Жан-Дені Бреден (фр. Jean-Denis Bredin; 17 травня 1929, Париж — 1 вересня 2021, там само) — французький юрист і історик, член Французької академії (1989—2021).
Жан-Дені Бреден | |
---|---|
Ім'я при народженні | фр. Jean Denis Claude Alain Bredin[1] |
Народився | 17 травня 1929[2][3][…] VIII округ Парижа, Париж, Франція[1] |
Помер | 1 вересня 2021[4][1][…] (92 роки) VIII округ Парижа, Париж, Іль-де-Франс, Франція[1] |
Поховання | Гу |
Країна | Франція[6] |
Діяльність | адвокат, письменник, правник |
Alma mater | Ліцей Карла Великого Паризький університет |
Галузь | право[9][6], d[9] і документальна література[9] |
Заклад | d d Університет Париж IX Університет Париж I Пантеон-Сорбонна[6] |
Посада | президент і d[10] |
Науковий ступінь | докторський ступінь (1955) |
Науковий керівник | d |
Аспіранти, докторанти | d[11] |
Членство | Французька академія (1 вересня 2021)[12][10] |
Партія | Радикальна партія лівих |
Діти | d |
Нагороди | |
Жан-Дені Бреден у Вікісховищі |
Біографія
Син ельзаського єврея і католички, народився 1929 року під ім'ям Жан-Дені Хірш. Батьки розлучилися, коли Жан-Дені був ще дитиною, і він залишився з матір'ю. Закінчив ліцей Карла Великого, потім — юридичний і філологічний факультети Паризького університету. У 21 рік отримав ступінь доктора права, 1950 року офіційно змінив прізвище на «Бреден» і був прийнятий в Паризьку колегію адвокатів.
Відкрив приватну юридичну практику, став співзасновником одного з найбільш престижних адвокатських бюро Bredin-Prat.
1957 року почав викладати приватне право в Реннському університеті, пізніше перевівся в Лілль, з 1969 року — професор Університету Париж-Дофін. Разом з Едгаром Фором брав участь в підготовці реформи системи вищої освіти Франції 1968 року. На початку 1980-х працював в Комісії з питань управління та аналізу аудіовізуальних засобів (Commission d'orientation et de réflexion sur l' audiovisuel) під керівництвом П'єра Муано, з 1982 по 1986 рік входив до ради директорів Національної бібліотеки.
Найбільш відомий книгами в історико-юридичній площині, зокрема — про справу Дрейфуса, вбивство Марата, процес над П'єром Мендес-Франсом в період режиму Віші. 1999 року Бреден зміцнив свою репутацію «історика антигероїв», опублікувавши книгу Une singulière famille (Особлива сім'я) про клан Неккера, зокрема про знаменитого міністра Людовика XVI Жака Неккера і його донькуМадам де Сталь, поставивши собі за мету переосмислення загальноприйнятої несправедливої оцінки персонажів.
15 червня 1989 року обраний до Французької академії на місце, яке лишилось вакантним після смерті Маргеріт Юрсенар.
Помер 1 вересня 2021 року.
Праці
- Республіка пана Помпіду (La République de Monsieur Pompidou, Fayard, Paris, 1974).
- Французи при владі (Les Français au pouvoir, Grasset, Paris, 1977).
- Жозеф Кайо (Joseph Caillaux, Hachette, Paris, 1980).
- Справа (1983), перевидана в 1995 році під назвою «Справа Дрейфуса» (L'Affaire, Julliard, Paris, 1983, grand prix Gobert 1984, 8e prix Fondation Pierre-Lafue 1984, (devenu L'Affaire Dreyfus par Yves Boisset en 1995)).
- Винний (Un coupable, Gallimard, Paris, 1985).
- Відлучка (L'Absence, Gallimard, Paris, 1986).
- Сієс: ключ до Французької революції (Sieyès: La clé de la Révolution française, Librairie générale française, Paris, 1990).
- Биття серця (Battements de cœur, Fayard, Paris, 1991).
- Bernard Lazare, de Fallois, Paris, 1992.
- Comédie des apparences, Odile Jacob, Paris, 1994.
- Christian Ranucci, vingt ans après (Collectif), avec Gilles Perrault, Héloïse Mathon, Jean-François Le Forsonney et Daniel Soulez Larivière, Julliard, Paris, 1995.
- Encore un peu de temps, Gallimard, Paris, 1996..
- Une singulière famille: Jacques Necker, Suzanne Necker et Germaine de Staël, Fayard, Paris, 1999. (Prix du nouveau cercle de l'union 1999)
- Rien ne va plus, Fayard, Paris, 2000..
- Лист Богу-сину (Lettre à Dieu le Fils, Grasset, Paris, 2001).
- Un tribunal au garde-à-vous. Le procès de Pierre Mendès France, 9 mai 1941 року, Fayard, Paris, 2002.
- Et des amours desquelles nous parlons, Fayard, Paris, 2004.
- Вмирають лише одного разу: Шарлотта Корде (On ne meurt qu'une fois, Charlotte Corday, Fayard, 2006).
