Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Жан Фредерік Жоліо-Кюрі (фр. Jean Frédéric Joliot-Curie, до шлюбу — Фредерік Жоліо; 19 березня 1900, Париж — 14 серпня 1958, там само) — французький фізик і громадський діяч, один із засновників і лідерів всесвітнього Руху прихильників миру та Пагуошського руху вчених. Лауреат Нобелівської премії з хімії (спільно з Ірен Жоліо-Кюрі, 1935). Чоловік Ірен Жоліо-Кюрі.
Біографія
Жан Фредерік Жоліо народився в Парижі. Був молодшим з 6 дітей у родині процвітаючого комерсанта Анрі Жоліо і Емілії (Родерер) Жоліо, яка походила із заможної протестантської родини з Ельзасу. 1910 року хлопчика віддали вчитися до провінційного ліцею Лаканаль. Через сім років після смерті батька він повернувся до Парижа і став студентом Еколь прімер сюперьєр Лавуазьє. 1920 року вступив до Вищої школи фізики та прикладної хімії в Парижі й через три роки закінчив її краще за всіх у групі.
З дипломом інженера Жоліо міг практично застосовувати хімію та фізику. Проте інтереси Жоліо були скоріше в галузі фундаментальних наукових досліджень, що значною мірою пояснювалося впливом одного з його вчителів у Вищій школі фізики та прикладної хімії — французького фізика Поля Ланжевена. Після проходження обов'язкової військової служби, Жоліо, обговоривши з Ланжевеном свої плани на майбутнє, отримав пораду спробувати зайняти посаду асистента у Марії Кюрі в Інституті радію Паризького університету.
Жоліо так і зробив і на початку 1925 року розпочав виконувати свої нові обов'язки в цьому інституті, де працював препаратором і продовжував вивчати хімію й фізику. У наступному році (1926) він одружився з Ірен Кюрі, дочкою Марі та П'єра Кюрі, яка теж працювала в цьому інституті. З одруженням вони обоє взяли подвійне прізвище Жоліо-Кюрі. У шлюбі народилися син і дочка, обоє також стали вченими. Фредерік, отримавши ступінь ліценціата (відповідає ступеню магістра наук), продовжив свою роботу і в 1930 році був удостоєний докторського звання за дослідження електрохімічних властивостей радіоактивного елемента полонію.
Спроби знайти академічну посаду не увінчалися успіхом, і молодий учений вже збирався повернутися до роботи хіміка-практика на промисловому виробництві, але Жан Перрен допоміг йому здобути урядову стипендію, що дозволила Жоліо-Кюрі залишитися в інституті й продовжувати дослідження, пов'язані з впливом радіації. 1930 року німецький фізик Вальтер Боте виявив, що деякі легкі елементи, зокрема берилій та бор, випускають сильну проникаючу радіацію при бомбардуванні їх ядрами гелію, що рухаються з високою швидкістю (пізніше це опромінення було названо альфа-радіацією), утворюючись при розпаді радіоактивного полонію.
Знання інженерної справи допомогло Жоліо-Кюрі сконструювати чутливий детектор з конденсаційною камерою, яка мала фіксувати цю проникаючу радіацію, та приготувати зразок із надзвичайно високою концентрацією полонію. За допомогою цього апарата подружжя Жоліо-Кюрі, що почали свою співпрацю в 1931 році, виявили, що тонка платівка воднемісної речовини, розташована між опроміненим берилієм або бором і детектором, збільшує первісну радіацію майже вдвічі.
Нові досліди показали, що це додаткове випромінювання складається з атомів водню, які в результаті зіткнення з проникаючою радіацією вивільняються, набуваючи надзвичайно високої швидкості. Хоча жоден з цих двох дослідників спершу не зрозумів суті процесу, проте проведені ними точні вимірювання призвели до того, що в 1932 році Джеймс Чедвік відкрив нейтрон — нейтральну частку, що входить до складу атомного ядра.
