Ехінока ктус Грузо на вид роду ехінокактус Описаний у 1886 році Ехінокактус Грузона Ехінокактус Грузона Охоронний статус

Ехінока́ктус Грузо́на — вид роду ехінокактус. Описаний у 1886 році.

Ехінокактус Грузона

Ехінокактус Грузона
Охоронний статус
Під загрозою зникнення (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Порядок:	Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина:	Кактусові (Cactaceae)
Підродина:	Cactoideae
Рід:	Ехінокактус (Echinocactus)
Вид:	*Ехінокактус Грузона (E. grusonii)*
Біноміальна назва
*Echinocactus grusonii* Hildm.,

Назва

Видову назву дістав на честь відомого німецького промисловця й кактусівника XIX століття, власника великої приватної колекції сукулентів Германа Грузона. Відомий у народі як «тещин стілець».

Ареал

Мексика (Сан-Луїс-Потосі, Ідальго). Місцева назва — «золота куля, золота бочка — англ. Golden Barrel cactus».

Ботанічний опис

Багатоголовий *Echinocactus grusonii* з колекції (Миколаїв, Україна)

*Echinocactus grusonii* та *Mammillaria geminispina* в Гантінгтонському ботанічному саду (англ. *Huntington Botanical Gardens*)

Стебло яскраво-зелене, кулясте, з віком трохи подовжене, ніколи не утворює бічних пагонів. Старі, 200-300-річні екземпляри перевищують 1 м заввишки і 70 см в діаметрі.

Ребра (близько 30) гострі, високі, прямі, у ранньому віці розділені на великі горбки.

Ареоли у напрямку до верхівки розташовуються щільніше і утворюють густе запушення.

Радіальні колючки (8-10) до 3 см завдовжки. Центральні колючки (4) розташовані хрестоподібно, 5-7 см завдовжки. Всі колючки відрізняються особливою декоративністю, прозоро-жовті, дуже сильні і жорсткі, зігнуті до основи стебла, за фактурою — з поперечними рельєфними смужками.

Квітки жовті, близько 5 см довжиною й у діаметрі, з'являються тільки на старих рослинах. Квітки відрізняються крайньою світлочутливістю і відкриваються тільки за умови максимального сонячного освітлення.

Плоди до 2 см завдовжки, вкриті білими шерстистими волосками.

Примітки

. Архів оригіналу за 28 серпня 2014. Процитовано 5 червня 2012.
[. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 7 червня 2012. Кактуси та інші сукуленти (рос.)]
[. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 7 червня 2012. Кактуси від «А» до «Я» (рос.)]

Джерела

О. В. Ильяшенко и др. Кактусы. Донецк, «Скиф», 2003.
Нико Вермёлен Кактусы Пер. с англ. Л. Р. Ермаковой. — М.: Издательский Дом «Кладезь», 1998. — 144 с. с ил.

[1] . Архів оригіналу за 28 серпня 2014. Процитовано 5 червня 2012.

[2] [. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 7 червня 2012. Кактуси та інші сукуленти (рос.)]

[3] [. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 7 червня 2012. Кактуси від «А» до «Я» (рос.)]