Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Жозефі́на Богарне́ (фр. Joséphine de Beauharnais), до шлюбу Марі-Жозе́ф-Роз Таше́ де ля Пажері́ (фр. Marie-Joseph-Rose de Tascher de la Pagerie); 23 червня 1763, Труаз-Іле, Мартиніка — 29 травня 1814, Мальмезон) — імператорка Франції (1804—1809), перша дружина Наполеона I, через дітей споріднена з кількома королівськими сім'ями Європи.
| Жозефіна Богарне фр. Joséphine de Beauharnais | |
|---|---|
 | |
| Імператриця Франції | |
| Правління | 18 травня 1804 - 10 січня 1810 |
| Коронація | 2 грудня 1804 |
| Наступник | Марія-Луїза Австрійська |
| Біографічні дані | |
| Імена | Марі-Жозеф-Роз Таше де ля Пажері |
| Релігія | католицтво |
| Народження | 23 червня 1763[1][2][…] Труаз-Іле, Мартиніка |
| Смерть | 29 травня 1814[4][3][…] (50 років) Мальмезон, Франція дифтерія |
| У шлюбі з | Наполеон I Бонапарт[6] і Олександр Богарне[6] |
| Діти | Євген Богарне Гортензія Богарне |
| Династія | d |
| Батько | d |
| Мати | d |
| Нагороди |  |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія
Ранні роки
Народилася в містечку Труа-Іле на карибському острові Мартиніка в знатній родині Жозефа-Ґаспара де Таше, лейтенанта морської піхоти, та Роз-Клер де Верж де Сануа. Батько володів плантацією цукрової тростини і дещо збіднів після урагану, що зруйнував їх маєток у 1766 році. Частину дитинства Жозефіна провела у монастирі.
Тим часом збіднілий батько шукав дочкам вигідних наречених, щоб поправити фінансовий стан родини. Спочатку сестра батька Едме домовилася про шлюб молодшої сестри, Катрін-Дезіре, з віконтом Олександром де Богарне, нащадком багатих аристократів Франції. Однак 16 жовтня 1777 р. Катрін померла на Мартиніці, і на її місце призначили Жозефіну. В жовтні 1779 р. вона з батьком приїхала до Франції і одружилася з віконтом Александром 13 грудня 1779 р. 20-річний чоловік продовжував вести світське життя, залишивши Жозефіну наодинці: шлюб не був щасливим. Попри це Жозефіна народила двох дітей — Ежен (1781—1824) та Гортензія Богарне (1783—1837).
У чергову відсутність чоловіка в діловій подорожі Америкою Жозефіна почала вести власне світське життя, влаштовувати прийоми, приймати гостей. Чоловік був невдоволений цим і підозрював її у невірності, тож подав у суд Парижа з вимогою розлучення, але програв справу. Шлюб був зруйнований, і Жозефіна з дітьми повернулася до батька на Мартиніку. Через чотири роки, у 1791, чоловік умовляє її повернутися у Францію. Він тоді брав активну участь у Французькій революції, був членом Установчих зборів, командував революційною армією. У 1793 чоловіка Жозефіни звільнили з армії та запідозрили у зраді й контрреволюційних симпатіях і посадили 2 березня 1794 року до в'язниці. Жозефіну ув'язнили 19 квітня 1794 як співчуваючу контрреволюціонерам. За вироком чоловіка засудили до смерті і стратили на гільйотині 23 липня 1794 р. Смерть також загрожувала і Жозефіні, але завдяки клопотанням інших революціонерів їй вдалося звільнитися через три дні після його смерті 27 липня 1794 р.
Імператриця Франції
Повернувшись з тюрми, завдяки новим знайомим, зокрема Полю Баррасу, Жозефіна змогла отримати спадщину чоловіка і почала вести світське життя, приймати в своєму маєтку в Парижі відомих осіб республіки.
За рекомендацією Барраса у 1795 р. вона знайомиться з молодшим на 6 років генералом Бонапартом зі значно скромнішої родини. Він відразу закохався в Жозефіну і в січні 1796 р. запропонував шлюб. За порадами друзів Жозефіна погодилася, і цивільний шлюб було укладено 9 березня 1796 р., єдиним свідком був ад'ютант Бонапарта — Жан Лемарруа. Через два дні Наполеона призначили командувачем армії в Італії і він вирушив на фронт, однак продовжував писати Жозефіні майже щодня. Вона відповідала на листи неохоче і рідко, почала позашлюбний зв'язок з паризьким аристократом Іполітом Шарлем. Плітки про роман швидко сягнули чоловіка.
