Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Жервінчик рудоголовий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самець рудоголового жервінчика  Самиця рудоголового жервінчика | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Eremopterix leucopareia ( & Reichenow, 1884) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Coraphites leucopareia Fischer, GA & Reichenow, 1884 | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Жерві́нчик рудоголовий (Eremopterix leucopareia) — вид горобцеподібних птахів родини жайворонкових (Alaudidae). Мешкає в Східній Африці.
Опис
Довжина птаха становить 10,3-12 см. Довжина хвоста становить 39-47 мм, довжина дзьоба становить 11-13 мм. Виду притаманний статевий диморфізм.
У самців тім'я, потилиця і горло коричневі або каштанові, задня частина голови поцяткована чорними смужками. Щоки і скроні білуваті з рудувато-охристим відтінком. Решта обличчя чорна, на задній частині шиї є чорне напівкільце. Спина сірувато-коричнева, окремі пера на ній мають темну центральну частину. Верхні покривні пера хвоста світло-коричневі зі світлими краями.
Підборіддя і горло чорнувато-коричневі, шия з боків темно-коричнева. Груди охристі, живіт білуватий. Від верхньої частини грудей до нижньої частини живота іде темно-коричнева або чорна смуга. Гузка темно-коричнева.
Першорядні і другорядні махові пера темно-коричневі, зовнішні опахала мають рудуваті краї. Хвіст темно-коричневий, шості (крайні) стернові пера мають рудувато-коричневі зовнішні опахала, половина зовнішних опахал на передостанніх перах також рудувато-коричневі. Райдужки карі. Дзьоб роговий, на кінчику більш темний.
У самиць голова сірувато-коричнева. пера на ній мають темні стрижні і центральну частину, що формує смугастий візерунок. Щоки охристі або коричнюваті. Верхня частина тіла сірувато-коричнева, пера на ній мають темну центральну частину і світлі краї. Загалом верхня частина тіла світліша, ніж у самців.
Підборіддя біле, горло і груди охристі, живіт світліший, білуватий. Шия з боків коричнева з рудуватим відтінком. Як і у самців, на нижній частині тіла є темно-коричнева смуга, що іде від нижньої частини грудей до живота. Стернові пера темно-коричневі, зовнішні опахала крайнійх стернових охристо-білі або білі. Забарвлення молодих птахів є подібне до забарвлення самиць, однак пера на верхній частині тіла у них мають білуваті кінчики.
Поширення і екологія
Рудоголові жервінчики мешкають на північному сході Уганди, в Кенії і Танзанії, на півночі Малаві і північному сходу Замбії, в Бурунді і на сході Демократичної Республіки Конго. Вони живуть в низькотравних саванах, на сухих луках з відкритими піщаними ділянками, на полях. Ведуть осілий або кочовий спосіб життя, зустрічаються зграями, на висоті до 1000 м над рівнем моря. Живляться переважно насінням трав. а також комахами. На півночі ареалу гніздування припадає на сезон дощів і триває з лютого по липень, в центральній і південній частинах ареалу гніздування припадає на сухий сезон і триває з квітня по серпень. Як і інші жайворонки, рудоголові жервінчики гніздяться на землі. В кладці 2-3 яйця.
Примітки
- BirdLife International (2016). Eremopterix leucopareia: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 18 листопада 2022
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Nicators, reedling, larks. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 18 листопада 2022.
Джерела
- Rudolf Pätzold: Die Lerchen der Welt. Westarp Wissenschaften, Magdeburg 1994, .
- Rudolf Pätzold: Kompendium der Lerchen. Alle Lerchen unserer Erde. Jan-Schimkat-Medienpublikation, Dresden 2003, .
