Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ефіопські гірські вересові пустища (ідентифікатор WWF: AT1008) — афротропічний екорегіон гірських луків та чагарників, розташований в Ефіопії.
 Високогірні пустища в горах [en] | |
| Екозона | Афротропіка |
|---|---|
| Біом | Гірські луки та чагарники |
| Статус збереження | вразливий |
| WWF | AT1008 |
| Межі | Ефіопські гірські луки та рідколісся |
| Площа, км² | 15 631 |
| Країни | Ефіопія |
| Охороняється | 5291 км² (34 %) |
 Розташування екорегіону (оливковим) | |
Географія
Екорегіон ефіопських гірських вересових пустищ охоплює найвищі гірські вершини Ефіопського нагір'я, розташовані на висоті понад 3000 м над рівнем моря. Він включає гору Рас-Дашен — найвищу вершину Ефіопії висотою 4550 м, розташовану в горах Симєн, та плато [en] в горах [en], яке лежить на висоті понад 4000 м над рівнем моря і є найбільшою окремою ділянкою афроальпійських пустищ в усій Африці. Менші анклави високогірних пустищ регіону розташовані на вершинах гір Зукалла, Галама, [en] та [en]. На більш низьких висотах пустища переходять у ефіопські гірські луки та рідколісся.
Ефіопське нагір'я сформувалося 55 мільйонів років тому, а близько 13 мільйонів років тому, коли утворився Східно-Африканський рифт, воно було розділене на дві частини. Північно-західна частина Ефіопського нагір'я, або Абіссинський масив, включає гори Симєн, а південно-східна частина, або Харарський масив, — гори [en]. Регіон є сейсмічно активним, а період активного вулканізму в ньому завершився 4-5 мільйонів років тому.
В часи останнього льодовикового періоду у високогір'ях Ефіопського нагір'я лежали льодовики, а навколишні території були вкриті гірською тундрою. З потеплінням клімату площа, на якій була поширена субальпійська рослинність, скоротилася та була обмежена великими висотами. Льодовики, які покривали територію екорегіону в минулому, відступили лише кілька тисяч років тому, що означає, що рослинність лише нещодавно колонізувала ці високогір'я. Деякі території, як от центральні вершини гір Бале, вкриті відносно нещодавніми потоками лави, все ще залишаються безплідними.
Клімат
У високогір'ях екорегіону переважає помірний клімат, більш прохолодний, ніж клімат навколишніх регіонів. Середньорічна кількість опадів на південному заході регіону, де сухий сезон триває лише два місяці у році, становить близько 2500 мм, а на півночі регіону, де тривалість сухого сезону може становити 10 місяців, вона знижується до 1000 мм. На найвищих вершинах Ефіопського нагір'я середня максимальна температура коливається від 6 °C до 12 °C, а середня мінімальна температура — від 3 °C до 10 °C. Морози трапляються протягом всього року, особливо взимку, з листопада по березень. У [en] середня мінімальна температура коливається від -2,5 °C до 4 °C, а середня максимальна — від 11 °C до 18 °C. На плато Санетті добова амплітуда коливання температури може становити близько 40 °C, від -15 °C до 26 °C.
Флора
Основними рослинними угрупованнями екорегіону є вересові пустища та луки, відомі як вурч.
Для високогірних пустищ Ефіопії характерні чагарники з родини вересових (Ericaceae) висотою 0,5-1 м, зокрема деревоподібна еріка (Erica arborea) та [en] (Erica trimera). Дерева у високогір'ях регіону відсутні, хоча трапляються деякі відносно високі кущі, зокрема [en] (Hypericum revolutum). Між кущами ростуть трави, зокрема гвоздична аїра (Aira caryophyllea), різні види цмину (Helichrysum spp.), приворотня (Alchemilla spp.), роговика (Cerastium spp.) та кипця (Koeleria spp.), і часто трапляються оголені ділянки ґрунту.
На стрімких скелястих схилах і скелях у високогірних районах рослинний покрив майже повністю відсутній, а на пласких болотистих ділянках домінує [en] (Carex monostachya). Визначною рослиною, що зустрічається у цій зоні, є ендемічна [en] (Lobelia rhynchopetalum), яка під час цвітіння може досягати 6 метрів у висоту.
Багато видів рослин, поширених на афроальпійських пустищах Ефіопії, демонструють ксероморфні риси, що зменшують транспірацію (випаровування води з поверхні рослин). Накриклад, лобелії (Lobelia spp.) мають товсте шкірясте листя, цмин та вересові чагарники мають сильно закручені краї листя, а саме листя у більшості видів має невелику площу.
Флора екорегіону характеризується високим рівнем ендемізму, хоча й менш вираженим, ніж в екорегіонах вересових пустищ Східної Африки та Альбертінського рифту. Тут відсутні деякі характерні представники афроальпійської флори, поширені в південніших екорегіонах, зокрема [en] (Dendrosenecio spp.). Крім того, у високогір'ях Ефіопії зустрічаються деякі представники палеарктичної флори, зокрема шипшини (Rosa spp.) і первоцвіти (Primula spp.).
