Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Залі́зний зако́н олігархі́ї — принцип теорії еліт, вперше сформований Робертом Міхельсом у 1911-му році. Його суть у тому, що будь-яка форма соціальної організації, незалежно від її початкової демократичності або автократичності, неминуче вироджується у владу небагатьох обраних — олігархію (зокрема партійну номенклатуру).
Будучи соціалістом, Міхельс був стурбований тим, що ліберальні та соціалістичні партії Європи, незважаючи на лозунги про підтримку найширшої участі мас у політичному житті, насправді залежали від волі купки «вождів» так само, як і консервативні партії. Він дійшов висновку, що прагнення до олігархії міститься у самій природі будь-якої соціальної організації. «Кажучи „організація“ — маємо на увазі „олігархія“», — писав Міхельс.
Причинами існування цього закону Міхельс вважав об'єктивну необхідність лідерства, прагнення лідерів ставити як соціальні цілі свої власні інтереси, довіру юрби (натовпу) лідерам та загальну пасивність пересічних мас населення.
З залізного закону олігархії виходить, що демократичне правління неможливе у будь-яких великих спільнотах індивідів. Чим більша організація — тим менше у ній елементів демократії і більше — елементів олігархії. З цієї причини Міхельс відійшов від соціалізму та став підтримувати Муссоліні, вважаючи олігархічне правління не тільки не порочним, але навіть благотворним для суспільства в цілому.
Причини
Міхельс виділив кілька факторів, які лежать в основі залізного закону олігархії. Дарсі К. Ліч коротко підсумував їх так: «Бюрократизація відбувається. Якщо бюрократизація відбувається, влада зростає. Влада корупціонує.» Будь-яка велика організація, зазначив Міхельс, повинна створювати бюрократію для того, щоб збільшувати свою ефективність у процесі, як вона (організація) збільшується. Багато рішень повинні прийматися щодня, що не може бути зроблено великою кількістю неорганізованих людей. Для організації щоб функціонувати ефективно, централізація має відбутися і влада опиниться в руках небагатьох. Ті небагато — олігархія — будуть використовувати всі засоби, необхідні для збереження і подальшого збільшення своєї влади.
Цей процес далі ускладнюється, оскільки делегування повноважень необхідне в будь-якій великій організації, де тисячі, а іноді й сотні тисяч членів, не можуть приймати рішення за принципом демократії участі. Це було зумовлено відсутністю технічних засобів для організації зустрічі та обговорення за участю великої кількості людей, а також питаннями, пов'язаними з психологією натовпу, згідно з якою Міхельс стверджував, що люди відчувають необхідність бути керованими. Делегація, однак, призводить до спеціалізації, до розвитку бази знань, навичок і ресурсів серед керівництва, що ще більше віддаляє керівництво від пересічної людини і зміцнює інститут лідерства у системі.
Бюрократизація і спеціалізація є рушійною силою для залізного закону. Вони призводять до розвитку групи професійних адміністраторів у , що, в свою чергу, призводить до раціоналізації та повноважень влади і процесу прийняття рішень. Процес, вперше і певно найкраще описаний Максом Вебером, а пізніше Джоном Кеннетом Гелбрейтом, і простіше у Принципі Пітера.
Бюрократія за своїм принципом призводить до централізації влади лідерами. Разом з тим лідери також отримують контроль над санкціями та заохоченнями. Вони (лідери), як правило, сприяють тим, хто поділяє їх думки, що неминуче призводить до самовідтворюваної олігархії. Люди досягають лідерських позицій, тому що мають політичні навички вище середнього (див. харизматична влада). Наскільки вони просуваються у своїй кар'єрі, настільки зростають їхня влада та престиж. Лідери контролюють інформацію, яка стікає по каналах зв'язку, та піддають цензурі те, що вони не хочуть доносити до відома пересічної людини. Також лідери будуть виділяти значні ресурси, щоб переконати пересічних людей у правоті своїх поглядів. Цей принцип сумісний з більшістю суспільств: людей вчать прислухатися до тих, хто має авторитет та владу. Таким чином, пересічні люди не проявляють ініціативу, а натомість чекають від лідерів рішень та вказівок, щоб їх виконувати.
