Закон про форми правління Швеції 1772 року (швед. regeringsform) передбачав самодержавство (фактично, в реаліях шведської політики, дуалістичну монархію). Закон був запропонований королем Густавом III і стани одноголосно схвалили 21 вересня 1772 року. За законом влада від станів переходила до короля і епоха парламентаризму, що тривала півстоліття, закінчилася. Прийняття цього закону було наслідком безкровного державного перевороту, зробленого королем 19 серпня 1772 року. Закон про союз і захист, ухвалений у 1789, остаточно підтвердив абсолютну владу короля. Закон про форму правління проіснував до введення конституції 1809 року, яка покінчила зі шведським абсолютизмом. Це призвело 3 березня 1809 року до державного перевороту.
Закон про форми правління був дещо дивною сумішшю різних впливів. Частково він ґрунтувався на попередніх шведських політичних традиціях, нагадуючи перш за все про правління шанованого короля Густава II Адольфа; наприклад, він відновив посади [en] та [en], які колись належали до числа [en], але вийшли з ужитку в попередньому столітті.
З іншого боку, значні частини закону також були натхненні недавніми ідеями Просвітництва, зокрема поняттям Монтеск’є про поділ влади. Ця концепція також буде одним із головних принципів конституції США, складеної чотирма роками пізніше, і справді Густав був відвертим шанувальником Сполучених Штатів, що зароджувалися.
Однак, хоча Густав, можливо, захоплювався республіканськими концепціями, такими як поділ влади в теорії, на практиці він мав тенденцію правити як освічений деспот, схожий на таких сучасників, як Йосип II Австрійський та Фрідріх Великий Прусський, а не як конституційний монарх. Фразеологія закону була досить розпливчастою, частково через те, що він був написаний поспішно після [en], і хоча він посилався на такі ідеї, як поділ влади, він забезпечувал мало практичних обмежень влади короля. Більше того, у 1789 Ґустав усунув багато з небагатьох обмежень, які дійсно існували для його влади, змусивши Риксдаг прийняти [en], який переглянув закон в більш відверто авторитарному напрямку.
Закон, однак, зберігся у Фінляндії, яка в тому ж році стала Великим Князівством. Імператор Олександр I урочисто заявив на Боргоському сеймі: «Я обіцяв зберегти вашу конституцію, ваші корінні закони; ваше зібрання тут засвідчує виконання моїх обіцянок». На другий день члени сейму принесли присягу в тому, що «визнають своїм государем Олександра I Імператора і Самодержця Всеросійського, Великого Князя Фінляндського, і будуть зберігати корінні закони і конституції краю в тому вигляді, як вони в даний час існують». Як Закон про форму правління, так і Закон про союз та захист, залишалися в силі весь час існування Великого Князівства Фінляндського, оскільки вони підтверджували форму правління Імператора всеросійського — самодержавство. Ні один послідовник Олександра I не взявся відкрито скасувати його обіцянку, але в епоху русифікації при Миколі II були спроби зробити це підзаконними актами — маніфестами і законами, мали протиріччя конституції. 20 березня Тимчасовий уряд Росії видав маніфест, повертає Фінляндії всі права часів автономії і скасовує всі обмеження періоду русифікації. Після зречення імператора від престолу і в умовах відсутності претендентів створилася ситуація, яка дозволила, відповідно до параграфу 38 конституції, парламенту обрати верховну владу в країні.
15 листопада 1917 року Парламент Фінляндії, згідно з параграфом 38 Форми Правління, проголосив себе володарем вищої державної влади і призначив уряд — Сенат. Парламент поставив перед собою завдання змінити положення конституції і форму правління.
4 грудня уряд представив парламенту проект Конституції Фінляндії. Керівний принцип проекту полягав у тому, що Фінляндія буде суверенною республікою. Парламент схвалив проект 6 грудня 1917 року, цей день вважається днем проголошення незалежності Фінляндії.
