Писарі Стародавнього Єгипту — чиновник середнього рівня, що були спеціально навчені мистецтву письма на мові ієрогліфів, ієратичного і, починаючи з 2-ї пол. I тис. до н. е., демотичного письма, а також арифметиці. Були як адміністратори, бухгалтери, письменники. Становили основу адміністративного апарату фараону.
Діяльність
Писарями майже завжди були чоловіки, що належали до частини суспільства, яку дослідники умовно називають заможним середнім класом Стародавнього Єгипту. Використовували письмові прилади: чашку для води та шкіряний мішечок для зберігання пляшки з водою, дерев'яну дощечку із заглибленнями для фарби з сажі й вохри, очеретяну паличку для письма, сувій з папірусу, скребок для папірусу, печатку для запечатування папірусу. Майже весь текст писали чорною фарбою. Червону фарбу використовували для позначення пунктуації і виділення окремих сенсових фраз. На голові мали пір'я.
Основою їх діяльності була бюрократія при дворі фараонів, ведення справ в армії і храмах. Писарі становили інтелектуальну еліту, керуючу адміністративної та економічної діяльністю країни. Робота писарів-переписувачів передавалася у спадщину: сини виховувалися з розрахунком на те, що після кількох років навчання в школах займуть місце батька.
Будучи одночасно і бібліотекарями, вони зберігали літературні пам'ятники свого народу. У Стародавньому Єгипті посаду писаря і хранителя бібліотеки була державною і передавалася у спадщину, так як її міг зайняти тільки той, хто мав «вищими знаннями». Хранитель бібліотеки фараона також був вихователем спадкоємця єгипетського престолу. Існувала навіть окрема богиня — Сешат, відповідна професії переписувачів. Згодом покровителем писарів вважався бог Тот (зображувався у вигляді птаха білого або чорного ібіса або бабуїна, носив прізвисько «володар часу»), оскільки вважався винахідником писемності.
Велика частина інформації стосовно Стародавнього Єгипту доступна завдяки роботі писарів-переписувачів: під їх наглядом відбувалося зведення різних монументів; ними ретельно записувалися різні накази і економічні документи; численні історії, що ходили в усному вигляді серед нижчих класів єгипетського суспільства, розповіді іноземців та подорожніх збереглися тому, що були записані, часто випадково. Вже в епоху I династії писарі відтискали на глиняних пробках глечиків свої імена і титули за допомогою циліндричних печаток.
Професія писаря вважалася престижною, вони були частиною двору фараонів і звільнялися від сплати податків та служби у війську. Разом з ремісниками і художниками писарі брали активну участь в оздобленні ієрогліфами усипальниць, будинків, реліквій, статуй, меблів.
Школа писарів
Школи («будинки навчання письма») виникали при храмах, палацах фараонів та аристократії. При дворі фараона існували школи підготовки чиновників. Потрапити туди було заповітною мрією представників середнього класу. Навчитися грамоти сприяло кар'єрі майбутнього писаря, а також усіх його нащадків.
Молоді люди, які готували себе до управлінської кар'єрі, практикувалися в переписуванні різних ділових паперів і творів, які уславлювали переваги такої кар'єри.
Навчали в них дітей з 5 років. Спочатку школяра вчили читати і правильно й красиво писати, потім — складати ділові папери, дотримуючись відповідного стилю. Учні в школі займалися з раннього ранку до пізнього вечора. Недбайливих жорстоко карали. Щоб домогтися успіхів у навчанні, школярі жертвувати мирськими радощами.
Для освоєння грамоти учневі необхідно було запам'ятати близько 700 ієрогліфів, розрізняти побіжне, спрощене і класичне письмо. Зрештою він повинен був опанувати діловим стилем — для світських потреб — і статутним: для складання релігійних текстів. Багато часу приділялося красномовству, написання гімнів, читання різного роду «настанов», «повчань» і трактатів.
Висміювання різних професій на догоду канцелярською службі було дієвим прийомом виховання майбутніх чиновників. Крім трактатів, що вихваляють чиновні професію, майбутні єгипетські управлінці вправлялися в літературному письменництві. Вони складали фараонам оди, ділові листи і звіти, вітальні послання, догани по службі, скарги, накази, виробляли різні обчислення, наприклад, при постачанні війська або призначення робочих для зведення обеліска. У школярів формувалася своя субкультура, звичаї і традиції, існувало особлива чиновнича дотепність, незрозуміла представникам інших професій.
Особливо шкільні вчителі стежили за моральним обличчям майбутніх писарів. Високе покликання і професія, які вони повинні отримати в майбутньому, зобов'язують юнаків вести гідний спосіб життя. Тренували силу волі: вміти змусити себе не робити того, що тобі найбільше подобається. Майбутні чиновники повинні були досконало знати придворний і службовий ритуал: кому і які знаки вітання надавати, як та в якому тоні розмовляти з особами одного рангу, вищими і нижчими, від кого й через кого приймати письмові доповіді.