- Trop bien élevé, autobiographique, Grasset, 2007.
- Ce rendez-vous avec la gloire, Fayard, Paris 2009.
- L'infamie. Le procès de Riom, février-avril 1942 року, Grasset, Paris, 2012.
Белетристика
- Завдання (La Tâche (nouvelles), Gallimard, Paris, 1986).
- Слухняний дитина (Un enfant sage (roman), Gallimard, Paris, 1990).
Примітки
- Fichier des personnes décédées
- Deutsche Nationalbibliothek Record #140935452 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Roglo — 1997. — 10000000 екз.
- https://www.lepoint.fr/culture/l-avocat-jean-denis-bredin-est-mort-01-09-2021-2441072_3.php
- Who's Who in France — Paris: 1953. — ISSN 0083-9531; 2275-0908
- Bibliothèque nationale de France Record #11893861p // BnF catalogue général — Paris: BnF.
- Who's Who in France — Paris: 1953. — ISSN 0083-9531; 2275-0908
- Agence bibliographique de l'enseignement supérieur (France) Système universitaire de documentation — Montpellier: ABES, 2001.
- Czech National Authority Database
- Французька академія — 1635.
- https://www.theses.fr/1995PA010265
- Le Monde / J. Fenoglio — Paris: Société éditrice du Monde, 1944. — ISSN 0395-2037; 1284-1250; 2262-4694
- (англ.). google.ru. Архів оригіналу за 1 вересня 2021. Процитовано 1 вересня 2021.
- Jean-Baptiste de Montvalon (1 вересня 2021). (фр.). Le Monde. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 1 вересня 2021.
- Paule Gonzalès (2 вересня 2021). (англ.). Le Figaro. Архів оригіналу за 3 жовтня 2021. Процитовано 3 вересня 2021.
- (фр.). Le Figaro. Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 13 квітня 2021.
- Renaud Lecadre (2 січня 2008). (фр.). Liberation. Архів оригіналу за 10 вересня 2021. Процитовано 13 квітня 2021.
- Philippe-Jean Catinchi (2 вересня 2021). (англ.). Le Monde. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 3 вересня 2021.
- Jacqueline Coignard (15 липня 2006). (фр.). Liberation. Архів оригіналу за 10 вересня 2021. Процитовано 22 квітня 2021.
- (фр.). Le Point. 1 вересня 2021. Архів оригіналу за 6 жовтня 2021. Процитовано 1 вересня 2021.
Посилання
- (фр.). Académie française. Архів оригіналу за 22 жовтня 2021. Процитовано 13 квітня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhan Deni Breden fr Jean Denis Bredin 17 travnya 1929 Parizh 1 veresnya 2021 tam samo francuzkij yurist i istorik chlen Francuzkoyi akademiyi 1989 2021 Zhan Deni BredenIm ya pri narodzhennifr Jean Denis Claude Alain Bredin 1 Narodivsya17 travnya 1929 1929 05 17 2 3 VIII okrug Parizha Parizh Franciya 1 Pomer1 veresnya 2021 2021 09 01 4 1 92 roki VIII okrug Parizha Parizh Il de Frans Franciya 1 PohovannyaGuKrayina Franciya 6 Diyalnistadvokat pismennik pravnikAlma materLicej Karla Velikogo Parizkij universitetGaluzpravo 9 6 d 9 i dokumentalna literatura 9 Zakladd d Universitet Parizh IX Universitet Parizh I Panteon Sorbonna 6 Posadaprezident i d 10 Naukovij stupindoktorskij stupin 1955 Naukovij kerivnikdAspiranti doktorantid 11 ChlenstvoFrancuzka akademiya 1 veresnya 2021 12 10 PartiyaRadikalna partiya livihDitidNagorodid 1984 d 1980 d 1984 d Zhan Deni Breden u VikishovishiBiografiyaSin elzaskogo yevreya i katolichki narodivsya 1929 roku pid im yam Zhan Deni Hirsh Batki rozluchilisya koli Zhan Deni buv she ditinoyu i vin zalishivsya z matir yu Zakinchiv licej Karla Velikogo potim yuridichnij i filologichnij fakulteti Parizkogo universitetu U 21 rik otrimav stupin doktora prava 1950 roku oficijno zminiv prizvishe na Breden i buv prijnyatij v Parizku kolegiyu advokativ Vidkriv privatnu yuridichnu praktiku stav spivzasnovnikom odnogo z najbilsh prestizhnih advokatskih byuro Bredin Prat 1957 roku pochav vikladati privatne pravo v Rennskomu universiteti piznishe perevivsya v Lill z 1969 roku profesor Universitetu Parizh Dofin Razom z Edgarom Forom brav uchast v pidgotovci reformi sistemi vishoyi osviti Franciyi 1968 roku Na pochatku 1980 h pracyuvav v Komisiyi z pitan upravlinnya ta analizu audiovizualnih zasobiv Commission d orientation et de reflexion sur l audiovisuel pid kerivnictvom P yera Muano z 1982 po 1986 rik vhodiv do radi direktoriv Nacionalnoyi biblioteki Najbilsh vidomij knigami v istoriko yuridichnij ploshini zokrema pro spravu Drejfusa vbivstvo Marata proces nad P yerom Mendes