Незабаром почалася громадянська війна, яка, змінила як ставлення депутатів до республіканського ладу, так і кількість самих депутатів, що приєдналися до повстанців, вкрай ліві не були представлені в Едускунті. У парламенті, скликаному в травні 1918 року, із 92 депутатів-соціал-демократів 40 переховувалися в Росії, а близько 50 були арештовані. На перше засідання прибули 97 правих депутатів і один соціал-демократ Матті Паасівуорі. Монархічні ідеї серед депутатів були особливо популярні. 18 серпня 1918 року парламент Фінляндії просив Сенат (44 голосами з 58) вжити необхідних заходів до здійснення переходу Фінляндії в королівство. Ці заходи були прийняті: 9 жовтня того ж року парламент проголосив Фінляндію королівством. Новий король — зять німецького імператора Вільгельма II принц гессенський Фрідріх Карл (Фредрік Каарле у фінській транскрипції) — так і не прибув у країну, його обов'язки виконував регент — голова Пер Евінд Свінхувуд. Після поразки Німеччини у війні король зрікся від корони, це сталося 12 грудня 1918 року. У той же день парламент схвалив відставку Свінгувуда і обрав новим регентом генерала Маннергейма. Законодавчо зміна форми правління відбулося 17 липня 1919 року після виборів нового складу парламенту в березні 1919 року. Був прийнятий новий закон про форму правління, а Закон про союз та захист підтверджений — він давав певні гарантії буржуазії і селянству. Процес — республіка — монархія завершилася. За цей час уряд подав до парламенту два проекти змін за республіку і два за монархію.
Деякі положення Закону про союз та захист проіснували в Фінляндії до 1995 року. Частина змін в законодавстві протрималося до 2000 року, коли формою правління стала парламентська республіка.
Примітки
- Bäcklin, Martin, ред. (1965). Historia för gymnasiet: allmän och nordisk historia efter år 1000 (Swedish) (вид. 3rd). Stockholm: Almqvist & Wiksell. с. 283—284. 1610850.
- Borg, Ivan; Nordell, Erik; Rodhe, Sten; Nordell, Erik (1967). Historia för gymnasiet. Årskurs 1 (Swedish) (вид. 4th). Stockholm: AV Carlsons. с. 412—413. 10259755.
- Letter to [en] 18 October 1776 published in 1992 by Swedish Academy Prof. Gunnar von Proschwitz p. 149
- Gustaf III, Nordisk Familjebok (1909), pp. 672–673
- http://heninen.net/sopimus/1917j.htm [ 17 червня 2019 у Wayback Machine.] Манифест об утверждении конституции Великого княжества Финляндского и о применении её в полном объёме
- http://heninen.net/sopimus/1917i.htm [ 13 червня 2019 у Wayback Machine.] Проект новой Формы Правления Финляндии
- . Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 28 червня 2019.
- http://www.finlex.fi/fi/laki/alkup/1919/19190094001 [ 28 липня 2019 у Wayback Machine.] Форма правления Финляндии в 1919
- http://www.finlex.fi/fi/laki/alkup/1995/19950971 [ 8 серпня 2020 у Wayback Machine.] Закон об отмене особых привилегий сословий
- http://www.finlex.fi/fi/laki/ajantasa/1999/19990731#P131 [ 2012-04-23 у Wayback Machine.] Основной закон Финляндии
Література