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhervinchik rudogolovij Samec rudogolovogo zhervinchika Samicya rudogolovogo zhervinchika Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Zhajvoronkovi Alaudidae Rid Zhervinchik Eremopterix Vid Zhervinchik rudogolovij Binomialna nazva Eremopterix leucopareia amp Reichenow 1884 Areal vidu Sinonimi Coraphites leucopareia Fischer GA amp Reichenow 1884 Posilannya Vikishovishe Eremopterix leucopareia Vikividi Eremopterix leucopareia ITIS 559955 MSOP 22717207 NCBI 1364984 Zhervi nchik rudogolovij Eremopterix leucopareia vid gorobcepodibnih ptahiv rodini zhajvoronkovih Alaudidae Meshkaye v Shidnij Africi OpisSamec rudogolovogo zhervinchika Rudogolovi zhervinchiki Dovzhina ptaha stanovit 10 3 12 sm Dovzhina hvosta stanovit 39 47 mm dovzhina dzoba stanovit 11 13 mm Vidu pritamannij statevij dimorfizm U samciv tim ya potilicya i gorlo korichnevi abo kashtanovi zadnya chastina golovi pocyatkovana chornimi smuzhkami Shoki i skroni biluvati z ruduvato ohristim vidtinkom Reshta oblichchya chorna na zadnij chastini shiyi ye chorne napivkilce Spina siruvato korichneva okremi pera na nij mayut temnu centralnu chastinu Verhni pokrivni pera hvosta svitlo korichnevi zi svitlimi krayami Pidboriddya i gorlo chornuvato korichnevi shiya z bokiv temno korichneva Grudi ohristi zhivit biluvatij Vid verhnoyi chastini grudej do nizhnoyi chastini zhivota ide temno korichneva abo chorna smuga Guzka temno korichneva Pershoryadni i drugoryadni mahovi pera temno korichnevi zovnishni opahala mayut ruduvati krayi Hvist temno korichnevij shosti krajni sternovi pera mayut ruduvato korichnevi zovnishni opahala polovina zovnishnih opahal na peredostannih perah takozh ruduvato korichnevi Rajduzhki kari Dzob rogovij na kinchiku bilsh temnij U samic golova siruvato korichneva pera na nij mayut temni strizhni i centralnu chastinu sho formuye smugastij vizerunok Shoki ohristi abo korichnyuvati Verhnya chastina tila siruvato korichneva pera na nij mayut temnu centralnu chastinu i svitli krayi Zagalom verhnya chastina tila svitlisha nizh u samciv Pidboriddya bile gorlo i grudi ohristi zhivit svitlishij biluvatij Shiya z bokiv korichneva z ruduvatim vidtinkom Yak i u samciv na nizhnij chastini tila ye temno korichneva smuga sho ide vid nizhnoyi chastini grudej do zhivota Sternovi pera temno korichnevi zovnishni opahala krajnijh sternovih ohristo bili abo bili Zabarvlennya molodih ptahiv ye podibne do zabarvlennya samic odnak pera na verhnij chastini tila u nih mayut biluvati kinchiki Poshirennya i ekologiyaRudogolovi zhervinchiki meshkayut na pivnichnomu shodi Ugandi v Keniyi i Tanzaniyi na pivnochi Malavi i pivnichnomu shodu Zambiyi v Burundi i na shodi Demokratichnoyi Respubliki Kongo Voni zhivut v nizkotravnih savanah na suhih lukah z vidkritimi pishanimi dilyankami na polyah Vedut osilij abo kochovij sposib zhittya zustrichayutsya zgrayami na visoti do 1000 m nad rivnem morya Zhivlyatsya perevazhno nasinnyam trav a takozh komahami Na pivnochi arealu gnizduvannya pripadaye na sezon doshiv i trivaye z lyutogo po lipen v centralnij i pivdennij chastinah arealu gnizduvannya pripadaye na suhij sezon i trivaye z kvitnya po serpen Yak i inshi zhajvoronki rudogolovi zhervinchiki gnizdyatsya na zemli V kladci 2 3 yajcya PrimitkiBirdLife International 2016 Eremopterix leucopareia informaciya na sajti MSOP versiya 2022 1 angl 18 listopada 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red 2022 Nicators reedling larks World Bird List Version 12 2 International Ornithologists Union Procitovano 18 listopada 2022 DzherelaRudolf Patzold Die Lerchen der Welt Westarp Wissenschaften Magdeburg 1994 ISBN 3 89432 422 8 Rudolf Patzold Kompendium der Lerchen Alle Lerchen unserer Erde Jan Schimkat Medienpublikation Dresden 2003 ISBN 3 00 011219 7 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi