Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Жуві́нтас (лит. Žuvintas) — озеро на півдні Литви. Відоме як місце гніздування найбільшої в країні популяції лебедів-шипунів, також важливе як кормове угіддя перелітних птахів інших видів. Входить до складу біосферного заповідника Жувінтас, належить до водно-болотних угідь Рамсарської конвенції.
| Жувінтас Žuvintas | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 54°28′10″ пн. ш. 23°37′50″ сх. д. / 54.46944° пн. ш. 23.63056° сх. д.Координати: 54°28′10″ пн. ш. 23°37′50″ сх. д. / 54.46944° пн. ш. 23.63056° сх. д. | ||||
| Розташування | ||||
| Країна |  Литва | |||
| Регіон | Алітуський район | |||
| Розташування | Литва | |||
| Прибережні країни | Литва | |||
| Геологічні дані | ||||
| Тип | льдовикове | |||
| Розміри | ||||
| Площа поверхні | 9,65 км² | |||
| Висота | 86,8 м | |||
| Глибина середня | 0,6 м | |||
| Глибина макс. | 2,5 м | |||
| Довжина | 5,67 км | |||
| Ширина | 3,02 км | |||
| Берегова лінія | 16,5 км | |||
| Вода | ||||
| Басейн | ||||
| Вливаються | ||||
| Витікають | ||||
| Країни басейну | Литва | |||
| Інше | ||||
| Статус спадщини | Рамсарське угіддя | |||
| Острови | 2 | |||
| Geonames | 592698 | |||
  Жувінтас (озеро) (Литва) | ||||
| | ||||
 Жувінтас у Вікісховищі | ||||
Назва озера походить від лит. ẑuvis — «риба», тобто в дослівному перекладі означає Рибне. Неофіційно Жувінтас інколи називають «лебединим озером», маючи на увазі його найвідоміших пернатих мешканців.
Географія та гідрографія
Озеро Жувінтас знаходиться в межах в Алітуського повіту за 8 км на північ від міста . Найближчі до нього населенні пункти — місто Маріямполе, містечко , села , , , . З півночі, північного заходу та північного сходу його оточує адміністративний кордон із сусіднім Маріямпольським повітом. На відстані 1—2 км від озера проходять дороги: з північного заходу автошлях 2605, на сході — автомобільна дорога 181.
Водойма знаходиться у рівнинній місцевості й витягнута в напрямку з північного сходу на південний захід. При цьому її довжина складає 5,67 км, а ширина — 3,02 км. Довжина берегової лінії 16,5 км. Сучасна площа Жувінтаса становить 965 га, однак вона має тенденцію до скорочення внаслідок швидкого заростання озера. Евтрофікаційними процесами обумовлена і мілководність Жувінтаса: максимальна глибина водойми не перевищує 2,5 м, а середня становить лише 0,6 м. За цими показниками Жувінтас є наймілководнішим озером Литви.
Озеро Жувінтас прісне, з усіх боків оточене суходолом і не сполучається з іншими озерами. На ньому є два справжніх острови і багато так званих плавучих, утворених водяними рослинами. Зарості очерету і водяних рослин найкраще розвинуті у північній половині водойми. Береги озера низькі та заболочені, вкриті лісами або густими очеретяними заростями. Ці водно-болотні угіддя називають болотом Жувінтас. Центральна частина цієї місцевості являє собою верхове болото, внаслідок постійного наростання торфового шару вона вища за прибережні низинні болота. Болото Жувінтас займає більшу частину водозбірного басейну озера. Крім нього живлення водойми забезпечує річка Бамбяна, що впадає в Жувінтас з південного заходу. З озера витікає лише одна річка — , яку гідрографічно вважають продовженням Бамбяни. Під час весняних повеней об'єм води, яку приносить Бамбяна, у 10,5 разів перевищує об'єм води в озері, що сприяє відкладенню значної кількості мулу.
Геологія
Жувінтас за походженням є льодовиковим озером. У верхньочетвертинному періоді під вагою криги на його місці утворилась Довінська депресія. Її дно знаходилось на висоті 90—100 м над рівнем моря. Кінцева морена відклала навкруги цього заглиблення матеріал у вигляді гряд. Їхня висота складала 100—120 м над рівнем моря. Таким чином на поверхні рівнини утворилась чаша, яку наповнили води танучого льодовика. Ця давня водойма була великою та глибокою, однак при відступі льодовика її води стекли в басейн річки Шяшупе, а на місці прадавнього озера з'явилось кілька менших. Одним з цих первинних озер і був Жувінтас.
У ранньому голоцені (близько 8 000 років тому) площа Жувінтаса складала 5 700 га. Про це свідчать давні берегові вали, які зараз розташовані на 5—10 м вище сучасного рівня води. У пізньому голоцені рівень озера впав на 3—5 м, внаслідок чого площа його водної поверхні зменшилась до 2 250 га. З того часу почалася невпинна евтрофікація водойми. Цей процес має природний характер і є невід'ємною частиною сукцесії (еолюційного розвитку) усіх льодовикових озер. Її сліди — це потужні відклади сапропелю на дні Жувінтаса: їхня середня товщина складає 2,3 м, а найбільша сягає 3,7 м. Однак у XX столітті евтрофікація значно пришвидшилась за рахунок антропогенних факторів. Вирубування навколишніх лісів і перетворення вільних земель на ріллю, хімізація сільського господарства (перш за все використання штучних добрив) збільшили надходження мулистого осаду та розчинених хімічних речовин до Жувінтаса. Через це озеро почало стрімко міліти і заростати макрофітною рослинністю. Наприклад, у період з 1951 по 2005 рік площа його водного дзеркала зменшилась на 81,1 га.
Флора
На початку свого існування флора озера Жувінтас була відносно бідною і представлена переважно діатомовими водоростями. Це пояснювалось доволі низькою температурою води. З часом клімат на цій території пом'якшав, а саме озеро, поступово міліючи, прогрівалось все краще. Це створило сприятливі умови для розвитку багатої рослинності.
В сучасну добу в його водах знайдено понад 100 видів водоростей, вельми різноманітні також і вищі рослини (близько 138 видів). Дно водойми вкрито заростями кушира, рдесника, водяного різака, водопериці. На поверхні води привертають увагу жовті глечики, біле латаття і плавучий рдесник. У затишних місцях, де не буває хвиль, рясно розмножуються ряска та звичайний жабурник. Біля води або на мілководдях ростуть осоки, плавучий лепешняк, їжача голівка, звичайна лепеха, комиш (куга). Але більш за все на озері помітні зарості очерету і вузьколистого рогозу. На віддалі від берега ці рослини зростають окремим куртинами, які часто зливаються в «острови» довільної конфігурації. На березі зарості очерету і рогозу утворюють густі майже непрохідні хащі. Разом з тим, через замулення водойми в останні десятиліття в озері практично зникли водорості роду Chara, колись притаманні цій водоймі.
Південний і південно-східний береги Жувінтаса безлісі, оскільки тут до нього прилягають сільськогосподарські землі та населенні пункти. Натомість з інших боків озеро оточують заболочені ліси. Вони утворені вологолюбними породами дерев — сірою та чорною вільхою, осикою, пухнастою та низькою березами. Серед них височіють поодинокі білі верби. Ще більше верб у чагарниковому ярусі (розмаринолиста, попеляста, п'ятитичинкова), де вони зростають разом із ламкою крушиною.
Фауна
Озеро Жувінтас слугує кормовим угіддям для перелітних птахів, які зупиняються тут багатотисячними зграями, тому неможливо переоцінити його орнітологічне значення. Крім того, особливу роль воно зіграло у відновленні литовської популяції лебедів-шипунів. Колись ці птахи були звичними в країні, однак до початку XX століття їх винищили. В 1937 році на озері вперше спостерігали успішне гніздування цього виду. Того ж року водойму почали охороняти. Це привабили лебедів ще більше і в наступні десятиліття їхня чисельність зросла до декількох сотень. Разом з лебедями на озері часто гніздуються велика та мала чирянки, великі пірникози, річкові крячки, крижні, лиски, чубаті черні, попелюхи. Під час сезонних міграцій на ньому зупиняються мешканці тундри (білолобі гуски, гуменники) і рідкісні для Литви сірі гуски та сірі журавлі. З дрібних горобцеподібних тут багато солов'їних кобилочок, ставкових, великих і лучних очеретянок. Хижі птахи представлені очеретяним лунем.
Окрім пернатих на ньому відмічені деякі види ссавців. Звичними мешканцями очеретяних заростей є дикі свині, які годуються кореневищами водяних рослин, а почасти і шкодять, лякаючи птахів та винищуючи їхні кладки. Пернатим загрожують також річкові візони, інший представник куницевих — видра — полює на рибу. На озері зрідка трапляються два види гризунів: ондатра, аккліматизована в Литві, та бобер, який віддає перевагу річкам басейну Жувінтаса.
Серед земноводних найчисельніші гостроморді і трав'яні жаби та зелені ропухи. Переважно у східній частині акваторії спостерігали звичайних тритонів. Іхтіофауна озера Жувінтас налічує 18 видів риб. Найбільш звичними серед них є щука, лящ, окунь, плітка, краснопірка, плоскирка, звичайний карась. В'язь — релікт геологічного минулого озера.
Надзвичайно багата фауна безхребетних, яка налічує близько 1000 видів. На дні озера багато кільчастих і малощетинкових червів, різноманітних м'якунів та рівноногих раків. В цьому середовищі також мешкають личинки бабок, водяних жуків, комарів і, особливо, хірономід. Ці тварини слугують кормом численним рибам.
Використання
Околиці Жувінтаса були відносно мало змінені людською діяльністю протягом історії, завдяки чому його екосистеми зберегли свій природний стан. В бік озера прокладено декілька меліоративних каналів, що відводять воду з навколишніх боліт. До введення охоронного режиму в 1937 році на озері часто ловили рибу, що знайшло відбиток в його назві. Після проголошення озера заповідником у 1946 році відвідини його сторонніми особами припинились. В XXI столітті обмежений лов риби дозволений тільки місцевим жителям за ліцензіями. Як правило, ловлять у Жувінтасі щуку.
Для боротьби із негативними наслідками надмірної евтрофікації працівники заповідника Жувінтас щорічно викошують смуги в очеретяних заростях. Це уповільнює заростання водойми і, водночас, не позбавляє диких птахів прихистку. Скошений очерет використовують як біопаливо. Крім того, озеро Жувінтас входить до складу туристичного маршруту, створеного адміністрацією заповідника в його буферній зоні.
Джерела
- [Охоронювана територія]. Сайт біосферного заповідника Жувінтас ((лит.)) . Архів оригіналу за 11 квітня 2018. Процитовано 28 квітня 2018.
- Заповедники СССР: в 11 т. / под ред. В. Е. Соколова, Е. Е. Сыроечковского. — М.: Мысль, 1989. — Т. Заповедники Прибалтики и Белоруссии. — С. 211—214. (рос.)
- Диатомовые водоросли СССР: ископаемые и современные: в 3-х томах / под ред. А. И. Прошкиной-Лавренко. — Л.: Наука, 1974. — Т. 1, 403 с.(рос.)
- Заповедники СССР: в 11 т. / под ред. В. Е. Соколова, Е. Е. Сыроечковского. — М.: Мысль, 1989. — Т. Заповедники Прибалтики и Белоруссии. — С. 216—223. (рос.)
- [Управління природними територіями]. Сайт біосферного заповідника Жувінтас ((лит.)) . Архів оригіналу за 11 квітня 2018. Процитовано 28 квітня 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nazva Zhuvintas maye j inshi znachennya Zhuvi ntas lit Zuvintas ozero na pivdni Litvi Vidome yak misce gnizduvannya najbilshoyi v krayini populyaciyi lebediv shipuniv takozh vazhlive yak kormove ugiddya perelitnih ptahiv inshih vidiv Vhodit do skladu biosfernogo zapovidnika Zhuvintas nalezhit do vodno bolotnih ugid Ramsarskoyi konvenciyi Zhuvintas ZuvintasKrayevid ozera Zhuvintas z boku Alyaknonisa Krayevid ozera Zhuvintas z boku Alyaknonisa 54 28 10 pn sh 23 37 50 sh d 54 46944 pn sh 23 63056 sh d 54 46944 23 63056 Koordinati 54 28 10 pn sh 23 37 50 sh d 54 46944 pn sh 23 63056 sh d 54 46944 23 63056Roztashuvannya Krayina LitvaRegion Alituskij rajonRoztashuvannya LitvaPriberezhni krayini LitvaGeologichni dani Tip ldovikoveRozmiri Plosha poverhni 9 65 km Visota 86 8 mGlibina serednya 0 6 mGlibina maks 2 5 mDovzhina 5 67 kmShirina 3 02 kmBeregova liniya 16 5 kmVoda Basejn VlivayutsyaVitikayutKrayini basejnu LitvaInshe Status spadshini Ramsarske ugiddyaOstrovi 2Geonames 592698 Zhuvintas ozero Litva Zhuvintas u Vikishovishi Nazva ozera pohodit vid lit ẑuvis riba tobto v doslivnomu perekladi oznachaye Ribne Neoficijno Zhuvintas inkoli nazivayut lebedinim ozerom mayuchi na uvazi jogo najvidomishih pernatih meshkanciv Geografiya ta gidrografiyaOzero Zhuvintas znahoditsya v mezhah v Alituskogo povitu za 8 km na pivnich vid mista Najblizhchi do nogo naselenni punkti misto Mariyampole mistechko sela Z pivnochi pivnichnogo zahodu ta pivnichnogo shodu jogo otochuye administrativnij kordon iz susidnim Mariyampolskim povitom Na vidstani 1 2 km vid ozera prohodyat dorogi z pivnichnogo zahodu avtoshlyah 2605 na shodi avtomobilna doroga 181 Vodojma znahoditsya u rivninnij miscevosti j vityagnuta v napryamku z pivnichnogo shodu na pivdennij zahid Pri comu yiyi dovzhina skladaye 5 67 km a shirina 3 02 km Dovzhina beregovoyi liniyi 16 5 km Suchasna plosha Zhuvintasa stanovit 965 ga odnak vona maye tendenciyu do skorochennya vnaslidok shvidkogo zarostannya ozera Evtrofikacijnimi procesami obumovlena i milkovodnist Zhuvintasa maksimalna glibina vodojmi ne perevishuye 2 5 m a serednya stanovit lishe 0 6 m Za cimi pokaznikami Zhuvintas ye najmilkovodnishim ozerom Litvi Ozero Zhuvintas prisne z usih bokiv otochene suhodolom i ne spoluchayetsya z inshimi ozerami Na nomu ye dva spravzhnih ostrovi i bagato tak zvanih plavuchih utvorenih vodyanimi roslinami Zarosti ocheretu i vodyanih roslin najkrashe rozvinuti u pivnichnij polovini vodojmi Beregi ozera nizki ta zabolocheni vkriti lisami abo gustimi ocheretyanimi zarostyami Ci vodno bolotni ugiddya nazivayut bolotom Zhuvintas Centralna chastina ciyeyi miscevosti yavlyaye soboyu verhove boloto vnaslidok postijnogo narostannya torfovogo sharu vona visha za priberezhni nizinni bolota Boloto Zhuvintas zajmaye bilshu chastinu vodozbirnogo basejnu ozera Krim nogo zhivlennya vodojmi zabezpechuye richka Bambyana sho vpadaye v Zhuvintas z pivdennogo zahodu Z ozera vitikaye lishe odna richka yaku gidrografichno vvazhayut prodovzhennyam Bambyani Pid chas vesnyanih povenej ob yem vodi yaku prinosit Bambyana u 10 5 raziv perevishuye ob yem vodi v ozeri sho spriyaye vidkladennyu znachnoyi kilkosti mulu GeologiyaZhuvintas za pohodzhennyam ye lodovikovim ozerom U verhnochetvertinnomu periodi pid vagoyu krigi na jogo misci utvorilas Dovinska depresiya Yiyi dno znahodilos na visoti 90 100 m nad rivnem morya Kinceva morena vidklala navkrugi cogo zagliblennya material u viglyadi gryad Yihnya visota skladala 100 120 m nad rivnem morya Takim chinom na poverhni rivnini utvorilas chasha yaku napovnili vodi tanuchogo lodovika Cya davnya vodojma bula velikoyu ta glibokoyu odnak pri vidstupi lodovika yiyi vodi stekli v basejn richki Shyashupe a na misci pradavnogo ozera z yavilos kilka menshih Odnim z cih pervinnih ozer i buv Zhuvintas U rannomu goloceni blizko 8 000 rokiv tomu plosha Zhuvintasa skladala 5 700 ga Pro ce svidchat davni beregovi vali yaki zaraz roztashovani na 5 10 m vishe suchasnogo rivnya vodi U piznomu goloceni riven ozera vpav na 3 5 m vnaslidok chogo plosha jogo vodnoyi poverhni zmenshilas do 2 250 ga Z togo chasu pochalasya nevpinna evtrofikaciya vodojmi Cej proces maye prirodnij harakter i ye nevid yemnoyu chastinoyu sukcesiyi eolyucijnogo rozvitku usih lodovikovih ozer Yiyi slidi ce potuzhni vidkladi sapropelyu na dni Zhuvintasa yihnya serednya tovshina skladaye 2 3 m a najbilsha syagaye 3 7 m Odnak u XX stolitti evtrofikaciya znachno prishvidshilas za rahunok antropogennih faktoriv Virubuvannya navkolishnih lisiv i peretvorennya vilnih zemel na rillyu himizaciya silskogo gospodarstva persh za vse vikoristannya shtuchnih dobriv zbilshili nadhodzhennya mulistogo osadu ta rozchinenih himichnih rechovin do Zhuvintasa Cherez ce ozero pochalo strimko militi i zarostati makrofitnoyu roslinnistyu Napriklad u period z 1951 po 2005 rik plosha jogo vodnogo dzerkala zmenshilas na 81 1 ga FloraNa pochatku svogo isnuvannya flora ozera Zhuvintas bula vidnosno bidnoyu i predstavlena perevazhno diatomovimi vodorostyami Ce poyasnyuvalos dovoli nizkoyu temperaturoyu vodi Z chasom klimat na cij teritoriyi pom yakshav a same ozero postupovo miliyuchi progrivalos vse krashe Ce stvorilo spriyatlivi umovi dlya rozvitku bagatoyi roslinnosti V suchasnu dobu v jogo vodah znajdeno ponad 100 vidiv vodorostej velmi riznomanitni takozh i vishi roslini blizko 138 vidiv Dno vodojmi vkrito zarostyami kushira rdesnika vodyanogo rizaka vodoperici Na poverhni vodi privertayut uvagu zhovti glechiki bile latattya i plavuchij rdesnik U zatishnih miscyah de ne buvaye hvil ryasno rozmnozhuyutsya ryaska ta zvichajnij zhaburnik Bilya vodi abo na milkovoddyah rostut osoki plavuchij lepeshnyak yizhacha golivka zvichajna lepeha komish kuga Ale bilsh za vse na ozeri pomitni zarosti ocheretu i vuzkolistogo rogozu Na viddali vid berega ci roslini zrostayut okremim kurtinami yaki chasto zlivayutsya v ostrovi dovilnoyi konfiguraciyi Na berezi zarosti ocheretu i rogozu utvoryuyut gusti majzhe neprohidni hashi Razom z tim cherez zamulennya vodojmi v ostanni desyatilittya v ozeri praktichno znikli vodorosti rodu Chara kolis pritamanni cij vodojmi Pivdennij i pivdenno shidnij beregi Zhuvintasa bezlisi oskilki tut do nogo prilyagayut silskogospodarski zemli ta naselenni punkti Natomist z inshih bokiv ozero otochuyut zabolocheni lisi Voni utvoreni vologolyubnimi porodami derev siroyu ta chornoyu vilhoyu osikoyu puhnastoyu ta nizkoyu berezami Sered nih visochiyut poodinoki bili verbi She bilshe verb u chagarnikovomu yarusi rozmarinolista popelyasta p yatitichinkova de voni zrostayut razom iz lamkoyu krushinoyu FaunaOzero Zhuvintas sluguye kormovim ugiddyam dlya perelitnih ptahiv yaki zupinyayutsya tut bagatotisyachnimi zgrayami tomu nemozhlivo pereociniti jogo ornitologichne znachennya Krim togo osoblivu rol vono zigralo u vidnovlenni litovskoyi populyaciyi lebediv shipuniv Kolis ci ptahi buli zvichnimi v krayini odnak do pochatku XX stolittya yih vinishili V 1937 roci na ozeri vpershe sposterigali uspishne gnizduvannya cogo vidu Togo zh roku vodojmu pochali ohoronyati Ce privabili lebediv she bilshe i v nastupni desyatilittya yihnya chiselnist zrosla do dekilkoh soten Razom z lebedyami na ozeri chasto gnizduyutsya velika ta mala chiryanki veliki pirnikozi richkovi kryachki krizhni liski chubati cherni popelyuhi Pid chas sezonnih migracij na nomu zupinyayutsya meshkanci tundri bilolobi guski gumenniki i ridkisni dlya Litvi siri guski ta siri zhuravli Z dribnih gorobcepodibnih tut bagato solov yinih kobilochok stavkovih velikih i luchnih ocheretyanok Hizhi ptahi predstavleni ocheretyanim lunem Okrim pernatih na nomu vidmicheni deyaki vidi ssavciv Zvichnimi meshkancyami ocheretyanih zarostej ye diki svini yaki goduyutsya korenevishami vodyanih roslin a pochasti i shkodyat lyakayuchi ptahiv ta vinishuyuchi yihni kladki Pernatim zagrozhuyut takozh richkovi vizoni inshij predstavnik kunicevih vidra polyuye na ribu Na ozeri zridka traplyayutsya dva vidi grizuniv ondatra akklimatizovana v Litvi ta bober yakij viddaye perevagu richkam basejnu Zhuvintasa Sered zemnovodnih najchiselnishi gostromordi i trav yani zhabi ta zeleni ropuhi Perevazhno u shidnij chastini akvatoriyi sposterigali zvichajnih tritoniv Ihtiofauna ozera Zhuvintas nalichuye 18 vidiv rib Najbilsh zvichnimi sered nih ye shuka lyash okun plitka krasnopirka ploskirka zvichajnij karas V yaz relikt geologichnogo minulogo ozera Nadzvichajno bagata fauna bezhrebetnih yaka nalichuye blizko 1000 vidiv Na dni ozera bagato kilchastih i maloshetinkovih cherviv riznomanitnih m yakuniv ta rivnonogih rakiv V comu seredovishi takozh meshkayut lichinki babok vodyanih zhukiv komariv i osoblivo hironomid Ci tvarini sluguyut kormom chislennim ribam VikoristannyaOkolici Zhuvintasa buli vidnosno malo zmineni lyudskoyu diyalnistyu protyagom istoriyi zavdyaki chomu jogo ekosistemi zberegli svij prirodnij stan V bik ozera prokladeno dekilka meliorativnih kanaliv sho vidvodyat vodu z navkolishnih bolit Do vvedennya ohoronnogo rezhimu v 1937 roci na ozeri chasto lovili ribu sho znajshlo vidbitok v jogo nazvi Pislya progoloshennya ozera zapovidnikom u 1946 roci vidvidini jogo storonnimi osobami pripinilis V XXI stolitti obmezhenij lov ribi dozvolenij tilki miscevim zhitelyam za licenziyami Yak pravilo lovlyat u Zhuvintasi shuku Dlya borotbi iz negativnimi naslidkami nadmirnoyi evtrofikaciyi pracivniki zapovidnika Zhuvintas shorichno vikoshuyut smugi v ocheretyanih zarostyah Ce upovilnyuye zarostannya vodojmi i vodnochas ne pozbavlyaye dikih ptahiv prihistku Skoshenij ocheret vikoristovuyut yak biopalivo Krim togo ozero Zhuvintas vhodit do skladu turistichnogo marshrutu stvorenogo administraciyeyu zapovidnika v jogo bufernij zoni Dzherela Ohoronyuvana teritoriya Sajt biosfernogo zapovidnika Zhuvintas lit Arhiv originalu za 11 kvitnya 2018 Procitovano 28 kvitnya 2018 Zapovedniki SSSR v 11 t pod red V E Sokolova E E Syroechkovskogo M Mysl 1989 T Zapovedniki Pribaltiki i Belorussii S 211 214 ros Diatomovye vodorosli SSSR iskopaemye i sovremennye v 3 h tomah pod red A I Proshkinoj Lavrenko L Nauka 1974 T 1 403 s ros Zapovedniki SSSR v 11 t pod red V E Sokolova E E Syroechkovskogo M Mysl 1989 T Zapovedniki Pribaltiki i Belorussii S 216 223 ros Upravlinnya prirodnimi teritoriyami Sajt biosfernogo zapovidnika Zhuvintas lit Arhiv originalu za 11 kvitnya 2018 Procitovano 28 kvitnya 2018