Уникнувши розлучення, Жозефіна стала обережнішою у виборі друзів, хоча і вона, і Наполеон продовжували позашлюбні стосунки. В своєму новому маєтку Мальмезон вона приймала майже всіх відомих політиків Франції, що також допомогло Наполеонові в організації перевороту 18 брюмера.
Через проголошення чоловіка імператором, що прийшов до влади спочатку як диктатор, Жозефіна повинна була стати імператрицею. Перед коронацією між ними виникли суперечки, здебільшого через подружню зраду Наполеона і неможливість Жозефіни мати дітей. Завдяки посередництву дочки Гортензії шлюб знову вдалося зберегти, і разом з чоловіком Жозефіна була проголошена імператрицею Франції 2 грудня 1804 р.
Імператорський статус дозволив Жозефіні вигідно одружити дітей: Ожен Богарне пошлюбився з дочкою короля Баварії, а Гортензія у 1806 р. стала королевою Нідерландів.
Але, оскільки вона не змогла народити спадкоємця престолу (після весілля Жозефіна виявила безпліддя), 10 січня 1810 р. зареєстровано розлучення. Пізніше Наполеон одружився з австрійською принцесою Марією Луїзою заради миру між Францією та Австрією, яка народила від нього сина.
Жозефіна прожила решту життя в Мальмезоні.
Останні роки
Після розлучення Жозефіна поселилася у своєму маєтку Мальмезон і продовжила світське життя. Попри розрив, Наполеон зберіг почуття до неї, регулярно їй писав і навіть перед збором армії на Росію відвідав Жозефіну, щоб дізнатися її думку щодо цієї війни. Жозефіна була проти походу, але велич багатства Росії звабили Наполеона. З крахом Наполеона та засланням на острів Ельба вони продовжили листування і вона навіть планувала відвідати колишнього чоловіка, але не отримала на це дозвіл.
Через два місяці на балу в честь російського царя Олександра I Жозефіна захворіла й через кілька днів померла, 29 травня 1814 р., від запалення легенів. Наполеон сприйняв смерть Жозефіни тяжко, за переказами його останніми словами на острові Св. Елени були: «Франція, армія, Жозефіна».
Пам'ять
У маєтку Мальмезон, де вона жила після розлучення з Наполеоном та в епоху падіння Імперії, її діти спорудили їй в 1822 році пам'ятник. Ще за життя Жозефіни, котра захоплювалася ботанікою і садівництвом, в її честь було названо два роди рослин — Лапажерія (Lapageria, за її дошлюбним прізвищем) і (Josephinia).
Нащадки
Примітки
- https://rkd.nl/explore/artists/459191
- RKDartists
- Encyclopædia Britannica
- RKDartists
- Lundy D. R. The Peerage
- Kindred Britain
Посилання
- Мемуари Жозефіни Богарне у форматі pdf. (англ.)
