Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Максим Задвірняк (Задвірняк Максим Євменович; (нар.1892, Качурівка Вінницької області — пом. 4 червня 1938, Хабаровськ) — український релігійний діяч, єпископ Проскурівський УАПЦ.
| Максим Задвірняк | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| Церква: | УАПЦ | |
| Альма-матер: | Подільська духовна семінарія | |
| Діяльність: | священник | |
| Народження: | 1892 Качурівка | |
| Смерть: | 4 червня 1938 Хабаровськ | |
| Дружина: | Людмила (Соколова) | |
| Єп. хіротонія: | 1923 | |
Біографія
Народився у багатодітній родині селян, яка виховувала 12 власних та двох усиновлених дітей. Максим після навчання у школі (1900-1904 роки) разом із братом Василем вирішив стати священиком.
Навчався у (1904-1908), а 1914-го закінчив Подільську духовну семінарію. Того ж року одружився з донькою священика Людмилою Соколовою, висвячений і став священиком у селі Летава (був на парафії протягом двох років).
З 1916 навчався у Київській духовній академії Відомства православного сповідання Російської імперії та в часи УНР (аж доки її не закрили 1919). Відтоді повернувся до священицтва і з 1919-го по 1920 - на парафії у селі Шидлівці, а з 1920 по 1923 — у селі Кутківці.
Єпископ
Хиротонія на єпископа УАПЦ відбулася 1923, відтоді й по 1925-й рік — мешкає у Кам'янці-Подільському. 1925 хіротонізований на єпископа Проскурівського з перебуванням у селі Іванківці.
Через священика В. Волошинського із села Лехнівка залучити до своїх лав єпископа Максима намагалась так звана Діяльно-Христова церква. На думку одних істориків єпископ був прихильний до ДХЦ, інші ж це категорично заперечують.
Єпископ Максим брав участь у Другому Всеукраїнському Православному Церковному Соборі УАПЦ, що проходив 17-30 жовтня 1927 року.
1929 окупаційна російська влада постановила закрити церкву в Іванківцях. Проте єпископ зібрав підписи більшості селян і домігся того, щоб церква продовжувала функціонувати. Згодом, вже після переїзду сім'ї єпископа, селянка Іванковець Єлизавета Паявца допомагала родині грошима і квасолею.
1930 після заборони УАПЦ, приєднався до Української Православної Церкви, яка мала на меті відновити попередню під іншою назвою. Відтоді знову став звичайним священиком у селі Мочулинці й пробув ним по 1935 рік.
Арешт і суд
26 квітня 1935 року заарештований у Мочулинцях. За свідченнями очевидців більшовики виволокли отця на вулицю за бороду на очах у п'ятьох дітей та вагітної дружини.
Засуджений Вінницьким обласним судом 7 серпня 1935-го за контрреволюційну діяльність у селах Мочулинці та Іванківці до 5 років позбавлення волі. Приводом став друк і поширення у березні того року у Волочиському і Городоцькому районах антирадянських листівок із назвою "Заклик". Отцеві Максимові радянська влада приписала також участь у Спілці визволення України, дружбу з екс-керівником УАПЦ — митрополитом Миколою (Борецьким).
На суді щодо отця Максима свідчив селянин із Павликовець Іван Михайлович Кондратюк, а також Дзьобан Кирило Никифорович. Останній повідомив про таку антирадянську агітацію отця: «Пригадую, що в 1931 року в один зі святкових днів Задвірняк під час виголошування проповіді казав: «Тримайтеся, брати і сестри, скоро спасіння буде, спасайте самі себе, свою господарку та свій хліб, щоб бува не залишитись без нього та не померти наглою голодною смертю, аби не просити його у кого-небудь».
Отець Максим був відправлений до тюрми у Хабаровську. Там вів таборовий щоденник та писав листи дружині.
5 квітня 1938 року вдруге засуджений Трійкою УНКВС по Далекосхідному краю. Цього разу — до вищої міри покарання. Вирок, тобто розстріл, виконано 4 червня 1938-го.
Постановою Хабаровського крайового суду від 20 квітня 1962 року смертний вирок скасовано, справу припинено за відсутністю складу злочину.
Реабілітований 15 січня 1993 року прокуратурою Хмельницької області.
