Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Жрецтво Стародавнього Єгипту — прошарок суспільства в Стародавньому Єгипті — виконувачі обов'язків релігійного культу. В столиці кожної провінції, ному, стояв її головний храм, де група жерців, які присвятили себе службі богам ному, здійснювала свої обряди. Єгипетські жерці здебільшого звалися «аб» (чистий), «хен нетер» (слуга бога, пророк, як розуміли греки).
Жрецтво Єгипту відігравало важливу роль у формуванні та процвітанні держави, розвитку духовного здоров'я нації, збереження історичних та культурних цінностей.
Ієрархія жрецтва
У Стародавньому Єгипті в кожному номі існували колегії жерців, які служили культу богів цього ному. Колегії мали різні погляди на богів-учасників пантеону, верховних богів. Фактично в кожному номі існувала своя релігія, що поділяла з іншими номами основні ідеї та імена божеств. Часом жерці були змушені робити поступки вірі народних мас і допускати культи богів, яким поклоняється народ, особливо через переселення єгиптян між провінціями.
При храмах служило зазвичай 5-10 жерців, крім них існували особи, котрі виконували жрецькі обов'язки на місцях. Окремі групи таких осіб виступали світськими адміністраторами. Навчання для отримання жрецького сану було серйозним і важким. Якщо судити з кар'єри верховного жерця Бакенхонса — епохи Рамсеса II, навчання починалося, коли майбутньому жерцеві було чотири роки, а закінчувалося до двадцяти років. Фараон чи його наближені сам міг бути жерцем при найвизначніших святинях, проте не отримував керівництва над усім жрецтвом.
Жерці вищих санів отримували титул Ур — «високий, піднесений». Наприклад, головний лікар-жрець в Саїсі носив титул Ур Сену; вищий жрець в Іунуназивався Ур Маа — «великий провидець»; вища жриця в Іуну мала ім'я Ур-т Текхент, а жриця в Бубастисі — Ур-т Ра.
Окремою групою жерців були служителі Пер Нетер — «служителі храму». Завідувачем майном храму був жрець Мер, в обов'язки якого входили: облік храмового майна, контроль за обробкою храмових полів, постачання продуктами, а також підготовка всього необхідного для храмової служби.
Особливу позицію займали жерці Кхер Хеб — вони виконували обов'язки храмових писарів і були хранителями священних книг. Вони відповідали за копіювання та збереження сувоїв храмової бібліотеки. Кхер Хеб також шанувалися як хранителі слів силиі їх правильної вимови.
Як зазначає Геродот, для стародавніх єгиптян важливу роль відігравала чистота — не тільки чистота душі, а й тіла. «Щоб служити богу, потрібно бути чистим» — говорили в часи фараонів. Згідно з традиціями всі служителі храму були зобов'язані здійснювати чотири омовіння на добу — вранці, опівдні, ввечері й опівночі. Жрець Аб — що перекладається як «чистий» відповідав за очищення храму. У період роботи в храмі він не міг бути одружений. Аб стежив за чистотою приміщень, одягу і своєчасною подачею в храм води. В обов'язки Аба так само входило окропляти водою тих, хто входить до храму.
Функції священика і проповідника виконував Хен Нетер — «слуга бога» або «пророк бога». Він проводив храмові служби й читав проповіді, нагадуючи вірянам про релігійні заповіді й божественні закони. У Хем Нетер громадяни Єгипту вчилися знанню божественного «Мекхі Нетер».
Крім жерців були мирські громадяни, роботу яких високо цінували жерці. Наприклад, Хем анкх «жерці живих» вирішували при храмі судові тяжби і давали життєві поради мирянам. Серед слуг жерців особливу роль займали Тхаі Шебет — «носії жезлів» і Ахаї-т — «носії сістрів», які були присутні на храмових службах. Окремим класом мирських служителів храму були Сау — «доглядачі», які виконували роль храмової охорони. Стоячи на посту, вони були зобов'язані читати священні тексти — таким чином храм охоронявся не тільки фізичною силою, а й духовно.