Позначення ієрогліфами
— писар фараона
— писар божественних оголошень
— храмовий писар
— писар-переписувач
— писар
— писар-гравер
Ієрархія писарів
- писарі царської бібліотеки
- царські писарі
- головний писар верховного суду
- голова писарів скарбниці
- писарі-переписувачі наказів фараонів
- писарі канцелярії фараону
- писарі божественних оголошень
- писарі скарбниці
- писарі архіву
- писарі храмів Амона, Осіріса та інших богів
- писарі кадастрів
- писар очільника війська
- писарі війська
- писарі зовнішньої торгівлі
- писарі великої рогатої худоби
- писарі—податківці
Відомі писарі
- Птаххотеп (XXIV ст. до н. е.) — писар і чаті при дворі фараона Джедкара Ісесі
- Сенедиєміб Інті (XXIV ст. до н. е.) — при дворі фараона Джедкара Ісесі
- Антеф (XXII ст. до н. е.)
- Неферкара Їмеру (XVII ст. до н. е.) — писар і чаті фараона Себекхотепа IV
- Ахмес (XVII ст. до н. е.) — автор папіруса Ахмеса
- Амененхат (XVII ст. до н. е.) — автор
- Усерамон (XV ст. до н. е.) — писар фараона Тутмоса III
- Аменхотеп (XIV ст. до н. е.) — царський писар та жрець Гора.
- Рахотеп (XIII ст. до н. е.) — писар фараона Рамсеса II
- Пентаур (XIII ст. до н. е.) — писар фараона Рамсеса III, автор історичної праці про битву при Кадеші та поеми «Про принца Пентаура, сина фараона».
Джерела
- Barry J. Kemp, Ancient Egypt: Anatomy of a Civilization, Routledge 2006, , pp. 166ff.
- Michael Rice, Who's Who in Ancient Egypt, Routledge 2001,
- Le Scribe accroupi[недоступне посилання з липня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pisari Starodavnogo Yegiptu chinovnik serednogo rivnya sho buli specialno navcheni mistectvu pisma na movi iyeroglifiv iyeratichnogo i pochinayuchi z 2 yi pol I tis do n e demotichnogo pisma a takozh arifmetici Buli yak administratori buhgalteri pismenniki Stanovili osnovu administrativnogo aparatu faraonu Statuya sidyachogo yegipetskogo pisarya yakij trimaye papirus na kolinah Znajdena v zahidnomu kladovishi vGizi V dinastiya Egipta DiyalnistPisaryami majzhe zavzhdi buli choloviki sho nalezhali do chastini suspilstva yaku doslidniki umovno nazivayut zamozhnim serednim klasom Starodavnogo Yegiptu Vikoristovuvali pismovi priladi chashku dlya vodi ta shkiryanij mishechok dlya zberigannya plyashki z vodoyu derev yanu doshechku iz zagliblennyami dlya farbi z sazhi j vohri ocheretyanu palichku dlya pisma suvij z papirusu skrebok dlya papirusu pechatku dlya zapechatuvannya papirusu Majzhe ves tekst pisali chornoyu farboyu Chervonu farbu vikoristovuvali dlya poznachennya punktuaciyi i vidilennya okremih sensovih fraz Na golovi mali pir ya Osnovoyu yih diyalnosti bula byurokratiya pri dvori faraoniv vedennya sprav v armiyi i hramah Pisari stanovili intelektualnu elitu keruyuchu administrativnoyi ta ekonomichnoyi diyalnistyu krayini Robota pisariv perepisuvachiv peredavalasya u spadshinu sini vihovuvalisya z rozrahunkom na te sho pislya kilkoh rokiv navchannya v shkolah zajmut misce batka Pisar Nove carstvo Buduchi odnochasno i bibliotekaryami voni zberigali literaturni pam yatniki svogo narodu U Starodavnomu Yegipti posadu pisarya i hranitelya biblioteki bula derzhavnoyu i peredavalasya u spadshinu tak yak yiyi mig zajnyati tilki toj hto mav vishimi znannyami Hranitel biblioteki faraona takozh buv vihovatelem spadkoyemcya yegipetskogo prestolu Isnuvala navit okrema boginya Seshat vidpovidna profesiyi perepisuvachiv Zgodom pokrovitelem pisariv vvazhavsya bog Tot zobrazhuvavsya u viglyadi ptaha bilogo abo chornogo ibisa abo babuyina nosiv prizvisko volodar chasu oskilki vvazhavsya vinahidnikom pisemnosti Velika chastina informaciyi stosovno Starodavnogo Yegiptu dostupna zavdyaki roboti pisariv perepisuvachiv pid yih naglyadom vidbuvalosya zvedennya riznih monumentiv nimi retelno zapisuvalisya rizni nakazi i ekonomichni dokumenti chislenni istoriyi sho hodili v usnomu viglyadi sered nizhchih klasiv yegipetskogo suspilstva rozpovidi inozemciv ta podorozhnih zbereglisya tomu sho buli zapisani chasto vipadkovo Vzhe v epohu I dinastiyi pisari vidtiskali na