Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Жовтий варан | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Varanus flavescens Hardwicke & Gray, 1827 | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Жовтий варан (Varanus flavescens (Hardwicke and Gray, 1827)) — ящірка з родини варанових підроду , що живе у Північній Індії, Пакистані та Бангладеші.
Опис
Зовні жовтий варан дуже схожий на незважаючи на значну відстань між ареалами цих двох видів. В довжину ці тварини не більше одного метра – найдовший обміряний екземпляр був 92 сантиметри завдовжки, при цьому від кінчика писку до клоаки 42 сантиметри. Найбільша зафіксована вага 1040 грамів. Звичайна довжина 70-80 сантиметрів. Статевий розмірний диморфізм у цього виду слабко виражений і самці лише дещо більші за самиць.
Хвіст у жовтих варанів не дуже довгий – завдовжки 120-130% відстані від носа до клоаки. Хвіст дещо сплощений з боків з низьким подвійним кілем зверху.
Писок короткий, опуклий, заокруглений на кінці. Довжина писку дещо менша за відстані від ока до вуха. Ніздрі вузькі, видовжені, скошені, розташовані ближче до носа ніж до очей. Голова вкрита невеликими лусочками приблизно однакового розміру за виключенням середнього ряду над очима де вони дещо ширші у поперек.
Зуби не сплощені з боків.
Луска зверху тіла дрібна, овальна, ребриста. Навкруги тіла в середині 84-104 ряди лусок. Черевна луска гладенька і налічує 65-75 рядів у ширину. Луска на хвості ребриста.
жовтого варана в значній мірі відповідає назві – головні кольори жовтувато-зелені, оливкові чи жовтувато-коричневі з поперечними рядами яскравіших плямам на спині та неясними темними мітками, що зливаються в смуги. Має темну скроневу смугу. Спід жовтуватий з розпливчастими поперечними смугами, особливо на горлі. Для виду характерна забарвлення навіть в одній місцевості, в деяких тварин трапляються червоні смуги по всьому тілі. Молоді тварини зверху темно-коричневі з жовтими плямами які утворюють поперечні смуги, а на споді жовті з темно-коричневими поперечними смугами.
Пальці в жовтого варана короткі тому лазить по деревам та іншим перепонам він досить погано.
Поширення
Жовтий варан живе в Пакистані, Північній Індії, Непалі, Бангладеші. На початку XX століття були повідомлення, що цей вид водиться у Бірмі, але вони або помилкові, або ж зараз він там не зустрічається (вимер).
Спосіб життя
Жовтий варан водиться зазвичай поблизу води і надає перевагу піщаним ґрунтам. Не любить солі тому не водиться на морському узбережжі. Історично улюбленим ареалом цього виду були заплави великих річок, але зараз саме ці місцевості зазнали чи не найбільшого антропогенного впливу тож жовтого варана зараз часто не знайти там де колись були основні місця його життя. Часом трапляється в на берегах річок, але в цілому до гірського життя ці тварини не пристосовані. В сприятливих умовах щільність популяції цих тварин за оцінками може станови 7,5 на км².
Як вже вказувалося улюблена місцевість жовтих варанів це заплави річок які в умовах мусонного клімату дуже розливаються. Тварини найактивніші у , а у сухий навпаки малорухливі.
Сховком жовтим варанам служать нори, щілини в річкових схилах або ж термітники. За повідомленням ряду дослідників тварини можуть перекривати вхід до своїх нір земляними пробками.
Під час сезону дощів тварини більшість часу проводять у воді накопичуючи запаси жиру аби пережити бездіяльність та голодування сухого сезону. Харчуються жовті варани жабами, ропухами, яйцями черепах та ящірок, жаб’ячою ікрою, дрібними ссавцями, птахами та пташиними яйцями, різноманітними безхребетними. Молюсків ці варани не їдять зате є повідомлення про те, що вони уживають в їжу крабів.
