Збройні Сили Російської Федерації

Збро́йні си́ли Росі́йської Федерáції (абревіатура; ЗС РФ) (рос. Вооружённые силы Российской Федерации, аббревиатура; ВС РФ) — російська армія, створена за наказом Бориса Єльцина від 7 травня 1992 року, яким він створив Міністерство оборони РФ та підпорядкував йому радянські збройні формування на території РФ.

Збройні сили Російської Федерації
рос. Вооружённые силы Российской Федерации
Емблема Збройних сил Російської Федерації
Прапор Збройних сил Російської Федерації
Види збройних сил
Сухопутні війська Військово-морський флот Повітряно-космічні сили Ракетні війська СП Повітряно-десантні війська Сили спеціальних операцій
Штаб	Москва
Командування
верховний головнокомандувач	Президент Володимир Путін
Міністр оборони	генерал армії Сергій Шойгу
Начальник генерального штабу	генерал армії Валерій Герасимов
Людські ресурси
Вік	18—27 років
Призов	12 місяців (2014)
Населення у призовному віці	34.765.736 ч., віком 16-49 (оц. 2010), 35.410.779 ж., віком 16-49 (оц. 2010)
Придатних для військової служби	22.597.728 ч., віком 16-49 (оц. 2010), 23.017.006 ж., віком 16-49 (оц. 2010)
Щорічно досягають призовного віку	696.768 ч. (оц. 2010), 664.847 ж. (оц. 2010)
Активні службовці	766.055 (2014) 1 150 628 (2023)
Резерв	2.485.000 (2013)
Витрати
Бюджет	₽ $ 60.400.000.000 (2015)
Відсоток у ВВП	▲3,49 % (2014)
Промисловість
Національні постачальники	Компания «Сухой» РСК «МіГ» Московський вертолітний завод ім. М.Л. Міля Камов Туполєв Авіаційний комплекс ім. Іллюшина Алмаз-Антей ТАНТК ім. Г.М. Берієва ГАЗ Завод ім. І. О. Лихачова Північмаш
Річний імпорт	Франція  Ізраїль  Німеччина  Італія
Річний експорт	$ 15.700.000.000 (2013)  Бразилія  Монголія  КНР  Сербія  Білорусь  Іран  Індонезія  Малайзія  Венесуела  Австралія  Нова Зеландія  В'єтнам  Мексика  Велика Британія  Сінгапур  Греція  Казахстан  Чехія  Узбекистан  Таджикистан  Туреччина  Індія  Пакистан  Ліван  Болгарія  Румунія  Киргизстан  Аргентина  Болівія  Еквадор  Ірак  Вірменія  Азербайджан Перу  Сирія
Історія
Перша чеченська війна Друга чеченська війна Російсько-грузинська війна (2008) Російська збройна агресія проти України (2014—2015) —Російська інтервенція до Криму 2014 —Війна на сході України Громадянська війна в Сирії —Інтервенція Росії в Сирію Операція ОДКБ в Казахстані Російське вторгнення в Україну
Однострої та звання
Військові звання Росії
Нагороди
Збройні сили Російської Федерації у Вікісховищі

Чисельність активних Збройних сил — 771 тис. осіб (4-ті у світі). Військові резерви становлять близько 2 млн осіб, у напіввійськових формуваннях перебуває 359 100 осіб. Загальна чисельність військовослужбовців — 3 396 100 осіб (8-мі у світі).

Головнокомандувачем Збройних сил є Президент РФ (Володимир Путін).

У Росії існує загальна військова повинність для чоловіків 18-27-ми років з терміном служби — 1 рік. Планувалося довести кількість військових за контрактом до 70 % у 2010 році.

Військовий бюджет Росії на 2008 рік становив 956 млрд рублів ($ 36,8 млрд у цінах 2008 року), на 2010 — 1 трлн. 320 млрд рублів ($ 52 млрд у цінах 2010 року). У 2012 році планувалося близько 1 трлн. 540 млрд рублів ($ 64 млрд у цінах 2012 року).

17 листопада 2017 р. президент Путін підписав указ № 555 «Про встановлення штатної чисельності Збройних сил Російької Федерації», яким чисельність Збройних сил РФ визначена в 1 902 758 одиниць, у тому числі 1 013 628 військовослужбовців. Указ став чинним 1 січня 2018 року.

