Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Космічні війська Збройних сил Російської Федерації (рос. Космические войска Вооруженных сил РФ) — окремий рід військ збройних сил Російської Федерації, що відповідають за військові операції в космосі. В сучасному організаційному статусі Космічні війська ЗС РФ були створені відповідно до Указу Президента Російської Федерації від 24 березня 2001 року.
| Космічні війська Росії | |
|---|---|
| рос. Космические войска России | |
| На службі | 1992 |
| Країна |  Росія |
| Належність |  Міністерство оборони Російської Федерації |
| Вид | Космічні війська |
| Тип | Рід військ |
| У складі |  Повітряно-космічні сили Росії |
| Командування | |
| Поточний командувач | генерал-полковник Олександр Головко |
| | |
 Медіафайли на Вікісховищі | |
Історія
Перші військові формування космічного призначення були утворені в 1955 році, коли постановою Уряду Союзу Радянських Соціалістичних Республік було прийнято рішення про будівництво науково-дослідного полігону, який згодом став космодромом Байконур.
У 1957 році у зв'язку з підготовкою до запуску першого штучного супутника Землі був створений Командно-вимірювальний комплекс управління космічними апаратами (нині — Головний випробувальний центр випробувань та управління космічними засобами імені Г. С. Титова). У цьому ж році в місті Мирний Архангельської області було розпочато будівництво полігону, призначеного для пусків міжконтинентальних балістичних ракет Р-7 — нинішнього космодрому Плесецьк.
4 жовтня 1957 року частинами запуску та управління космічними апаратами було здійснено запуск першого штучного супутника Землі «ПС-1», а 12 квітня 1961 року — запуск і контроль польоту першого у світі пілотованого космічного корабля «Восток» з космонавтом Юрієм Гагаріним на борту. Надалі всі вітчизняні та міжнародні космічні програми здійснювалися з безпосередньою участю військових частин запуску та управління космічних апаратів.
У 1964 році для централізації робіт зі створення нових засобів, а також оперативного вирішення питань застосування космічних засобів було створено Центральне управління космічних засобів (ЦУКОС) Міністерства оборони СРСР. У 1970 році ЦУКОС було реорганізовано в Головне управління космічних засобів (ГУКОС) Міністерства оборони. У 1982 році ГУКОС та підвідомчі йому частини були виведені зі складу Ракетних військ стратегічного призначення і підпорядковані безпосередньо міністру оборони.
У 1992 році відповідно до Указу президента РФ від 27 липня 1992 року було створено Військово-космічні сили (ВКЗ) Міністерства оборони РФ, до складу яких увійшли космодром Байконур, частини запуску космічних апаратів полігону Плесецьк, Головний випробувальний центр випробувань та управління космічними засобами. Першим командувачем ВКС був призначений генерал-полковник Володимир Іванов.
У 1997 році згідно з Указом президента РФ від 16 липня «відповідно до потреб оборони і безпеки, а також реальними економічними можливостями країни» відбулося злиття ВКС РФ з Ракетними військами стратегічного призначення і військами ракетно-космічної оборони (РКО) Військ ППО.
У 2001 році у зв'язку із зростанням ролі космічних засобів у системі військової і національної безпеки Росії вищим політичним керівництвом країни було прийнято рішення про створення на базі виокремлених об'єднань, з'єднань та частин запуску та управління космічними апаратами, а також військ РКО нового роду військ — Космічних військ. 26 березня 2002 міністром оборони РФ було вручено особистий штандарт командувачу Космічними військами.
3 жовтня 2002 року Указом президента РФ запроваджено День Космічних військ РФ, що відзначається щорічно 4 жовтня.
Задачі
Космічні війська РФ призначені для вирішення наступних завдань:
- Виявлення початку ракетного нападу на РФ і її союзників.
- Боротьба з балістичними ракетами супротивника, що атакують оборонний район.
- Підтримка в установленому складі угруповань орбітальних космічних апаратів військового та подвійного призначення і забезпечення їхнього застосування за цільовим призначенням.
- Контроль над космічним простором.
- Забезпечення виконання Федеральної космічної програми Росії, програм міжнародного співробітництва та комерційних космічних програм.
Склад
До складу Космічних військ входять об'єднання ракетно-космічної оборони (РКО), Державні випробувальні космодроми Міністерства оборони Російської Федерації Байконур, Плесецьк і Вільний; Головний випробувальний центр випробувань та управління космічними засобами імені Г. С. Титова; управління зі введення засобів РКО; військово-навчальні заклади та частини забезпечення.