Побічними продуктами при бомбардуванні бору або алюмінію альфа-частками є також позитрони (позитивно заряджені електрони), які в тому ж таки 1932 році були виявлені американським фізиком Карлом Д. Андерсоном. Подружжя Жоліо-Кюрі вивчали ці частки з кінця 1932 року — протягом усього 1933 року, а на самому початку 1934 року розпочали новий експеримент. Закривши отвір конденсаційної камери тонкої платівкою алюмінієвої фольги, вони опромінювали зразки бору та алюмінію альфа-радіацією. Як вони й сподівалися, позитрони справді почали віділятися, але, на їхнє здивування, емісія позитронів тривала протягом декількох хвилин навіть після того, як прибирали полонієве джерело.
Таким чином, Жоліо-Кюрі виявили, що деякі зразки алюмінію і бору перетворилися на нові хімічні елементи. Більш того, ці нові елементи були радіоактивними: алюміній, поглинаючи два протони і два нейтрона альфа-часток, перетворювався на радіоактивний фосфор, а бор — в радіоактивний ізотоп азоту. Оскільки ці нестійкі радіоактивні елементи не були схожі на жоден з природно радіоактивних елементів, стало зрозуміло, що вони створені штучним шляхом. Згодом подружжя Жоліо-Кюрі синтезували велику кількість нових радіоактивних елементів.
У 1935 році Фредеріку та Ірен Жоліо-Кюрі спільно була присуджена Нобелівська премія з хімії «за виконаний синтез нових радіоактивних елементів». Фредерік Жоліо-Кюрі є наймолодшим лауреатом Нобелівської премії з хімії. У своїй Нобелівській лекції Фредерік Жоліо-Кюрі зазначив, що застосування штучних радіоактивних елементів як мічені атоми «спростить проблему знаходження та усунення різних елементів, що існують у живих організмах». З накопичених фактів, сказав він, «можна зробити висновок, що не слід вважати, ніби декілька сотень видів атомів, що утворюють нашу планету, були створені всі одночасно й існуватимуть вічно». Крім того, додав Фредерік Жоліо-Кюрі, «у нас є підстави вважати, що вченим … вдасться здійснити перетворення вибухового характеру, справжні хімічні ланцюгові реакції», які вивільнять величезну кількість корисної енергії. «Проте, якщо розкладання пошириться на всі елементи нашої планети, — попереджав вчений, — то наслідки розв'язання такого катаклізму можуть тільки викликати тривогу».
У 1937 році Фредерік Жоліо-Кюрі, продовжував працювати в Інституті радію й одночасно обійняв посаду професора в Колеж де Франс в Парижі. Тут він створив дослідний центр ядерної фізики і хімії і заснував нову лабораторію, де відділи фізики, хімії та біології могли тісно співпрацювати. Крім того, вчений контролював будівництво одного з перших у Франції циклотронів, в якому при проведенні досліджень як джерело альфа-часток мали використовуватися радіоактивні елементи.
В 1939 році, слідом за відкриттям німецьким хіміком Отто Ганом можливості поділу (розщеплення) атома урану, Жоліо-Кюрі знайшов прямий фізичний доказ того, що такий поділ має вибуховий характер. Визнаючи, що величезна кількість енергії, що вивільняється в процесі розщеплення атома, може бути використана як джерело енергії, він придбав у Норвегії практично всі наявні тоді запаси важкої води. Однак в цей час почалася друга світова війна. Окупація Франції німецькими арміями змусили його перервати дослідження. З великим ризиком Жоліо-Кюрі зумів таємно переправити важку воду, яка була в його розпорядженні, до Англії, де вона була використана англійськими вченими під час розробки ними атомної зброї.
Залишаючись в Парижі в період окупації, Жоліо-Кюрі, попри свої антифашистські погляди й членство у Французькій соціалістичній партії (з 1934), зберіг за собою посади в Інституті радію і в Колеж де Франс. Як активний член Руху Опору, він очолював підпільну організацію «Національний фронт» і використовував можливості своєї лабораторії для виготовлення вибухових речовин і радіоапаратури для борців Опору аж до 1944 року, коли йому самому довелося ховатися . Як і його вчитель Ланжевен, у самий розпал війни (1942) він стає членом Французької комуністичної партії (незадовго до своєї смерті, в 1956 році, він буде обраний членом ЦК ФКП).
Після звільнення Парижа Фредерік Жоліо-Кюрі був призначений директором Національного центру наукових досліджень, йому було доручено координувати відновлення наукового потенціалу країни. У жовтні 1945 році він переконав президента Шарля де Голля створити Комісаріат з атомної енергії Франції. Через три роки він керував пуском першого у Франції ядерного реактора. Попри те що його авторитет як вченого і адміністратора був надзвичайно високий, зв'язок з Французької комуністичної партією викликав невдоволення, і в 1950 році він був звільнений з посади керівника Комісаріату з атомної енергії.
Після цього Фредерік Жоліо-Кюрі присвячував велику частину свого часу дослідній роботі в лабораторії та викладанню. Залишаючись активним політичним діячем, він був також президентом Всесвітньої Ради Миру. Смерть Ірен Жоліо-Кюрі в 1956 році була для нього важким ударом. Ставши її наступником на посаді директора Інституту радію і замінивши її на викладацькій роботі в Сорбонні, він узяв на себе також контроль над будівництвом нового інституту в Орсе, на південь від Парижа. Проте організм ученого був ослаблений через перенесений двома роками раніше вірусний гепатит, і 14 серпня 1958 Фредерік Жоліо-Кюрі помер у Парижі після операції, пов'язаної з внутрішнім крововиливом.
Фредеріка Жоліо-Кюрі характеризували як людину чуйну, добру й терплячу. Він любив грати на піаніно, малювати пейзажі й читати. Останніми роками життя присвячував багато часу політичним проблемам. 1940 року Колумбійський університет нагородив вченого золотою медаллю Барнарда за видатні наукові заслуги. Жоліо-Кюрі був членом Французької академії наук і Медичної академії Франції, а також іноземним членом багатьох наукових товариств, у тому числі і Академії наук СРСР (з 1949, член-кореспондент з 1947 року). В СРСР Жоліо-Кюрі також був удостоєний Міжнародної Сталінської премії «За зміцнення миру між народами» (1951).
Жоліо-Кюрі є автором афоризмів «Правда подорожує без віз» і «Чим далі експеримент від теорії, тим ближче він до Нобелівської премії».
Вшанування
- У Німеччині, на корабельні «WEB Mathias Thesen» у 1961 році, 17 жовтня був спущений на воду річковий пасажирський теплохід "Ф. Жоліо-Кюрі", який відразу був приписаний до порту Пермі і досі працює на Камі.
- У м. Дубно Московської області, де Фредерік Жоліо-Кюрі був з візитом в Об'єднаному інституті ядерних досліджень, одна з вулиць названа його ім'ям. Саме на цій вулиці розташована головна адміністративна будівля ОІЯД.
- У столиці Болгарії Софії на честь Фредеріка Жоліо-Кюрі названо вулицю і станцію метро.
- В Одесі на його честь була названа одна з вулиць в новому районі міста.
- На його честь в місті Рівне названа одна з вулиць.
Примітки
- Archives de Paris — вип. 248.
- Список професорів Колеж де Франс
- https://www.academie-sciences.fr/fr/Liste-des-membres-depuis-la-creation-de-l-Academie-des-sciences/les-membres-du-passe-dont-le-nom-commence-par-j.html
Література
- Pierre Biquard, Frédéric Joliot-Curie et l'énergie atomique, Seghers, Paris, 1961
- Шаскольская М. П. Жолио-Кюри. М.: Видавництво ЦК ВЛКСМ «Молода гвардія», 1966.
- Michel Pinault, Frédéric Joliot-Curie, Odile Jacob, Paris, 2000, 712 p.