Від 1 січня 2023 року встановлено штатну чисельність Збройних сил Російської Федерації в кількості 2 039 758 одиниць, у тому числі 1 150 628 військовослужбовців.

Історія

У лютому 2018 року було оголошено, що в ЗС Росії мають намір відновити політичне управління й посади політруків. Нову-стару структуру будуть створювати на основі вже наявного управління з роботи з особовим складом. Вона буде наділена широкими повноваженнями.

Державне оборонне замовлення на 2018 рік склало 1,5 трлн російських рублів (близько $ 28 млрд). Збройні сили мають отримати 160 літаків, 10 човнів, 14 систем космічного базування. Сухопутні війська отримають 500 одиниць ракетного та артилерійського озброєння на броньованому шасі.

Підрозділи повітряно-космічних сил мають отримати нові Су-34, Су-35С та Су-30С, гелікоптери Мі-28 та Ка-52. Підрозділи протиповітряної оборони мають отримати С-400 та Панцир-С.

У травні 2019 року в збройних силах РФ впроваджена нова посада — головний сержант. Про те, що в армії може з'явитися така посада, заступник міністра оборони РФ Микола Панков говорив ще 2011 року.

Аналогічна посада існує в країнах НАТО, де головний сержант координує та контролює сержантський корпус. У США сержант також є радником міністра оборони і голови об'єднаного комітету начальників штабів.

Склад

Збройні сили Російської Федерації складаються з:

• Сухопутних військ,
• Військово-повітряних сил (Протиповітряні війська Росії у 1998 році ввійшли до складу Військово-повітряних сил),
• Військово-морських сил
• Ракетних військ стратегічного призначення (командування у західному районі Москви і нове на горі Косьвінський Камень на Уралі на схід від міста Березніки),
• Космічних військ,
• Повітряно-десантних військ
• Сили спеціальних операцій

Військові формування, які не підпорядковані Міністерству оборони РФ складаються з:

• Внутрішніх військ,
• Федеральної Служби Безпеки (скор. ФСБ),
• Федерального Агентства Державного Зв'язку та Інформації (ФАДЗІ).

Військова присутність за кордоном

• 7-ма військова база в Абхазії
• контингент в Південній Осетії,
• 102-га військова база у Вірменії,
•  — 1199 осіб (Придністров'я),
• 201-ша військова база у Таджикистані — найбільша російська сухопутна база за межами Росії, чисельність контингенту становить близько 7 тис.
• невідома кількість російських військових на території Донецької області та Луганської області (див. Окупаційні війська РФ на Донбасі) та в тимчасово окупованій Автономній Республіці Крим.

Станом на лютий 2023 року, згідно повідомлення міністра оборони Великої Британії Бена Воллеса в ефірі ВВС Radio 4, 97% усієї російської армії знаходиться в Україні.

Сухопутні війська

Сухопутні війська поділені за 4-ма військовими округами — оперативно-стратегічними командуваннями:

•    Західний військовий округ — штаб у Санкт-Петербурзі;
•    Південний військовий округ — штаб у Ростові-на-Дону;
•    Центральний військовий округ — штаб у Єкатеринбурзі;
•    (Східний військовий округ) — штаб в Хабаровську.

Чисельність — 395 000 осіб (2006), з яких 190 тис. призовників. До складу наземних сил входять 35 тис. військових Повітряно-десантних військ.

Військово-морські сили Російської Федерації

Військово-морські сили Росії, Військово-морський флот Росії ділиться на 4 окремих флоти та Каспійську флотилію:

• Тихоокеанський флот Росії (командування у Владивостоці)
• Північний флот Росії (командування у Сєвероморську)
• Балтійський флот Росії (командування у Балтійську), з підпорядкованим Калінінградським особливим регіоном
• Чорноморський флот Росії (командування у Севастополі).
• Каспійська флотилія (командування в Астрахані)

Генеральний штаб і бункери

Генеральний штаб Збройних сил для генералів і Президента Росії розмішений біля Чехова та Шарапового за 80 км на південь від Москви, на схід від Пензи, глибокого закладення бункер у Воронове, можливо за 70 км на південь від Москви і біля Липецька.

У Москві існує система бункерів, пов'язаних системою «Метро-2».