Наслідки
«Залізний закон олігархії» стверджує, що всі форми організації, незалежно від того, наскільки демократичні вони можуть бути на початку, врешті-решт і неминуче розвивають олігархічні тенденції. В результаті чого справжня демократія практично і теоретично неможлива, особливо у великих групах та складних організаціях. Відносна структурна плинність у невеликій демократичній організації поступається місцем «соціальній в'язкості» в організації великого масштабу. Згідно з «залізним законом», демократія та великомасштабна організація несумісні.
Приклади і винятки
Міхельс у своїй книзі використовував приклад Соціал-демократичної партії Німеччини.
Розмір і складність групи чи організації також мають важливе значення для залізного закону. У 1970-х і на початку 1980-х, (Партія Зелених Німеччини) зробила свідоме зусилля, щоб розірвати залізний закон. Будь-хто міг бути у партії або вийти з неї офіційно. Не існувало постійних офісів або співробітників. Навіть найменше, найбільш рутинне рішення могло бути виставленим на обговорення та голосування. Коли партія була маленькою, ці анти-олігархічні заходи досягли певного успіху. Але, як тільки організація виросла і партія стала успішнішою, необхідність ефективно конкурувати на виборах, збирати кошти, збирати численні мітинги і демонстрації, і працювати з іншими політичними партіями після обрання, змусили Зелених адаптуватися до традиційніших структур і практик.
Один з найвідоміших винятків із залізного закону олігархії — нині неіснуюча , описана Ліпсетом Сеймуром Мартіном у 1956-му році у своїй книзі .
Ліпсет вказує на низку чинників, які існували в МТС, нібито відповідальних за протидію цій тенденції до бюрократичної олігархії. Перший і, мабуть, найбільш важливий, пов'язаний з тим, як союз був створений. На відміну від багатьох інших спілок (наприклад, the 's , , і багато інших цехових спілок), які були організовані зверху вниз, МТС мала декілька великих, сильних, місцевих об'єднань, які цінували свою автономію, що існувала задовго до того, як було сформовано спілку міжнародну. Ця місцева автономія була посилена економікою поліграфічної промисловості, яка діяла в основному на місцевих та регіональних ринках, з невеликою конкуренцією з боку інших географічних районів. Велика кількість місцевих жителів продовжували ревно охороняти цю автономію від посягань з боку міжнародних посадових осіб. По-друге, існування фракцій допомогло запобігти проникненню олігархічних тенденцій, які існували в національних штаб-квартирах.
Лідери безконтрольно мали тенденцію збільшувати свою заробітню платню і вести розкішніший спосіб життя, що відбивало їхнє бажання повернутися до своєї колишньої роботи. Але з потужної фракцією, готовою викривати марнотратство, немає лідерів, які б наважилися бути занадто щедрим до особистої винагороди. Ці два фактори були переконливими у випадку МТС.
Ліпсет і його колеги також наводять низку інших чинників, які є специфічними для виробничих спілок в цілому і поліграфічного ремесла зокрема. В тому числі однорідність членів у відношенні до своєї роботи та способу життя, їхня ідентифікація зі своїм ремеслом, їхні більше середнього класу спосіб життя і заробітня платня. У цьому останньому моменті він спирається на Арістотеля, який стверджував, що демократична держава, швидше за все, буде там, де буде великий, стабільний середній клас, а крайнощі багатства і бідності були невеликі. Нарешті, автори відзначають, позаурочні години роботи, які змушували співробітників витрачати більшу частину свого вільного часу разом. Ці останні фактори є менш переконливими, оскільки вони не поширюються на багато промислових форм організації, де найбільша кількість профспілкової демократії склалася за останній час.
Критика
Окрім опису винятків із «залізного закону олігархії» були також спроби піддати цілісній перевірці теорію Міхельса. Критики зокрема стверджували, що хоча Міхельс правильно вказав на існування сильної тенденції до бюрократизації та олігархізації організацій, говорити про існування «залізного закону» не можна, оскільки кінцеві наслідки цих тенденцій можуть бути різними — можливе одночасне виникнення також протилежної тенденції, боротьби рядових членів проти закостеніння й за оновлення організації, а тому стверджувати, що олігархія є неминучим наслідком розвитку організації не можна.
Посилання
- Книга Міхельса англійською мовою у PDF [ 7 листопада 2017 у Wayback Machine.]