- Жозефіна Богарне (Бонапарт) на peoples.ru [Архівовано 25 лютого 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
- Богарне Жозефіна «Велика Радянська Енциклопедія»[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhozefi na Bogarne fr Josephine de Beauharnais do shlyubu Mari Zhoze f Roz Tashe de lya Pazheri fr Marie Joseph Rose de Tascher de la Pagerie 23 chervnya 1763 Truaz Ile Martinika 29 travnya 1814 Malmezon imperatorka Franciyi 1804 1809 persha druzhina Napoleona I cherez ditej sporidnena z kilkoma korolivskimi sim yami Yevropi Zhozefina Bogarne fr Josephine de BeauharnaisImperatricya FranciyiPravlinnya18 travnya 1804 10 sichnya 1810Koronaciya2 grudnya 1804NastupnikMariya Luyiza AvstrijskaBiografichni daniImenaMari Zhozef Roz Tashe de lya PazheriReligiyakatolictvoNarodzhennya23 chervnya 1763 1763 06 23 1 2 Truaz Ile MartinikaSmert29 travnya 1814 1814 05 29 4 3 50 rokiv Malmezon Franciya difteriyaU shlyubi zNapoleon I Bonapart 6 i Oleksandr Bogarne 6 DitiYevgen Bogarne Gortenziya BogarneDinastiyaDuc de DalbergdBatkoJoseph Gaspard de Tascher de La PageriedMatiRose Claire des Vergers de SannoisdNagorodi Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 1 1 Ranni roki 1 2 Imperatricya Franciyi 2 Ostanni roki 3 Pam yat 4 Nashadki 5 Primitki 6 PosilannyaBiografiyared Ranni rokired Narodilasya v mistechku Trua Ile na karibskomu ostrovi Martinika v znatnij rodini Zhozefa Gaspara de Tashe lejtenanta morskoyi pihoti ta Roz Kler de Verzh de Sanua Batko volodiv plantaciyeyu cukrovoyi trostini i desho zbidniv pislya uraganu sho zrujnuvav yih mayetok u 1766 roci Chastinu ditinstva Zhozefina provela u monastiri Tim chasom zbidnilij batko shukav dochkam vigidnih narechenih shob popraviti finansovij stan rodini Spochatku sestra batka Edme domovilasya pro shlyub molodshoyi sestri Katrin Dezire z vikontom Oleksandrom de Bogarne nashadkom bagatih aristokrativ Franciyi Odnak 16 zhovtnya 1777 r Katrin pomerla na Martinici i na yiyi misce priznachili Zhozefinu V zhovtni 1779 r vona z batkom priyihala do Franciyi i odruzhilasya z vikontom Aleksandrom 13 grudnya 1779 r 20 richnij cholovik prodovzhuvav vesti svitske zhittya zalishivshi Zhozefinu naodinci shlyub ne buv shaslivim Popri ce Zhozefina narodila dvoh ditej Ezhen 1781 1824 ta Gortenziya Bogarne 1783 1837 nbsp Zhozefina Portret Fransua Zherara nbsp Zhozefina de Bogarne imperatricya Franciyi 1763 1814 Kartina Gijoma Gijon Letyera Versalskij muzej istoriyi Franciyi fr U chergovu vidsutnist cholovika v dilovij podorozhi Amerikoyu Zhozefina pochala vesti vlasne svitske zhittya vlashtovuvati prijomi prijmati gostej Cholovik buv nevdovolenij cim i pidozryuvav yiyi u nevirnosti tozh podav u sud Parizha z vimogoyu rozluchennya ale prograv spravu Shlyub buv zrujnovanij i Zhozefina z ditmi povernulasya do batka na Martiniku Cherez chotiri roki u 1791 cholovik umovlyaye yiyi povernutisya u Franciyu Vin todi brav aktivnu uchast u Francuzkij revolyuciyi buv chlenom Ustanovchih zboriv komanduvav revolyucijnoyu armiyeyu U 1793 cholovika Zhozefini zvilnili z armiyi ta zapidozrili u zradi j kontrrevolyucijnih simpatiyah i posadili 2 bereznya 1794 roku do v yaznici Zhozefinu uv yaznili 19 kvitnya 1794 yak spivchuvayuchu kontrrevolyucioneram Za virokom Komitetu gromadskoyi bezpeki cholovika zasudili do smerti i stratili na giljotini 23 lipnya 1794 r Smert takozh zagrozhuvala i Zhozefini ale zavdyaki klopotannyam inshih revolyucioneriv yij vdalosya zvilnitisya cherez tri dni pislya jogo smerti 27 lipnya 1794 r Imperatricya Franciyired Povernuvshis z tyurmi zavdyaki novim znajomim zokrema Polyu Barrasu Zhozefina zmogla otrimati spadshinu cholovika i pochala vesti svitske zhittya prijmati v svoyemu mayetku v Parizhi vidomih osib respubliki