Підземне місто-бункер гора (Ямантау) площею 1000 км² північніше оренбурзького міста (Білоріцька) в Уральських горах, призначений бути останньою базою Російської держави на випадок атомної війни.

• Основний бойовий танк Т-90А
• Основний бойовий танк Т-72Б3
• Самохідна артилерійська установка 2С19 «Мста-С»
• Важкий авіаносний крейсер «Адмірал флоту Радянського Союзу Кузнєцов»
• реактивний надманеврений багатоцільовий винищувач (Су-35БМ)
• Бойовий вертоліт Ка-52
• Атомний підводний човен проекту Юрій Долгорукий с ракетою Булава
• фронтовий бомбардувальник Су-34
• Зенітно-ракетний комплекс С-400 «Тріумф»
• самохідний зенітний ракетно-гарматний комплекс Панцир-С1
• Оперативно-тактична ракетна зброя Іскандер (ОТРК)
• Міжконтинентальна балістична ракета Тополь-М
• Міжконтинентальна балістична ракета (PC-24 «Ярс»)

Воєнні злочини

Докладніше: Воєнні злочини Росії

ЗС РФ у збройних конфліктах, в яких брали участь, здійснили безліч дій, які мають всі ознаки воєнних злочинів.

Чечня

• (Бомбардування Шалі касетними бомбами)
• (Атака балістичними ракетами Грозного)
• Масове вбивство в Нових Алдах
• (Різанина в Комсомольському)
• (Різанина в Самашках)
• (Убивство Ельзи Кунгаєвої)

Грузія

• Етнічні чистки грузинів в Абхазії
• (Битва за Сухумі)
• Етнічні чистки у Південній Осетії

Сирія

• Різанина в Алеппо (2016)

Україна

• Бучанська різанина. Дата: березень 2022 року.
• (Авіаудар по лікарні в Маріуполі). Дата: 9 березня 2022 року.
• Депортація українських дітей до РФ Дата: березень 2022 - по наші дні.
• Авіаудар по Маріупольському театру. Дата: 16 березеня 2022 року.
• Удар по колонії в Оленівці, де знаходились українські полоненні ( стаття 438 КК України " Порушення звичаїв війни") Дата: 29 липня 2022 року.
• Масові вбивства в Ізюмі. Дата: квітень - вересень 2022 року.
• Страта Олександра Мацієвського. Дата: ймовірно 30 грудня 2022 року, стало відомо в березні 2023 р.
• (Ракетний удар по житловому будинку в Дніпрі). Дата: 14 січня 2023 року.
• Підрив Каховської ГЕС (акт екоциду). Дата: 6 червня 2023 року.

Див. також

• Звезда (телеканал)
• (470 навчальний центр службового собаківництва Збройних Сил РФ)
• (Головний храм Збройних сил РФ)
• Збройні сили СРСР
• Збройні сили України
• Збройні сили Білорусі

Література

• Scott Boston, Dara Massicot (2017). (Звіт). Perspectives. RAND Corporation. с. 16. doi:10.7249/PE231. PE-231-A. Архів оригіналу за 15 травня 2018. Процитовано 16 травня 2018.

Примітки

Зовнішні відеофайли
	Ганебне озброєння «другої армії світу». Таємне життя матрьошки. Епізод 63 на YouTube // ГРОШІ. — 2022. — 28 серпня. (рос.)

