Завоювання Триполі (1510) — морська кампанія Арагонської корони, військо якої на чолі з Педро Наварро 25 липня 1510 року захопило місто Триполі в Північній Африці (на території сучасної Лівії), що формально належало хафсідським султанам Іфрикії.
Завоювання Триполі (1510) | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Триполі в 1570 році | |||||||
|
Хід подій
Наварро перебував на службі у арагонського короля Фернандо II, і плани захоплення Триполі, що належало хафсідським султанам Іфрикії почалися після того, як заянідський султан Тлемсена 5 червня 1510 р. погодився стати васалом Арагону і сплачувати данину. Сили вторгнення складали приблизно 15 000 чоловік, у тому числі 3000 солдатів з Сицилії. Флот Наварро відплив із Сицилії і зупинився на Мальті, де до нього приєдналися п'ять галер та кілька мальтійських провідників та капітанів. Флот вийшов з Мальти 20 липня і прибув до Триполі через чотири дні.
Вранці 25 липня 1510 року, в день Святого Якова, сили вторгнення напали на місто та його замок. Приблизно 6000 морських піхотинців прибули з іспанських кораблів, половина з яких була зайнята в облозі міста, а інші залишилися в таборі, щоб запобігти нападу з тилу. Ефективно використовуючи морську артилерію, іспанці швидко захопили африканське місто. Триполі здався після приблизно трьох годин важких боїв на вулицях міста.
Іспанське завоювання спустошило Триполі. До нападу місто проживало приблизно від 15 000 до 20 000 людей. Під час нападу було вбито від 3000 до 5000, тоді як від 5000 до 6000 інших було поневолено. Значна кількість поневолених євреїв була відправлена на Сицилію, де деякі прийняли християнство. Деяким жителям міста вдалося втекти до найближчих поселень Джанзур і Таджура. Іспанські жертви були незначними, загинуло близько 300 чоловіків. Після нападу було звільнено близько 170 християн, які були рабами в Триполі (більшість з них були з Сицилії або Мальти).
Наслідки
Триполі залишався під владою Іспанії до 1530 року. В цьому році іспанський король і імператор Священної Римської імперії Карл V Габсбург передав Триполі лицарям-госпітальєрам, які після захоплення Родосу в 1522 році османською армією на чолі з Сулейманом І залишились без штаб-квартири. Госпітальєри правили містом до 1551 року, коли османський флот на чолі з Тургут-реїсом і Піяле-пашею успішно відвоював Триполі у госпітальєрів і іспанців.
Див. також
Примітки
- Kissling, H. J.; Spuler, Bertold; Barbour, N.; Trimingham, J. S.; Braun, H.; Hartel, H. (1997). . BRILL. с. 138. ISBN . Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 5 липня 2021.
- Vella, Andrew P. (1975). (PDF). Melita Historica. 6 (4): 362—381. Архів оригіналу (PDF) за 9 липня 2020.
- Zeldes, N. (2003). . BRILL. с. 49. ISBN . Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 5 липня 2021.
- Mallia, David (2011). (PDF). Proceedings of History Week: 29—45. Архів оригіналу (PDF) за 22 січня 2019.
Джерела
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zavoyuvannya Tripoli 1510 morska kampaniya Aragonskoyi koroni vijsko yakoyi na choli z Pedro Navarro 25 lipnya 1510 roku zahopilo misto Tripoli v Pivnichnij Africi na teritoriyi suchasnoyi Liviyi sho formalno nalezhalo hafsidskim sultanam Ifrikiyi Zavoyuvannya Tripoli 1510 Tripoli v 1570 roci Tripoli v 1570 rociData 25 lipnya 1510 rokuMisce teritoriya suchasnoyi LiviyiRezultat zahoplennya mista Aragonskoyu koronoyuHid podijNavarro perebuvav na sluzhbi u aragonskogo korolya Fernando II i plani zahoplennya Tripoli sho nalezhalo hafsidskim sultanam Ifrikiyi pochalisya pislya togo yak zayanidskij sultan Tlemsena 5 chervnya 1510 r pogodivsya stati vasalom Aragonu i splachuvati daninu Sili vtorgnennya skladali priblizno 15 000 cholovik u tomu chisli 3000 soldativ z Siciliyi Flot Navarro vidpliv iz Siciliyi i zupinivsya na Malti de do nogo priyednalisya p yat galer ta kilka maltijskih providnikiv ta kapitaniv Flot vijshov z Malti 20 lipnya i pribuv do Tripoli cherez chotiri dni Vranci 25 lipnya 1510 roku v den Svyatogo Yakova sili vtorgnennya napali na misto ta jogo zamok Priblizno 6000 morskih pihotinciv pribuli z ispanskih korabliv polovina z yakih bula zajnyata v oblozi mista a inshi zalishilisya v tabori shob zapobigti napadu z tilu Efektivno vikoristovuyuchi morsku artileriyu ispanci shvidko zahopili afrikanske misto Tripoli zdavsya pislya priblizno troh godin vazhkih boyiv na vulicyah mista Ispanske zavoyuvannya spustoshilo Tripoli Do napadu misto prozhivalo priblizno vid 15 000 do 20 000 lyudej Pid chas napadu bulo vbito vid 3000 do 5000 todi yak vid 5000 do 6000 inshih bulo ponevoleno Znachna kilkist ponevolenih yevreyiv bula vidpravlena na Siciliyu de deyaki prijnyali hristiyanstvo Deyakim zhitelyam mista vdalosya vtekti do najblizhchih poselen Dzhanzur i Tadzhura Ispanski zhertvi buli neznachnimi zaginulo blizko 300 cholovikiv Pislya napadu bulo zvilneno blizko 170 hristiyan yaki buli rabami v Tripoli bilshist z nih buli z Siciliyi abo Malti NaslidkiTripoli zalishavsya pid vladoyu Ispaniyi do 1530 roku V comu roci ispanskij korol i imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Karl V Gabsburg peredav Tripoli licaryam gospitalyeram yaki pislya zahoplennya Rodosu v 1522 roci osmanskoyu armiyeyu na choli z Sulejmanom I zalishilis bez shtab kvartiri Gospitalyeri pravili mistom do 1551 roku koli osmanskij flot na choli z Turgut reyisom i Piyale pasheyu uspishno vidvoyuvav Tripoli u gospitalyeriv i ispanciv Div takozhZavoyuvannya Tripoli 1551 PrimitkiKissling H J Spuler Bertold Barbour N Trimingham J S Braun H Hartel H 1997 BRILL s 138 ISBN 9789004021044 Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 5 lipnya 2021 Vella Andrew P 1975 PDF Melita Historica 6 4 362 381 Arhiv originalu PDF za 9 lipnya 2020 Zeldes N 2003 BRILL s 49 ISBN 9789004128989 Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 5 lipnya 2021 Mallia David 2011 PDF Proceedings of History Week 29 45 Arhiv originalu PDF za 22 sichnya 2019 Dzherela