У селі Мочулинці влітку 2011 року встановлено пам’ятний знак, присвячений Максимові Задвірняку.
4 червня 2013 року одночасно відслужено одразу сім панахид за єпископом Максимом — одна у Свято-Володимирському кафедральному соборі Києва, дві інші — в Ужгороді й Севастополі та ще чотири за кордоном — у Німеччині, Петропавловськ-Камчатському, Красноярську і на станції Мініно поблизу Красноярська. Тоді ж було встановлено пам'ятник єпископу Максиму на місці масового поховання розстріляних політв'язнів.
Сім'я
Був одружений із Людмилою Арсенівною (до шлюбу Соколова) зі священничої родини.
У сім'ї єпископа Максима було шестеро дітей — Олександр, Мар'яна, Борис (зник безвісти 1943 року в Мар'янопіль), Ганна і Юрій. Щоправда шоста дитина, син Віктор, народилася вже після арешту батька і прожила всього два місяці.
Селяни Мочулинців, Вашкевичі, Лавченки, Пащуки, Скоропади, Кондратюки (шестирічна Леоніда носила картоплю з іншого кінця села), Ксенія Навроцька і Марія Папковець, допомагали сім'ї священика.
Однак їмость з дітьми виселила більшовицька влада як неблагонадійних. Сім'я перебралась у Златопіль. Там Людмила Арсенівна тимчасово роздала дітей на виховання родичам, сама ж працювала спершу санітаркою на кухні лікарні, а згодом — прибиральницею в зоотехнічному технікумі.
Син Олександр здобув освіту техніка- й інженера-будівельника, навчався на математичному факультеті Київського університету і паралельно працював в інституті математики Академії наук України. Задля кар'єри змушений був зректися батька (це питання вирішували колективно на сімейній раді). Однак Олександр захворів туберкульозом та помер у віці 31 року.
Борис навчався в педагогічній школі, як і Олександр, у Києві. 1943 року його забрали німці з містечка Златопіль, де проживала сім'я. Він планував втечу і завуальовано писав про це, однак зник безвісти.
Мар’яна (Муся) навчалася у столиці, закінчила Київське медичне училище 1941 року. На Другій світовій війні прослужила в санітарному поїзді, якого сформували з їхнього випуску. Після війни працювала акушеркою в містечку Кам’янка на Черкащині.
Юрій працював трактористом на лісорозробках в Карелії, згодом був залізничником у Хакасії.
Ганна закінчила Златопільський сільськогосподарський технікум на Кіровоградщині за спеціальністю "зоотехнік", після того — хіміко-біологічний факультет Черкаського педінституту. Все життя пропрацювала вчителькою хімії та біології в райцентрі Лисянка на Черкащині.
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 жовтня 2016. Процитовано 26 жовтня 2016.
- . Архів оригіналу за 27 жовтня 2016. Процитовано 26 жовтня 2016.
- . Архів оригіналу за 16 березня 2012. Процитовано 26 жовтня 2016.
- . Архів оригіналу за 27 жовтня 2016. Процитовано 26 жовтня 2016.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 жовтня 2016. Процитовано 19 жовтня 2016.