Об'єднання РКО включає з'єднання попередження про ракетний напад, протиракетної оборони і контролю космічного простору. На його озброєнні — радіолокаційні, радіотехнічні, оптико-електронні, оптичні засоби, які управляються з одного центру, функціонують за єдиним задумом в реальному масштабі часу з використанням єдиного інформаційного поля.
Управління орбітальними угрупованнями космічних апаратів здійснюється Головним випробувальним центром ім. Г. С. Титова. Для створення, підтримки і заповнення вітчизняної орбітального угрупування космічних апаратів призначені державні випробувальні космодроми Плесецьк, Вільний і Байконур.
Об'єкти Космічних військ розміщені по всій території Росії та за її межами. За кордоном вони дислокуються в Білорусі, Азербайджані, Казахстані, Таджикистані.
Станом на кінець 2007 року орбітальне угруповання РФ складалася з 100 космічних апаратів. З них 40 супутників оборонного призначення, 21 — подвійного призначення (здатні одночасно вирішувати військові, соціально-економічні та наукові завдання) і 39 космічних апаратів наукового та соціально-економічного призначення. З 2004 року вона збільшилася у півтора рази.
На озброєнні Космічних військ — супутники видової розвідки (оптико-електронної та радіолокаційної розвідки), радіоелектронного контролю (радіо- і радіотехнічної розвідки), зв'язку (серії «Космос», «Глобус» і «Радуга») і глобальна система супутникової навігації для військ (серії «Ураган»). Виведення супутників на задану орбіту забезпечують ракети-носії легкого («Старт-1», «Космос-3М», «Циклон-2», «Циклон-3»), середнього («Союз-У», «Союз-2», «Зеніт») і важкого («Протон-К», «Протон-М») класів.
Основним космодромом для запуску космічних апаратів військового та подвійного призначення є космодром Плесецьк. Його основу складають технічні і стартові комплекси для ракет космічного призначення «Молнія-М», «Союз-У», «Союз-2», «Циклон-3», «Космос-3М», «Рокот».
Космічні війська використовують засоби наземного автоматизованого комплексу управління космічними апаратами: командно-вимірювальні системи «Тамань-База», «Фазан», РЛС «Кама», квантово-оптична система «Сажень-Т», наземна приймально-реєстраційна станція «Наука М-04», радіолокаційні станції «ДОН-2Н», «Днепр», «Дарьял», «Волга», радіооптичний комплекс розпізнавання космічних об'єктів «КРОНА», Оптико-електронний комплекс «ОКНО».
До структури Космічних військ входять військові навчальні заклади: Військово-космічна академія імені О. Ф. Можайського (Санкт-Петербург), Пушкінський військовий інститут радіоелектроніки Космічних військ ім. маршала авіації Є. Я. Савицького (місто Пушкін), Московського військового інституту радіоелектроніки Космічних військ (Кубинка), Військово-космічний Петра Великого кадетський корпус (Санкт-Петербург).
З 4 липня 2008 року командиром Космічних військ РФ є генерал-майор Олег Остапенко.
Виноски
- Указ № 337 с от 24 марта 2001 г. Президента РФ «Об обеспечении строительства и развития вооруженных сил Российской Федерации, совершенствовании их структуры»
Посилання
- Космические войска ВС РФ: история создания и задачи. Справка [ 23 лютого 2009 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kosmichni vijska Zbrojnih sil Rosijskoyi Federaciyi ros Kosmicheskie vojska Vooruzhennyh sil RF okremij rid vijsk zbrojnih sil Rosijskoyi Federaciyi sho vidpovidayut za vijskovi operaciyi v kosmosi V suchasnomu organizacijnomu statusi Kosmichni vijska ZS RF buli stvoreni vidpovidno do Ukazu Prezidenta Rosijskoyi Federaciyi vid 24 bereznya 2001 roku Kosmichni vijska Rosiyiros Kosmicheskie vojska RossiiNa sluzhbi 