У політичній філософії фраза «згода керованих» означає ідею про те, що легітимність і моральне право уряду використовувати державну владу є виправданим і законним лише тоді, коли на це дає згоду народ або суспільство, над яким ця політична влада здійснюється. Згадана теорія згоди історично протиставляється божественному праву королів і часто використовувалася проти легітимності колоніалізму. Стаття 21 Загальної декларації прав людини Організації Об'єднаних Націй 1948 року проголошує, що «воля народу повинна бути основою влади уряду».
Види згоди
Одностайна згода
Ключове питання полягає в тому, чи потрібна одностайна згода тих, ким керують; якщо так, то це означатиме право на відокремлення для тих, хто не бажає, щоб ним керував певний колектив. Сьогодні всі демократичні уряди дозволяють приймати рішення навіть всупереч незгоді меншості виборців, що, на думку деяких теоретиків, ставить під сумнів, чи можуть ці уряди правомірно стверджувати, що вони діють за будь-яких обставин за згодою тих, ким вони керують .
Гіпотетична згода
Теорія гіпотетичної згоди керованих стверджує, що обов'язок підкорятися уряду залежить від того, чи є уряд таким, що на нього треба погоджуватися, або від того, чи погодився б народ, якби його поставили у природний стан без уряду, на такий уряд. Ця теорія була відкинута деякими вченими, які стверджують, що оскільки уряд сам може здійснювати агресію, то створення уряду для захисту народу від агресії було б подібне до того, якби люди, маючи вибір, на яких тварин нападати, обміняли б «тхорів і лисиць на лева», на що вони б не пішли.
Штучна згода
Як стверджував пропагандист Едвард Бернейс, обговорюючи методи зв'язків з громадськістю, описані в його есе та книзі «Інженерія згоди» (1955), громадськістю можна маніпулювати, використовуючи її підсвідоме бажання віддати свій голос за політичного кандидата. Згода, отримана таким чином, підриває легітимність уряду. Бернейс стверджував, що «основний принцип тут простий, але важливий: якщо думка громадськості має контролювати уряд, то ця думка не повинна контролюватися урядом».
Примітки
- Cassinelli, C. W. (1959). The 'Consent' of the Governed. Political Research Quarterly. 12 (2): 391—409. doi:10.1177/106591295901200202. S2CID 154712817.
- Bookman, John T. (1984). Locke's Contract: Would People consent to It?. American Journal of Economics and Sociology. 43 (3): 357—68. doi:10.1111/j.1536-7150.1984.tb01750.x.
- John C. Livingston & Robert G. Thompson (1966) The Consent of the Governed, 2nd edition, page 457,
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U politichnij filosofiyi fraza zgoda kerovanih oznachaye ideyu pro te sho legitimnist i moralne pravo uryadu vikoristovuvati derzhavnu vladu ye vipravdanim i zakonnim lishe todi koli na ce daye zgodu narod abo suspilstvo nad yakim cya politichna vlada zdijsnyuyetsya Zgadana teoriya zgodi istorichno protistavlyayetsya bozhestvennomu pravu koroliv i chasto vikoristovuvalasya proti legitimnosti kolonializmu Stattya 21 Zagalnoyi deklaraciyi prav lyudini Organizaciyi Ob yednanih Nacij 1948 roku progoloshuye sho volya narodu povinna buti osnovoyu vladi uryadu Vidi zgodiOdnostajna zgoda Klyuchove pitannya polyagaye v tomu chi potribna odnostajna zgoda tih kim keruyut yaksho tak to ce oznachatime pravo na vidokremlennya dlya tih hto ne bazhaye shob nim keruvav pevnij kolektiv Sogodni vsi demokratichni uryadi dozvolyayut prijmati rishennya navit vsuperech nezgodi menshosti viborciv sho na dumku deyakih teoretikiv stavit pid sumniv chi mozhut ci uryadi pravomirno stverdzhuvati sho voni diyut za bud yakih obstavin za zgodoyu tih kim voni keruyut Gipotetichna zgoda Teoriya gipotetichnoyi zgodi kerovanih stverdzhuye sho obov yazok pidkoryatisya uryadu zalezhit vid togo chi ye uryad takim sho na nogo treba pogodzhuvatisya abo vid togo chi pogodivsya b narod yakbi jogo postavili u prirodnij stan bez uryadu na takij uryad Cya teoriya bula vidkinuta deyakimi vchenimi yaki stverdzhuyut sho oskilki uryad sam mozhe zdijsnyuvati agresiyu to stvorennya uryadu dlya zahistu narodu vid agresiyi bulo b podibne do togo yakbi lyudi mayuchi vibir na yakih tvarin napadati obminyali b thoriv i lisic na leva na sho voni b ne pishli Shtuchna zgoda Yak stverdzhuvav propagandist Edvard Bernejs obgovoryuyuchi metodi zv yazkiv z gromadskistyu opisani v jogo ese ta knizi Inzheneriya zgodi 1955 gromadskistyu mozhna manipulyuvati vikoristovuyuchi yiyi pidsvidome bazhannya viddati svij golos za politichnogo kandidata Zgoda otrimana takim chinom pidrivaye legitimnist uryadu Bernejs stverdzhuvav sho osnovnij princip tut prostij ale vazhlivij yaksho dumka gromadskosti maye kontrolyuvati uryad to cya dumka ne povinna kontrolyuvatisya uryadom PrimitkiCassinelli C W 1959 The Consent of the Governed Political Research Quarterly 12 2 391 409 doi 10 1177 106591295901200202 S2CID 154712817 Bookman John T 1984 Locke s Contract Would People consent to It American Journal of Economics and Sociology 43 3 357 68 doi 10 1111 j 1536 7150 1984 tb01750 x John C Livingston amp Robert G Thompson 1966 The Consent of the Governed 2nd edition page 457 Div takozhNarodnij suverenitet Verhovenstvo prava Teoriya suspilnogo dogovoru