Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Землеробство Стародавнього Єгипту — основна галузь економіки давніх єгиптян. Нею займалася переважна більшість населення. Це викликано кліматично-географічними особливостями.
Клімат у стародавньому Єгипті
Цивілізація Стародавнього Єгипту розвивалася в посушливому кліматі, з огляду на близькість Аравійської та Лівійської пустель, і річки Нілу, яка тече з озера Вікторія на північ в Середземне море. Ця область майже без опадів, річка Ніл має ключове значення для розвитку єгипетської цивілізації. Річка забезпечила родючу оазу серед великих пустель, які дозволили давнім єгиптянам утворити могутню державу на основі піднесення сільського господарства.
Високий рівень води при розливі Нілу, обіцяв багатющий приріст для полів, низький рівень Нілу неминуче приносив з собою страх перед «голодним роком». Це було обґрунтовано, тому що розлив приносить ґрунтам не лише родючість, а й вологу.
Особливості
Земля була основним засобом виробництва. У Стародавньому Єгипті існувала державна власність на землю. Вона належала фараонові, який жалував її чиновникам, воєначальникам, жерцям.
Обробка
Після відпливу Нілу селянин приступав до оборобітку землі. Ця робота ускладнювалася тому, що плуг, який був повинен перевертати важкий ґрунт, дуже громіздкий. Єгипетський плуг дуже мало змінився з найдавніших часів: він складався з довгого дерев'яного лемеша, в який були вставлені 2 трохи зігнуті рукоятки, а до задньої частини лемеша був навскіс прив'язана довга жердина, на передньому кінці якої знаходився поперечний брус, прикріплений до рогів биків. Такою була стандартна форма плуга, вона майже не змінилася за століття. За Нового царства був додано ще канат, що зв'язував жердину з лемешем, рукоятки при Новому царстві були встановлені майже перпендикулярно і забезпечені виїмками для долонь, але ці зміни були незначними.
Для оранки землі були потрібні дві людини: один, власне орач, натискав на рукоятки плуга, а другий, погонич биків, невтомно підганяв своїх тварин палицею. Якщо давні єгиптяни лише бажали розпушити шар мулу, вони використовували (насамперед з епохи Нового царства) легкий плуг, який тягли люди. Такий плуг дещо відрізнявся від плуга звичайної форми — леміш складався з двох частин, пов'язаних разом; він мав також довгу частину, приєднану ззаду і повертати похило вгору, коли орач спрямовував плуг.
Після оранки потрібно було ще розбити великі грудки важкої землі, щоб земля була готова для посіву. В Стародавньому Єгипті користувалися дерев'яною мотикою, яка, вважається, була власним винаходом єгиптян в сільському господарстві. В музеях збережено декілька зразків справжніх мотик. Хлібороб тримав цю мотику за нижній кінець ручки і розбивав лезом грудки землі. Пересуваючи мотузку, він міг за бажанням робити мотику ширше або вже. На малюнках епохи Давнього царства люди, що працюють мотиками, завжди зображені йдуть ззаду плуга, пізніше вони йшли і попереду нього.
Після того як земля була належним чином підготовлена, починали висівати насіння. Після того як насіння були розкидані, посівні роботи ще не були закінчені: ще потрібно було втиснути зерно в щільну мулисту землю. Для цього по щойно засіяних полях проганяли овець. На всіх малюнках, присвячених цій темі, зображено одного або двох пастухів з їхніми стадами, які йдуть ззаду сіяча. Одні працівники, змахуючи батогами, женуть овець вперед, інші так само енергійно відганяють їх назад. До Нового царства цей звичай відійшов у минуле. Геродот згадує, що для цих цілей використовували свиней.
З визріванням врожаю зернові жали коротким серпом, зрізуючи ним, на відміну від нашого звичаю, стебла високо над землею, іноді близько до колосся, оскільки солома була не потрібна й лише ускладнювала молотьбу. З них зв'язували снопи, які відправляли своєрідні «елеватори» (гумна). Тут відбувалася обробка зерна. На рівному круглому майданчику з трохи піднятими краями (току) розсипали зерно і потім ганяли по ній худобу, яке топтало його своїми копитами, зокрема бики та віслюки.