Примітки
- Darcy K. Leach, The Iron Law of What Again? Conceptualizing Oligarchy Across Organizational Forms, Sociological Theory, Volume 23, Number 3, September 2005, pp. 312—337(26). IngentaConnect [ 14 березня 2012 у Wayback Machine.]
- Frank W. Elwell, Max Weber's Home Page «A site for undergraduates» [ 7 березня 2011 у Wayback Machine.] at Rogers State University]. Last accessed on 27 May 2006
- . Архів оригіналу за 30 серпня 2008. Процитовано 24 лютого 2012.
- Citation Classics Commentary on Union Democracy [ 5 лютого 2012 у Wayback Machine.]|254 KiB, Seymour Martin Lipset, 20/1988. Last accessed on 16th September 2006
- . Архів оригіналу за 25 травня 2013. Процитовано 24 лютого 2012.
- Dieter Rucht. Linking Organization and Mobilization: Michels'S Iron Law of Oligarchy Reconsidered // Mobilization: An International Journal. — 1999. — Vol. 4, No 2. — P. 151—169.
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami kviten 2012 Zali znij zako n oligarhi yi princip teoriyi elit vpershe sformovanij Robertom Mihelsom u 1911 mu roci Jogo sut u tomu sho bud yaka forma socialnoyi organizaciyi nezalezhno vid yiyi pochatkovoyi demokratichnosti abo avtokratichnosti neminuche virodzhuyetsya u vladu nebagatoh obranih oligarhiyu zokrema partijnu nomenklaturu Buduchi socialistom Mihels buv sturbovanij tim sho liberalni ta socialistichni partiyi Yevropi nezvazhayuchi na lozungi pro pidtrimku najshirshoyi uchasti mas u politichnomu zhitti naspravdi zalezhali vid voli kupki vozhdiv tak samo yak i konservativni partiyi Vin dijshov visnovku sho pragnennya do oligarhiyi mistitsya u samij prirodi bud yakoyi socialnoyi organizaciyi Kazhuchi organizaciya mayemo na uvazi oligarhiya pisav Mihels Prichinami isnuvannya cogo zakonu Mihels vvazhav ob yektivnu neobhidnist liderstva pragnennya lideriv staviti yak socialni cili svoyi vlasni interesi doviru yurbi natovpu lideram ta zagalnu pasivnist peresichnih mas naselennya Z zaliznogo zakonu oligarhiyi vihodit sho demokratichne pravlinnya nemozhlive u bud yakih velikih spilnotah individiv Chim bilsha organizaciya tim menshe u nij elementiv demokratiyi i bilshe elementiv oligarhiyi Z ciyeyi prichini Mihels vidijshov vid socializmu ta stav pidtrimuvati Mussolini vvazhayuchi oligarhichne pravlinnya ne tilki ne porochnim ale navit blagotvornim dlya suspilstva v cilomu PrichiniMihels vidiliv kilka faktoriv yaki lezhat v osnovi zaliznogo zakonu oligarhiyi Darsi K Lich korotko pidsumuvav yih tak Byurokratizaciya vidbuvayetsya Yaksho byurokratizaciya vidbuvayetsya vlada zrostaye Vlada korupcionuye Bud yaka velika organizaciya zaznachiv Mihels povinna stvoryuvati byurokratiyu dlya togo shob zbilshuvati svoyu efektivnist u procesi yak vona organizaciya zbilshuyetsya Bagato rishen povinni prijmatisya shodnya sho ne mozhe buti zrobleno velikoyu kilkistyu neorganizovanih lyudej Dlya organizaciyi shob funkcionuvati efektivno centralizaciya maye vidbutisya i vlada opinitsya v rukah nebagatoh Ti nebagato oligarhiya budut vikoristovuvati vsi zasobi neobhidni dlya zberezhennya i podalshogo zbilshennya svoyeyi vladi Cej proces dali uskladnyuyetsya oskilki deleguvannya povnovazhen neobhidne v bud yakij velikij organizaciyi de tisyachi a inodi j sotni tisyach chleniv ne mozhut prijmati rishennya za principom demokratiyi uchasti Ce bulo zumovleno vidsutnistyu tehnichnih zasobiv dlya organizaciyi zustrichi ta obgovorennya za uchastyu velikoyi kilkosti lyudej a takozh pitannyami pov yazanimi z psihologiyeyu