоксальна громада «Турей Загав» неодноразово висловлювала переконання, що синагогу «Золота роза» потрібно відновити. Голова «Турей Загаву» Мейлах Шейхет стверджує, що у 2013 році було прийнято програму регенерації юдейської дільниці, яка є «затвердженою на всіх рівнях, включно з ЮНЕСКО» та передбачає підтримку «гранту посла США». Згідно вищезгаданій програмі увесь єврейський квартал у Львові підлягає повній реставрації.
Вшанування
Розкопки «Золотої Рози» розпочали у 2007. Пам'ятку було включено до затвердженої урядом у 1999 році програми відтворення видатних пам'яток історії та культури України. У липні 2015 року на замовлення міської влади розпочалась консервація вцілілих залишків синагоги «Золота Роза».
У 2010 році Львівська міська рада, Німецьке товариство міжнародного співробітництва GIZ та Центр міської історії Центрально-Східної Європи ініціювали конкурс проєктів вшанування місць єврейської пам'яті у Львові. Пропозиції щодо проведення цього конкурсу вперше були озвучені на міжнародній конференції «Міська єврейська спадщина та історія Центрально-Східної Європи», організованій Центром міської історії 2008 року.[] Перемогу на конкурсі здобув проєкт німецького архітектора Франца Решке «Простір Синагог», який передбачав створення меморіального комплексу біля залишків «Золотої Рози» та впорядкування площі на місці Великої синагоги.
Адаптацію проєкту та оформлення документації у відповідності до вимог чинного законодавства України здійснив архітектор Юрій Столяров, а к.арх.н. Оксана Бойко з Інституту «Укрзахідпроектреставрація» підготувала проєкт консервації синагоги «Золота Роза». Загальна вартість першої частини проєкту складала 295 тис. євро. Проєкт був профінансований Львівською міською радою, Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ) [ 10 жовтня 2016 у Wayback Machine.] за підтримки Федерального міністерства економічної співпраці та розвитку Німеччини (BMZ), Центром міської історії та меценатами. Організаторами проєкту виступили міська рада, Центр міської історії та GIZ в партнерстві з всеукраїнським благодійним фондом «Хесед Ар'є» (Україна), організаціями «Гілель Львів» та «Гешер Галіція» (США), Асоціацією нащадків та колишніх мешканців Львова (Ізраїль) і Асоціацією вшанування львівської єврейської спадщини та історичних місць (Ізраїль). Серед противників проєкту голова львівського відділення УТОПІК Андрій Салюк, який заявляє, що у процесі погодження проєкту фактично проігноровано громадські слухання. Мейлах Шейхет, керівник релігійної громади «Турей Загав» виступає за відбудову Золотої Рози, а не просто консервацію. Він заявляє, що проєкт консервації Решке несумісний зі створеною раніше і затвердженою «Програмою регенерації юдейської дільниці», створеної інститутом «Укрзахідпроектреставрація».
4 вересня 2016 року відбулося урочисте відкриття першої частини меморіального комплексу «Простір синагог» на вул. Староєврейській, 37. Проєкт меморіалу включає законсервовані залишки синагоги «Золота Роза», помаркований фундамент єврейського Будинку навчання (Бейт Гамідраш) та меморіальну інсталяцію «Увіковічнення», які усі разом творять комплекс «Простору синагог».
У 2017 році планується початок робіт на ділянці Великої міської синагоги.[]
Див. також
Примітки
- Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893–1918. — Warszawa: Neriton, 2005. — S. 428. — . (пол.)
- Trejwart H. Malarze żydowscy // Chwila. — 1920. — 21 stycznia. — № 366. — S. 5.
- Kronika 2350 dni wojny i okupacji Lwowa 1 IX 1939 — 5 II 1946 / zebrali Grzegorz Mazur, Jerzy Skwara, Jerzy Węgierski. — Katowice: Unia, 2007. — S. 227. — .(пол.)