1992Krayina RosiyaNalezhnist Ministerstvo oboroni Rosijskoyi FederaciyiVid Kosmichni vijskaTip Rid vijskU skladi Povitryano kosmichni sili RosiyiKomanduvannyaPotochnij komanduvach general polkovnik Oleksandr GolovkoMediafajli na Vikishovishi Prapor Kosmichnih vijsk RFIstoriyaPershi vijskovi formuvannya kosmichnogo priznachennya buli utvoreni v 1955 roci koli postanovoyu Uryadu Soyuzu Radyanskih Socialistichnih Respublik bulo prijnyato rishennya pro budivnictvo naukovo doslidnogo poligonu yakij zgodom stav kosmodromom Bajkonur U 1957 roci u zv yazku z pidgotovkoyu do zapusku pershogo shtuchnogo suputnika Zemli buv stvorenij Komandno vimiryuvalnij kompleks upravlinnya kosmichnimi aparatami nini Golovnij viprobuvalnij centr viprobuvan ta upravlinnya kosmichnimi zasobami imeni G S Titova U comu zh roci v misti Mirnij Arhangelskoyi oblasti bulo rozpochato budivnictvo poligonu priznachenogo dlya puskiv mizhkontinentalnih balistichnih raket R 7 ninishnogo kosmodromu Pleseck 4 zhovtnya 1957 roku chastinami zapusku ta upravlinnya kosmichnimi aparatami bulo zdijsneno zapusk pershogo shtuchnogo suputnika Zemli PS 1 a 12 kvitnya 1961 roku zapusk i kontrol polotu pershogo u sviti pilotovanogo kosmichnogo korablya Vostok z kosmonavtom Yuriyem Gagarinim na bortu Nadali vsi vitchiznyani ta mizhnarodni kosmichni programi zdijsnyuvalisya z bezposerednoyu uchastyu vijskovih chastin zapusku ta upravlinnya kosmichnih aparativ U 1964 roci dlya centralizaciyi robit zi stvorennya novih zasobiv a takozh operativnogo virishennya pitan zastosuvannya kosmichnih zasobiv bulo stvoreno Centralne upravlinnya kosmichnih zasobiv CUKOS Ministerstva oboroni SRSR U 1970 roci CUKOS bulo reorganizovano v Golovne upravlinnya kosmichnih zasobiv GUKOS Ministerstva oboroni U 1982 roci GUKOS ta pidvidomchi jomu chastini buli vivedeni zi skladu Raketnih vijsk strategichnogo priznachennya i pidporyadkovani bezposeredno ministru oboroni U 1992 roci vidpovidno do Ukazu prezidenta RF vid 27 lipnya 1992 roku bulo stvoreno Vijskovo kosmichni sili VKZ Ministerstva oboroni RF do skladu yakih uvijshli kosmodrom Bajkonur chastini zapusku kosmichnih aparativ poligonu Pleseck Golovnij viprobuvalnij centr viprobuvan ta upravlinnya kosmichnimi zasobami Pershim komanduvachem VKS buv priznachenij general polkovnik Volodimir Ivanov U 1997 roci zgidno z Ukazom prezidenta RF vid 16 lipnya vidpovidno do potreb oboroni i bezpeki a takozh realnimi ekonomichnimi mozhlivostyami krayini vidbulosya zlittya VKS RF z Raketnimi vijskami strategichnogo priznachennya i vijskami raketno kosmichnoyi oboroni RKO Vijsk PPO U 2001 roci u zv yazku iz zrostannyam roli kosmichnih zasobiv u sistemi vijskovoyi i nacionalnoyi bezpeki Rosiyi vishim politichnim kerivnictvom krayini bulo prijnyato rishennya pro stvorennya na bazi viokremlenih ob yednan z yednan ta chastin zapusku ta upravlinnya kosmichnimi aparatami a takozh vijsk RKO novogo rodu vijsk Kosmichnih vijsk 26 bereznya 2002 ministrom oboroni RF bulo vrucheno osobistij shtandart komanduvachu Kosmichnimi vijskami 3 zhovtnya 2002 roku Ukazom prezidenta RF zaprovadzheno Den Kosmichnih vijsk RF sho vidznachayetsya shorichno 4 zhovtnya ZadachiKosmichni vijska RF priznacheni dlya virishennya nastupnih zavdan Viyavlennya pochatku raketnogo napadu na RF i yiyi soyuznikiv Borotba z balistichnimi raketami suprotivnika sho atakuyut oboronnij rajon Pidtrimka v ustanovlenomu skladi ugrupovan orbitalnih kosmichnih aparativ vijskovogo ta podvijnogo priznachennya i zabezpechennya yihnogo zastosuvannya za cilovim priznachennyam Kontrol nad