Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Похід князя Володимира на Польщу похід київського князя Володимира Святославича на Червенські городи що належали Польськ

Західні походи Володимира Святославича

Західні походи Володимира Святославича

Похід князя Володимира на Польщу — похід київського князя Володимира Святославича на Червенські городи, що належали Польському князівству в першій половині 980-х років, закінчився перемогою Володимира і приєднанням цих територій до Київській Русі. Хоча на думку українського історика Михайла Грушевського Волинь та Прикарпаття в той час належали до Чехії

Похід Володимира на Польщу
image
Територія Червенських городів (рожево-зеленим), приєднана Володимиром

Територія Червенських городів (рожево-зеленим), приєднана Володимиром
Дата: 981 рік - традиційне датування.
За іншими даними - (985 рік ); (992 рік ); (981, 990, 993 роки)
Місце:
Результат: Перемога Київської Русі
Територіальні зміни: Приєднання до Русі Червенських міст
Сторони
Київська Русь Польське князівство
Командувачі
Володимир Святославич Мешко I (можливо)

Відомості про похід

Згідно основного джерела з історії Київської Русі — "Повісті временних літ похід князя Володимира відбувся в 981 році. Літопис досить коротко згадує про цей похід:

«Іді Володимер до ляхомъ і зая гради ихъ: Перемишль, Червенъ та ін городи, іже суть до сего дне под Руссю».

Російський історик Олександр Пресняков пов'язував, похід на Польщу з походом Володимира на східнослов'янське плем'я білих хорватів, які жили в околицях Карпат, на території Галичини. Повість тимчасових років згадує цей похід під 992 роком:

«В літо 6500. Іде Володимир на Хорвати».

. Польський історик 15 століття Ян Длугош у своїй праці «Історія Польщі» детальніше зупиняється на війні Київської Русі та Польщі, вказуючи похід київського князя під 985 роком:

Закінчивши справи з язичницьким богослужінням, князь Русі Володимир бере до рук зброю і для початку оголошує війну князю Польщі Мечиславу і полякам, яка йшла з перемінним успіхом, приносячи почергові перемоги полякам та русичам. Князь Русі завойовує польські фортеці, а саме Перемишль, Червен та інші, а завоювавши, займає, і забезпечивши міцним військовим гарнізоном, приєднує їх та підпорядковує собі. Потім йде проти радимичів, які теж походять від поляків, і, перемігши, накладає данину.

Длугош солідарний з автором Повісті временних літ, який називає радимичів «роду ляхів», однак літопис датує похід Володимира на радимичів під 984 роком:

В літо 6492. Іде Володимер на радимичі. Бе у нього воєвода Вовчий Хвіст, і посла і Володимер перед собою, Вовча Хвоста; срете радимичі на реце Пищане, і переможи радимиче Вовчий Хвіст. Темь і Русь коряться радимичем, глаголюще; «Пищаньци вовча хвоста бегають». Биша ж радимичі від роду ляхів; прешедше ту ся вселиша, і платять данину Русі, повоз везуть й до сего дне.

Російський історик 18-го століття Василь Татищев у своїй фундаментальній праці "Історія Російська під 981 роком також як і Повість временних літ повідомляє про війну з Польщею і завоювання Червенських міст. Під 990-м роком Татищев поміщає повідомлення про похід Володимира в Польщу і перемозі над Мешко, що відсутнє в Повісті временних літ:

6498 (990). … Володимир за великі противності польського князя Мечислава, зібравши війська, на нього пішов. І, знайшовши його за Вислою, переміг так, що ледь не все військо і з воєводами побив чи в полон узяв, і сам Мечислав ледь до Кракова пішов і, приславши послів з великими дарами, просив про мир. І Володимир, вчинивши мир, повернувся до Києва.

Під 993 роком Татищев згадує повідомлення про похід на хорватів (у Повісті временних літ — 992 рік) і «седмиградську землю»:

6501 (993). Війна на Седмиградську та Хорватську землі. … Володимир ходив на Седмиградську і Хорватську землі, і, багато здобувши перемог і підкоривши, повернувся з багатьма полоненими і чималим багатства, і прийшов до Києва зі славою великою.