- Мейлах Шейхет: Администрация Львова препятствует восстановлению еврейского квартала. jewishnews.com.ua (рос.). Объединённая Еврейская Община Украины. 2 сентября 2015. оригіналу за 10 червня 2021. Процитовано 10 червня 2021.
- . www.lvivpost.net (укр.). Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 31 січня 2022.
- . city-adm.lviv.ua (uk-ua) . 17 липня 2015. Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 31 січня 2022.
- Депутович У. Майбутнє Площі синагог // Львівська пошта. — 2011. — 27 жовтня. — № 120 (1152). — С. 4; Дудко Н. «Простір синагог»: неортодоксальний і некомерційний? // Ратуша. — 2015. — 13—19 серпня. — № 31 (1347). — С. 1, 15
- . jewish.lviv.travel (рос.). Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 12 грудня 2016.
- . jewish.lviv.travel (рос.). Архів оригіналу за 20 вересня 2016. Процитовано 10 вересня 2016.
Джерела
- Бойко О. Синагоги Львова. — Львів : ВНТЛ-Класика, 2008. — С. 91—124. — .
- Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 99—100. — .
Посилання
- Залецька І. Повернення «Золотої Рози» // Львівська газета. — 25 вересня 2007. — № 170 (240).
- Єврейська громада Львова відновлюватиме синагогу «Золота роза»
- Сергій Кравцов. Синагоги Західної України
- Żydzi lwowscy. Książka Dr Majera Bałabana «Dzielnica żydowska we Lwowie» [ 19 серпня 2012 у Wayback Machine.](пол.)
- Synagogi Lwowa [ 26 травня 2007 у Wayback Machine.](пол.)
- Architectural history of the synagogue by the Center for Jewish Art [ 11 липня 2012 у Wayback Machine.](англ.)
- Простір Синагог вул. Староєврейська, 37. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 10 червня 2021. Процитовано 10 червня 2021.
Координати: 49°50′46″ пн. ш. 24°01′47″ сх. д. / 49.84611° пн. ш. 24.02972° сх. д.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zolota Ro za ivr שושנת הזהב yid די גא לדען רויז pol Zlota Roza Turei Zahav sinagoga u Lvovi bula pam yatkoyu arhitekturi renesansu svyatineyu lvivskoyi yevrejskoyi miskoyi gromadi Zolota Roza Sinagoga Zolota Roza u Lvovi akvarel Alfred Kamenobrodskij kinec XIX st Arhitektor Pavlo Shaslivij Zamovnik Isaak Nahmanovich Pochatok budivnictva 1582 Zbudovano Zrujnovano serpen 1941 roku Tip sporudi kultova Arhitekturni stili renesans z elementami gotiki Viglyad v minulomu z vulici Blyaharskoyi sogodni Ivana Fedorova Slidi sklepin vikon na vcililij stini sinagogi 2017 Malyunok rekonstrukciya inter yeru Obmirni kreslennya vikonani Yanom Zubzhickim 1920 ti Bula roztashovana na teritoriyi serednovichnogo yevrejskogo kvartalu na ninishnij vulici Ivana Fedorova 27 Budivlyu zrujnuvali vibuhivkoyu nimecki okupanti u serpni 1941 roku NazvaNarodna nazva Zolota Roza spravzhnya Turej Zagav perkl Zoloti ryadki pov yazana z nevistkoyu Icaka Nahmanovicha kotra zgidno z legendoyu dopomogla yevrejskij gromadi otrimati dozvil na sporudzhennya hramu pogodivshis stati druzhinoyu korolya Pislya jogo oderzhannya divchina vikinulasya z vikna Ye j insha versiya pohodzhennya nazvi Zolota Roza nazva Turej Zagav perekladayetsya takozh yak Zoloti vorota nazva osnovnogo tvoru Davida Galevi komentar