Za rekomendaciyeyu Barrasa u 1795 r vona znajomitsya z molodshim na 6 rokiv generalom Bonapartom zi znachno skromnishoyi rodini Vin vidrazu zakohavsya v Zhozefinu i v sichni 1796 r zaproponuvav shlyub Za poradami druziv Zhozefina pogodilasya i civilnij shlyub bulo ukladeno 9 bereznya 1796 r yedinim svidkom buv ad yutant Bonaparta Zhan Lemarrua Cherez dva dni Napoleona priznachili komanduvachem armiyi v Italiyi i vin virushiv na front odnak prodovzhuvav pisati Zhozefini majzhe shodnya Vona vidpovidala na listi neohoche i ridko pochala pozashlyubnij zv yazok z parizkim aristokratom Ipolitom Sharlem Plitki pro roman shvidko syagnuli cholovika nbsp Zhozefina pid chas koronaciyi Kartina Zhaka Luyi Davida Koronaciya Napoleona Uniknuvshi rozluchennya Zhozefina stala oberezhnishoyu u vibori druziv hocha i vona i Napoleon prodovzhuvali pozashlyubni stosunki V svoyemu novomu mayetku Malmezon vona prijmala majzhe vsih vidomih politikiv Franciyi sho takozh dopomoglo Napoleonovi v organizaciyi perevorotu 18 bryumera Cherez progoloshennya cholovika imperatorom sho prijshov do vladi spochatku yak diktator Zhozefina povinna bula stati imperatriceyu Pered koronaciyeyu mizh nimi vinikli superechki zdebilshogo cherez podruzhnyu zradu Napoleona i nemozhlivist Zhozefini mati ditej Zavdyaki poserednictvu dochki Gortenziyi shlyub znovu vdalosya zberegti i razom z cholovikom Zhozefina bula progoloshena imperatriceyu Franciyi 2 grudnya 1804 r Imperatorskij status dozvoliv Zhozefini vigidno odruzhiti ditej Ozhen Bogarne poshlyubivsya z dochkoyu korolya Bavariyi a Gortenziya u 1806 r stala korolevoyu Niderlandiv Ale oskilki vona ne zmogla naroditi spadkoyemcya prestolu pislya vesillya Zhozefina viyavila bezpliddya 10 sichnya 1810 r zareyestrovano rozluchennya Piznishe Napoleon odruzhivsya z avstrijskoyu princesoyu Mariyeyu Luyizoyu zaradi miru mizh Franciyeyu ta Avstriyeyu yaka narodila vid nogo sina Zhozefina prozhila reshtu zhittya v Malmezoni Ostanni rokired Pislya rozluchennya Zhozefina poselilasya u svoyemu mayetku Malmezon i prodovzhila svitske zhittya Popri rozriv Napoleon zberig pochuttya do neyi regulyarno yij pisav i navit pered zborom armiyi na Rosiyu vidvidav Zhozefinu shob diznatisya yiyi dumku shodo ciyeyi vijni Zhozefina bula proti pohodu ale velich bagatstva Rosiyi zvabili Napoleona Z krahom Napoleona ta zaslannyam na ostriv Elba voni prodovzhili listuvannya i vona navit planuvala vidvidati kolishnogo cholovika ale ne otrimala na ce dozvil Cherez dva misyaci na balu v chest rosijskogo carya Oleksandra I Zhozefina zahvorila j cherez kilka dniv pomerla 29 travnya 1814 r vid zapalennya legeniv Napoleon sprijnyav smert Zhozefini tyazhko za perekazami jogo ostannimi slovami na ostrovi Sv Eleni buli Franciya armiya Zhozefina Pam yatred U mayetku Malmezon de vona zhila pislya rozluchennya z Napoleonom ta v epohu padinnya Imperiyi yiyi diti sporudili yij v 1822 roci pam yatnik She za zhittya Zhozefini kotra zahoplyuvalasya botanikoyu i sadivnictvom v yiyi chest bulo nazvano dva rodi roslin Lapazheriya Lapageria za yiyi doshlyubnim prizvishem i Zhozefiniya Josephinia Nashadkired Primitkired https rkd nl explore artists 459191 RKDartists d Track Q17299517 a b Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 RKDartists d Track Q17299517 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 a b Kindred Britain d Track Q75653886Posilannyared nbsp Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Zhozefina Bogarne Memuari Zhozefini Bogarne u formati pdf angl Zhozefina Bogarne Bonapart na peoples ru Arhivovano 25 lyutogo 2008 u Wayback Machine ros Bogarne Zhozefina Velika Radyanska Enciklopediya nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zhozefina Bogarne amp oldid 43520896