natovpu zgidno z yakoyu Mihels stverdzhuvav sho lyudi vidchuvayut neobhidnist buti kerovanimi Delegaciya odnak prizvodit do specializaciyi do rozvitku bazi znan navichok i resursiv sered kerivnictva sho she bilshe viddalyaye kerivnictvo vid peresichnoyi lyudini i zmicnyuye institut liderstva u sistemi Byurokratizaciya i specializaciya ye rushijnoyu siloyu dlya zaliznogo zakonu Voni prizvodyat do rozvitku grupi profesijnih administratoriv u sho v svoyu chergu prizvodit do racionalizaciyi ta povnovazhen vladi i procesu prijnyattya rishen Proces vpershe i pevno najkrashe opisanij Maksom Veberom a piznishe Dzhonom Kennetom Gelbrejtom i prostishe u Principi Pitera Byurokratiya za svoyim principom prizvodit do centralizaciyi vladi liderami Razom z tim lideri takozh otrimuyut kontrol nad sankciyami ta zaohochennyami Voni lideri yak pravilo spriyayut tim hto podilyaye yih dumki sho neminuche prizvodit do samovidtvoryuvanoyi oligarhiyi Lyudi dosyagayut liderskih pozicij tomu sho mayut politichni navichki vishe serednogo div harizmatichna vlada Naskilki voni prosuvayutsya u svoyij kar yeri nastilki zrostayut yihnya vlada ta prestizh Lideri kontrolyuyut informaciyu yaka stikaye po kanalah zv yazku ta piddayut cenzuri te sho voni ne hochut donositi do vidoma peresichnoyi lyudini Takozh lideri budut vidilyati znachni resursi shob perekonati peresichnih lyudej u pravoti svoyih poglyadiv Cej princip sumisnij z bilshistyu suspilstv lyudej vchat prisluhatisya do tih hto maye avtoritet ta vladu Takim chinom peresichni lyudi ne proyavlyayut iniciativu a natomist chekayut vid lideriv rishen ta vkazivok shob yih vikonuvati Naslidki Zaliznij zakon oligarhiyi stverdzhuye sho vsi formi organizaciyi nezalezhno vid togo naskilki demokratichni voni mozhut buti na pochatku vreshti resht i neminuche rozvivayut oligarhichni tendenciyi V rezultati chogo spravzhnya demokratiya praktichno i teoretichno nemozhliva osoblivo u velikih grupah ta skladnih organizaciyah Vidnosna strukturna plinnist u nevelikij demokratichnij organizaciyi postupayetsya miscem socialnij v yazkosti v organizaciyi velikogo masshtabu Zgidno z zaliznim zakonom demokratiya ta velikomasshtabna organizaciya nesumisni Prikladi i vinyatkiMihels u svoyij knizi vikoristovuvav priklad Social demokratichnoyi partiyi Nimechchini Rozmir i skladnist grupi chi organizaciyi takozh mayut vazhlive znachennya dlya zaliznogo zakonu U 1970 h i na pochatku 1980 h Partiya Zelenih Nimechchini zrobila svidome zusillya shob rozirvati zaliznij zakon Bud hto mig buti u partiyi abo vijti z neyi oficijno Ne isnuvalo postijnih ofisiv abo spivrobitnikiv Navit najmenshe najbilsh rutinne rishennya moglo buti vistavlenim na obgovorennya ta golosuvannya Koli partiya bula malenkoyu ci anti oligarhichni zahodi dosyagli pevnogo uspihu Ale yak tilki organizaciya virosla i partiya stala uspishnishoyu neobhidnist efektivno konkuruvati na viborah zbirati koshti zbirati chislenni mitingi i demonstraciyi i pracyuvati z inshimi politichnimi partiyami pislya obrannya zmusili Zelenih adaptuvatisya do tradicijnishih struktur i praktik Odin z najvidomishih vinyatkiv iz zaliznogo zakonu oligarhiyi nini neisnuyucha opisana Lipsetom Sejmurom Martinom u 1956 mu roci u svoyij knizi Lipset vkazuye na nizku chinnikiv yaki isnuvali v MTS nibito vidpovidalnih za protidiyu cij tendenciyi do byurokratichnoyi oligarhiyi Pershij i mabut najbilsh vazhlivij pov yazanij z tim yak soyuz buv stvorenij Na vidminu vid bagatoh inshih