Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Забі́р'я — село у Львівському районі Львівської області. В селі знаходиться .
| село Забір'я | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Країна |  Україна | ||
| Область | Львівська область | ||
| Район | Львівський район | ||
| Громада | Рава-Руська міська громада | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1565 | ||
| Населення | 1311 осіб | ||
| Площа | 21,52 км² | ||
| Густота населення | 60,92 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 80313 | ||
| Телефонний код | +380 3252 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | H G O | ||
| Середня висота над рівнем моря | 221 м | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 80316, Львівська обл., Львівський р-н, м. Рава-Руська | ||
| Карта | |||
  Забір'я | |||
 Забір'я | |||
| Мапа | |||
| | |||
Географії
Забір'я лежить за 13 км від Рави-Руської, 48 км на північний-захід від районного центру м. Жовква, 74 км від обласного центру м. Львів. Забір'я межує з населеними пунктами — на захід з с. Річки, на схід — с. Гійче, на південь — с. Синьковичі Жовківського району, на північ — с. Михайлівка, с. Карів, с. Хлівчани Сокальського району.
Поверхня рівнинна, плоска, лиш де-не-де видніються невисокі смуги піщаних горбів. Забір'я розміщене на рівнині, проте його північна частина має лісонасадження. Територія села в основному зайнята орними полями, садами та пасовищами. В Забір'ї лісистість незначна. Проте урочища Берізник, Соснина, Тополі, Дубрівка говорять, що раніше тут було багато лісів.
Сільська забудова здійснена обабіч головної вулиці Центральної та паралельних до неї: Шевченка та Боженка. До того ж, всі родини з прізвищами Козак походять із вулиці Боженка.
Дуже багато цікавого можна дізнатись при вивченні топоніміки села Забір'я. Так в Забір'ї є такі урочища: Чертіж, Перецілля, Помірки, Базник, Лукавець. Одне з них Чертіж розміщене за вигоном із північної сторони села, Перецілля і Помірки на схід за Кіхами. Назва урочища П'ятихатки говорить про те, що тут було розміщено п'ять хат. Такі назви урочищ та полів, як Берізник, Біля тополі, Дубрівка, Тополі, Соснина несуть інформацію про дерева, які там росли. Також існують такі назви як Загуменок, Печиська, Сажівка, Базник. Про те, що ділянка поля знаходиться на родючій землі, говорять назви: Лісова Нива, Чорне, а там, де земля піщана, не придатна для сільськогосподарських угідь — Мокре. А ось Свинориї, кажуть, дістало свою назву від того, що в 1914 році, коли йшов запеклий бій, поле навколо було таким розритим, наче б його перерили дикі свині.
Нумерація села і назви вулиць започатковані в 1967 році, до того село ділилось на Вигін, Кіхи, Село, Боженка.
На південний захід від села розміщена велика ділянка землі, на якій росте Баліцький сад. Назву отримав від власника села Синьковичі Баліцького, який посадив той сад. На цій території знаходився і його маєток.
З північної сторони село оточене лісом, який в основному складається з сосни звичайної, дуба, берези, горобини, у вологих місцях зустрічається вільха. В лісі є чорниці, малина, ожина. Поблизу Забір'я, у бору, є багато зайців, лисиць, зустрічаються козулі, лосі, дикі кабани. В минулому ліс належав власникам сіл — поміщикам, і тому ділиться на урочища: Річецьке, Забірське, Піддубецьке, Карівське.
Згідно з морфологічними районуваннями України Забір'я лежить на зандрово-амовіальній рівнині річки Рати на межі малого Полісся і Розточчя.
Клімат тут помірно континентальний. Середня температура липня +20, січня — «-5» — «-4», середня кількість опадів 600–650 мм. Кліматичні умови виражаються чотирма порами року. Рання весна настає у березні, а пізня осінь у листопаді. Морозяні дні можливі від кінця вересня до початку травня. Перший сніг не раз випадає у жовтні, останній у квітні.
Транспорт
Через село проходить залізниця, станція Зелена.
Історія
Назва села, за переказами, походить від лісів (борів), що колись оточували його. Село вперше згадується в історичних документах за другу половину XVIII ст. в 1565 році (Akta grodzkie i ziemskie). Саме тоді власником невеликого хутора за бором був дідич Фелікс Родзановський, який належав до лицарської родини Родзановських, власників Угнова і околиць, а потім Вавржинець Тржіановскі з Тржіани, каштелян любачівський — дідич і власник не тільки села Річки, а й Рави-Руської, частини містечка Угнова, села Забір'я і навколишніх сіл. Його маєток знаходився в селі Річки на захід від костелу.
13 листопада 1595 року Тржіановський видає документ, у якому записує свій маєток на власність костелу в Угневі. Сам Вавржинець Якуб Тржіановський, який, як записано в метрикальній книзі латинської парафії в Угневі, був хрещений 15 квітня 1613 року в Забір'ї, а після смерті батька жив у маєтку, який батько передав костелу. Чому маєтком не володів син власника — невідомо.
В половині XVIII ст. Забір'я належало Яну Богуну, який у 1740 році власним коштом збудував для отців Реформаторів у Раві-Руській дерев'яний костел, який згодом перенесли до Річок.
Внаслідок першого поділу Польщі у 1772 році Забір'я у складі інших галицьких земель потрапило під владу Австро-Угорщини.
На початку XIX ст. Забір'я належало Казимиру Яксі Баковському, що помер у 1825 році, у сімдесятирічному віці і який ще за життя передав маєток своєму синові. Очевидно, що гуральня і ткальня полотен, про які згадується у записах Центрального Львівського архіву, котрі були у 1812 році в селі, також належали Яксі Баковському. На основі договору з Юзефом Яблонським 6 червня 1849 року власником села стала Юзефа Яблонська з Баковських. Після її смерті, на основі декрету дідицтва, з 1871 року селом володів Антоні Яблонський. Коли він помер, то з 1874 року Забір'я і Гійче стало належати Гортензії з Карсніцьких в четвертій частині і до Марії з Дзедушицьких Яблуновській в трьох четвертих частинах.
В 1848 році в Галичині було скасовано панщину, але і після цього селянам не стало краще жити, майже половина селян була безземельною.
9 листопада 1875 року Забір'я купує Ізидор Лончинскі. У 1894 році, на підставі контракту купці — продажі з Ізидором Лончинським, Забір'я переходить у власність Яна Забельського, але ненадовго, бо в 1898 році село стає власністю малолітніх синів Ізидора Лончинскі — Густава і Зигмунда. Ізидор помер у 1902 році і похований на двірськім цвинтарі у Забір'ю (там де сьогодні знаходиться тракторна бригада).
Від 1902 до 1939 року власником села був Зигмунд Лончинскі. у 1939 році Зигмунд Лончинські помер, перед смертю землю почав продавати селянам, бо три його дочки жили у Польщі.
Село належало до Равського повіту. На 01.01.1939 в селі проживало 1570 мешканців, з них 1370 українців-грекокатоликів, 135 українців-римокатоликів, 40 поляків і 25 євреїв.
В Забір'ї був костел, який відвідували польські родини. Довгі роки в Забір'ї ксьондзом був о. Маршалек. У 1941 році костел згорів, а на його місці була зведена кузня.
Джерела
«Географічний словник Королівства Польського та інших земель слов'янських» так описує село Забір'я:
 | Забір'я (пол. Zaborze) — село в Рава-Руському повіті, 10 км на північний схід від пошти в Раві-Руській, 12 км на південь від повітового суду в Угневі. На північ лежать Зелена Махнівська, Піддубці, Карів, на схід Гійче, на південь Гійче, Голе-Равське і Річки, на захід Річки. Більша власність має орної ріллі 556, лугів і городів 47, пасовищ 27, лісу 328 моргів; власність менша має орної ріллі 634, лугів і городів 518, пасовищ 134, лісу 2 морги. В 1890 році було 164 будинки, 956 жителів в гміні, 4 будинки, 24 жителі на території двору. (849 греко-католиків, 101 римо-католик, 30 ізраелітів; 874 русини, 84 поляки, 22 німці). Парафія римо-католицька в Раві-Руській, греко-католицька в Гійче. В селі є церква. |  |
Відомі люди
Народилися
- Гнідець Богдан Григорович (нар. 1930) — доктор технічних наук, професор.
- Домашовець Григорій (1895—1990) — редактор, публіцист, релігійний діяч.
- Домашовець Володимир (нар. 1926) — український письменник, редактор, баптистський пастор.
- Іващук Михайло Григорович (нар. 1950) — український журналіст, публіцист, літератор.
- Лоскоріх Юрій (05.05.1990 - 06.10.2022) - солдат 115 ОМБр, загинув біля с. Опитне, Покровського району, Донецької області. Поховали захисника 12.10.2022 на кладовищі в с. Забір'я.