Після того як зерно було обмолочено, його разом з половою збирали дерев'яними вилами в велику купу, на верх якої клали гніт, щоб вона не розсипалася. Потім необхідно було відокремити зерно від полови і бруду, неминучою при такому примітивному робочому процесі. Цю роботу виконували жінки. Вони віяли зерно, підкидаючи його в повітря за допомогою двох маленьких похилих дощок. Зерно падало вертикально вниз, а полову вітер відносив убік. Потім зерно пропускалось через величезне прямокутне сито, щоб відсіяти найгірші домішки.
Наприкінці збору врожаю з'являлися державні чиновники — «писар житниці» і «вимірювач зерна», — які вимірювали кожну купу зерна перед тим, як вона вирушала до житниці (комору). Ці житниці (комори, склади зерна) в усі епохи будувалися за переважно однаковим планом. В оточеному стіною дворі розташовувалися один або два рядки будівель з мулу, що мали форму конуса заввишки близько 5 м і завширшки 2 м; вони мали одне маленьке вікно високо над землею, а друге на половині висоти або близько від землі. Нижнє, через яке забирали зерно, зазвичай було зачинене, щоб не запустити мишей, і працівники засипали зерно через верхнє вікно, піднімаючись до нього по сходах. В епоху Середнього царства виявлені дещо інші форми зерноскладів. Такі житниці мали плаский дах, на яку потрібно було підніматися по зовнішніх сходах. Цей дах був зручним спостережним пунктом для писаря: він міг, перебуваючи на ній, зважувати торби, принесені й висипані до комори. Такий склад зерна міг належати лише для великого господарства.
Іригаційна система
Оскільки найвищий розлив заливає не всі поля, і, щоб інші, залиті розливом поля дали урожай, селянин повинен був вдаватися до штучного зрошення. Воду Нілу підводили якомога ближче до його полю за допомогою зрошувального каналу, а селянин потім споруджував щось на кшталт колодязного журавля — тепер відомого під сучасною назвою шадуф, але він зберіг свою колишню, давню форму.
Кліматичні умови рослинництва викликали необхідність створення системи осушувальних і зрошувальних каналів, координації та об'єднання зусиль людей з різних районів. Іригаційна система складалася з каналів, шлюзів, гребель, що оточували поля, і шадуфов, підйомних споруд, за допомогою яких воду підіймали на поля, розташовані вище водного рівня. Державні чиновники відповідали за розвиток і утримання іригаційної системи, спостерігали за підйомом води в Нілі. Держава здійснювала великі будівельні роботи зі створення каналів і водосховищ. Уже в період Середнього царства була створена система регулювання руху води з Нілу в водосховища, яка дозволила створити велику Фаюмську оазу.
Вирощування культур
На малюнках, що зображують сільськогосподарські роботи, зазвичай привертають дві зернові культури: ячмінь і пшениця. Обидві вони були дуже широко поширені в Єгипті, свідченням чого є солома, яку тепер можна побачити в необпалених цеглинах. З ячменю було налагоджено у великих обсягах пивоваріння.
На деяких пам'ятниках епохи Нового царства зображений збір врожаю ще одного культурного рослини, яке має стебло з маленьким червоним плодом нагорі. Воно було з великою ймовірністю упізнано як просо — чорне просо, відоме в сучасному Єгипті під назвою дурра. Просо висмикували, потім струшували землю з коренів і після цього пов'язували стебла в снопи. Щоб вилущити зерна з колосків, застосовували незвичайний, схожий на гребінь інструмент. Давні єгиптяни також полюбляли овес.
Давні єгиптяни у великій кількості вирощували овочі, що обумовлювало особливості їх харчування. Популярними були салат-латук, численні бобові, сорго, декілька видів цибулі та огірків, часник, редька, петрушка, сікамора, гарбузи, дині, кавуни, лотос, папірус, лілії, очерет. З фруктів — були численними сади з гранатів, цитрусових, фініків, інжиру, яблук, виноград, ріжкове дерево. У дельті Нілу з початку III тис. до н. е. було розвинене виноробство.