Fransom v period rezhimu Vishi 1999 roku Breden zmicniv svoyu reputaciyu istorika antigeroyiv opublikuvavshi knigu Une singuliere famille Osobliva sim ya pro klan Nekkera zokrema pro znamenitogo ministra Lyudovika XVI Zhaka Nekkera i jogo donkuMadam de Stal postavivshi sobi za metu pereosmislennya zagalnoprijnyatoyi nespravedlivoyi ocinki personazhiv 15 chervnya 1989 roku obranij do Francuzkoyi akademiyi na misce yake lishilos vakantnim pislya smerti Margerit Yursenar Pomer 1 veresnya 2021 roku PraciRespublika pana Pompidu La Republique de Monsieur Pompidou Fayard Paris 1974 Francuzi pri vladi Les Francais au pouvoir Grasset Paris 1977 Zhozef Kajo Joseph Caillaux Hachette Paris 1980 Sprava 1983 perevidana v 1995 roci pid nazvoyu Sprava Drejfusa L Affaire Julliard Paris 1983 grand prix Gobert 1984 8e prix Fondation Pierre Lafue 1984 devenu L Affaire Dreyfus par Yves Boisset en 1995 Vinnij Un coupable Gallimard Paris 1985 Vidluchka L Absence Gallimard Paris 1986 Siyes klyuch do Francuzkoyi revolyuciyi Sieyes La cle de la Revolution francaise Librairie generale francaise Paris 1990 Bittya sercya Battements de cœur Fayard Paris 1991 Bernard Lazare de Fallois Paris 1992 Comedie des apparences Odile Jacob Paris 1994 Christian Ranucci vingt ans apres Collectif avec Gilles Perrault Heloise Mathon Jean Francois Le Forsonney et Daniel Soulez Lariviere Julliard Paris 1995 Encore un peu de temps Gallimard Paris 1996 Une singuliere famille Jacques Necker Suzanne Necker et Germaine de Stael Fayard Paris 1999 Prix du nouveau cercle de l union 1999 Rien ne va plus Fayard Paris 2000 List Bogu sinu Lettre a Dieu le Fils Grasset Paris 2001 Un tribunal au garde a vous Le proces de Pierre Mendes France 9 mai 1941 roku Fayard Paris 2002 Et des amours desquelles nous parlons Fayard Paris 2004 Vmirayut lishe odnogo razu Sharlotta Korde On ne meurt qu une fois Charlotte Corday Fayard 2006 Trop bien eleve autobiographique Grasset 2007 Ce rendez vous avec la gloire Fayard Paris 2009 L infamie Le proces de Riom fevrier avril 1942 roku Grasset Paris 2012 Beletristika Zavdannya La Tache nouvelles Gallimard Paris 1986 Sluhnyanij ditina Un enfant sage roman Gallimard Paris 1990 PrimitkiFichier des personnes decedees d Track Q80900474 Deutsche Nationalbibliothek Record 140935452 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Roglo 1997 10000000 ekz d Track Q83365652 https www lepoint fr culture l avocat jean denis bredin est mort 01 09 2021 2441072 3 php Who s Who in France Paris 1953 ISSN 0083 9531 2275 0908 d Track Q5924723d Track Q90 Bibliotheque nationale de France Record 11893861p BnF catalogue general Paris BnF d Track Q90d Track Q193563d Track Q15222191 Who s Who in France Paris 1953 ISSN 0083 9531 2275 0908 d Track Q5924723d Track Q90 Agence bibliographique de l enseignement superieur France Systeme universitaire de documentation Montpellier ABES 2001 d Track Q2826570d Track Q2597810 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Francuzka akademiya 1635 d Track Q161806d Track Q377066 https www theses fr 1995PA010265 Le Monde J Fenoglio Paris Societe editrice du Monde 1944 ISSN 0395 2037 1284 1250 2262 4694 d Track Q17154220d Track Q67146272d Track Q90d Track Q12461 angl google ru Arhiv originalu za 1 veresnya 2021 Procitovano 1 veresnya 2021 Jean Baptiste de Montvalon 1 veresnya 2021 fr Le Monde Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2021 Procitovano 1 veresnya 2021 Paule Gonzales 2 veresnya 2021 angl Le Figaro Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2021 Procitovano 3 veresnya 2021 fr Le Figaro Arhiv originalu za 15 kvitnya 2021 Procitovano 13 kvitnya 2021 Renaud Lecadre 2 sichnya 2008 fr Liberation Arhiv originalu za 10 veresnya 2021 Procitovano 13 kvitnya 2021 Philippe Jean Catinchi 2 veresnya 2021 angl Le Monde Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 3 veresnya 2021 Jacqueline Coignard 15 lipnya 2006 fr Liberation Arhiv originalu za 10 veresnya 2021 Procitovano 22 kvitnya 2021 fr Le Point 1 veresnya 2021 Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2021 Procitovano 1 veresnya 2021 Posilannya fr Academie francaise Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2021 Procitovano 13 kvitnya 2021