- Пиріг Дмитро (24.10.1990 - 14.10.2022) - солдат ЗСУ. отримав 08.10.2022 поранення, внаслідок яких помер. Поховали захисника 14.10.2022 на кладовищі в с. Забір'я.
- Яріш Сергій Андрійович (1992 - 09.08.2023) - солдат ЗСУ, уродженець с. Шегині, Яворівського району, Львівської обл., загинув поблизу сел. Урожайне, Волноваського району, Донецької області. Поховали захисника 13.08.2023 на кладовищі в с. Забір'я.
- Жемела Василь (09.10.1986 - 02.05.2024) - боєць 71-ої ОЄБ ДШВ ЗСУ, загинув на Авдіївському напрямку. Поховали захисника 11.05.2024. на Личаківському кладовищі в м. Львів.
Працювали
- Жемела Григорій Михайлович (нар. 1939) — бригадир колгоспу «Прогрес», Герой Соціалістичної Праці.
- Матвісів Василь Михайлович (нар. 1930) — голова колгоспу «Прогрес», Герой Соціалістичної Праці.
Примітки
- . Архів оригіналу за 3 жовтня 2016. Процитовано 8 лютого 2016.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 63.
Бібліографія
- Історія міст і сіл Української РСР. Львівська область. — Київ, 1968.
- Галина Фесюк Моє Забір'я. — Жовква, 2005.
- Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, wyd. pod red. F. Sulimierskiego, B. Chlebowskiego, J. Krzywickiego i W. Walewskiego, Warszawa 1880–1902, t. 1-15.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zabi r ya selo u Lvivskomu rajoni Lvivskoyi oblasti V seli znahoditsya selo Zabir ya Gerb Krayina Ukrayina Oblast Lvivska oblast Rajon Lvivskij rajon Gromada Rava Ruska miska gromada Osnovni dani Zasnovane 1565 Naselennya 1311 osib Plosha 21 52 km Gustota naselennya 60 92 osib km Poshtovij indeks 80313 Telefonnij kod 380 3252 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 16 29 pn sh 23 42 31 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 221 m Misceva vlada Adresa radi 80316 Lvivska obl Lvivskij r n m Rava Ruska Karta Zabir ya Zabir ya Mapa Zabir ya u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi geografichni ob yekti z nazvoyu Zabir ya GeografiyiZabir ya lezhit za 13 km vid Ravi Ruskoyi 48 km na pivnichnij zahid vid rajonnogo centru m Zhovkva 74 km vid oblasnogo centru m Lviv Zabir ya mezhuye z naselenimi punktami na zahid z s Richki na shid s Gijche na pivden s Sinkovichi Zhovkivskogo rajonu na pivnich s Mihajlivka s Kariv s Hlivchani Sokalskogo rajonu Poverhnya rivninna ploska lish de ne de vidniyutsya nevisoki smugi pishanih gorbiv Zabir ya rozmishene na rivnini prote jogo pivnichna chastina maye lisonasadzhennya Teritoriya sela v osnovnomu zajnyata ornimi polyami sadami ta pasovishami V Zabir yi lisistist neznachna Prote urochisha Beriznik Sosnina Topoli Dubrivka govoryat sho ranishe tut bulo bagato lisiv Silska zabudova zdijsnena obabich golovnoyi vulici Centralnoyi ta paralelnih do neyi Shevchenka ta Bozhenka Do togo zh vsi rodini z prizvishami Kozak pohodyat iz vulici Bozhenka Duzhe bagato cikavogo mozhna diznatis pri vivchenni toponimiki sela Zabir ya Tak v Zabir yi ye taki urochisha Chertizh Perecillya Pomirki Baznik Lukavec Odne z nih Chertizh rozmishene za vigonom iz pivnichnoyi storoni sela Perecillya i Pomirki na shid za Kihami Nazva urochisha P yatihatki govorit pro te sho tut bulo rozmisheno p yat hat Taki nazvi urochish ta poliv yak Beriznik Bilya topoli Dubrivka Topoli Sosnina nesut informaciyu pro dereva yaki tam rosli Takozh isnuyut taki nazvi yak Zagumenok Pechiska Sazhivka Baznik Pro te sho dilyanka polya znahoditsya na rodyuchij zemli govoryat nazvi Lisova Niva Chorne a tam de zemlya pishana ne pridatna dlya silskogospodarskih ugid Mokre A os Svinoriyi kazhut distalo svoyu nazvu vid togo sho v 1914 roci koli jshov zapeklij bij pole navkolo bulo takim rozritim nache b jogo pererili diki svini Numeraciya sela i nazvi vulic zapochatkovani v 1967 roci do togo selo dililos na Vigin Kihi Selo Bozhenka Na pivdennij zahid vid sela rozmishena velika dilyanka zemli na yakij roste Balickij sad Nazvu otrimav vid vlasnika sela Sinkovichi Balickogo yakij posadiv toj sad Na cij teritoriyi znahodivsya i jogo mayetok Z pivnichnoyi storoni selo otochene lisom yakij v osnovnomu skladayetsya z sosni zvichajnoyi duba berezi gorobini u vologih miscyah zustrichayetsya vilha V lisi ye chornici malina ozhina Poblizu Zabir ya u boru ye bagato zajciv lisic zustrichayutsya kozuli losi diki kabani V minulomu lis nalezhav vlasnikam sil pomishikam i tomu dilitsya na urochisha Richecke Zabirske Piddubecke Karivske Zgidno z morfologichnimi rajonuvannyami Ukrayini Zabir ya lezhit na zandrovo amovialnij rivnini richki Rati na mezhi malogo Polissya i Roztochchya Klimat tut pomirno kontinentalnij Serednya temperatura lipnya 20 sichnya 5 4 serednya kilkist opadiv 600 650 mm Klimatichni umovi virazhayutsya chotirma porami roku Rannya vesna nastaye u berezni a piznya osin u listopadi Morozyani dni mozhlivi vid kincya veresnya do pochatku travnya Pershij snig ne raz vipadaye u zhovtni ostannij u kvitni TransportCherez selo prohodit zaliznicya stanciya Zelena IstoriyaNazva sela za perekazami pohodit vid lisiv boriv sho kolis otochuvali jogo Selo vpershe zgaduyetsya v istorichnih dokumentah za drugu polovinu XVIII st v 1565 roci Akta grodzkie i ziemskie Same todi vlasnikom nevelikogo hutora za borom buv didich Feliks Rodzanovskij yakij nalezhav do licarskoyi rodini Rodzanovskih vlasnikiv Ugnova i okolic a potim Vavrzhinec Trzhianovski z Trzhiani kashtelyan lyubachivskij didich i vlasnik ne tilki sela Richki a j Ravi Ruskoyi chastini mistechka Ugnova sela Zabir ya i navkolishnih sil Jogo mayetok znahodivsya v seli Richki na zahid vid kostelu 13 listopada 1595 roku Trzhianovskij vidaye dokument u yakomu zapisuye svij mayetok na vlasnist kostelu v Ugnevi Sam Vavrzhinec Yakub Trzhianovskij yakij yak zapisano v metrikalnij knizi latinskoyi parafiyi v Ugnevi buv hreshenij 15 kvitnya 1613 roku v Zabir yi a pislya smerti batka zhiv u mayetku yakij batko peredav kostelu Chomu mayetkom ne volodiv sin vlasnika nevidomo V polovini XVIII st Zabir ya nalezhalo Yanu Bogunu yakij u 1740 roci vlasnim koshtom zbuduvav dlya otciv Reformatoriv u Ravi Ruskij derev yanij kostel yakij zgodom perenesli do Richok Vnaslidok pershogo podilu Polshi u 1772 roci Zabir ya u skladi inshih galickih zemel potrapilo pid vladu Avstro Ugorshini Na pochatku XIX st Zabir ya nalezhalo Kazimiru Yaksi Bakovskomu sho pomer u 1825 roci u simdesyatirichnomu vici i yakij she za zhittya peredav mayetok svoyemu sinovi Ochevidno sho guralnya i tkalnya poloten pro yaki zgaduyetsya u zapisah Centralnogo Lvivskogo arhivu kotri buli u 1812 roci v seli takozh nalezhali Yaksi Bakovskomu Na osnovi dogovoru z Yuzefom Yablonskim 6 chervnya 1849 roku vlasnikom sela stala Yuzefa Yablonska z Bakovskih Pislya yiyi smerti na osnovi dekretu didictva z 1871 roku selom volodiv Antoni Yablonskij Koli vin pomer to z 1874 roku Zabir ya i Gijche stalo nalezhati Gortenziyi z Karsnickih v chetvertij chastini i do Mariyi z Dzedushickih Yablunovskij v troh chetvertih chastinah V 1848 roci v Galichini bulo skasovano panshinu ale i pislya cogo selyanam ne stalo krashe zhiti majzhe polovina selyan bula bezzemelnoyu 9 listopada 1875 roku Zabir ya kupuye Izidor Lonchinski U 1894 roci na pidstavi kontraktu kupci prodazhi z Izidorom Lonchinskim Zabir ya perehodit u vlasnist Yana Zabelskogo ale nenadovgo bo v 1898 roci selo staye vlasnistyu malolitnih siniv Izidora Lonchinski Gustava i Zigmunda Izidor pomer u 1902 roci i pohovanij na dvirskim cvintari u Zabir yu tam de sogodni znahoditsya traktorna brigada Vid 1902 do 1939 roku vlasnikom sela buv Zigmund Lonchinski u 1939 roci Zigmund Lonchinski pomer pered smertyu zemlyu pochav prodavati selyanam bo tri jogo dochki zhili u Polshi Selo nalezhalo do Ravskogo povitu Na 01 01 1939 v seli prozhivalo 1570 meshkanciv z nih 1370 ukrayinciv grekokatolikiv 135 ukrayinciv rimokatolikiv 40 polyakiv i 25 yevreyiv V Zabir yi buv kostel yakij vidviduvali polski rodini Dovgi roki v Zabir yi ksondzom buv o Marshalek U 1941 roci kostel zgoriv a na jogo misci bula zvedena kuznya Dzherela Geografichnij slovnik Korolivstva Polskogo ta inshih zemel slov yanskih tak opisuye selo Zabir ya Zabir ya pol Zaborze selo v Rava Ruskomu poviti 10 km na pivnichnij shid vid poshti v Ravi Ruskij 12 km na pivden vid povitovogo sudu v Ugnevi Na pivnich lezhat Zelena Mahnivska Piddubci Kariv na shid Gijche na pivden Gijche Gole Ravske i Richki na zahid Richki Bilsha vlasnist maye ornoyi rilli 556 lugiv i gorodiv 47 pasovish 27 lisu 328 morgiv vlasnist mensha maye ornoyi rilli 634 lugiv i gorodiv 518 pasovish 134 lisu 2 morgi V 1890 roci bulo 164 budinki 956 zhiteliv v gmini 4 budinki 24 zhiteli na teritoriyi dvoru 849 greko katolikiv 101 rimo katolik 30 izraelitiv 874 rusini 84 polyaki 22 nimci Parafiya rimo katolicka v Ravi Ruskij greko katolicka v Gijche V seli ye cerkva Vidomi lyudiNarodilisya Gnidec Bogdan Grigorovich nar 1930 doktor tehnichnih nauk profesor Domashovec Grigorij 1895 1990 redaktor publicist religijnij diyach Domashovec Volodimir nar 1926 ukrayinskij pismennik redaktor baptistskij pastor Ivashuk Mihajlo Grigorovich nar 1950 ukrayinskij zhurnalist publicist literator Loskorih Yurij 05 05 1990 06 10 2022 soldat 115 OMBr zaginuv bilya s Opitne Pokrovskogo rajonu Doneckoyi oblasti Pohovali zahisnika 12 10 2022 na kladovishi v s Zabir ya Pirig Dmitro 24 10 1990 14 10 2022 soldat ZSU otrimav 08 10 2022 poranennya vnaslidok yakih pomer Pohovali zahisnika 14 10 2022 na kladovishi v s Zabir ya Yarish Sergij Andrijovich 1992 09 08 2023 soldat ZSU urodzhenec s Shegini Yavorivskogo rajonu Lvivskoyi obl zaginuv poblizu sel Urozhajne Volnovaskogo rajonu Doneckoyi oblasti Pohovali zahisnika 13 08 2023 na kladovishi v s Zabir ya Zhemela Vasil 09 10 1986 02 05 2024 boyec 71 oyi OYeB DShV ZSU zaginuv na Avdiyivskomu napryamku Pohovali zahisnika 11 05 2024 na Lichakivskomu kladovishi v m Lviv Pracyuvali Zhemela Grigorij Mihajlovich nar 1939 brigadir kolgospu Progres Geroj Socialistichnoyi Praci Matvisiv Vasil Mihajlovich nar 1930 golova kolgospu Progres Geroj Socialistichnoyi Praci Primitki Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2016 Procitovano 8 lyutogo 2016 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 63 BibliografiyaIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Lvivska oblast Kiyiv 1968 Galina Fesyuk Moye Zabir ya Zhovkva 2005 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich wyd pod red F Sulimierskiego B Chlebowskiego J Krzywickiego i W Walewskiego Warszawa 1880 1902 t 1 15