Садівництво
У Стародавньому Єгипті було декілька типів садів. Зазвичай їх створювали неподалік річки Ніл на пласких або вирівняних ділянках. У розпланування саду внесли геометричні форми. Посередині створювали видовжений басейн прямокутної форми з водою. Береги басейна оточували деревами та пальмами. Сад відокремлювали від оточення мурами. В залежності від статків родини сади мали малі або великі розміри.
Багатії мали декілька садів, а басейн оточувало два-три ряди фруктових дерев і пальм. Сад прикрашав і окремий павільйон. Сад був і місцем відпочинку, і мав господарські функції для отримання фруктів, фініків, лікарських рослин.
Джерела
- Janick, Jules. «The Origins of Fruits, Fruit Growing and Fruit Breeding.» Plant Breeding Reviews 25. (2005): 255—320.
- Adolf Erman, Hermann Ranke, La Civilisation égyptienne ().
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zemlerobstvo Starodavnogo Yegiptu osnovna galuz ekonomiki davnih yegiptyan Neyu zajmalasya perevazhna bilshist naselennya Ce viklikano klimatichno geografichnimi osoblivostyami Klimat u starodavnomu YegiptiCivilizaciya Starodavnogo Yegiptu rozvivalasya v posushlivomu klimati z oglyadu na blizkist Aravijskoyi ta Livijskoyi pustel i richki Nilu yaka teche z ozera Viktoriya na pivnich v Seredzemne more Cya oblast majzhe bez opadiv richka Nil maye klyuchove znachennya dlya rozvitku yegipetskoyi civilizaciyi Richka zabezpechila rodyuchu oazu sered velikih pustel yaki dozvolili davnim yegiptyanam utvoriti mogutnyu derzhavu na osnovi pidnesennya silskogo gospodarstva Visokij riven vodi pri rozlivi Nilu obicyav bagatyushij pririst dlya poliv nizkij riven Nilu neminuche prinosiv z soboyu strah pered golodnim rokom Ce bulo obgruntovano tomu sho rozliv prinosit gruntam ne lishe rodyuchist a j vologu OsoblivostiZemlya bula osnovnim zasobom virobnictva U Starodavnomu Yegipti isnuvala derzhavna vlasnist na zemlyu Vona nalezhala faraonovi yakij zhaluvav yiyi chinovnikam voyenachalnikam zhercyam Obrobka Pislya vidplivu Nilu selyanin pristupav do oborobitku zemli Cya robota uskladnyuvalasya tomu sho plug yakij buv povinen perevertati vazhkij grunt duzhe gromizdkij Yegipetskij plug duzhe malo zminivsya z najdavnishih chasiv vin skladavsya z dovgogo derev yanogo lemesha v yakij buli vstavleni 2 trohi zignuti rukoyatki a do zadnoyi chastini lemesha buv navskis priv yazana dovga zherdina na perednomu kinci yakoyi znahodivsya poperechnij brus prikriplenij do rogiv bikiv Takoyu bula standartna forma pluga vona majzhe ne zminilasya za stolittya Za Novogo carstva buv dodano she kanat sho zv yazuvav zherdinu z lemeshem rukoyatki pri Novomu carstvi buli vstanovleni majzhe perpendikulyarno i zabezpecheni viyimkami dlya dolon ale ci zmini buli neznachnimi Dlya oranki zemli buli potribni dvi lyudini odin vlasne orach natiskav na rukoyatki pluga a drugij pogonich bikiv nevtomno pidganyav svoyih tvarin paliceyu Yaksho davni yegiptyani lishe bazhali rozpushiti shar mulu voni vikoristovuvali nasampered z epohi Novogo carstva legkij plug yakij tyagli lyudi Takij plug desho vidriznyavsya vid pluga zvichajnoyi formi lemish skladavsya z dvoh chastin pov yazanih razom vin mav takozh dovgu chastinu priyednanu zzadu i povertati pohilo vgoru koli orach