Особливу роль становили жерці Ур Хеку (жриці — Ур-т хека) — «володар священних сил». Вони були хранителями Божественної Сили, і мали змогу передавати її предметам — «освятити», а також допомогти хворим. Божественна Сила, яку вони отримували, називалася — Хека. Єгиптяни вірили, що Божественна Сила може бути не тільки творчою, вона може стати руйнівною, якщо люди прогнівили бога непослухом.
Обрядовість
У давньоєгипетському храмі під час храмової молитви відбувався піснеспів, який називали Каї. Молитва у єгиптян називалася Кекх — «звертатися до бога», а роздуми про духовне називали Уаа — «радитися з серцем».
Єгиптяни дуже уважно ставилися до знамень, вважаючи, що через знамення і сновидіння певний бог передає людям свою волю. Тлумачем подій і небесних ознак був жрець Маа — «провидець». Він носив шкуру леопарда, чорні плями на якій символізували зірки. Свою роботу Маа починав з молитви. Слова жерця Маа записував писар Хері Сешета «літописець таїнств». Записи тлумачень зберігалися в бібліотеці храму. Найвідоміший жрець Маа — Імхотеп, будівельник ступінчастої піраміди Джосера. Він був головним провидцем і носив вищий титул Ур Маа. Його метою було правильно витлумачити минулі події, щоб зрозуміти волю бога, від якої залежало майбутнє. Єгиптяни боялися порушити божественну волю, бо вірили, що процвітання Єгипту і його народу полягає в тому, щоб бути відданими богам.
У Стародавньому Єгипті була популярна астрономія, яка перетиналася з астрологією, але «астрологія» того часу була не «віщунська», вона була аграрна і лікарська, вивчала вплив небесних тіл на самопочуття людей і природу. Астрологічні прогнози і гороскопи з'явилися в Єгипті лише в I столітті до н. е. Астрономами-спостерігачами були жерці Мер Уннут — розпорядники годин. А тлумачення руху небесних світил проводили жерці Амі Уннут — тлумачі годин. Їх діяльність була далека від сучасної астрології, жерцям потрібно було вибрати сприятливий час для посіву та збору врожаю, вони визначали точний час розливу Нілу. При складанні прогнозів використовувалися дані храмових бібліотек, в яких зберігалися докладні спостереження за астрономічними явищами минулих років. Геродот відзначав спостережливість єгиптян, які змогли виявити закономірності в природних явищах і навчилися на основі цього передбачати події.
Жерці чітко розмежували божественний містицизм, заснований на кропіткій праці, священних традиціях, молитві, служінні богу, — і чаклунство, яким займалися зацікавлені миряни або вигнанці-чаклуни. Обов'язок «нейтралізувати» дії чорних магів брав на себе жрець Аб Сехмет. Він виганяв чаклунські сили з будинків, місцевості й відновлював душевні сили людини.
Стародавні єгиптяни, як зазначив Геродот, були майстерними медиками і найбільш здоровим народом стародавнього світу. Однак медицина була для них не просто професією, а й священною наукою. Єгиптяни вважали, що одужання хворого залежить не тільки від лікарських умінь, але й від божественної волі. Тому цілителі стародавнього Єгипту були не тільки лікарями, а й жерцями, крім засобів лікування вони вивчали священні тексти.
Жоден Сену — жрець-лікар — не смів почати лікування хворого, не прочитавши молитву. Єгиптяни вірили, що зцілення — це воля бога, тому, одужавши, хворий був зобов'язаний віддати відповідному богові хвалу й принести в храм підношення. Стати лікарем у Давньому Єгипті іноді вдавалося і жінкам. Перша в історії жінка-лікар — Песечет практикувала в Мемфісі в III тисячолітті до н. е.
Див. також
Примітки
- Іуну (єгип.) — «місто стовпів», Геліополь (грец.)
- Слова Сили — священні слова, що володіють особливими можливостями, і тому приховані від мирян.