do Shurhan Aruh David ben Shmuel Ga Levi buv avtorom ritualnogo kodeksu i oskilki vin chasto tut molivsya to i sinagogu nazvali na chest jogo tvoru Z chasom znachennya nazvi zabulosya i yiyi stali vimovlyati yak Turej Rejzl IstoriyaMurovanu misku sinagogu sporudiv u 1582 1596 rokah italijskij arhitektor Pavlo Shaslivij za uchasti Amvrosiya Prihilnogo ta Adama Pokori Fundatorom sinagogi buv bagatij lvivskij kupec bankir i korolivskij finansist ta golova yevrejskoyi miskoyi gromadi Icak Nahmanovich Isaak ben Nahman Arhitektori nadali sporudi ris arhitekturi renesansu z reminiscenciyami gotiki Ce bula druga miska sinagoga v Lvovi na budivnictvo yakoyi vlada trivalij chas ne davala dozvil Vreshti resht rimo katolickij arhiyepiskop dayuchi dozvil na yiyi budivnictvo nakazav shob nevirni zhidi ne buduvali sinagogi vidnoyu i cinnoyu ale zvichajnu serednoyi miri zgidno z ustalenimi pravilami sinagoga ne mala prava buti vishoyu za inshi budivli v misti Naprikinci XVI stolittya yezuyiti virishili sporuditi u Lvovi monastir i dlya cogo obrali dilyanku na yakij stoyala sinagoga U 1603 roci korol Sigizmund III podaruvav yim cyu dilyanku a sud konfiskuvav budivlyu Prote prohid do budivli buv cherez budinok Mordegaya Nahmanovicha yakij zaboroniv yezuyitam prohoditi cherez jogo volodinnya Sudova superechka ordena yezuyitiv z lvivskimi yevreyami trivala she majzhe shist rokiv doki u 1609 roci sinagogu ne povernuli sim yi Nahmanovichiv Cya budivlya bula centrom suspilnogo zhittya serednovichnogo yevrejskogo kvartalu i odniyeyu z najgarnishih sinagog Shidnoyi Yevropi 1914 roku studenti viddilu arhitekturi Lvivskoyi politehnichnoyi shkoli Kalikst Kshizhanovskij Mechislav Zhepeckij Zigmunt Shperber Friderik Tadanir pid kerivnictvom Adolfa Shishko Bogusha yak navchalne zavdannya vikonali zamiri sinagogi Inventarizacijni kreslennya dopovneni statteyu Tadanira vidano u shorichniku prisvyachenomu robotam studentiv Politehniki 1920 roku na vistavci yevrejskih hudozhnikiv u budinku kagalu risunki Zolotoyi Rozi eksponuvav Zigmunt Shperber U 1930 h rokah yiyi doslidzhuvali fahivci yaki vikonali arhitekturni obmiri i fotofiksaciyu Pid chas nimeckoyi okupaciyi 14 serpnya 1941 roku a takozh protyagom kilkoh nastupnih dniv nizku sinagog u Lvovi bulo pidpaleno Todi zh gorila j Zolota Roza Piznishe ostatochno zrujnovana nacistami Zalishki sinagogi vklyucheni do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya 513 m Vona vklyuchena do Programi vidtvorennya vidatnih pam yatok istoriyi i kulturi Ukrayini zatverdzhenoyu uryadom Ukrayini u 1999 roci ArhitekturaSinagoga roztashovuvalasya u glibini podvir ya z troh bokiv otochena zabudovoyu Murovana z cegli ta kamenyu nevelika za rozmirami i v plani majzhe kvadratna 11 9 m 1601 roku iz zahodu bulo pribudovano odnopoverhovij prisinok a z pivdennogo pribudova iz v yazniceyu ta primishennyami dlya sluzhki Nad cimi pribudovami piznishe bulo vlashtovano galereyu dlya zhinok Do galereyi provadili shodi zmontovani na zahidnomu fasadi Stilistichno budivlya perehidna vid gotiki do renesansu Golovna zala