Розмноження
Статевої зрілості тварини досягають при довжині від носа до клоаки близько 25 сантиметрів. Спарюються в червні-липні, яйця несуть з серпня по жовтень. В кладці зазвичай близько 16 яєць, хоч буває і до 30. Яйця варани відкладають в норах які розташовані на підвищеннях аби їх не залило водою. Молодь в Індії вилуплюється у березні. Новонароджені варанчики лише близько 14,5 см завдовжки при розмірі від писку до клоаки в середньому 6,5 сантиметри.
Вжиток
Жовтий варан дуже потерпає від людей і вже не зустрічається на значній частині свого ареалу. Причинами цього є як антропогенний тиск на середовище в якому живуть ці ящірки – практично усі заплави в регіоні перетворені на поля, так і полювання. Хоч жовті варани знаходяться під охороною але вони живуть в країнах з бідним населенням, а сезон дощів є періодом не лише найбільшої активності варанів, але й сезонного безробіття в сільській місцевості. В 1980-і наприклад щороку експортувалося біля пів мільйона шкурок жовтих варанів які використовуються у галантерейній промисловості.
Примітки
- . Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 28 липня 2011.
Джерела
- Стаття про жовтого варана на сайті MyReptile [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhovtij varan Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 2 3 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Plazuni Reptilia Ryad Luskati Squamata Pidryad Scleroglossa Infraryad Anguimorpha Nadrodina Varanoidea Rodina Varani Varanidae Rid Varanus Pidrid Empagusia Vid Varan zhovtij Binomialna nazva Varanus flavescens Hardwicke amp Gray 1827 Posilannya Vikishovishe Varanus flavescens EOL 790188 ITIS 202169 MSOP 22872 NCBI 169839 Zhovtij varan Varanus flavescens Hardwicke and Gray 1827 yashirka z rodini varanovih pidrodu sho zhive u Pivnichnij Indiyi Pakistani ta Bangladeshi OpisZovni zhovtij varan duzhe shozhij na nezvazhayuchi na znachnu vidstan mizh arealami cih dvoh vidiv V dovzhinu ci tvarini ne bilshe odnogo metra najdovshij obmiryanij ekzemplyar buv 92 santimetri zavdovzhki pri comu vid kinchika pisku do kloaki 42 santimetri Najbilsha zafiksovana vaga 1040 gramiv Zvichajna dovzhina 70 80 santimetriv Statevij rozmirnij dimorfizm u cogo vidu slabko virazhenij i samci lishe desho bilshi za samic Hvist u zhovtih varaniv ne duzhe dovgij zavdovzhki 120 130 vidstani vid nosa do kloaki Hvist desho sploshenij z bokiv z nizkim podvijnim kilem zverhu Pisok korotkij opuklij zaokruglenij na kinci Dovzhina pisku desho mensha za vidstani vid oka do vuha Nizdri vuzki vidovzheni skosheni roztashovani blizhche do nosa nizh do ochej Golova vkrita nevelikimi lusochkami priblizno odnakovogo rozmiru za viklyuchennyam serednogo ryadu nad ochima de voni desho shirshi u poperek Zubi ne splosheni z bokiv Luska zverhu tila dribna ovalna rebrista Navkrugi tila v seredini 84 104 ryadi lusok Cherevna luska gladenka i nalichuye 65 75 ryadiv u shirinu Luska na hvosti rebrista zhovtogo varana v znachnij miri vidpovidaye nazvi golovni kolori zhovtuvato zeleni olivkovi chi zhovtuvato korichnevi z poperechnimi ryadami yaskravishih plyamam na spini ta neyasnimi temnimi mitkami sho zlivayutsya v smugi Maye temnu skronevu smugu Spid zhovtuvatij z rozplivchastimi