1. . «Central Intelligence Agency». Архів оригіналу за 30 травня 2015. Процитовано 7 вересня 2015.
2. . «Global Firepower». Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 7 вересня 2015.
3. У Росії збільшать штатну чисельність ЗС Росії з 2023 року. https://mil.in.ua/. Мілітарний. 25 серпня 2022. Процитовано 1 січня 2023.
4. . «Global Firepower». Архів оригіналу за 16 вересня 2015. Процитовано 7 вересня 2015.
5. . «Global Firepower». Архів оригіналу за 11 грудня 2010. Процитовано 7 вересня 2015.
6. (PDF). 25 липня 2006. Архів оригіналу (PDF) за 26 грудня 2018. Процитовано 21 серпня 2008.
7. ЦРУ Книга фактів 2006, https://www.cia.gov/cia/publications/factbook/geos/rs.html [ 28 листопада 2006 у Wayback Machine.]
8. . Архів оригіналу за 20 листопада 2017. Процитовано 5 лютого 2018.
9. . Архів оригіналу за 3 січня 2018. Процитовано 5 лютого 2018.
10. . https://www.unian.ua/. УНІАН. 5 лютого 2018. Архів оригіналу за 5 лютого 2018. Процитовано 5 лютого 2018.
11. Dylan Malyasov (21 травня 2018). . Defence Blog. Архів оригіналу за 22 травня 2018. Процитовано 21 травня 2018.
12. . https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 27 травня 2019. Архів оригіналу за 27 травня 2019. Процитовано 27 травня 2019. {{}}: Текст «MIL.IN.UA» проігноровано ()
13. LIVEWallace: 97% of Russian army is in Ukraine. 11:57 15 Feb
14. 97% усієї російської армії перебуває в Україні, - міністр оборони Британії. 16.02.2023, 00:00
15. http://www.globalsecurity.org/wmd/world/russia/c3i_fac.htm [ 12 січня 2003 у Wayback Machine.] Strategic C3I Facilities
16. . Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 21 серпня 2008.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
17. Україна: Нові подробиці здійсненого Росією обстрілу залізничної станції. Human Rights Watch (укр.). 21 лютого 2023. Процитовано 17 березня 2023.
18. . web.archive.org. 4 квітня 2022. Архів оригіналу за 4 квітня 2022. Процитовано 17 березня 2023.
19. Удар по Дніпру: кількість загиблих зросла до 40. Українська правда (укр.). Процитовано 17 березня 2023.
20. Macias, Amanda. UN report details horrifying Ukrainian accounts of rape, torture and executions by Russian troops. CNBC (англ.). Процитовано 17 березня 2023.
21. Coles, Daniella Cheslow and Isabel. U.N. Sees Wide Range of War Crimes by Russian Forces in Ukraine. WSJ (амер.). Процитовано 17 березня 2023.
22. Цензор.НЕТ. Десятки тіл цивільних зі зв'язаними руками та розстріляних окупантами в Бучі: Так виглядає геноцид. ФОТО 18+. Цензор.НЕТ (укр.). Процитовано 17 березня 2023.
23. Цензор.НЕТ. "Я чув, як вони катували людей з інших камер, бідні кричали від болю, а потім їх просто розстрілювали", - студент з Маріуполя розповів, що роблять росіяни з тими, хто намагався виїхати з міста. Цензор.НЕТ (укр.). Процитовано 17 березня 2023.
24. A Reminder of the Importance of the Crime of Aggression: Considering the Situation of Russia and Ukraine. Opinio Juris (амер.). 4 лютого 2022. Процитовано 17 березня 2023.
25. Росіяни підтвердили вбивство цивільних чоловіків в Маріуполі. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Процитовано 17 березня 2023.
26. Бучанська різанина.
27. Авіаудар по лікарні в Маріуполі.
28. Руденко, Євгенія (28 квітня 2023). Депортація та примусове вивезення українських дітей до РФ: що саме ухвалила ПАРЄ в резолюції про ознаки геноциду?. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 11 червня 2023.
29. "Никогда не забудем": звезды эмоционально вспоминают авиаудар по драмтеатру Мариуполя год назад. 24 Канал (рос.). 16 березня 2023. Процитовано 11 червня 2023.
30. Ракетний удар по колонії в Оленівці: загинули близько 40 українських полонених, ще 130 поранені — Delo.ua. delo.ua (укр.). 29 липня 2022. Процитовано 24 червня 2023.
31. Масова загибель українських полонених в Оленівці. Що відомо. BBC News Україна (укр.). Процитовано 24 червня 2023.
32. Зв'язані руки і мотузка на шиї. В Ізюмі розкопали масові могили з сотнями людей. BBC News Україна (укр.). Процитовано 24 червня 2023.
33. У соцмережах поширюють відео, на якому окупанти вбивають імовірно українського полоненого. Громадське радіо (укр.). 6 березня 2023. Процитовано 24 червня 2023.
34. Ракетний удар по багатоповерхівці у Дніпрі: в ОВА розповіли перші деталі та показали фото. ТСН.ua (укр.). 14 січня 2023. Процитовано 24 червня 2023.
35. Лобанок, Даша (11 червня 2023). Через підрив Каховської ГЕС збитки навколишньому середовищу перевищили 55 мільярдів гривень. Ґвара Медіа (укр.). Процитовано 11 червня 2023.