Посилання
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Фредерік Жоліо-Кюрі |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фредерік Жоліо-Кюрі |
- Біографія на сайті Нобелівської фундації
- Біографія на сайті Atomic Archive
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhan Frederik Zholio Kyuri fr Jean Frederic Joliot Curie do shlyubu Frederik Zholio 19 bereznya 1900 Parizh 14 serpnya 1958 tam samo francuzkij fizik i gromadskij diyach odin iz zasnovnikiv i lideriv vsesvitnogo Ruhu prihilnikiv miru ta Paguoshskogo ruhu vchenih Laureat Nobelivskoyi premiyi z himiyi spilno z Iren Zholio Kyuri 1935 Cholovik Iren Zholio Kyuri Frederik Zholio Kyurifr Frederic Joliot CurieFrederik Zholio Kyuri Frederik Zholio KyuriIm ya pri narodzhenni fr Jean Frederic JoliotNarodivsya 19 bereznya 1900 1900 03 19 Parizh FranciyaPomer 14 serpnya 1958 1958 08 14 58 rokiv Parizh Franciya dPohovannya dMisce prozhivannya Antoni 1 Krayina FranciyaDiyalnist fizik yadernik himik profesor politik vikladach universitetu fizik uchasnik francuzkogo Ruhu OporuAlma materGaluz Himiya RadiobiologiyaZaklad Kolezh de Frans 2 d Komisariat atomnoyi energetiki FranciyiPosada Q30739705 prezident d docent profesor 2 i profesorVidomi uchni Yuasa TosikoAspiranti doktoranti Bruno Pontekorvo dChlenstvo Londonske korolivske tovaristvo Akademiya nauk NDR Francuzka akademiya nauk 3 Akademiya nauk SRSR Ugorska akademiya nauk Polska akademiya nauk Niderlandska korolivska akademiya nauk d Parizka medichna akademiya Timchasova konsultativna asambleya 1943 1945 lyutij 1945 Partiya Francuzka komunistichna partiyaVidomij zavdyaki Sintez novih radioaktivnih elementivU shlyubi z Iren Zholio KyuriDiti d dRodichi Mariya Sklodovska KyuriNagorodi d medal G yuza 1947 medal Matteuchchi 1932 inozemnij chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva d 5 veresnya 1946 d 1950 d d d 1940 Vislovlyuvannya u Vikicitatah Frederik Zholio Kyuri u VikishovishiBiografiyaZhan Frederik Zholio narodivsya v Parizhi Buv molodshim z 6 ditej u rodini procvitayuchogo komersanta Anri Zholio i Emiliyi Roderer Zholio yaka pohodila iz zamozhnoyi protestantskoyi rodini z Elzasu 1910 roku hlopchika viddali vchitisya do provincijnogo liceyu Lakanal Cherez sim rokiv pislya smerti batka vin povernuvsya do Parizha i stav studentom Ekol primer syuperyer Lavuazye 1920 roku vstupiv do Vishoyi shkoli fiziki ta prikladnoyi himiyi v Parizhi j cherez tri roki zakinchiv yiyi krashe za vsih u grupi Z diplomom inzhenera Zholio mig praktichno zastosovuvati himiyu ta fiziku Prote interesi Zholio buli skorishe v galuzi fundamentalnih naukovih doslidzhen sho znachnoyu miroyu poyasnyuvalosya vplivom odnogo z jogo vchiteliv u Vishij shkoli fiziki ta prikladnoyi himiyi francuzkogo fizika Polya Lanzhevena Pislya prohodzhennya obov yazkovoyi vijskovoyi sluzhbi Zholio obgovorivshi z Lanzhevenom svoyi plani na majbutnye otrimav poradu sprobuvati zajnyati posadu asistenta u Mariyi Kyuri v Instituti radiyu Parizkogo universitetu Zholio tak i zrobiv i na pochatku 1925 roku rozpochav vikonuvati svoyi novi obov yazki v comu instituti de pracyuvav preparatorom i prodovzhuvav vivchati himiyu j fiziku U nastupnomu roci 1926 vin odruzhivsya z Iren Kyuri dochkoyu Mari ta P yera Kyuri yaka tezh pracyuvala v comu instituti Z odruzhennyam voni oboye vzyali podvijne prizvishe Zholio Kyuri U shlyubi narodilisya sin i dochka oboye takozh stali vchenimi Frederik otrimavshi stupin licenciata vidpovidaye stupenyu magistra nauk prodovzhiv svoyu robotu i v 1930 roci buv udostoyenij doktorskogo zvannya za doslidzhennya elektrohimichnih vlastivostej radioaktivnogo elementa poloniyu Sprobi znajti akademichnu posadu ne uvinchalisya uspihom i molodij uchenij vzhe zbiravsya povernutisya do roboti himika praktika na promislovomu virobnictvi ale Zhan Perren dopomig jomu zdobuti uryadovu stipendiyu sho dozvolila Zholio Kyuri zalishitisya v instituti j prodovzhuvati doslidzhennya pov yazani z vplivom radiaciyi 1930 roku nimeckij fizik Valter Bote viyaviv sho deyaki legki elementi zokrema berilij ta bor vipuskayut silnu pronikayuchu radiaciyu pri bombarduvanni yih yadrami geliyu sho ruhayutsya z visokoyu shvidkistyu piznishe ce oprominennya bulo nazvano alfa radiaciyeyu utvoryuyuchis pri rozpadi radioaktivnogo poloniyu Znannya inzhenernoyi spravi dopomoglo Zholio Kyuri skonstruyuvati chutlivij detektor z kondensacijnoyu kameroyu yaka mala fiksuvati cyu pronikayuchu radiaciyu ta prigotuvati zrazok iz nadzvichajno visokoyu koncentraciyeyu poloniyu Za dopomogoyu cogo aparata podruzhzhya Zholio Kyuri sho pochali svoyu spivpracyu v 1931 roci viyavili sho tonka plativka vodnemisnoyi rechovini roztashovana mizh oprominenim beriliyem abo borom i detektorom zbilshuye pervisnu radiaciyu majzhe vdvichi Novi doslidi pokazali sho ce dodatkove viprominyuvannya skladayetsya z atomiv vodnyu yaki v rezultati zitknennya z pronikayuchoyu radiaciyeyu vivilnyayutsya nabuvayuchi nadzvichajno visokoyi shvidkosti Hocha zhoden z cih dvoh doslidnikiv spershu ne zrozumiv suti procesu prote provedeni nimi tochni vimiryuvannya prizveli do togo sho v 1932 roci Dzhejms Chedvik vidkriv nejtron nejtralnu chastku sho vhodit do skladu atomnogo yadra Pobichnimi produktami pri bombarduvanni boru abo alyuminiyu alfa chastkami ye takozh pozitroni pozitivno zaryadzheni elektroni yaki v tomu zh taki 1932 roci buli viyavleni amerikanskim fizikom Karlom D Andersonom Podruzhzhya Zholio Kyuri vivchali ci chastki z kincya 1932 roku protyagom usogo 1933 roku a na samomu pochatku 1934 roku rozpochali novij eksperiment Zakrivshi otvir kondensacijnoyi kameri tonkoyi plativkoyu alyuminiyevoyi folgi voni oprominyuvali zrazki boru ta alyuminiyu alfa radiaciyeyu Yak voni j spodivalisya pozitroni spravdi pochali vidilyatisya ale na yihnye zdivuvannya emisiya pozitroniv trivala protyagom dekilkoh hvilin navit pislya togo yak pribirali poloniyeve dzherelo Takim chinom Zholio Kyuri viyavili sho deyaki zrazki alyuminiyu i boru peretvorilisya na novi himichni elementi Bilsh togo ci novi elementi buli radioaktivnimi alyuminij poglinayuchi dva protoni i dva nejtrona alfa chastok peretvoryuvavsya na radioaktivnij fosfor a bor v radioaktivnij izotop azotu Oskilki ci nestijki radioaktivni elementi ne buli shozhi na zhoden z prirodno radioaktivnih elementiv stalo zrozumilo sho voni stvoreni shtuchnim shlyahom Zgodom podruzhzhya Zholio Kyuri sintezuvali veliku kilkist novih