- Text of the Constitution [ 19 вересня 2020 у Wayback Machine.] (швед.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zakon pro formi pravlinnya Shveciyi 1772 roku shved regeringsform peredbachav samoderzhavstvo faktichno v realiyah shvedskoyi politiki dualistichnu monarhiyu Zakon buv zaproponovanij korolem Gustavom III i stani odnogolosno shvalili 21 veresnya 1772 roku Za zakonom vlada vid staniv perehodila do korolya i epoha parlamentarizmu sho trivala pivstolittya zakinchilasya Prijnyattya cogo zakonu bulo naslidkom bezkrovnogo derzhavnogo perevorotu zroblenogo korolem 19 serpnya 1772 roku Zakon pro soyuz i zahist uhvalenij u 1789 ostatochno pidtverdiv absolyutnu vladu korolya Zakon pro formu pravlinnya proisnuvav do vvedennya konstituciyi 1809 roku yaka pokinchila zi shvedskim absolyutizmom Ce prizvelo 3 bereznya 1809 roku do derzhavnogo perevorotu Gustav III Zakon pro formi pravlinnya buv desho divnoyu sumishshyu riznih vpliviv Chastkovo vin gruntuvavsya na poperednih shvedskih politichnih tradiciyah nagaduyuchi persh za vse pro pravlinnya shanovanogo korolya Gustava II Adolfa napriklad vin vidnoviv posadi en ta en yaki kolis nalezhali do chisla en ale vijshli z uzhitku v poperednomu stolitti Z inshogo boku znachni chastini zakonu takozh buli nathnenni nedavnimi ideyami Prosvitnictva zokrema ponyattyam Montesk ye pro podil vladi Cya koncepciya takozh bude odnim iz golovnih principiv konstituciyi SShA skladenoyi chotirma rokami piznishe i spravdi Gustav buv vidvertim shanuvalnikom Spoluchenih Shtativ sho zarodzhuvalisya Odnak hocha Gustav mozhlivo zahoplyuvavsya respublikanskimi koncepciyami takimi yak podil vladi v teoriyi na praktici vin mav tendenciyu praviti yak osvichenij despot shozhij na takih suchasnikiv yak Josip II Avstrijskij ta Fridrih Velikij Prusskij a ne yak konstitucijnij monarh Frazeologiya zakonu bula dosit rozplivchastoyu chastkovo cherez te sho vin buv napisanij pospishno pislya en i hocha vin posilavsya na taki ideyi yak podil vladi vin zabezpechuval malo praktichnih obmezhen vladi korolya Bilshe togo u 1789 Gustav usunuv bagato z nebagatoh obmezhen yaki dijsno isnuvali dlya jogo vladi zmusivshi Riksdag prijnyati en yakij pereglyanuv zakon v bilsh vidverto avtoritarnomu napryamku Zakon odnak zberigsya u Finlyandiyi yaka v tomu zh roci stala Velikim Knyazivstvom Imperator Oleksandr I urochisto zayaviv na Borgoskomu sejmi Ya obicyav zberegti vashu konstituciyu vashi korinni zakoni vashe zibrannya tut zasvidchuye vikonannya moyih obicyanok Na drugij den chleni sejmu prinesli prisyagu v tomu sho viznayut svoyim gosudarem Oleksandra I Imperatora i Samoderzhcya Vserosijskogo Velikogo Knyazya Finlyandskogo i budut zberigati korinni zakoni i konstituciyi krayu v tomu viglyadi yak voni v danij chas isnuyut Yak Zakon pro formu pravlinnya tak i Zakon pro soyuz ta zahist zalishalisya v sili ves chas isnuvannya Velikogo Knyazivstva Finlyandskogo oskilki voni pidtverdzhuvali formu pravlinnya Imperatora vserosijskogo samoderzhavstvo Ni odin poslidovnik Oleksandra I ne vzyavsya vidkrito skasuvati jogo obicyanku ale v epohu rusifikaciyi pri Mikoli II buli sprobi zrobiti ce pidzakonnimi aktami manifestami i zakonami mali protirichchya konstituciyi 20 bereznya Timchasovij uryad Rosiyi vidav manifest povertaye Finlyandiyi vsi prava chasiv avtonomiyi i skasovuye vsi obmezhennya periodu rusifikaciyi Pislya zrechennya imperatora vid prestolu i v umovah vidsutnosti pretendentiv stvorilasya situaciya yaka dozvolila vidpovidno do paragrafu 38 konstituciyi parlamentu obrati verhovnu vladu v krayini 15 listopada 1917 roku Parlament Finlyandiyi zgidno z paragrafom 38 Formi Pravlinnya progolosiv sebe volodarem vishoyi derzhavnoyi vladi i priznachiv uryad Senat Parlament postaviv pered soboyu zavdannya zminiti polozhennya konstituciyi i formu pravlinnya 4 grudnya uryad predstaviv parlamentu proekt Konstituciyi Finlyandiyi Kerivnij princip proektu polyagav u tomu sho Finlyandiya bude suverennoyu respublikoyu Parlament shvaliv proekt 6 grudnya 1917 roku cej den vvazhayetsya dnem progoloshennya nezalezhnosti Finlyandiyi Nezabarom pochalasya gromadyanska vijna yaka zminila yak stavlennya deputativ do respublikanskogo ladu tak i kilkist samih deputativ sho priyednalisya do povstanciv vkraj livi ne buli predstavleni v Eduskunti U parlamenti sklikanomu v travni 1918 roku iz 92 deputativ social demokrativ 40 perehovuvalisya v Rosiyi a blizko 50 buli areshtovani Na pershe zasidannya pribuli 97 pravih deputativ i odin social demokrat Matti Paasivuori Monarhichni ideyi sered deputativ buli osoblivo populyarni 18 serpnya 1918 roku parlament Finlyandiyi prosiv Senat 44 golosami z 58 vzhiti neobhidnih zahodiv do zdijsnennya perehodu Finlyandiyi v korolivstvo Ci zahodi buli prijnyati 9 zhovtnya togo zh roku parlament progolosiv Finlyandiyu korolivstvom Novij korol zyat nimeckogo imperatora Vilgelma II princ gessenskij Fridrih Karl Fredrik Kaarle u finskij transkripciyi tak i ne pribuv u krayinu jogo obov yazki vikonuvav regent golova Per Evind Svinhuvud Pislya porazki Nimechchini u vijni korol zriksya vid koroni ce stalosya 12 grudnya 1918 roku U toj zhe den parlament shvaliv vidstavku Svinguvuda i obrav novim regentom generala Mannergejma Zakonodavcho zmina formi pravlinnya vidbulosya 17 lipnya 1919 roku pislya viboriv novogo skladu parlamentu v berezni 1919 roku Buv prijnyatij novij zakon pro formu pravlinnya a Zakon pro soyuz ta zahist pidtverdzhenij vin davav pevni garantiyi burzhuaziyi i selyanstvu Proces respublika monarhiya zavershilasya Za cej chas uryad podav do parlamentu dva proekti zmin za respubliku i dva za monarhiyu Deyaki polozhennya Zakonu pro soyuz ta zahist proisnuvali v Finlyandiyi do 1995 roku Chastina zmin v zakonodavstvi protrimalosya do 2000 roku koli formoyu pravlinnya stala parlamentska respublika PrimitkiBacklin Martin red 1965 Historia for gymnasiet allman och nordisk historia efter ar 1000 Swedish vid 3rd Stockholm Almqvist amp Wiksell s 283 284 1610850 Borg Ivan Nordell Erik Rodhe Sten Nordell Erik 1967 Historia for gymnasiet Arskurs 1 Swedish vid 4th Stockholm AV Carlsons s 412 413 10259755 Letter to en 18 October 1776 published in 1992 by Swedish Academy Prof Gunnar von Proschwitz ISBN 91 7119 079 1 p 149 Gustaf III Nordisk Familjebok 1909 pp 672 673 http heninen net sopimus 1917j htm 17 chervnya 2019 u Wayback Machine Manifest ob utverzhdenii konstitucii Velikogo knyazhestva Finlyandskogo i o primenenii eyo v polnom obyome http heninen net sopimus 1917i htm 13 chervnya 2019 u Wayback Machine Proekt novoj Formy Pravleniya Finlyandii Arhiv originalu za 13 veresnya 2018 Procitovano 28 chervnya 2019 http www finlex fi fi laki alkup 1919 19190094001 28 lipnya 2019 u Wayback Machine Forma pravleniya Finlyandii v 1919 http www finlex fi fi laki alkup 1995 19950971 8 serpnya 2020 u Wayback Machine Zakon ob otmene osobyh privilegij soslovij http www finlex fi fi laki ajantasa 1999 19990731 P131 2012 04 23 u Wayback Machine Osnovnoj zakon FinlyandiiLiteraturaText of the Constitution 19 veresnya 2020 u Wayback Machine shved