Джерела
- Геродот. История. В 9-ти кн. / Пер. Г. А. Стратановского. — М.: ООО «Издательство АСТ», «Ладомир», 2001. — 752 с. — (Классическая мысль).
- Р. Кларк, Священные традиции Древнего Египта. — М.: Изд-во Фаир-Пресс, 2002. — 448 с.: ил.
- С. Альдред, Египтяне — великие строители пирамид / Пер. с англ. М. К. Якушиной. — М.: ЗАО «Центрополиграф», 2004. — 190 с. — (Загадки Древних Цивилизаций).
- Рак И. В. , Египетская мифология. — М: Изд-во Терра, 2004. — 320 с: ил.; 96 ил.
- Тураев А. Б. «История Древнего Востока [ 10 грудня 2014 у Wayback Machine.]» — Мн.: Харвест, 2004г. — 752с.
- Видеман А. Религия древних египтян. Серия: Загадки древнего Египта. Москва. Центрполиграф. 2009г. 256 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhrectvo Starodavnogo Yegiptu prosharok suspilstva v Starodavnomu Yegipti vikonuvachi obov yazkiv religijnogo kultu V stolici kozhnoyi provinciyi nomu stoyav yiyi golovnij hram de grupa zherciv yaki prisvyatili sebe sluzhbi bogam nomu zdijsnyuvala svoyi obryadi Yegipetski zherci zdebilshogo zvalisya ab chistij hen neter sluga boga prorok yak rozumili greki Molodij Seti I v obrazi zhercya Maya Nes Amun dochka Ramsesa Velikogo v obrazi zhrici Zhrectvo Yegiptu vidigravalo vazhlivu rol u formuvanni ta procvitanni derzhavi rozvitku duhovnogo zdorov ya naciyi zberezhennya istorichnih ta kulturnih cinnostej Iyerarhiya zhrectvaZhrec Imhotep budivelnik piramidi Dzhosera U Starodavnomu Yegipti v kozhnomu nomi isnuvali kolegiyi zherciv yaki sluzhili kultu bogiv cogo nomu Kolegiyi mali rizni poglyadi na bogiv uchasnikiv panteonu verhovnih bogiv Faktichno v kozhnomu nomi isnuvala svoya religiya sho podilyala z inshimi nomami osnovni ideyi ta imena bozhestv Chasom zherci buli zmusheni robiti postupki viri narodnih mas i dopuskati kulti bogiv yakim poklonyayetsya narod osoblivo cherez pereselennya yegiptyan mizh provinciyami Pri hramah sluzhilo zazvichaj 5 10 zherciv krim nih isnuvali osobi kotri vikonuvali zhrecki obov yazki na miscyah Okremi grupi takih osib vistupali svitskimi administratorami Navchannya dlya otrimannya zhreckogo sanu bulo serjoznim i vazhkim Yaksho suditi z kar yeri verhovnogo zhercya Bakenhonsa epohi Ramsesa II navchannya pochinalosya koli majbutnomu zhercevi bulo chotiri roki a zakinchuvalosya do dvadcyati rokiv Faraon chi jogo nablizheni sam mig buti zhercem pri najviznachnishih svyatinyah prote ne otrimuvav kerivnictva nad usim zhrectvom Zherci vishih saniv otrimuvali titul Ur visokij pidnesenij Napriklad golovnij likar zhrec v Sayisi nosiv titul Ur Senu vishij zhrec v Iununazivavsya Ur Maa velikij providec visha zhricya v Iunu mala im ya Ur t Tekhent a zhricya v Bubastisi Ur t Ra Okremoyu grupoyu zherciv buli sluzhiteli Per Neter sluzhiteli hramu Zaviduvachem majnom hramu buv zhrec Mer v obov yazki yakogo vhodili oblik hramovogo majna kontrol za obrobkoyu hramovih poliv postachannya produktami a takozh pidgotovka vsogo neobhidnogo dlya hramovoyi sluzhbi Osoblivu poziciyu zajmali zherci Kher Heb voni vikonuvali