Джерела
- Сайт golgofa.at.ua про єпископа [ 21 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Володимирський кафедральний храм УПЦ КП [ 27 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
Посилання
- Задвірняк Максим [ 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 2, кн. 4 : Літери Ж — Й. — С. 458. — 1000 екз.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Maksim Zadvirnyak Zadvirnyak Maksim Yevmenovich nar 1892 Kachurivka Vinnickoyi oblasti pom 4 chervnya 1938 Habarovsk ukrayinskij religijnij diyach yepiskop Proskurivskij UAPC Maksim Zadvirnyak Yepiskop Proskurivskij Cerkva UAPC Alma mater Podilska duhovna seminariya Diyalnist svyashennik Narodzhennya 1892 1892 Kachurivka Smert 4 chervnya 1938 1938 06 04 Habarovsk Druzhina Lyudmila Sokolova Yep hirotoniya 1923BiografiyaNarodivsya u bagatoditnij rodini selyan yaka vihovuvala 12 vlasnih ta dvoh usinovlenih ditej Maksim pislya navchannya u shkoli 1900 1904 roki razom iz bratom Vasilem virishiv stati svyashenikom Navchavsya u 1904 1908 a 1914 go zakinchiv Podilsku duhovnu seminariyu Togo zh roku odruzhivsya z donkoyu svyashenika Lyudmiloyu Sokolovoyu visvyachenij i stav svyashenikom u seli Letava buv na parafiyi protyagom dvoh rokiv Z 1916 navchavsya u Kiyivskij duhovnij akademiyi Vidomstva pravoslavnogo spovidannya Rosijskoyi imperiyi ta v chasi UNR azh doki yiyi ne zakrili 1919 Vidtodi povernuvsya do svyashenictva i z 1919 go po 1920 na parafiyi u seli Shidlivci a z 1920 po 1923 u seli Kutkivci Yepiskop Hirotoniya na yepiskopa UAPC vidbulasya 1923 vidtodi j po 1925 j rik meshkaye u Kam yanci Podilskomu 1925 hirotonizovanij na yepiskopa Proskurivskogo z perebuvannyam u seli Ivankivci Cherez svyashenika V Voloshinskogo iz sela Lehnivka zaluchiti do svoyih lav yepiskopa Maksima namagalas tak zvana Diyalno Hristova cerkva Na dumku odnih istorikiv yepiskop buv prihilnij do DHC inshi zh ce kategorichno zaperechuyut Yepiskop Maksim brav uchast u Drugomu Vseukrayinskomu Pravoslavnomu Cerkovnomu Sobori UAPC sho prohodiv 17 30 zhovtnya 1927 roku 1929 okupacijna rosijska vlada postanovila zakriti cerkvu v Ivankivcyah Prote yepiskop zibrav pidpisi bilshosti selyan i domigsya togo shob cerkva prodovzhuvala funkcionuvati Zgodom vzhe pislya pereyizdu sim yi yepiskopa selyanka Ivankovec Yelizaveta Payavca dopomagala rodini groshima i kvasoleyu 1930 pislya zaboroni UAPC priyednavsya do Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi yaka mala na meti vidnoviti poperednyu pid inshoyu nazvoyu Vidtodi znovu stav zvichajnim svyashenikom u seli Mochulinci j probuv nim po 1935 rik Aresht i sud 26 kvitnya 1935 roku zaareshtovanij u Mochulincyah Za svidchennyami ochevidciv bilshoviki vivolokli otcya na vulicyu za borodu na ochah u p yatoh ditej ta vagitnoyi druzhini Zasudzhenij Vinnickim oblasnim sudom 7 serpnya 1935 go za kontrrevolyucijnu diyalnist u selah Mochulinci ta Ivankivci do 5 rokiv pozbavlennya voli Privodom stav druk i poshirennya u berezni togo roku u Volochiskomu i Gorodockomu rajonah antiradyanskih listivok iz nazvoyu Zaklik Otcevi Maksimovi radyanska vlada pripisala takozh uchast u Spilci vizvolennya Ukrayini druzhbu z eks kerivnikom UAPC mitropolitom Mikoloyu Boreckim Na sudi shodo otcya Maksima svidchiv selyanin iz Pavlikovec Ivan Mihajlovich Kondratyuk a takozh Dzoban Kirilo Nikiforovich Ostannij povidomiv pro taku antiradyansku agitaciyu otcya Prigaduyu sho v 1931 roku v odin zi svyatkovih dniv Zadvirnyak pid chas vigoloshuvannya propovidi kazav Trimajtesya brati i sestri skoro spasinnya bude spasajte sami sebe svoyu gospodarku ta svij hlib shob buva ne zalishitis bez nogo ta ne pomerti nagloyu golodnoyu smertyu abi ne