Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. |
Західно-Сибірський край (рос. Западно-Сибирский край) — адміністративно-територіальна одиниця РРФСР у 1930–1937 роках.
Західно-Сибірський край | |
Дата створення / заснування | 30 липня 1930 |
---|---|
Країна | СРСР |
Столиця | Новосибірськ |
Адміністративна одиниця | РРФСР |
Кількість населення | 10 485 000 осіб |
Замінений на | СРСР |
На заміну | СРСР |
Час/дата припинення існування | 28 вересня 1937 |
Крайовий центр— місто Новосибірськ.
Історія
Край був утворений Постановою ВЦВК від 30 липня 1930 шляхом поділу Сибірського краю на західну, з центром у Новосибірську, і східну частину, з центром в Іркутську.
У Західно-Сибірський край увійшли 14 округів колишнього Сибірського краю та Ойротська автономна область.
Площа краю склала 1 263 500 км², населення нараховувалося 8 114 990 осіб (міського населення 1 294 100 чоловік), 172 райони (15 районів Хакасії, Ойротії), 4 390 сільських рад, 18 570 населених пунктів (24 міста, 10 робочих селищ, 4 дачних селища).
Край межував з Челябінською та областями, Східно-Сибірським краєм, Танну-Тувинською Народною Республікою, Монголією і Казахською РСР.
11 серпня 1930 Президія ВЦВК ухвалила: «Включити до складу Східно-Сибірського краю всю територію Красноярського округу з м Красноярському».
У жовтні 1930 року у складі Західно-Сибірського краю була утворена нова Хакаська автономна область з центром у місті Абакан.
В 1931 році у краї після перегляду мережі сільських рад було ліквідовано 549 дрібних сільських рад.
В 1932 році у краї було ліквідовано ще 451 сільська рада, до складу краю включений Наримський округ. Скасовано 23 райони.
В 1933 році ліквідовано 47 сільських рад. Відновлено Тарський округ.
10 квітня 1933 року ВЦВК ухвалив «ліквідувати Краснинський і Томський райони» краю.
Постановою ВЦВК від 7 грудня 1934 року Тарський округ, Омський, Ісіль-Кульський, Називаевск, Крутінскій, Тюкалинськ, Большереченский, Іконніковскій, Любинський, Щербакульскій, Павлоградський, Черлакскій, Кульчинський, Усть-Ішимський райони краю передані до складу утвореної Омської області. Хакаський автономний округ, Ачинский, Бірілюсском, Боготольський, Єрмаковський, Каратузське, Курагинский, Краснотуранський, Минусинский, Назаровський, Ужурський, Усинський райони включені в утворений Красноярський край.
До 1937 року Західно-Сибірський край включав в себе територію нинішніх Кемеровської, Новосибірської, Томської областей, Алтайського краю і Республіки Алтай.
Постановою ЦВК CCCP від 28 вересня 1937 року Західно-Сибірський край був розділений на Новосибірську область з центром в Новосибірську (в межах існуючих нині Кемеровської, Новосибірської і Томської областей) та Алтайський край з центром в Барнаулі (в межах існуючих нині Алтайського краю і Республіки Алтай).
15 січня 1938 року Верховна Рада СРСР затвердила створення Алтайського краю і Новосибірської області. Через півроку Верховна Рада РРФСР підтвердила скасування краю, внісши зміни до конституції.
Населення
Станом на 1 січня 1931 року в краї проживало 8 307 300 осіб (1 180 900 міське населення, 7 126 400 сільське населення). Щільність населення 6,7 осіб на 1 км². Національний склад: росіяни 77,9%, українці 10,6%, білоруси 2,9%, мордва 1,4%, німці 1%, татари 1%, інші 6,1%. Площа краю становила 1 243 586 км².
Станом на 1 січня 1933 населення краю складала 6140,8 тис. осіб.
Станом на 1 січня 1935 населення краю склала 10485 тис. осіб.
Західносибірський край був регіоном для виселення розкуркулених селян України.
У 1930 у Західносибірський край було переселено, згідно з довідкою ОДПУ №5, 6556 українських родин у складі 23 985 членів сімей.
Див. також
Примітки
- (Російська) . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 7 січня 2014.(рос.)
- (Російська) . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 7 січня 2014.(рос.)
- (Російська) . Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 12 січня 2014.(рос.)
- Постановление ЦИК СССР от 28 сентября 1937 года «О разделении Западно-Сибирского края на Новосибирскую область и Алтайский край» [ 8 грудня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- s:ru:Закон РСФСР от 16.07.1938 Об изменении и дополнении статей 14, 47, 54, 69, 92, 93, 96 и 99 Конституции (Основного Закона) РСФСР
- І.В. Рибак. Депортація розкуркулених селян другої категорії з України у 1930: масштаби, характер, наслідки
- ГА РФ. – Ф.Р. 374. – Оп. 28. – Спр. 4055. – Арк. 44.