glinyanih probkah glechikiv svoyi imena i tituli za dopomogoyu cilindrichnih pechatok Profesiya pisarya vvazhalasya prestizhnoyu voni buli chastinoyu dvoru faraoniv i zvilnyalisya vid splati podatkiv ta sluzhbi u vijsku Razom z remisnikami i hudozhnikami pisari brali aktivnu uchast v ozdoblenni iyeroglifami usipalnic budinkiv relikvij statuj mebliv Shkola pisarivShkoli budinki navchannya pisma vinikali pri hramah palacah faraoniv ta aristokratiyi Pri dvori faraona isnuvali shkoli pidgotovki chinovnikiv Potrapiti tudi bulo zapovitnoyu mriyeyu predstavnikiv serednogo klasu Navchitisya gramoti spriyalo kar yeri majbutnogo pisarya a takozh usih jogo nashadkiv Molodi lyudi yaki gotuvali sebe do upravlinskoyi kar yeri praktikuvalisya v perepisuvanni riznih dilovih paperiv i tvoriv yaki uslavlyuvali perevagi takoyi kar yeri Navchali v nih ditej z 5 rokiv Spochatku shkolyara vchili chitati i pravilno j krasivo pisati potim skladati dilovi paperi dotrimuyuchis vidpovidnogo stilyu Uchni v shkoli zajmalisya z rannogo ranku do piznogo vechora Nedbajlivih zhorstoko karali Shob domogtisya uspihiv u navchanni shkolyari zhertvuvati mirskimi radoshami Dlya osvoyennya gramoti uchnevi neobhidno bulo zapam yatati blizko 700 iyeroglifiv rozriznyati pobizhne sproshene i klasichne pismo Zreshtoyu vin povinen buv opanuvati dilovim stilem dlya svitskih potreb i statutnim dlya skladannya religijnih tekstiv Bagato chasu pridilyalosya krasnomovstvu napisannya gimniv chitannya riznogo rodu nastanov povchan i traktativ Vismiyuvannya riznih profesij na dogodu kancelyarskoyu sluzhbi bulo diyevim prijomom vihovannya majbutnih chinovnikiv Krim traktativ sho vihvalyayut chinovni profesiyu majbutni yegipetski upravlinci vpravlyalisya v literaturnomu pismennictvi Voni skladali faraonam odi dilovi listi i zviti vitalni poslannya dogani po sluzhbi skargi nakazi viroblyali rizni obchislennya napriklad pri postachanni vijska abo priznachennya robochih dlya zvedennya obeliska U shkolyariv formuvalasya svoya subkultura zvichayi i tradiciyi isnuvalo osobliva chinovnicha dotepnist nezrozumila predstavnikam inshih profesij Osoblivo shkilni vchiteli stezhili za moralnim oblichchyam majbutnih pisariv Visoke poklikannya i profesiya yaki voni povinni otrimati v majbutnomu zobov yazuyut yunakiv vesti gidnij sposib zhittya Trenuvali silu voli vmiti zmusiti sebe ne robiti togo sho tobi najbilshe podobayetsya Majbutni chinovniki povinni buli doskonalo znati pridvornij i sluzhbovij ritual komu i yaki znaki vitannya nadavati yak ta v yakomu toni rozmovlyati z osobami odnogo rangu vishimi i nizhchimi vid kogo j cherez kogo prijmati pismovi dopovidi Poznachennya iyeroglifami pisar faraona pisar bozhestvennih ogoloshen hramovij pisar pisar perepisuvach pisar pisar graverIyerarhiya pisarivpisari carskoyi biblioteki carski pisari golovnij pisar verhovnogo sudu golova pisariv skarbnici pisari perepisuvachi nakaziv faraoniv pisari kancelyariyi faraonu pisari bozhestvennih ogoloshen pisari skarbnici pisari arhivu pisari hramiv Amona Osirisa ta inshih bogiv pisari kadastriv pisar ochilnika vijska pisari vijska pisari zovnishnoyi torgivli pisari velikoyi rogatoyi hudobi pisari podatkivciVidomi pisariPtahhotep XXIV st do n e pisar i chati pri dvori faraona Dzhedkara Isesi Senediyemib Inti XXIV st do n e pri dvori faraona Dzhedkara Isesi Antef XXII st do n e Neferkara Yimeru XVII st do n e pisar i chati faraona Sebekhotepa IV Ahmes XVII st do n e avtor papirusa Ahmesa Amenenhat XVII st do n e avtor Useramon XV st do n e pisar faraona Tutmosa III Amenhotep XIV st do n e carskij pisar ta zhrec Gora Rahotep XIII st do n e pisar faraona Ramsesa II Pentaur XIII st do n e pisar faraona Ramsesa III avtor istorichnoyi praci pro bitvu pri Kadeshi ta poemi Pro princa Pentaura sina faraona DzherelaBarry J Kemp Ancient Egypt Anatomy of a Civilization Routledge 2006 ISBN 0415235499 pp 166ff Michael Rice Who s Who in Ancient Egypt Routledge 2001 ISBN 0 415 15448 0 Le Scribe accroupi nedostupne posilannya z lipnya 2019