Жан Шлюмберже справжнє ім'я та прізвище Поль Конрад Ніколаус Йоганн Шлюмберже (фр. Jean Schlumberger; 26 травня 1877, Гебвіллер, Гранд-Ест — 25 жовтня 1968, Париж) — французький письменник, поет та журналіст.
Жан Шлюмберже | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 26 травня 1877[1][2][…] Гебвіллер | |||
Помер | 25 жовтня 1968[1][4][…] (91 рік) Париж, Франція | |||
Країна | Франція | |||
Діяльність | поет, видавець, журналіст, письменник, біограф | |||
Членство | Німецька академія мови і поезії, d і d | |||
Рід | d | |||
Батько | d | |||
Мати | d | |||
Брати, сестри | d, d і d | |||
У шлюбі з | d | |||
Діти | d і d | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Жан Шлюмберже у Вікісховищі | ||||
Біографія
Син Поля Шлюмберже, спадкоємця сім'ї текстильників ельзаського походження та Маргарити де Вітт, онуки політика Франсуа Гізо.
Автор романів, п'єс та збірок віршів. Разом з Андре Жідом та Жаком Копо був серед засновників французького літературного журналу «La Nouvelle Revue française».
Серед своїх друзів були Андре Жід та відома письменниця Маргеріт Юрсенар.
Президент французького ПЕН-клубу (1946—1951). Член Німецької академії мови та поезії.
Ж. Шлюмберже було надано звання почесного доктора Лейденського університету (1954) разом з Е. М. Форстером та В. ван Врісландом.
Нагороди
- Велика літературна премія Французької академії (1942),
- Почесний доктор Лейденського університету (1954),
- Гран-прі з літератури (1955),
- Медаль Гете міста Франкфурта (1959).
Вибрані твори
- Poème des temples et des tombeaux (1903)
- Le mur de verre (1904)
- Heureux qui comme Ulysse (1906)
- Césaire ou la puissance de l'esprit — Théâtre (1908)
- La mort de Sparte (1910)
- Épigrammes Romaines (1910)
- L'Inquiète Paternité (1911)
- Les fils Louverné (1914)
- Un homme heureux (1920)
- Un miracle de Notre-Dame — Théâtre- (1920)
- Le bien public — Théâtre (1921)
- Le Camarade infidèle (1922)
- Le marchand de cercueil — Théâtre (1922)
- Le Lion devenu vieux (1924)
- In Memoriam (100 Ex) 1925
- Dialogues avec le corps endormi (1925)
- Traité 1 — L'Enfant qui s'accuse (1927)
- L'Amour, le Prince, la Vérité (1927)
- Les Yeux de dix-huit ans (1928)
- Saint-Saturnin (1930)
- La tentation de Tati — Théâtre 1932
- Sur les frontières religieuses (1934)
- Histoire de quatre potiers (1935)
- Plaisir à Corneille (1936)
- Essais et dialogues (1937)
- Stéphane le glorieux (1940)
- Jalons (1941)
- Théâtre (1943)
- Nouveaux jalons (1943)
- Le Procès Pétain (1949)
- Éveils (1950)
- Passion (1956)
- Madeleine et André Gide (1956)
- Œuvres (1958)
Примітки
- Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Babelio — 2007.
- Енциклопедія Брокгауз
Посилання
- Jean Schlumberger [ 12 лютого 2022 у Wayback Machine.](англ.)
- Жан Шлюмберже на сайті IMDb (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shlyumberzhe Zhan Shlyumberzhe spravzhnye im ya ta prizvishe Pol Konrad Nikolaus Jogann Shlyumberzhe fr Jean Schlumberger 26 travnya 1877 Gebviller Grand Est 25 zhovtnya 1968 Parizh francuzkij pismennik poet ta zhurnalist Zhan ShlyumberzheNarodivsya26 travnya 1877 1877 05 26 1 2 GebvillerPomer25 zhovtnya 1968 1968 10 25 1 4 91 rik Parizh FranciyaKrayina FranciyaDiyalnistpoet vidavec zhurnalist pismennik biografChlenstvoNimecka akademiya movi i poeziyi d i dRiddBatkodMatidBrati sestrid d i dU shlyubi zdDitid i dNagorodiVelika literaturna premiya Francuzkoyi akademiyi d 1959 d 1954 d Zhan Shlyumberzhe u Vikishovishi Portret Zhana Shlyumberzhe roboti hud Teo van Rejsselberge 1914 r BiografiyaSin Polya Shlyumberzhe spadkoyemcya sim yi tekstilnikiv elzaskogo pohodzhennya ta Margariti de Vitt onuki politika Fransua Gizo Avtor romaniv p yes ta zbirok virshiv Razom z Andre Zhidom ta Zhakom Kopo buv sered zasnovnikiv francuzkogo literaturnogo zhurnalu La Nouvelle Revue francaise Sered svoyih druziv buli Andre Zhid ta vidoma pismennicya Margerit Yursenar Prezident francuzkogo PEN klubu 1946 1951 Chlen Nimeckoyi akademiyi movi ta poeziyi Zh Shlyumberzhe bulo nadano zvannya pochesnogo doktora Lejdenskogo universitetu 1954 razom z E M Forsterom ta V van Vrislandom NagorodiVelika literaturna premiya Francuzkoyi akademiyi 1942 Pochesnij doktor Lejdenskogo universitetu 1954 Gran pri z literaturi 1955 Medal Gete mista Frankfurta 1959 Vibrani tvoriPoeme des temples et des tombeaux 1903 Le mur de verre 1904 Heureux qui comme Ulysse 1906 Cesaire ou la puissance de l esprit Theatre 1908 La mort de Sparte 1910 Epigrammes Romaines 1910 L Inquiete Paternite 1911 Les fils Louverne 1914 Un homme heureux 1920 Un miracle de Notre Dame Theatre 1920 Le bien public Theatre 1921 Le Camarade infidele 1922 Le marchand de cercueil Theatre 1922 Le Lion devenu vieux 1924 In Memoriam 100 Ex 1925 Dialogues avec le corps endormi 1925 Traite 1 L Enfant qui s accuse 1927 L Amour le Prince la Verite 1927 Les Yeux de dix huit ans 1928 Saint Saturnin 1930 La tentation de Tati Theatre 1932 Sur les frontieres religieuses 1934 Histoire de quatre potiers 1935 Plaisir a Corneille 1936 Essais et dialogues 1937 Stephane le glorieux 1940 Jalons 1941 Theatre 1943 Nouveaux jalons 1943 Le Proces Petain 1949 Eveils 1950 Passion 1956 Madeleine et Andre Gide 1956 Œuvres 1958 PrimitkiPerson Profile Internet Movie Database 1990 d Track Q37312 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Babelio 2007 d Track Q2877812 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227PosilannyaJean Schlumberger 12 lyutogo 2022 u Wayback Machine angl Zhan Shlyumberzhe na sajti IMDb angl