Це незавершена стаття про Радянський Союз. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з історії Росії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad Zahidno Sibirskij kraj ros Zapadno Sibirskij kraj administrativno teritorialna odinicya RRFSR u 1930 1937 rokah Zahidno Sibirskij kraj Data stvorennya zasnuvannya30 lipnya 1930 Krayina SRSR StolicyaNovosibirsk Administrativna odinicyaRRFSR Kilkist naselennya10 485 000 osib Zaminenij naSRSR Na zaminuSRSR Chas data pripinennya isnuvannya28 veresnya 1937 Krajovij centr misto Novosibirsk IstoriyaKraj buv utvorenij Postanovoyu VCVK vid 30 lipnya 1930 shlyahom podilu Sibirskogo krayu na zahidnu z centrom u Novosibirsku i shidnu chastinu z centrom v Irkutsku U Zahidno Sibirskij kraj uvijshli 14 okrugiv kolishnogo Sibirskogo krayu ta Ojrotska avtonomna oblast Plosha krayu sklala 1 263 500 km naselennya narahovuvalosya 8 114 990 osib miskogo naselennya 1 294 100 cholovik 172 rajoni 15 rajoniv Hakasiyi Ojrotiyi 4 390 silskih rad 18 570 naselenih punktiv 24 mista 10 robochih selish 4 dachnih selisha Kraj mezhuvav z Chelyabinskoyu ta oblastyami Shidno Sibirskim krayem Tannu Tuvinskoyu Narodnoyu Respublikoyu Mongoliyeyu i Kazahskoyu RSR 11 serpnya 1930 Prezidiya VCVK uhvalila Vklyuchiti do skladu Shidno Sibirskogo krayu vsyu teritoriyu Krasnoyarskogo okrugu z m Krasnoyarskomu U zhovtni 1930 roku u skladi Zahidno Sibirskogo krayu bula utvorena nova Hakaska avtonomna oblast z centrom u misti Abakan V 1931 roci u krayi pislya pereglyadu merezhi silskih rad bulo likvidovano 549 dribnih silskih rad V 1932 roci u krayi bulo likvidovano she 451 silska rada do skladu krayu vklyuchenij Narimskij okrug Skasovano 23 rajoni V 1933 roci likvidovano 47 silskih rad Vidnovleno Tarskij okrug 10 kvitnya 1933 roku VCVK uhvaliv likviduvati Krasninskij i Tomskij rajoni krayu Postanovoyu VCVK vid 7 grudnya 1934 roku Tarskij okrug Omskij Isil Kulskij Nazivaevsk Krutinskij Tyukalinsk Bolsherechenskij Ikonnikovskij Lyubinskij Sherbakulskij Pavlogradskij Cherlakskij Kulchinskij Ust Ishimskij rajoni krayu peredani do skladu utvorenoyi Omskoyi oblasti Hakaskij avtonomnij okrug Achinskij Birilyusskom Bogotolskij Yermakovskij Karatuzske Kuraginskij Krasnoturanskij Minusinskij Nazarovskij Uzhurskij Usinskij rajoni vklyucheni v utvorenij Krasnoyarskij kraj Do 1937 roku Zahidno Sibirskij kraj vklyuchav v sebe teritoriyu ninishnih Kemerovskoyi Novosibirskoyi Tomskoyi oblastej Altajskogo krayu i Respubliki Altaj Postanovoyu CVK CCCP vid 28 veresnya 1937 roku Zahidno Sibirskij kraj buv rozdilenij na Novosibirsku oblast z centrom v Novosibirsku v mezhah isnuyuchih nini Kemerovskoyi Novosibirskoyi i Tomskoyi oblastej ta Altajskij kraj z centrom v Barnauli v mezhah isnuyuchih nini Altajskogo krayu i Respubliki Altaj 15 sichnya 1938 roku Verhovna Rada SRSR zatverdila stvorennya Altajskogo krayu i Novosibirskoyi oblasti Cherez pivroku Verhovna Rada RRFSR pidtverdila skasuvannya krayu vnisshi zmini do konstituciyi NaselennyaStanom na 1 sichnya 1931 roku v krayi prozhivalo 8 307 300 osib 1 180 900 miske naselennya 7 126 400 silske naselennya Shilnist naselennya 6 7 osib na 1 km Nacionalnij sklad rosiyani 77 9 ukrayinci 10 6 bilorusi 2 9 mordva 1 4 nimci 1 tatari 1 inshi 6 1 Plosha krayu stanovila 1 243 586 km Stanom na 1 sichnya 1933 naselennya krayu skladala 6140 8 tis osib Stanom na 1 sichnya 1935 naselennya krayu sklala 10485 tis osib Zahidnosibirskij kraj buv regionom dlya viselennya rozkurkulenih selyan Ukrayini U 1930 u Zahidnosibirskij kraj bulo pereseleno zgidno z dovidkoyu ODPU 5 6556 ukrayinskih rodin u skladi 23 985 chleniv simej Div takozhZahidno Sibirskij ekonomichnij rajon Azovo Chornomorskij kraj Dalekoshidnij kraj Kirovskij kraj Pivnichno Kavkazkij krajPrimitki Rosijska Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 7 sichnya 2014 ros Rosijska Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 7 sichnya 2014 ros Rosijska Arhiv originalu za 8 grudnya 2015 Procitovano 12 sichnya 2014 ros Postanovlenie CIK SSSR ot 28 sentyabrya 1937 goda O razdelenii Zapadno Sibirskogo kraya na Novosibirskuyu oblast i Altajskij kraj 8 grudnya 2015 u Wayback Machine ros s ru Zakon RSFSR ot 16 07 1938 Ob izmenenii i dopolnenii statej 14 47 54 69 92 93 96 i 99 Konstitucii Osnovnogo Zakona RSFSR I V Ribak Deportaciya rozkurkulenih selyan drugoyi kategoriyi z Ukrayini u 1930 masshtabi harakter naslidki GA RF F R 374 Op 28 Spr 4055 Ark 44 Ce nezavershena stattya pro Radyanskij Soyuz Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z istoriyi Rosiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi