Затворники

Затворники, затвірники — християнські подвижники (аскети), які добровільно відділяли себе від світу на ціле життя в печери і келії, щоб віддатися там постійній молитві.

Гірський затвор поблизу буддійського монастиря Сера (Індія)

Випадки виходу їх звідти бували вкрай рідкісні і обумовлювалися якимись вельми вагомими причинами суспільного або приватного характеру.

У католицькій традиції затворники називалися інклузі (лат. inclusi або reclusi). Їх звичаї і спосіб життя описав Григорій Турський. З IX століття інклузі отримали більш м'який статут завдяки пресвітерові (Grimlaicus), автору «Regula Solitariorum». Серед православних затворників відомий, зокрема, Феофан Затворник, єпископ Православної Російської Церкви, богослов і публіцист-проповідник.

Подібні практики широко застосовуються в Буддизмі Тхеравади, тибетському, а також буддизмі. У тибетському буддизмі довічні затвори не застосовувалися; найчастіше самітник (тиб. «ri khrod pa») йшов в затвор для вчинення якогось певного комплексу практик і, як правило, на фіксований термін (до декількох років).

Інші вживання

Іноді самітництво асоціюється з фанатизмом, з есхатологічними очікуваннями (див. ) або особливостями характеру, а також формами життя різних субкультур.

Див. також

• Ретрит
• Відлюдництво
• Преподобні
• Хікікоморі

Примітки

1. Затворник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
2. Затворник // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — .
3. Затвірник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
4. Затвірник // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — .
5. Затворники // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

Посилання

• Затворництво // Українська Релігієзнавча Енциклопедія