spryamovuvav plug Pislya oranki potribno bulo she rozbiti veliki grudki vazhkoyi zemli shob zemlya bula gotova dlya posivu V Starodavnomu Yegipti koristuvalisya derev yanoyu motikoyu yaka vvazhayetsya bula vlasnim vinahodom yegiptyan v silskomu gospodarstvi V muzeyah zberezheno dekilka zrazkiv spravzhnih motik Hliborob trimav cyu motiku za nizhnij kinec ruchki i rozbivav lezom grudki zemli Peresuvayuchi motuzku vin mig za bazhannyam robiti motiku shirshe abo vzhe Na malyunkah epohi Davnogo carstva lyudi sho pracyuyut motikami zavzhdi zobrazheni jdut zzadu pluga piznishe voni jshli i poperedu nogo Pislya togo yak zemlya bula nalezhnim chinom pidgotovlena pochinali visivati nasinnya Pislya togo yak nasinnya buli rozkidani posivni roboti she ne buli zakincheni she potribno bulo vtisnuti zerno v shilnu mulistu zemlyu Dlya cogo po shojno zasiyanih polyah proganyali ovec Na vsih malyunkah prisvyachenih cij temi zobrazheno odnogo abo dvoh pastuhiv z yihnimi stadami yaki jdut zzadu siyacha Odni pracivniki zmahuyuchi batogami zhenut ovec vpered inshi tak samo energijno vidganyayut yih nazad Do Novogo carstva cej zvichaj vidijshov u minule Gerodot zgaduye sho dlya cih cilej vikoristovuvali svinej Z vizrivannyam vrozhayu zernovi zhali korotkim serpom zrizuyuchi nim na vidminu vid nashogo zvichayu stebla visoko nad zemleyu inodi blizko do kolossya oskilki soloma bula ne potribna j lishe uskladnyuvala molotbu Z nih zv yazuvali snopi yaki vidpravlyali svoyeridni elevatori gumna Tut vidbuvalasya obrobka zerna Na rivnomu kruglomu majdanchiku z trohi pidnyatimi krayami toku rozsipali zerno i potim ganyali po nij hudobu yake toptalo jogo svoyimi kopitami zokrema biki ta vislyuki Pislya togo yak zerno bulo obmolocheno jogo razom z polovoyu zbirali derev yanimi vilami v veliku kupu na verh yakoyi klali gnit shob vona ne rozsipalasya Potim neobhidno bulo vidokremiti zerno vid polovi i brudu neminuchoyu pri takomu primitivnomu robochomu procesi Cyu robotu vikonuvali zhinki Voni viyali zerno pidkidayuchi jogo v povitrya za dopomogoyu dvoh malenkih pohilih doshok Zerno padalo vertikalno vniz a polovu viter vidnosiv ubik Potim zerno propuskalos cherez velichezne pryamokutne sito shob vidsiyati najgirshi domishki Naprikinci zboru vrozhayu z yavlyalisya derzhavni chinovniki pisar zhitnici i vimiryuvach zerna yaki vimiryuvali kozhnu kupu zerna pered tim yak vona virushala do zhitnici komoru Ci zhitnici komori skladi zerna v usi epohi buduvalisya za perevazhno odnakovim planom V otochenomu stinoyu dvori roztashovuvalisya odin abo dva ryadki budivel z mulu sho mali formu konusa zavvishki blizko 5 m i zavshirshki 2 m voni mali odne malenke vikno visoko nad zemleyu a druge na polovini visoti abo blizko vid zemli Nizhnye cherez yake zabirali zerno zazvichaj bulo zachinene shob ne zapustiti mishej i pracivniki zasipali zerno cherez verhnye vikno pidnimayuchis do nogo po shodah V epohu Serednogo carstva viyavleni desho inshi formi zernoskladiv Taki zhitnici mali plaskij dah na yaku potribno bulo pidnimatisya po zovnishnih shodah Cej dah buv zruchnim sposterezhnim punktom dlya pisarya vin mig perebuvayuchi na nij zvazhuvati torbi prineseni j visipani do komori Takij sklad zerna mig nalezhati lishe dlya velikogo