obov yazki hramovih pisariv i buli hranitelyami svyashennih knig Voni vidpovidali za kopiyuvannya ta zberezhennya suvoyiv hramovoyi biblioteki Kher Heb takozh shanuvalisya yak hraniteli sliv silii yih pravilnoyi vimovi Yak zaznachaye Gerodot dlya starodavnih yegiptyan vazhlivu rol vidigravala chistota ne tilki chistota dushi a j tila Shob sluzhiti bogu potribno buti chistim govorili v chasi faraoniv Zgidno z tradiciyami vsi sluzhiteli hramu buli zobov yazani zdijsnyuvati chotiri omovinnya na dobu vranci opivdni vvecheri j opivnochi Zhrec Ab sho perekladayetsya yak chistij vidpovidav za ochishennya hramu U period roboti v hrami vin ne mig buti odruzhenij Ab stezhiv za chistotoyu primishen odyagu i svoyechasnoyu podacheyu v hram vodi V obov yazki Aba tak samo vhodilo okroplyati vodoyu tih hto vhodit do hramu Funkciyi svyashenika i propovidnika vikonuvav Hen Neter sluga boga abo prorok boga Vin provodiv hramovi sluzhbi j chitav propovidi nagaduyuchi viryanam pro religijni zapovidi j bozhestvenni zakoni U Hem Neter gromadyani Yegiptu vchilisya znannyu bozhestvennogo Mekhi Neter Krim zherciv buli mirski gromadyani robotu yakih visoko cinuvali zherci Napriklad Hem ankh zherci zhivih virishuvali pri hrami sudovi tyazhbi i davali zhittyevi poradi miryanam Sered slug zherciv osoblivu rol zajmali Thai Shebet nosiyi zhezliv i Ahayi t nosiyi sistriv yaki buli prisutni na hramovih sluzhbah Okremim klasom mirskih sluzhiteliv hramu buli Sau doglyadachi yaki vikonuvali rol hramovoyi ohoroni Stoyachi na postu voni buli zobov yazani chitati svyashenni teksti takim chinom hram ohoronyavsya ne tilki fizichnoyu siloyu a j duhovno Osoblivu rol stanovili zherci Ur Heku zhrici Ur t heka volodar svyashennih sil Voni buli hranitelyami Bozhestvennoyi Sili i mali zmogu peredavati yiyi predmetam osvyatiti a takozh dopomogti hvorim Bozhestvenna Sila yaku voni otrimuvali nazivalasya Heka Yegiptyani virili sho Bozhestvenna Sila mozhe buti ne tilki tvorchoyu vona mozhe stati rujnivnoyu yaksho lyudi prognivili boga neposluhom ObryadovistU davnoyegipetskomu hrami pid chas hramovoyi molitvi vidbuvavsya pisnespiv yakij nazivali Kayi Molitva u yegiptyan nazivalasya Kekh zvertatisya do boga a rozdumi pro duhovne nazivali Uaa raditisya z sercem Yegiptyani duzhe uvazhno stavilisya do znamen vvazhayuchi sho cherez znamennya i snovidinnya pevnij bog peredaye lyudyam svoyu volyu Tlumachem podij i nebesnih oznak buv zhrec Maa providec Vin nosiv shkuru leoparda chorni plyami na yakij simvolizuvali zirki Svoyu robotu Maa pochinav z molitvi Slova zhercya Maa zapisuvav pisar Heri Sesheta litopisec tayinstv Zapisi tlumachen zberigalisya v biblioteci hramu Najvidomishij zhrec Maa Imhotep budivelnik stupinchastoyi piramidi Dzhosera Vin buv golovnim providcem i nosiv vishij titul Ur Maa Jogo metoyu bulo pravilno vitlumachiti minuli podiyi shob zrozumiti volyu boga vid yakoyi zalezhalo majbutnye Yegiptyani boyalisya porushiti bozhestvennu volyu bo virili sho procvitannya Yegiptu i jogo narodu polyagaye