Таким чином, якщо слідувати Татищеву, то війна Київської Русі і Польщі тривала з 981 по 993 рік. Незважаючи на це під 992 роком, тобто ще до останнього походу, Татищев поміщає запис про послів Польщі, Чехії і Угорщини, які надають привітання для Володимира з приводу його хрещення:

6500 (992). Володимир Волинський побудовано. Посли різних государів. Болеслав польський. Стефан угорський. Удалрик богемський. Володимир ходив до Дністра з двома єпископами, багато людей наукова хрещенням, і побудував у землі Червенской град під своє ім'я Володимир і церква пресвятої Богородиці створив, залишив тут єпископа Степана і повернувся з радістю. Тоді ж були у Володимира посли Болеслава польського, Стефана угорського та Удалрика (Андронника) чеського (197), з любов'ю і миром вітаючи його з хрещенням, і дари принесли багато.

Враховуючи, що згідно Татищеву, Володимир-Волинський побудовано в 992 році, випливає припущення, про те, що до 992 році Червенські міста вже входили до складу Київської Русі, а похід 993 року (992 року за Повістю временних літ) був проведений не проти поляків, а проти племені білих хорватів, повсталих проти влади князя. Зокрема точки зору про придушення повстання хорватів дотримується Володимир Королюк.

Проте на думку ряду істориків, до зазначеного часу говорити про конфлікт між Руссю і Польщею не можна, оскільки немає точних відомостей про те, що території Червенських міст належали Польській державі. Так радянський історик Володимир Королюк, фахівець з історії відносин Київської Русі та давньої Польщі, вказував на неможливість русько-польського конфлікту наприкінці X століття. На його думку, території, що примикають до Червенських міст із заходу, а саме Мала Польща і Краків, в 980-х не входили до складу Польської держави, а входили до складу Чехії, отже тут не було спільної русько-польського кордону.

Першим висловив думку про тогочасну приналежність Волині та Прикарпаття до Чехії ще в середині ХІХ ст. Франтішек Палацький. Цю думку також підтверджували історики Михайло Грушевський та Я.Ісаєвич, проте трактування подій, описаних у літописі під 981 роком, як конфлікт Русі з Польщею й надалі залишається домінуючим у польській історичній науці, яка здебільшого іґнорує відомий факт, що гранична зі згаданими землями Краківщина була приєднана польським князем Болеславом І до своєї держави лише у 999 році Хоча, цей автор датує цю подію 988 чи 989 роками.

Королюк передбачає, що у 981 році Володимир підкорив білих хорватів, а похід 992 року, був пов'язаний з їх повстанням проти влади Києва.

На думку історика М. М. Ільїна, в результаті походів 981 та 992 років насправді відбулося завоювання племінних центрів незалежних на той момент як від Русі, і від Польщі, племен дулібів і білих хорватів.

Історик і найбільший дослідник літописання Олексій Шахматов вважав, що літописна дата походу Володимира — 981 рік, заснована на вирахування 50 років від дати 1031 рік, в якому, відбувся похід князя Ярослава Мудрого на Польщу і відвойовування гним Червенських міст.

Підсумки

Похід князя Володимира дозволив приєднати Червенські міста до Давньоруської держави, і підкорити одне з останніх незалежних від Київської Русі східнослов'янських племен, а також взяти під контроль торговий шлях до центральної Європи. Після приєднання цих територій князь Володимир засновує тут місто, назване його ім'ям — Володимир, як форпост на західних кордонах.

Див. також

Примітки

  1. Повість временних літ, рік 981
  2. Щавелєва Н.І. Давня Русь в "польській історії "Яна Длугоша М. 2004. С.230
  3. Повість временних літ, рік 992
  4. На думку Преснякова
  5. . Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 19 листопада 2020.
  6. Грушевський М. Історія України-Руси. – Київ, 1991. – Т. 4. – С. 488–490.
  7. Щавелева Н. И. Древняя Русь в «Польской истории» Яна Длугоша М. 2004. с.230
  8. . Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 19 листопада 2020.
  9. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 січня 2021. Процитовано 19 листопада 2020.
  10. Palacký Fr. Dějiny národu českého v Čechách a na Moravě, dle původních pramenů. — Praha, 1848. — Díl 1. — Část 1. — S. 260—261.
  11. Грушевський М. Історія України-Руси. — Київ, 1991. — Т. 4. — С. 488—490.
  12. Исаевич Я. Д. «Грады червенские» и Перемышльская земля в политических взаимоотношениях между восточными и западными славянами (конец ІХ — начало ХІ века) // Исследования по истории славянских и балканских народов. Эпоха средневековья. Киевская Русь и её славянские соседи. — Москва, 1972. — С. 107—124.
  13. Labuda G. Narodziny polsko-ukraińskiej granicy etnicznej w polskiej historiografii // Początki sąsiedstwa: Pogranicze etniczne polsko-rusko-slowackie w sredniowieczu. — Rzeszów, 1996. — S. 11–12.
  14. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 січня 2021. Процитовано 19 листопада 2020.
  15. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 грудня 2019. Процитовано 19 листопада 2020.

Посилання

  • Грушевський, Михайло Сергійович. Історія України-Руси: в 11 т., 12 кн. / М. С. Грушевський ; [редкол.: П. С. Сохань (голова) та ін.]. — Репринтне видання. — . - Київ: Наукова думка, 1991—2000.. — (Пам'ятки історичної думки України) Т. 1 : До початку XI віка. — Репринтне відтворення третього доповненого видання (Київ, 1913), 1991. — LXXVI, [8], 648 с.. — 100 000 пр.. — . — 5-12-002469-6 (в опр.).

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Pohid knyazya Volodimira na Polshu pohid kiyivskogo knyazya Volodimira Svyatoslavicha na Chervenski gorodi sho nalezhali Polskomu knyazivstvu v pershij polovini 980 h rokiv zakinchivsya peremogoyu Volodimira i priyednannyam cih teritorij do Kiyivskij Rusi Hocha na dumku ukrayinskogo istorika Mihajla Grushevskogo Volin ta Prikarpattya v toj chas nalezhali do ChehiyiPohid Volodimira na Polshu Teritoriya Chervenskih gorodiv rozhevo zelenim priyednana Volodimirom Teritoriya Chervenskih gorodiv rozhevo zelenim priyednana Volodimirom Data 981 rik tradicijne datuvannya Za inshimi danimi 985 rik 992 rik 981 990 993 roki Misce Rezultat Peremoga Kiyivskoyi Rusi Teritorialni zmini Priyednannya do Rusi Chervenskih mist Storoni Kiyivska Rus Polske knyazivstvo Komanduvachi Volodimir Svyatoslavich Meshko I mozhlivo Vidomosti pro pohidZgidno osnovnogo dzherela z istoriyi Kiyivskoyi Rusi Povisti vremennih lit pohid knyazya Volodimira vidbuvsya v 981 roci Litopis dosit korotko zgaduye pro cej pohid Idi Volodimer do lyahom i zaya gradi ih Peremishl Cherven ta in gorodi izhe sut do sego dne pod Russyu Rosijskij istorik Oleksandr Presnyakov pov yazuvav pohid na Polshu z pohodom Volodimira na shidnoslov yanske plem ya bilih horvativ yaki zhili v okolicyah Karpat na teritoriyi Galichini Povist timchasovih rokiv zgaduye cej pohid pid 992 rokom V lito 6500 Ide Volodimir na Horvati Polskij istorik 15 stolittya Yan Dlugosh u svoyij praci Istoriya Polshi detalnishe zupinyayetsya na vijni Kiyivskoyi Rusi ta Polshi vkazuyuchi pohid kiyivskogo knyazya pid 985 rokom Zakinchivshi spravi z yazichnickim bogosluzhinnyam knyaz Rusi Volodimir bere do ruk zbroyu i dlya pochatku ogoloshuye vijnu knyazyu Polshi Mechislavu i polyakam yaka jshla z pereminnim uspihom prinosyachi pochergovi peremogi polyakam ta rusicham Knyaz Rusi zavojovuye polski forteci a same Peremishl Cherven ta inshi a zavoyuvavshi zajmaye i zabezpechivshi micnim vijskovim garnizonom priyednuye yih ta pidporyadkovuye sobi Potim jde proti radimichiv yaki tezh pohodyat vid polyakiv i peremigshi nakladaye daninu Dlugosh solidarnij z avtorom Povisti vremennih lit yakij nazivaye radimichiv rodu lyahiv odnak litopis datuye pohid Volodimira na radimichiv pid 984 rokom V lito 6492 Ide Volodimer na radimichi Be u nogo voyevoda Vovchij Hvist i posla i Volodimer pered soboyu Vovcha Hvosta srete radimichi na rece Pishane i peremozhi radimiche Vovchij Hvist Tem i Rus koryatsya radimichem glagolyushe Pishanci vovcha hvosta begayut Bisha zh radimichi vid rodu lyahiv preshedshe tu sya vselisha i platyat daninu Rusi povoz vezut j do sego dne Rosijskij istorik 18 go