Жан Шаплен (фр. Jean Chapelain; 4 грудня 1595, Париж — 22 лютого 1674, там же) — французький поет і літературний критик XVII століття.
Жан Шаплен | ||||
---|---|---|---|---|
фр. Jean Chapelain | ||||
Народився | 4 грудня 1595[1][2][…] Париж, Королівство Франція[4] | |||
Помер | 22 лютого 1674[1][2][…] (78 років) Париж, Королівство Франція | |||
Країна | Королівство Франція[5] | |||
Діяльність | поет, літературний критик, письменник, філософ | |||
Мова творів | французька | |||
Членство | Французька академія (22 лютого 1674)[6], Академія делла Круска і Академія надписів та красного письменства (1674)[7] | |||
| ||||
Жан Шаплен у Вікісховищі | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Життєпис та літературно-критикуючі праці
Син нотаріуса. У юному віці вивчив латинь та грецький, потім іспанська та італійська мови. Здобув популярність та розташування кардинала Рішельє завдяки своєму передмови до поеми Марино «Адоніс» (L'Adone), вперше опублікованої в Парижі 1623. Надалі, твердо ставши на класистичні позиції, де містилося компромісне рішення проблеми «задоволення» та «користі» в мистецтві, Шаплен прагнув відмовитися від нього.
Відвідував готель Рамбуйє, підтримував дружні стосунки з Монтозье, Рецом, мадам де Севинье. Після смерті кардинала був близький до Кольберу, якому доставляв списки французьких та іноземних письменників, гідних королівської пенсії.
1634 — Обраний членом Французької академії (крісло № 7), прийшов до ідеї про необхідність скласти словник французької мови, за дорученням кардинала, склав план академічного словника, виконання якого прославило академію.
Лист—трактат Шаплена «Обгрунтування правила двадцяти чотирьох годин...» (Demostration de la Regle des Vingt-Quatre heures, 1630) стало важливим етапом у формуванні нормативної класицистичної естетики. У співавторстві з Валантеном Конрар Шаплен за дорученням Рішельє склав відгук академії про «Сіде» Корнеля (Sentiments de l'Academie Francoise sur la trage-comedie «Le Cid», 1637). У цьому відкликання Шаплен прагнув дати збалансовану оцінку трагікомедії, примирити критику п'єси (якої вимагав Рішельє) з похвалами на адресу знаменитого драматурга.
Шаплен є також автором трактату «Про читанні старовинних романів» (De la lecture des vieux romans, опублікований у 1870) та переклад на Французька мова шахрайського роману Матео Алемана «Гусман з Альфараче» (1619—1620).
Поетичне та епістолярна спадщина
Вірші Шаплена — оди (в тому числі «Ода до Рішельє», Ode a Richelieu, 1633), сонети і мадригали — отримали значний успіх. Непомірні похвали (Шаплена порівнювали з Гомером та Вергілієм) спонукали поета взятися за героїчну епопею, героїнею якої він обрав Жанну д'Арк (La Pucelle ou la France delivree, перші 12 пісень опубліковані, 1656 році, інші 1882 році).
У кілька місяців розійшлося шість видань, проте розчарування читачів дорівнювало їх початкового нетерпінню, а отруйна критика з боку Буало, Расіна, Лафонтена та Мольера довершила літературну загибель епопеї. Пародією на Шаплена (з іронічним вступом, зверненим до «співакові цього чудотворної діви») стала знаменита фривольно—сатирична «Орлеанська діва» Вольтера. Пушкін згадував ім'я Шаплена в номінальною сенсі, як символ скверною поезії.
Літературні думки Шаплена збереглися в його листах, в тому числі до нідерландському літератору та дипломату (побував з місією у Москві) Ніколасу Гейнзіусу.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Шаплен Жан // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- LIBRIS — 2018.
- Французька академія — 1635.
- https://aibl.fr/academiciens-depuis-1663/
- datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
Література
- Шаплен, Жан // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Таллеман де Рео. Шаплен // Занимательные истории / пер. с фр. А. А. Энгельке. — Київ : Наука. Ленинградское отделение, 1974. — С. 164—173. — (Литературные памятники) (рос.)
- Шаплен Ж. Обоснование правила двадцати четырёх часов и опровержение возражений. Мнение Французской Академии по поводу трагикомедии «Сид» // Литературные манифесты западноевропейских классицистов. — Москва : МГУ, 1980. — С. 265—298. (рос.)
- Collas J. Jean Chapelain, 1595-1674. Etude historique et littéraire d'après des documents inédits. — Paris, 1912; repr. Genève виконання: 1970.
- Chapelain J. Les Lettres authentiques à Nicolas Heinsius, 1649-1672. — Paris, 2005.
Псилання
- (фр.) Героїчна поема «Незаймана, або Звільнена Франція» [ 9 серпня 2019 у Wayback Machine.]
- (фр.) Трактат «Про читанні старовинних романів»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhan Shaplen fr Jean Chapelain 4 grudnya 1595 Parizh 22 lyutogo 1674 tam zhe francuzkij poet i literaturnij kritik XVII stolittya Zhan Shaplenfr Jean ChapelainNarodivsya4 grudnya 1595 1595 12 04 1 2 Parizh Korolivstvo Franciya 4 Pomer22 lyutogo 1674 1674 02 22 1 2 78 rokiv Parizh Korolivstvo FranciyaKrayina Korolivstvo Franciya 5 Diyalnistpoet literaturnij kritik pismennik filosofMova tvorivfrancuzkaChlenstvoFrancuzka akademiya 22 lyutogo 1674 6 Akademiya della Kruska i Akademiya nadpisiv ta krasnogo pismenstva 1674 7 Zhan Shaplen u Vikishovishi Roboti u VikidzherelahZhittyepis ta literaturno kritikuyuchi praciSin notariusa U yunomu vici vivchiv latin ta greckij potim ispanska ta italijska movi Zdobuv populyarnist ta roztashuvannya kardinala Rishelye zavdyaki svoyemu peredmovi do poemi Marino Adonis L Adone vpershe opublikovanoyi v Parizhi 1623 Nadali tverdo stavshi na klasistichni poziciyi de mistilosya kompromisne rishennya problemi zadovolennya ta koristi v mistectvi Shaplen pragnuv vidmovitisya vid nogo Vidviduvav gotel Rambujye pidtrimuvav druzhni stosunki z Montoze Recom madam de Sevine Pislya smerti kardinala buv blizkij do Kolberu yakomu dostavlyav spiski francuzkih ta inozemnih pismennikiv gidnih korolivskoyi pensiyi 1634 Obranij chlenom Francuzkoyi akademiyi krislo 7 prijshov do ideyi pro neobhidnist sklasti slovnik francuzkoyi movi za doruchennyam kardinala sklav plan akademichnogo slovnika vikonannya yakogo proslavilo akademiyu List traktat Shaplena Obgruntuvannya pravila dvadcyati chotiroh godin Demostration de la Regle des Vingt Quatre heures 1630 stalo vazhlivim etapom u formuvanni normativnoyi klasicistichnoyi estetiki U spivavtorstvi z Valantenom Konrar Shaplen za doruchennyam Rishelye sklav vidguk akademiyi pro Side Kornelya Sentiments de l Academie Francoise sur la trage comedie Le Cid 1637 U comu vidklikannya Shaplen pragnuv dati zbalansovanu ocinku tragikomediyi primiriti kritiku p yesi yakoyi vimagav Rishelye z pohvalami na adresu znamenitogo dramaturga Shaplen ye takozh avtorom traktatu Pro chitanni starovinnih romaniv De la lecture des vieux romans opublikovanij u 1870 ta pereklad na Francuzka mova shahrajskogo romanu Mateo Alemana Gusman z Alfarache 1619 1620 Poetichne ta epistolyarna spadshinaVirshi Shaplena odi v tomu chisli Oda do Rishelye Ode a Richelieu 1633 soneti i madrigali otrimali znachnij uspih Nepomirni pohvali Shaplena porivnyuvali z Gomerom ta Vergiliyem sponukali poeta vzyatisya za geroyichnu epopeyu geroyineyu yakoyi vin obrav Zhannu d Ark La Pucelle ou la France delivree pershi 12 pisen opublikovani 1656 roci inshi 1882 roci Engr Zhanna d Ark na koronaciyi Karla VII 1854 Parizh Luvr U kilka misyaciv rozijshlosya shist vidan prote rozcharuvannya chitachiv dorivnyuvalo yih pochatkovogo neterpinnyu a otrujna kritika z boku Bualo Rasina Lafontena ta Molera dovershila literaturnu zagibel epopeyi Parodiyeyu na Shaplena z ironichnim vstupom zvernenim do spivakovi cogo chudotvornoyi divi stala znamenita frivolno satirichna Orleanska diva Voltera Pushkin zgaduvav im ya Shaplena v nominalnoyu sensi yak simvol skvernoyu poeziyi Literaturni dumki Shaplena zbereglisya v jogo listah v tomu chisli do niderlandskomu literatoru ta diplomatu pobuvav z misiyeyu u Moskvi Nikolasu Gejnziusu PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Shaplen Zhan Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 LIBRIS 2018 d Track Q1798125 Francuzka akademiya 1635 d Track Q161806d Track Q377066 https aibl fr academiciens depuis 1663 datos bne es El portal de datos bibliograficos de la Biblioteca Nacional de Espana 2011 d Track Q50358336LiteraturaShaplen Zhan Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Talleman de Reo Shaplen Zanimatelnye istorii per s fr A A Engelke Kiyiv Nauka Leningradskoe otdelenie 1974 S 164 173 Literaturnye pamyatniki ros Shaplen Zh Obosnovanie pravila dvadcati chetyryoh chasov i oproverzhenie vozrazhenij Mnenie Francuzskoj Akademii po povodu tragikomedii Sid Literaturnye manifesty zapadnoevropejskih klassicistov Moskva MGU 1980 S 265 298 ros Collas J Jean Chapelain 1595 1674 Etude historique et litteraire d apres des documents inedits Paris 1912 repr Geneve vikonannya 1970 Chapelain J Les Lettres authentiques a Nicolas Heinsius 1649 1672 Paris 2005 Psilannya fr Geroyichna poema Nezajmana abo Zvilnena Franciya 9 serpnya 2019 u Wayback Machine fr Traktat Pro chitanni starovinnih romaniv