Жиздик Геннадій Афанасійович

Геннадій Опанасович Жиздик (нар. 27 січня 1927, Гайсин, Вінницька округа, УРСР — пом. 23 грудня 1991, Дніпропетровськ, Україна) — радянський футболіст та тренер, начальник футбольної команди. Заслужений тренер УРСР (1980). Заслужений працівник фізичної культури і спорту України. Ветеран Німецько-радянської війни. Почесний громадянин міста Нікополь (Дніпропетровська область).

Геннадій Жиздик
Геннадій Жиздик
Особисті дані
Повне ім'я	Геннадій Опанасович Жиздик
Народження	27 січня 1927(1927-01-27)
	Гайсин, УРСР
Смерть	23 грудня 1991(1991-12-23) (64 роки)
	Дніпропетровськ, Україна
Громадянство	СРСР
Позиція	воротар, нападник, тренер, начальник команди
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1942—1943 «Спартак» (Сталінабад)  ? (-?) 1949 «Динамо» (Проскурів)  ? (?) 1950—1956 «Динамо» (Вінниця) ? (?)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1970–1972 «Сахалін» (Южно-Сахалінськ) начальник команди 1973–1981 «Колос» (Нікополь) начальник команди 1981–1988 «Дніпро» (Дніпропетровськ) начальник команди 1989–1991 «Металург» (Запоріжжя) президент
Звання, нагороди
Нагороди	Медаль «За трудову доблесть» Медаль «За взяття Кенігсберга» Медаль «50 років Збройних Сил СРСР» Медаль «60 років Збройних Сил СРСР» Медаль «70 років Збройних Сил СРСР» Заслужений тренер УРСР Заслужений працівник фізичної культури і спорту України
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Біографія

Г. О. Жиздик народився 27 січня 1927 року в місті Гайсин Вінницької округи Української РСР (СРСР). За національністю — білорус.

Після початку Німецько-радянської війни евакуювався з батьками вглиб країни. З 1942 року навчався в школі в столиці Таджицької РСР Сталінабаді. 15-річним школярем намагався потрапити на фронт, але через вік його не брали.

У 1943 році, завищив собі вік на два роки та поступив у танкове училище, після закінчення якого отримав звання молодшого лейтенанта. Як командир самохідної установки 1198 самохідного артилерійського полку Резерву Головного Командування брав участь в бойових діях в Східній Пруссії, Польщі та Німеччини. 22 січня 1945 року в боях на Одері його танк був підбитий, Г. О. Жиздик отримав опіки 80 % тіла, довелося ампутувати праву руку, видалити одну легеню.

Грав воротарем в «Спартаку» (Сталінабад) в 1942—1943, нападником в «Динамо» (Проскурів) і «Динамо» (Вінниця) в 1947—1952 роках.

У 1958—1969 працював директором стадіону, адміністратором і тренером футбольних команд «Трубник» (Нікополь) і «Кривбас» (Кривий Ріг). Був начальником команди «Сахалін» (Южно-Сахалінськ) — 1970—1972, голова спортклубу і начальником команди «Колос» (Нікополь) — 1973—1981, начальник команди «Дніпро» (Дніпропетровськ) — 1981—1988.

З початком перебудови комбінат «Запоріжсталь», спонсор футбольного клубу «Металург», перейшов на госпрозрахунок і втратив можливість утримувати команду «Металург» з його інфраструктурою, обком профспілки теж припинив щорічне фінансування, яке в 1988 році становила 400 000 рублів. Після цього в 1989 році Г. О. Жиздик створює перший в історії СРСР госпрозрахунковий футбольний клуб «Металург» (Запоріжжя), в якому гравці працюють за контрактом а клубу була дозволена самостійна господарська діяльність згідно з власним статутом. З 1989 по 1991 роки всі витрати клубу фінансувалися з прибутку власних підприємств і кооперативів клубу: виробництво безалкогольних напоїв, кооператив з пошиття спортивної форми і атрибутики, спортивна лотерея, книговидавнича та рекламна діяльність тощо. У 1990 році під керівництвом Г. О. Жиздіка ФК Металург вийшов у вищу лігу СРСР з футболу, піднявшись на 15 місць в турнірній таблиці за два роки.

Помер 23 грудня 1991 року по дорозі із Запоріжжя до Дніпропетровська. Похований на Сурсько-Литовському кладовищі в Дніпропетровську.

Нагороди та звання

• Орден Вітчизняної війни I ступеня (двічі — 1951, 1985)
• Орден Червоної Зірки
• Медаль «За трудову доблесть»
• Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• Медаль «За взяття Кенігсберга»
• 6 ювілейних медалей до 20-, 30- і 40-річчя Перемоги, до 50-, 60- та 70-річчя Збройних сил
• Заслужений тренер УРСР (1980)
• Заслужений працівник фізичної культури і спорту України
• Почесний громадянин міста Нікополь (Дніпропетровська область).

Пам'ять

• Могила Геннадія Жиздика на Сурсько-Литовському кладовищі в Дніпрі

  З 1997 року в Запоріжжі щорічно проводиться юнацький турнір з футболу пам'яті першого президента ФК «Металург» Г. О. Жиздика — Міжнародний меморіал заслуженого тренера України Геннадія Жиздіка.

• У 2013 році його ім'ям названа вулиця Геннадія Жиздіка в Дніпрі.

Примітки

1. Подвиг народу. Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 17 грудня 2016.
2. Подвиг народу: Лист нагороди. Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 17 грудня 2016.
3. Легендарний «Тато» [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] / Прес-служба ФК «Дніпро»
4. . Архів оригіналу за 18 лютого 2015. Процитовано 17 грудня 2016.
5. Свято дитячого футболу! [ 17 лютого 2015 у Wayback Machine.] / Офіційний сайт ФК «Металург»
6. . Архів оригіналу за 4 січня 2017. Процитовано 17 грудня 2016.
7. . Архів оригіналу за 1 квітня 2016. Процитовано 17 червня 2022.
8. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 17 грудня 2016.