kosmichnim prostorom Zabezpechennya vikonannya Federalnoyi kosmichnoyi programi Rosiyi program mizhnarodnogo spivrobitnictva ta komercijnih kosmichnih program SkladDo skladu Kosmichnih vijsk vhodyat ob yednannya raketno kosmichnoyi oboroni RKO Derzhavni viprobuvalni kosmodromi Ministerstva oboroni Rosijskoyi Federaciyi Bajkonur Pleseck i Vilnij Golovnij viprobuvalnij centr viprobuvan ta upravlinnya kosmichnimi zasobami imeni G S Titova upravlinnya zi vvedennya zasobiv RKO vijskovo navchalni zakladi ta chastini zabezpechennya Ob yednannya RKO vklyuchaye z yednannya poperedzhennya pro raketnij napad protiraketnoyi oboroni i kontrolyu kosmichnogo prostoru Na jogo ozbroyenni radiolokacijni radiotehnichni optiko elektronni optichni zasobi yaki upravlyayutsya z odnogo centru funkcionuyut za yedinim zadumom v realnomu masshtabi chasu z vikoristannyam yedinogo informacijnogo polya Upravlinnya orbitalnimi ugrupovannyami kosmichnih aparativ zdijsnyuyetsya Golovnim viprobuvalnim centrom im G S Titova Dlya stvorennya pidtrimki i zapovnennya vitchiznyanoyi orbitalnogo ugrupuvannya kosmichnih aparativ priznacheni derzhavni viprobuvalni kosmodromi Pleseck Vilnij i Bajkonur Ob yekti Kosmichnih vijsk rozmisheni po vsij teritoriyi Rosiyi ta za yiyi mezhami Za kordonom voni dislokuyutsya v Bilorusi Azerbajdzhani Kazahstani Tadzhikistani Stanom na kinec 2007 roku orbitalne ugrupovannya RF skladalasya z 100 kosmichnih aparativ Z nih 40 suputnikiv oboronnogo priznachennya 21 podvijnogo priznachennya zdatni odnochasno virishuvati vijskovi socialno ekonomichni ta naukovi zavdannya i 39 kosmichnih aparativ naukovogo ta socialno ekonomichnogo priznachennya Z 2004 roku vona zbilshilasya u pivtora razi Na ozbroyenni Kosmichnih vijsk suputniki vidovoyi rozvidki optiko elektronnoyi ta radiolokacijnoyi rozvidki radioelektronnogo kontrolyu radio i radiotehnichnoyi rozvidki zv yazku seriyi Kosmos Globus i Raduga i globalna sistema suputnikovoyi navigaciyi dlya vijsk seriyi Uragan Vivedennya suputnikiv na zadanu orbitu zabezpechuyut raketi nosiyi legkogo Start 1 Kosmos 3M Ciklon 2 Ciklon 3 serednogo Soyuz U Soyuz 2 Zenit i vazhkogo Proton K Proton M klasiv Osnovnim kosmodromom dlya zapusku kosmichnih aparativ vijskovogo ta podvijnogo priznachennya ye kosmodrom Pleseck Jogo osnovu skladayut tehnichni i startovi kompleksi dlya raket kosmichnogo priznachennya Molniya M Soyuz U Soyuz 2 Ciklon 3 Kosmos 3M Rokot Kosmichni vijska vikoristovuyut zasobi nazemnogo avtomatizovanogo kompleksu upravlinnya kosmichnimi aparatami komandno vimiryuvalni sistemi Taman Baza Fazan RLS Kama kvantovo optichna sistema Sazhen T nazemna prijmalno reyestracijna stanciya Nauka M 04 radiolokacijni stanciyi DON 2N Dnepr Daryal Volga radiooptichnij kompleks rozpiznavannya kosmichnih ob yektiv KRONA Optiko elektronnij kompleks OKNO Do strukturi Kosmichnih vijsk vhodyat vijskovi navchalni zakladi Vijskovo kosmichna akademiya imeni O F Mozhajskogo Sankt Peterburg Pushkinskij vijskovij institut radioelektroniki Kosmichnih vijsk im marshala aviaciyi Ye Ya Savickogo misto Pushkin Moskovskogo vijskovogo institutu radioelektroniki Kosmichnih vijsk Kubinka Vijskovo kosmichnij Petra Velikogo kadetskij korpus Sankt Peterburg Z 4 lipnya 2008 roku komandirom Kosmichnih vijsk RF ye general major Oleg Ostapenko VinoskiUkaz 337 s ot 24 marta 2001 g Prezidenta RF Ob obespechenii stroitelstva i razvitiya vooruzhennyh sil Rossijskoj Federacii sovershenstvovanii ih struktury PosilannyaKosmicheskie vojska VS RF istoriya sozdaniya i zadachi Spravka 23 lyutogo 2009 u Wayback Machine