stolittya Vasil Tatishev u svoyij fundamentalnij praci Istoriya Rosijska pid 981 rokom takozh yak i Povist vremennih lit povidomlyaye pro vijnu z Polsheyu i zavoyuvannya Chervenskih mist Pid 990 m rokom Tatishev pomishaye povidomlennya pro pohid Volodimira v Polshu i peremozi nad Meshko sho vidsutnye v Povisti vremennih lit 6498 990 Volodimir za veliki protivnosti polskogo knyazya Mechislava zibravshi vijska na nogo pishov I znajshovshi jogo za Visloyu peremig tak sho led ne vse vijsko i z voyevodami pobiv chi v polon uzyav i sam Mechislav led do Krakova pishov i prislavshi posliv z velikimi darami prosiv pro mir I Volodimir vchinivshi mir povernuvsya do Kiyeva Pid 993 rokom Tatishev zgaduye povidomlennya pro pohid na horvativ u Povisti vremennih lit 992 rik i sedmigradsku zemlyu 6501 993 Vijna na Sedmigradsku ta Horvatsku zemli Volodimir hodiv na Sedmigradsku i Horvatsku zemli i bagato zdobuvshi peremog i pidkorivshi povernuvsya z bagatma polonenimi i chimalim bagatstva i prijshov do Kiyeva zi slavoyu velikoyu Takim chinom yaksho sliduvati Tatishevu to vijna Kiyivskoyi Rusi i Polshi trivala z 981 po 993 rik Nezvazhayuchi na ce pid 992 rokom tobto she do ostannogo pohodu Tatishev pomishaye zapis pro posliv Polshi Chehiyi i Ugorshini yaki nadayut privitannya dlya Volodimira z privodu jogo hreshennya 6500 992 Volodimir Volinskij pobudovano Posli riznih gosudariv Boleslav polskij Stefan ugorskij Udalrik bogemskij Volodimir hodiv do Dnistra z dvoma yepiskopami bagato lyudej naukova hreshennyam i pobuduvav u zemli Chervenskoj grad pid svoye im ya Volodimir i cerkva presvyatoyi Bogorodici stvoriv zalishiv tut yepiskopa Stepana i povernuvsya z radistyu Todi zh buli u Volodimira posli Boleslava polskogo Stefana ugorskogo ta Udalrika Andronnika cheskogo 197 z lyubov yu i mirom vitayuchi jogo z hreshennyam i dari prinesli bagato Vrahovuyuchi sho zgidno Tatishevu Volodimir Volinskij pobudovano v 992 roci viplivaye pripushennya pro te sho do 992 roci Chervenski mista vzhe vhodili do skladu Kiyivskoyi Rusi a pohid 993 roku 992 roku za Povistyu vremennih lit buv provedenij ne proti polyakiv a proti plemeni bilih horvativ povstalih proti vladi knyazya Zokrema tochki zoru pro pridushennya povstannya horvativ dotrimuyetsya Volodimir Korolyuk Prote na dumku ryadu istorikiv do zaznachenogo chasu govoriti pro konflikt mizh Russyu i Polsheyu ne mozhna oskilki nemaye tochnih vidomostej pro te sho teritoriyi Chervenskih mist nalezhali Polskij derzhavi Tak radyanskij istorik Volodimir Korolyuk fahivec z istoriyi vidnosin Kiyivskoyi Rusi ta davnoyi Polshi vkazuvav na nemozhlivist rusko polskogo konfliktu naprikinci X stolittya Na jogo dumku teritoriyi sho primikayut do Chervenskih mist iz zahodu a same Mala Polsha i Krakiv v 980 h ne vhodili do skladu Polskoyi derzhavi a vhodili do skladu Chehiyi otzhe tut ne bulo spilnoyi rusko polskogo kordonu Pershim visloviv dumku pro togochasnu prinalezhnist Volini ta Prikarpattya do Chehiyi she v seredini HIH st Frantishek Palackij Cyu dumku takozh pidtverdzhuvali istoriki Mihajlo Grushevskij ta Ya Isayevich prote traktuvannya