radioaktivnih elementiv U 1935 roci Frederiku ta Iren Zholio Kyuri spilno bula prisudzhena Nobelivska premiya z himiyi za vikonanij sintez novih radioaktivnih elementiv Frederik Zholio Kyuri ye najmolodshim laureatom Nobelivskoyi premiyi z himiyi U svoyij Nobelivskij lekciyi Frederik Zholio Kyuri zaznachiv sho zastosuvannya shtuchnih radioaktivnih elementiv yak micheni atomi sprostit problemu znahodzhennya ta usunennya riznih elementiv sho isnuyut u zhivih organizmah Z nakopichenih faktiv skazav vin mozhna zrobiti visnovok sho ne slid vvazhati nibi dekilka soten vidiv atomiv sho utvoryuyut nashu planetu buli stvoreni vsi odnochasno j isnuvatimut vichno Krim togo dodav Frederik Zholio Kyuri u nas ye pidstavi vvazhati sho vchenim vdastsya zdijsniti peretvorennya vibuhovogo harakteru spravzhni himichni lancyugovi reakciyi yaki vivilnyat velicheznu kilkist korisnoyi energiyi Prote yaksho rozkladannya poshiritsya na vsi elementi nashoyi planeti poperedzhav vchenij to naslidki rozv yazannya takogo kataklizmu mozhut tilki viklikati trivogu U 1937 roci Frederik Zholio Kyuri prodovzhuvav pracyuvati v Instituti radiyu j odnochasno obijnyav posadu profesora v Kolezh de Frans v Parizhi Tut vin stvoriv doslidnij centr yadernoyi fiziki i himiyi i zasnuvav novu laboratoriyu de viddili fiziki himiyi ta biologiyi mogli tisno spivpracyuvati Krim togo vchenij kontrolyuvav budivnictvo odnogo z pershih u Franciyi ciklotroniv v yakomu pri provedenni doslidzhen yak dzherelo alfa chastok mali vikoristovuvatisya radioaktivni elementi Frederik ta Iren Zholio Kyuri u 1940 h rokah V 1939 roci slidom za vidkrittyam nimeckim himikom Otto Ganom mozhlivosti podilu rozsheplennya atoma uranu Zholio Kyuri znajshov pryamij fizichnij dokaz togo sho takij podil maye vibuhovij harakter Viznayuchi sho velichezna kilkist energiyi sho vivilnyayetsya v procesi rozsheplennya atoma mozhe buti vikoristana yak dzherelo energiyi vin pridbav u Norvegiyi praktichno vsi nayavni todi zapasi vazhkoyi vodi Odnak v cej chas pochalasya druga svitova vijna Okupaciya Franciyi nimeckimi armiyami zmusili jogo perervati doslidzhennya Z velikim rizikom Zholio Kyuri zumiv tayemno perepraviti vazhku vodu yaka bula v jogo rozporyadzhenni do Angliyi de vona bula vikoristana anglijskimi vchenimi pid chas rozrobki nimi atomnoyi zbroyi Zalishayuchis v Parizhi v period okupaciyi Zholio Kyuri popri svoyi antifashistski poglyadi j chlenstvo u Francuzkij socialistichnij partiyi z 1934 zberig za soboyu posadi v Instituti radiyu i v Kolezh de Frans Yak aktivnij chlen Ruhu Oporu vin ocholyuvav pidpilnu organizaciyu Nacionalnij front i vikoristovuvav mozhlivosti svoyeyi laboratoriyi dlya vigotovlennya vibuhovih rechovin i radioaparaturi dlya borciv Oporu azh do 1944 roku koli jomu samomu dovelosya hovatisya Yak i jogo vchitel Lanzheven u samij rozpal vijni 1942 vin staye chlenom Francuzkoyi komunistichnoyi partiyi nezadovgo do svoyeyi smerti v 1956 roci vin bude obranij chlenom CK FKP Pislya zvilnennya Parizha Frederik Zholio Kyuri buv priznachenij direktorom Nacionalnogo centru naukovih doslidzhen jomu bulo dorucheno koordinuvati vidnovlennya naukovogo potencialu krayini U zhovtni 1945 roci vin perekonav prezidenta Sharlya