prositi jogo u kogo nebud Otec Maksim buv vidpravlenij do tyurmi u Habarovsku Tam viv taborovij shodennik ta pisav listi druzhini 5 kvitnya 1938 roku vdruge zasudzhenij Trijkoyu UNKVS po Dalekoshidnomu krayu Cogo razu do vishoyi miri pokarannya Virok tobto rozstril vikonano 4 chervnya 1938 go Postanovoyu Habarovskogo krajovogo sudu vid 20 kvitnya 1962 roku smertnij virok skasovano spravu pripineno za vidsutnistyu skladu zlochinu Reabilitovanij 15 sichnya 1993 roku prokuraturoyu Hmelnickoyi oblasti U seli Mochulinci vlitku 2011 roku vstanovleno pam yatnij znak prisvyachenij Maksimovi Zadvirnyaku 4 chervnya 2013 roku odnochasno vidsluzheno odrazu sim panahid za yepiskopom Maksimom odna u Svyato Volodimirskomu kafedralnomu sobori Kiyeva dvi inshi v Uzhgorodi j Sevastopoli ta she chotiri za kordonom u Nimechchini Petropavlovsk Kamchatskomu Krasnoyarsku i na stanciyi Minino poblizu Krasnoyarska Todi zh bulo vstanovleno pam yatnik yepiskopu Maksimu na misci masovogo pohovannya rozstrilyanih politv yazniv Sim yaBuv odruzhenij iz Lyudmiloyu Arsenivnoyu do shlyubu Sokolova zi svyashennichoyi rodini U sim yi yepiskopa Maksima bulo shestero ditej Oleksandr Mar yana Boris znik bezvisti 1943 roku v Mar yanopil Ganna i Yurij Shopravda shosta ditina sin Viktor narodilasya vzhe pislya areshtu batka i prozhila vsogo dva misyaci Selyani Mochulinciv Vashkevichi Lavchenki Pashuki Skoropadi Kondratyuki shestirichna Leonida nosila kartoplyu z inshogo kincya sela Kseniya Navrocka i Mariya Papkovec dopomagali sim yi svyashenika Odnak yimost z ditmi viselila bilshovicka vlada yak neblagonadijnih Sim ya perebralas u Zlatopil Tam Lyudmila Arsenivna timchasovo rozdala ditej na vihovannya rodicham sama zh pracyuvala spershu sanitarkoyu na kuhni likarni a zgodom pribiralniceyu v zootehnichnomu tehnikumi Sin Oleksandr zdobuv osvitu tehnika j inzhenera budivelnika navchavsya na matematichnomu fakulteti Kiyivskogo universitetu i paralelno pracyuvav v instituti matematiki Akademiyi nauk Ukrayini Zadlya kar yeri zmushenij buv zrektisya batka ce pitannya virishuvali kolektivno na simejnij radi Odnak Oleksandr zahvoriv tuberkulozom ta pomer u vici 31 roku Boris navchavsya v pedagogichnij shkoli yak i Oleksandr u Kiyevi 1943 roku jogo zabrali nimci z mistechka Zlatopil de prozhivala sim ya Vin planuvav vtechu i zavualovano pisav pro ce odnak znik bezvisti Mar yana Musya navchalasya u stolici zakinchila Kiyivske medichne uchilishe 1941 roku Na Drugij svitovij vijni prosluzhila v sanitarnomu poyizdi yakogo sformuvali z yihnogo vipusku Pislya vijni pracyuvala akusherkoyu v mistechku Kam yanka na Cherkashini Yurij pracyuvav traktoristom na lisorozrobkah v Kareliyi zgodom buv zaliznichnikom u Hakasiyi Ganna zakinchila Zlatopilskij silskogospodarskij tehnikum na Kirovogradshini za specialnistyu zootehnik pislya togo himiko biologichnij fakultet Cherkaskogo pedinstitutu Vse zhittya propracyuvala vchitelkoyu himiyi ta biologiyi v rajcentri Lisyanka na Cherkashini Primitki PDF Arhiv originalu PDF za 27 zhovtnya 2016 Procitovano 26 zhovtnya 2016 Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2016 Procitovano 26 zhovtnya 2016 Arhiv originalu za 16 bereznya 2012 Procitovano 26 zhovtnya 2016 Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2016 Procitovano 26 zhovtnya 2016 PDF Arhiv originalu PDF za 27 zhovtnya 2016 Procitovano 19 zhovtnya 2016 DzherelaSajt golgofa at ua pro yepiskopa 21 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Volodimirskij kafedralnij hram UPC KP 27 zhovtnya 2016 u Wayback Machine PosilannyaZadvirnyak Maksim 4 travnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 2 kn 4 Literi Zh J S 458 1000 ekz