Злоцьке

Злоцьке (пол. Złockie) — село в Польщі, на Лемківщині, у гміні Мушина Новосондецького повіту Малопольського воєводства. Населення — 912 осіб (2011).

Село Злоцьке пол. Złockie Координати 49°22′ пн. ш. 20°54′ сх. д. / 49.367° пн. ш. 20.900° сх. д. / 49.367; 20.900Координати: 49°22′ пн. ш. 20°54′ сх. д. / 49.367° пн. ш. 20.900° сх. д. / 49.367; 20.900 Країна ПольщаПольща Воєводство Малопольське воєводство Повіт Новосондецький повіт Гміна Мушина Населення 912 осіб (2011) Часовий пояс , влітку Телефонний код (+48) 18 Поштовий індекс 33-370 Автомобільний код KNS SIMC 0454899 GeoNames 753228 OSM ↑2892460 ·R (Ґміна Мушина) Злоцьке Злоцьке (Польща) Злоцьке Злоцьке (Малопольське воєводство)  Злоцьке у Вікісховищі

Розташування

Село розміщене на південних схилах хребта Яворини.

Географія

Селом протікає річка Злоцький Потік.

Історія

Церква

Село Злоцьке відоме з XVI ст. Документальні свідчення XVI ст. про русинське (українське) населення Лемківщини польські історики безпідставно трактують як «волоську колонізацію» через закріпачення українців із застосуванням волоського права.

З листопада 1918 по січень 1920 село входило до складу Лемківської Республіки. В селі була москвофільська читальня імені Качковського.

До середини XX ст. в селі переважало лемківсько-українське населення. У 1939 році з 750 жителів села — 720 українців, 25 поляків і 5 євреїв. До 1945 р. в селі була греко-католицька парафія Мушинського деканату (до неї належала також дочірні церкви в Щавнику і Ястрябику), метрики велися з 1784 р.

Після Другої світової війни Лемківщина, попри сподівання лемків на входження в УРСР, була віддана Польщі, а корінне українське населення примусово-добровільно вивозилося в СРСР. Згодом, у період між 1945 і 1947 роками, у цьому районі тривала боротьба між підрозділами УПА та радянськими військами. Ті, хто вижив, 1947 року під час Операції Вісла були ув'язнені в концтаборі Явожно або депортовані на понімецькі землі Польщі.

У 1975—1998 роках село належало до Новосондецького воєводства.

Пам'ятки

В селі збереглася церква святого Димитрія з 1872 року, в 1951 році перетворена на костел. У церкві збереглись іконостас, два вівтарі, поліхромний розпис з XIX ст. Також є перенесене з попередньої церкви XVIII ст. розп'яття. Додаткової ваги пам'ятці надають сторічні липи (пам'ятки природи), які оточують церкву, одна з них визнана пам'яткою природи. Поряд є греко-католицький цвинтар з XIX ст., оточений кам'яним муром.

Також у селі збереглася дерев'яна лемківська комора XIX ст.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	450	105	303	42
Жінки	462	88	290	84
Разом	912	193	593	126

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Злоцьке

1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
2. Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 55 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
3. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 24 червня 2016.
4. . Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 16 червня 2017.
5. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

.

Джерела

• Złockie // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 627. (пол.) — S. 627. (пол.)