gospodarstva Irigacijna sistemaOskilki najvishij rozliv zalivaye ne vsi polya i shob inshi zaliti rozlivom polya dali urozhaj selyanin povinen buv vdavatisya do shtuchnogo zroshennya Vodu Nilu pidvodili yakomoga blizhche do jogo polyu za dopomogoyu zroshuvalnogo kanalu a selyanin potim sporudzhuvav shos na kshtalt kolodyaznogo zhuravlya teper vidomogo pid suchasnoyu nazvoyu shaduf ale vin zberig svoyu kolishnyu davnyu formu Klimatichni umovi roslinnictva viklikali neobhidnist stvorennya sistemi osushuvalnih i zroshuvalnih kanaliv koordinaciyi ta ob yednannya zusil lyudej z riznih rajoniv Irigacijna sistema skladalasya z kanaliv shlyuziv grebel sho otochuvali polya i shadufov pidjomnih sporud za dopomogoyu yakih vodu pidijmali na polya roztashovani vishe vodnogo rivnya Derzhavni chinovniki vidpovidali za rozvitok i utrimannya irigacijnoyi sistemi sposterigali za pidjomom vodi v Nili Derzhava zdijsnyuvala veliki budivelni roboti zi stvorennya kanaliv i vodoshovish Uzhe v period Serednogo carstva bula stvorena sistema regulyuvannya ruhu vodi z Nilu v vodoshovisha yaka dozvolila stvoriti veliku Fayumsku oazu Viroshuvannya kulturNa malyunkah sho zobrazhuyut silskogospodarski roboti zazvichaj privertayut dvi zernovi kulturi yachmin i pshenicya Obidvi voni buli duzhe shiroko poshireni v Yegipti svidchennyam chogo ye soloma yaku teper mozhna pobachiti v neobpalenih ceglinah Z yachmenyu bulo nalagodzheno u velikih obsyagah pivovarinnya Na deyakih pam yatnikah epohi Novogo carstva zobrazhenij zbir vrozhayu she odnogo kulturnogo roslini yake maye steblo z malenkim chervonim plodom nagori Vono bulo z velikoyu jmovirnistyu upiznano yak proso chorne proso vidome v suchasnomu Yegipti pid nazvoyu durra Proso vismikuvali potim strushuvali zemlyu z koreniv i pislya cogo pov yazuvali stebla v snopi Shob vilushiti zerna z koloskiv zastosovuvali nezvichajnij shozhij na grebin instrument Davni yegiptyani takozh polyublyali oves Davni yegiptyani u velikij kilkosti viroshuvali ovochi sho obumovlyuvalo osoblivosti yih harchuvannya Populyarnimi buli salat latuk chislenni bobovi sorgo dekilka vidiv cibuli ta ogirkiv chasnik redka petrushka sikamora garbuzi dini kavuni lotos papirus liliyi ocheret Z fruktiv buli chislennimi sadi z granativ citrusovih finikiv inzhiru yabluk vinograd rizhkove derevo U delti Nilu z pochatku III tis do n e bulo rozvinene vinorobstvo SadivnictvoDokladnishe Sad Starodavnogo Yegiptu U Starodavnomu Yegipti bulo dekilka tipiv sadiv Zazvichaj yih stvoryuvali nepodalik richki Nil na plaskih abo virivnyanih dilyankah U rozplanuvannya sadu vnesli geometrichni formi Poseredini stvoryuvali vidovzhenij basejn pryamokutnoyi formi z vodoyu Beregi basejna otochuvali derevami ta palmami Sad vidokremlyuvali vid otochennya murami V zalezhnosti vid statkiv rodini sadi mali mali abo veliki rozmiri Bagatiyi mali dekilka sadiv a basejn otochuvalo dva tri ryadi fruktovih derev i palm Sad prikrashav i okremij paviljon Sad buv i miscem vidpochinku i mav gospodarski funkciyi dlya otrimannya fruktiv finikiv likarskih roslin DzherelaJanick Jules The Origins of Fruits Fruit Growing and Fruit Breeding Plant Breeding Reviews 25 2005 255 320 Adolf Erman Hermann Ranke La Civilisation egyptienne ISBN 2 228 88800 1