spilok napriklad the s i bagato inshih cehovih spilok yaki buli organizovani zverhu vniz MTS mala dekilka velikih silnih miscevih ob yednan yaki cinuvali svoyu avtonomiyu sho isnuvala zadovgo do togo yak bulo sformovano spilku mizhnarodnu Cya misceva avtonomiya bula posilena ekonomikoyu poligrafichnoyi promislovosti yaka diyala v osnovnomu na miscevih ta regionalnih rinkah z nevelikoyu konkurenciyeyu z boku inshih geografichnih rajoniv Velika kilkist miscevih zhiteliv prodovzhuvali revno ohoronyati cyu avtonomiyu vid posyagan z boku mizhnarodnih posadovih osib Po druge isnuvannya frakcij dopomoglo zapobigti proniknennyu oligarhichnih tendencij yaki isnuvali v nacionalnih shtab kvartirah Lideri bezkontrolno mali tendenciyu zbilshuvati svoyu zarobitnyu platnyu i vesti rozkishnishij sposib zhittya sho vidbivalo yihnye bazhannya povernutisya do svoyeyi kolishnoyi roboti Ale z potuzhnoyi frakciyeyu gotovoyu vikrivati marnotratstvo nemaye lideriv yaki b navazhilisya buti zanadto shedrim do osobistoyi vinagorodi Ci dva faktori buli perekonlivimi u vipadku MTS Lipset i jogo kolegi takozh navodyat nizku inshih chinnikiv yaki ye specifichnimi dlya virobnichih spilok v cilomu i poligrafichnogo remesla zokrema V tomu chisli odnoridnist chleniv u vidnoshenni do svoyeyi roboti ta sposobu zhittya yihnya identifikaciya zi svoyim remeslom yihni bilshe serednogo klasu sposib zhittya i zarobitnya platnya U comu ostannomu momenti vin spirayetsya na Aristotelya yakij stverdzhuvav sho demokratichna derzhava shvidshe za vse bude tam de bude velikij stabilnij serednij klas a krajnoshi bagatstva i bidnosti buli neveliki Nareshti avtori vidznachayut pozaurochni godini roboti yaki zmushuvali spivrobitnikiv vitrachati bilshu chastinu svogo vilnogo chasu razom Ci ostanni faktori ye mensh perekonlivimi oskilki voni ne poshiryuyutsya na bagato promislovih form organizaciyi de najbilsha kilkist profspilkovoyi demokratiyi sklalasya za ostannij chas KritikaOkrim opisu vinyatkiv iz zaliznogo zakonu oligarhiyi buli takozh sprobi piddati cilisnij perevirci teoriyu Mihelsa Kritiki zokrema stverdzhuvali sho hocha Mihels pravilno vkazav na isnuvannya silnoyi tendenciyi do byurokratizaciyi ta oligarhizaciyi organizacij govoriti pro isnuvannya zaliznogo zakonu ne mozhna oskilki kincevi naslidki cih tendencij mozhut buti riznimi mozhlive odnochasne viniknennya takozh protilezhnoyi tendenciyi borotbi ryadovih chleniv proti zakosteninnya j za onovlennya organizaciyi a tomu stverdzhuvati sho oligarhiya ye neminuchim naslidkom rozvitku organizaciyi ne mozhna PosilannyaKniga Mihelsa anglijskoyu movoyu u PDF 7 listopada 2017 u Wayback Machine PrimitkiDarcy K Leach The Iron Law ofWhatAgain Conceptualizing Oligarchy Across Organizational Forms Sociological Theory Volume 23 Number 3 September 2005 pp 312 337 26 IngentaConnect 14 bereznya 2012 u Wayback Machine Frank W Elwell Max Weber s Home Page A site for undergraduates 7 bereznya 2011 u Wayback Machine at Rogers State University Last accessed on 27 May 2006 Arhiv originalu za 30 serpnya 2008 Procitovano 24 lyutogo 2012 Citation Classics Commentary on Union Democracy 5 lyutogo 2012 u Wayback Machine 254 KiB Seymour Martin Lipset 20 1988 Last accessed on 16th September 2006 Arhiv originalu za 25 travnya 2013 Procitovano 24 lyutogo 2012 Dieter Rucht Linking Organization and Mobilization Michels S Iron Law of Oligarchy Reconsidered Mobilization An International Journal 1999 Vol 4 No 2 P 151 169 Div takozhTeoriya elit