de Gollya stvoriti Komisariat z atomnoyi energiyi Franciyi Cherez tri roki vin keruvav puskom pershogo u Franciyi yadernogo reaktora Popri te sho jogo avtoritet yak vchenogo i administratora buv nadzvichajno visokij zv yazok z Francuzkoyi komunistichnoyi partiyeyu viklikav nevdovolennya i v 1950 roci vin buv zvilnenij z posadi kerivnika Komisariatu z atomnoyi energiyi Pislya cogo Frederik Zholio Kyuri prisvyachuvav veliku chastinu svogo chasu doslidnij roboti v laboratoriyi ta vikladannyu Zalishayuchis aktivnim politichnim diyachem vin buv takozh prezidentom Vsesvitnoyi Radi Miru Smert Iren Zholio Kyuri v 1956 roci bula dlya nogo vazhkim udarom Stavshi yiyi nastupnikom na posadi direktora Institutu radiyu i zaminivshi yiyi na vikladackij roboti v Sorbonni vin uzyav na sebe takozh kontrol nad budivnictvom novogo institutu v Orse na pivden vid Parizha Prote organizm uchenogo buv oslablenij cherez perenesenij dvoma rokami ranishe virusnij gepatit i 14 serpnya 1958 Frederik Zholio Kyuri pomer u Parizhi pislya operaciyi pov yazanoyi z vnutrishnim krovovilivom Frederika Zholio Kyuri harakterizuvali yak lyudinu chujnu dobru j terplyachu Vin lyubiv grati na pianino malyuvati pejzazhi j chitati Ostannimi rokami zhittya prisvyachuvav bagato chasu politichnim problemam 1940 roku Kolumbijskij universitet nagorodiv vchenogo zolotoyu medallyu Barnarda za vidatni naukovi zaslugi Zholio Kyuri buv chlenom Francuzkoyi akademiyi nauk i Medichnoyi akademiyi Franciyi a takozh inozemnim chlenom bagatoh naukovih tovaristv u tomu chisli i Akademiyi nauk SRSR z 1949 chlen korespondent z 1947 roku V SRSR Zholio Kyuri takozh buv udostoyenij Mizhnarodnoyi Stalinskoyi premiyi Za zmicnennya miru mizh narodami 1951 Zholio Kyuri ye avtorom aforizmiv Pravda podorozhuye bez viz i Chim dali eksperiment vid teoriyi tim blizhche vin do Nobelivskoyi premiyi VshanuvannyaU Nimechchini na korabelni WEB Mathias Thesen u 1961 roci 17 zhovtnya buv spushenij na vodu richkovij pasazhirskij teplohid F Zholio Kyuri yakij vidrazu buv pripisanij do portu Permi i dosi pracyuye na Kami U m Dubno Moskovskoyi oblasti de Frederik Zholio Kyuri buv z vizitom v Ob yednanomu instituti yadernih doslidzhen odna z vulic nazvana jogo im yam Same na cij vulici roztashovana golovna administrativna budivlya OIYaD U stolici Bolgariyi Sofiyi na chest Frederika Zholio Kyuri nazvano vulicyu i stanciyu metro V Odesi na jogo chest bula nazvana odna z vulic v novomu rajoni mista Na jogo chest v misti Rivne nazvana odna z vulic PrimitkiArchives de Paris vip 248 d Track Q2860432 Spisok profesoriv Kolezh de Frans d Track Q3253460 https www academie sciences fr fr Liste des membres depuis la creation de l Academie des sciences les membres du passe dont le nom commence par j htmlLiteraturaPierre Biquard Frederic Joliot Curie et l energie atomique Seghers Paris 1961 Shaskolskaya M P Zholio Kyuri M Vidavnictvo CK VLKSM Moloda gvardiya 1966 Michel Pinault Frederic Joliot Curie Odile Jacob Paris 2000 712 p PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Frederik Zholio Kyuri Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Frederik Zholio Kyuri Biografiya na sajti Nobelivskoyi fundaciyi Biografiya na sajti Atomic Archive