perekrita sistemoyu gotichnih hreshatih sklepin iz nervyurami sho spiralisya na renesansni konsoli Na troh stinah pid samoyu steleyu bulo po dva strilchastih vikna Pidloga molitovnogo zalu bula zagliblena nizhche vid rivnya vulici adzhe sporuda ne mala buti vishoyu za lvivski hrami ale arhitektoram hotilosya zrobiti yiyi hochab velichnoyu zseredini yak prijnyato dlya hramiv Aron Ga kodesh u viglyadi kam yanogo renesansnogo portalu znahodivsya na pidnesenni bilya shidnoyi stini Vodnochas zovni fasadi sinagogi zavershuvalis visokim renesansnim arkaturnim attikom z volyutami i zubcyami Plani vidbudoviYevrejska religijna ortodoksalna gromada Turej Zagav neodnorazovo vislovlyuvala perekonannya sho sinagogu Zolota roza potribno vidnoviti Golova Turej Zagavu Mejlah Shejhet stverdzhuye sho u 2013 roci bulo prijnyato programu regeneraciyi yudejskoyi dilnici yaka ye zatverdzhenoyu na vsih rivnyah vklyuchno z YuNESKO ta peredbachaye pidtrimku grantu posla SShA Zgidno vishezgadanij programi uves yevrejskij kvartal u Lvovi pidlyagaye povnij restavraciyi VshanuvannyaRozkopki Zolotoyi Rozi rozpochali u 2007 Pam yatku bulo vklyucheno do zatverdzhenoyi uryadom u 1999 roci programi vidtvorennya vidatnih pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini U lipni 2015 roku na zamovlennya miskoyi vladi rozpochalas konservaciya vcililih zalishkiv sinagogi Zolota Roza U 2010 roci Lvivska miska rada Nimecke tovaristvo mizhnarodnogo spivrobitnictva GIZ ta Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi iniciyuvali konkurs proyektiv vshanuvannya misc yevrejskoyi pam yati u Lvovi Propoziciyi shodo provedennya cogo konkursu vpershe buli ozvucheni na mizhnarodnij konferenciyi Miska yevrejska spadshina ta istoriya Centralno Shidnoyi Yevropi organizovanij Centrom miskoyi istoriyi 2008 roku dzherelo Peremogu na konkursi zdobuv proyekt nimeckogo arhitektora Franca Reshke Prostir Sinagog yakij peredbachav stvorennya memorialnogo kompleksu bilya zalishkiv Zolotoyi Rozi ta vporyadkuvannya ploshi na misci Velikoyi sinagogi Adaptaciyu proyektu ta oformlennya dokumentaciyi u vidpovidnosti do vimog chinnogo zakonodavstva Ukrayini zdijsniv arhitektor Yurij Stolyarov a k arh n Oksana Bojko z Institutu Ukrzahidproektrestavraciya pidgotuvala proyekt konservaciyi sinagogi Zolota Roza Zagalna vartist pershoyi chastini proyektu skladala 295 tis yevro Proyekt buv profinansovanij Lvivskoyu miskoyu radoyu Nimeckim tovaristvom mizhnarodnogo spivrobitnictva GIZ 10 zhovtnya 2016 u Wayback Machine za pidtrimki Federalnogo ministerstva ekonomichnoyi spivpraci ta rozvitku Nimechchini BMZ Centrom miskoyi istoriyi ta mecenatami Organizatorami proyektu vistupili miska rada Centr miskoyi istoriyi ta GIZ v partnerstvi z vseukrayinskim blagodijnim fondom Hesed Ar ye Ukrayina organizaciyami Gilel Lviv ta Gesher Galiciya SShA Asociaciyeyu nashadkiv ta kolishnih meshkanciv Lvova Izrayil i Asociaciyeyu vshanuvannya lvivskoyi yevrejskoyi spadshini ta istorichnih misc Izrayil Sered protivnikiv proyektu golova lvivskogo viddilennya UTOPIK Andrij Salyuk yakij zayavlyaye