poperechnimi smugami osoblivo na gorli Dlya vidu harakterna zabarvlennya navit v odnij miscevosti v deyakih tvarin traplyayutsya chervoni smugi po vsomu tili Molodi tvarini zverhu temno korichnevi z zhovtimi plyamami yaki utvoryuyut poperechni smugi a na spodi zhovti z temno korichnevimi poperechnimi smugami Palci v zhovtogo varana korotki tomu lazit po derevam ta inshim pereponam vin dosit pogano PoshirennyaZhovtij varan zhive v Pakistani Pivnichnij Indiyi Nepali Bangladeshi Na pochatku XX stolittya buli povidomlennya sho cej vid voditsya u Birmi ale voni abo pomilkovi abo zh zaraz vin tam ne zustrichayetsya vimer Sposib zhittyaZhovtij varan voditsya zazvichaj poblizu vodi i nadaye perevagu pishanim gruntam Ne lyubit soli tomu ne voditsya na morskomu uzberezhzhi Istorichno ulyublenim arealom cogo vidu buli zaplavi velikih richok ale zaraz same ci miscevosti zaznali chi ne najbilshogo antropogennogo vplivu tozh zhovtogo varana zaraz chasto ne znajti tam de kolis buli osnovni miscya jogo zhittya Chasom traplyayetsya v na beregah richok ale v cilomu do girskogo zhittya ci tvarini ne pristosovani V spriyatlivih umovah shilnist populyaciyi cih tvarin za ocinkami mozhe stanovi 7 5 na km Yak vzhe vkazuvalosya ulyublena miscevist zhovtih varaniv ce zaplavi richok yaki v umovah musonnogo klimatu duzhe rozlivayutsya Tvarini najaktivnishi u a u suhij navpaki maloruhlivi Shovkom zhovtim varanam sluzhat nori shilini v richkovih shilah abo zh termitniki Za povidomlennyam ryadu doslidnikiv tvarini mozhut perekrivati vhid do svoyih nir zemlyanimi probkami Pid chas sezonu doshiv tvarini bilshist chasu provodyat u vodi nakopichuyuchi zapasi zhiru abi perezhiti bezdiyalnist ta goloduvannya suhogo sezonu Harchuyutsya zhovti varani zhabami ropuhami yajcyami cherepah ta yashirok zhab yachoyu ikroyu dribnimi ssavcyami ptahami ta ptashinimi yajcyami riznomanitnimi bezhrebetnimi Molyuskiv ci varani ne yidyat zate ye povidomlennya pro te sho voni uzhivayut v yizhu krabiv RozmnozhennyaStatevoyi zrilosti tvarini dosyagayut pri dovzhini vid nosa do kloaki blizko 25 santimetriv Sparyuyutsya v chervni lipni yajcya nesut z serpnya po zhovten V kladci zazvichaj blizko 16 yayec hoch buvaye i do 30 Yajcya varani vidkladayut v norah yaki roztashovani na pidvishennyah abi yih ne zalilo vodoyu Molod v Indiyi viluplyuyetsya u berezni Novonarodzheni varanchiki lishe blizko 14 5 sm zavdovzhki pri rozmiri vid pisku do kloaki v serednomu 6 5 santimetri VzhitokZhovtij varan duzhe poterpaye vid lyudej i vzhe ne zustrichayetsya na znachnij chastini svogo arealu Prichinami cogo ye yak antropogennij tisk na seredovishe v yakomu zhivut ci yashirki praktichno usi zaplavi v regioni peretvoreni na polya tak i polyuvannya Hoch zhovti varani znahodyatsya pid ohoronoyu ale voni zhivut v krayinah z bidnim naselennyam a sezon doshiv ye periodom ne lishe najbilshoyi aktivnosti varaniv ale j sezonnogo bezrobittya v silskij miscevosti V 1980 i napriklad shoroku eksportuvalosya bilya piv miljona shkurok zhovtih varaniv yaki vikoristovuyutsya u galanterejnij promislovosti Primitki Arhiv originalu za 3 lyutogo 2012 Procitovano 28 lipnya 2011 DzherelaStattya pro zhovtogo varana na sajti MyReptile 5 bereznya 2016 u Wayback Machine