v tomu shob buti viddanimi bogam U Starodavnomu Yegipti bula populyarna astronomiya yaka peretinalasya z astrologiyeyu ale astrologiya togo chasu bula ne vishunska vona bula agrarna i likarska vivchala vpliv nebesnih til na samopochuttya lyudej i prirodu Astrologichni prognozi i goroskopi z yavilisya v Yegipti lishe v I stolitti do n e Astronomami sposterigachami buli zherci Mer Unnut rozporyadniki godin A tlumachennya ruhu nebesnih svitil provodili zherci Ami Unnut tlumachi godin Yih diyalnist bula daleka vid suchasnoyi astrologiyi zhercyam potribno bulo vibrati spriyatlivij chas dlya posivu ta zboru vrozhayu voni viznachali tochnij chas rozlivu Nilu Pri skladanni prognoziv vikoristovuvalisya dani hramovih bibliotek v yakih zberigalisya dokladni sposterezhennya za astronomichnimi yavishami minulih rokiv Gerodot vidznachav sposterezhlivist yegiptyan yaki zmogli viyaviti zakonomirnosti v prirodnih yavishah i navchilisya na osnovi cogo peredbachati podiyi Zherci chitko rozmezhuvali bozhestvennij misticizm zasnovanij na kropitkij praci svyashennih tradiciyah molitvi sluzhinni bogu i chaklunstvo yakim zajmalisya zacikavleni miryani abo vignanci chakluni Obov yazok nejtralizuvati diyi chornih magiv brav na sebe zhrec Ab Sehmet Vin viganyav chaklunski sili z budinkiv miscevosti j vidnovlyuvav dushevni sili lyudini Starodavni yegiptyani yak zaznachiv Gerodot buli majsternimi medikami i najbilsh zdorovim narodom starodavnogo svitu Odnak medicina bula dlya nih ne prosto profesiyeyu a j svyashennoyu naukoyu Yegiptyani vvazhali sho oduzhannya hvorogo zalezhit ne tilki vid likarskih umin ale j vid bozhestvennoyi voli Tomu ciliteli starodavnogo Yegiptu buli ne tilki likaryami a j zhercyami krim zasobiv likuvannya voni vivchali svyashenni teksti Zhoden Senu zhrec likar ne smiv pochati likuvannya hvorogo ne prochitavshi molitvu Yegiptyani virili sho zcilennya ce volya boga tomu oduzhavshi hvorij buv zobov yazanij viddati vidpovidnomu bogovi hvalu j prinesti v hram pidnoshennya Stati likarem u Davnomu Yegipti inodi vdavalosya i zhinkam Persha v istoriyi zhinka likar Pesechet praktikuvala v Memfisi v III tisyacholitti do n e Div takozhVerhovnij zhrec Amona Verhovnij zhrec Atona Verhovnij zhrec Ptaha Verhovnij zhrec Ra Verhovnij zhrec Osirisa ZhrectvoPrimitkiIunu yegip misto stovpiv Geliopol grec Slova Sili svyashenni slova sho volodiyut osoblivimi mozhlivostyami i tomu prihovani vid miryan DzherelaGerodot Istoriya V 9 ti kn Per G A Stratanovskogo M OOO Izdatelstvo AST Ladomir 2001 752 s Klassicheskaya mysl R Klark Svyashennye tradicii Drevnego Egipta M Izd vo Fair Press 2002 448 s il S Aldred Egiptyane velikie stroiteli piramid Per s angl M K Yakushinoj M ZAO Centropoligraf 2004 190 s Zagadki Drevnih Civilizacij Rak I V Egipetskaya mifologiya M Izd vo Terra 2004 320 s il 96 il Turaev A B Istoriya Drevnego Vostoka 10 grudnya 2014 u Wayback Machine Mn Harvest 2004g 752s Videman A Religiya drevnih egiptyan Seriya Zagadki drevnego Egipta Moskva Centrpoligraf 2009g 256 s