sho u procesi pogodzhennya proyektu faktichno proignorovano gromadski sluhannya Mejlah Shejhet kerivnik religijnoyi gromadi Turej Zagav vistupaye za vidbudovu Zolotoyi Rozi a ne prosto konservaciyu Vin zayavlyaye sho proyekt konservaciyi Reshke nesumisnij zi stvorenoyu ranishe i zatverdzhenoyu Programoyu regeneraciyi yudejskoyi dilnici stvorenoyi institutom Ukrzahidproektrestavraciya 4 veresnya 2016 roku vidbulosya urochiste vidkrittya pershoyi chastini memorialnogo kompleksu Prostir sinagog na vul Staroyevrejskij 37 Proyekt memorialu vklyuchaye zakonservovani zalishki sinagogi Zolota Roza pomarkovanij fundament yevrejskogo Budinku navchannya Bejt Gamidrash ta memorialnu instalyaciyu Uvikovichnennya yaki usi razom tvoryat kompleks Prostoru sinagog U 2017 roci planuyetsya pochatok robit na dilyanci Velikoyi miskoyi sinagogi dzherelo Div takozhSinagogi Lvova Pid Zolotoyu Rozoyu Galicka Zhidivska Knajpa PrimitkiLewicki J Miedzy tradycja a nowoczesnoscia architektura Lwowa lat 1893 1918 Warszawa Neriton 2005 S 428 ISBN 83 88372 29 7 pol Trejwart H Malarze zydowscy Chwila 1920 21 stycznia 366 S 5 Kronika 2350 dni wojny i okupacji Lwowa 1 IX 1939 5 II 1946 zebrali Grzegorz Mazur Jerzy Skwara Jerzy Wegierski Katowice Unia 2007 S 227 ISBN 978 83 86250 49 3 pol Mejlah Shejhet Administraciya Lvova prepyatstvuet vosstanovleniyu evrejskogo kvartala jewishnews com ua ros Obedinyonnaya Evrejskaya Obshina Ukrainy 2 sentyabrya 2015 originalu za 10 chervnya 2021 Procitovano 10 chervnya 2021 www lvivpost net ukr Arhiv originalu za 31 sichnya 2022 Procitovano 31 sichnya 2022 city adm lviv ua uk ua 17 lipnya 2015 Arhiv originalu za 31 sichnya 2022 Procitovano 31 sichnya 2022 Deputovich U Majbutnye Ploshi sinagog Lvivska poshta 2011 27 zhovtnya 120 1152 S 4 Dudko N Prostir sinagog neortodoksalnij i nekomercijnij Ratusha 2015 13 19 serpnya 31 1347 S 1 15 jewish lviv travel ros Arhiv originalu za 20 grudnya 2016 Procitovano 12 grudnya 2016 jewish lviv travel ros Arhiv originalu za 20 veresnya 2016 Procitovano 10 veresnya 2016 DzherelaZolota Roza u sestrinskih Vikiproyektah Portal Lviv Zolota Roza u Vikishovishi Bojko O Sinagogi Lvova Lviv VNTL Klasika 2008 S 91 124 ISBN 966 8849 30 2 Arhitektura Lvova Chas i stili XIII XXI st M Bevz Yu Biryulov Yu Bogdanova V Didik U Ivanochko T Klimenyuk ta inshi Lviv Centr Yevropi 2008 S 99 100 ISBN 978 966 7022 77 8 PosilannyaZalecka I Povernennya Zolotoyi Rozi Lvivska gazeta 25 veresnya 2007 170 240 Yevrejska gromada Lvova vidnovlyuvatime sinagogu Zolota roza Sergij Kravcov Sinagogi Zahidnoyi Ukrayini Zydzi lwowscy Ksiazka Dr Majera Balabana Dzielnica zydowska we Lwowie 19 serpnya 2012 u Wayback Machine pol Synagogi Lwowa 26 travnya 2007 u Wayback Machine pol Architectural history of the synagogue by the Center for Jewish Art 11 lipnya 2012 u Wayback Machine angl Prostir Sinagog vul Staroyevrejska 37 lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi originalu za 10 chervnya 2021 Procitovano 10 chervnya 2021 Koordinati 49 50 46 pn sh 24 01 47 sh d 49 84611 pn sh 24 02972 sh d 49 84611 24 02972