podij opisanih u litopisi pid 981 rokom yak konflikt Rusi z Polsheyu j nadali zalishayetsya dominuyuchim u polskij istorichnij nauci yaka zdebilshogo ignoruye vidomij fakt sho granichna zi zgadanimi zemlyami Krakivshina bula priyednana polskim knyazem Boleslavom I do svoyeyi derzhavi lishe u 999 roci Hocha cej avtor datuye cyu podiyu 988 chi 989 rokami Korolyuk peredbachaye sho u 981 roci Volodimir pidkoriv bilih horvativ a pohid 992 roku buv pov yazanij z yih povstannyam proti vladi Kiyeva Na dumku istorika M M Ilyina v rezultati pohodiv 981 ta 992 rokiv naspravdi vidbulosya zavoyuvannya pleminnih centriv nezalezhnih na toj moment yak vid Rusi i vid Polshi plemen dulibiv i bilih horvativ Istorik i najbilshij doslidnik litopisannya Oleksij Shahmatov vvazhav sho litopisna data pohodu Volodimira 981 rik zasnovana na virahuvannya 50 rokiv vid dati 1031 rik v yakomu vidbuvsya pohid knyazya Yaroslava Mudrogo na Polshu i vidvojovuvannya gnim Chervenskih mist PidsumkiPohid knyazya Volodimira dozvoliv priyednati Chervenski mista do Davnoruskoyi derzhavi i pidkoriti odne z ostannih nezalezhnih vid Kiyivskoyi Rusi shidnoslov yanskih plemen a takozh vzyati pid kontrol torgovij shlyah do centralnoyi Yevropi Pislya priyednannya cih teritorij knyaz Volodimir zasnovuye tut misto nazvane jogo im yam Volodimir yak forpost na zahidnih kordonah Div takozhPolskij pohid Yaroslava Mudrogo Chervenski gorodiPrimitkiPovist vremennih lit rik 981 Shavelyeva N I Davnya Rus v polskij istoriyi Yana Dlugosha M 2004 S 230 Povist vremennih lit rik 992 Na dumku Presnyakova Arhiv originalu za 31 bereznya 2019 Procitovano 19 listopada 2020 Grushevskij M Istoriya Ukrayini Rusi Kiyiv 1991 T 4 S 488 490 Shaveleva N I Drevnyaya Rus v Polskoj istorii Yana Dlugosha M 2004 s 230 Arhiv originalu za 31 bereznya 2019 Procitovano 19 listopada 2020 PDF Arhiv originalu PDF za 28 sichnya 2021 Procitovano 19 listopada 2020 Palacky Fr Dejiny narodu ceskeho v Cechach a na Morave dle puvodnich pramenu Praha 1848 Dil 1 Cast 1 S 260 261 Grushevskij M Istoriya Ukrayini Rusi Kiyiv 1991 T 4 S 488 490 Isaevich Ya D Grady chervenskie i Peremyshlskaya zemlya v politicheskih vzaimootnosheniyah mezhdu vostochnymi i zapadnymi slavyanami konec IH nachalo HI veka Issledovaniya po istorii slavyanskih i balkanskih narodov Epoha srednevekovya Kievskaya Rus i eyo slavyanskie sosedi Moskva 1972 S 107 124 Labuda G Narodziny polsko ukrainskiej granicy etnicznej w polskiej historiografii Poczatki sasiedstwa Pogranicze etniczne polsko rusko slowackie w sredniowieczu Rzeszow 1996 S 11 12 PDF Arhiv originalu PDF za 28 sichnya 2021 Procitovano 19 listopada 2020 PDF Arhiv originalu PDF za 6 grudnya 2019 Procitovano 19 listopada 2020 PosilannyaGrushevskij Mihajlo Sergijovich Istoriya Ukrayini Rusi v 11 t 12 kn M S Grushevskij redkol P S Sohan golova ta in Reprintne vidannya Kiyiv Naukova dumka 1991 2000 Pam yatki istorichnoyi dumki Ukrayini T 1 Do pochatku XI vika Reprintne vidtvorennya tretogo dopovnenogo vidannya Kiyiv 1913 1991 LXXVI 8 648 s 100 000 pr ISBN 5 12 002468 8 5 12 002469 6 v opr

Дата публікації:
Топ