Фауна
На гірських вересових пустищах Ефіопії, на висоті понад 3000 м над рівнем моря, живуть ендемічні ефіопські вовки (Canis simensis), одні з найрідкісніших представників родини псових, популяція яких нараховує близько 200 особин. Цей вид еволюціонував від спільного предка зі звичайним вовком (Canis lupus), який потрапив до Північної Африки з Європи у пізньому плейстоцені. Ефіопський вовк представлений двома підвидами, C. s. simensis та C. s. citernii, популяції яких розділені [en]. Він вирізняється серед інших псових тим, що переважно полює на [en] гризунів, що ведуть підземний спосіб життя. Ця стратегія дозволила йому процвітати у високогірних районах, де біомаса гризунів надзвичайно висока.
За оцінками дослідників, щільність ендемічних [en] (Tachyoryctes macrocephalus) на плато [en] може досягати 4800 осіб/км². Цей вид є ендеміком гір [en] і належить до родини сліпакових, представники якої переважно поширені в Євразії і лише нещодавно колонізували високогір'я Африки. Разом з ендемічними чорнопазуристими жорсткошерстними мишами (Lophuromys melanonyx) та майже ендемічними ефіопськими трав'яними мишами (Arvicanthis blicki) і зайцями Старка (Lepus starcki), великоголові кертиці складають основу раціону ефіопських вовків у [en].
Серед інших ендеміків екорегіону слід відзначити [en] (Megadendromus nikolausi), [en] (Stenocephalemys albocaudata), [en] (Stenocephalemys griseicauda) та [en] (Crocidura lucina). Окрім них, на високогірних пустищах Ефіопії мешкають майже ендемічні гелади (Theropithecus gelada) та гірські ньяли (Tragelaphus buxtoni), а також низка видів гризунів і землерийок. Серед стрімких гірських схилів Ефіопського нагір'я живуть антилопи-стрибуни (Oreotragus oreotragus), капські дамани (Procavia capensis) та рідкісні, майже ендемічні ефіопські козли (Capra walie).
На берегах гірських озер та струмків регіону зимують великі популяції палерктичних птахів. Так, в горах Бале щороку спостерігаються тисячі евразійських свищів (Anas penelope) та північних широконісок (Anas clypeata), а також брижачів (Philomachus pugnax), великих коловодників (Tringa nebularia) та інших куликів. Серед інших рідкісних птахів, що зустрічаються в горах Бале, слід відзначити великих підорликів (Clanga clanga), східних могильників (Aquila heliaca), степових боривітрів (Falco naumanni), степових лунів (Circus macrourus) та білошиїх журавлів (Grus carunculata). Гори Бале також є єдиним місцем поза межами Палеарктики, де гніздяться беркути (Aquila chrysaetos), клушиці (Pyrrhocorax pyrrhocorax baileyi) та руді огарі (Tadorna ferruginea).
Серед майже ендемічних птахів регіону, які також зустрічаються на більш низьких висотах, слід відзначити гірського турача (Scleroptila psilolaema), ефіопського турача (Pternistis castaneicollis), рябокрилого ібіса (Bostrychia carunculata), чорноголову чайку (Vanellus melanocephalus), ефіопського пастушка (Rougetius rougetii), чорнокрилого нерозлучника (Agapornis taranta), [en] (Oenanthe frenata), білоспинну синицю (Melaniparus leuconotus), [en] (Turdus simensis), [en] (Serinus nigriceps) та смугасту чечітку (Crithagra ankoberensis). Іншим майже ендемічним представником екорегіону є темний трактрак (Pinarochroa sordida), який також зустрічається на інших високогірних пустищах Східної Африки.
Збереження
Ефіопське нагір'я є одним із найбільш густонаселених сільськогосподарських регіонів Африки, хоча у високогір'ях цього екорегіону людей живе менше, ніж на більш низьких висотах. Загрозою длія збереження природи регіону є перевипас худоби, ведення сільського господарства та пожежі. Ніжна афроальпійська рослинність не стійка до втручань, і пожежі можуть призвести до незворотних наслідків. Багато популяцій диких тварин обмежені національними парками, і навіть там на них здійснюється значний тиск.
Оцінка 2017 року показала, що 5291 км², або 34 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: [en], [en], [en], [en] та [en]. У 1978 році Національний парк гір Симєн була внесена до списку Світової спадщини ЮНЕСКО, а у 2023 році туди ж був внесений і Національний парк гір Бале.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 20 лютого 2024.
Посилання
- «Ethiopian montane moorlands». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Ethiopian Montane Moorlands» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Efiopski girski veresovi pustisha identifikator WWF AT1008 afrotropichnij ekoregion girskih lukiv ta chagarnikiv roztashovanij v Efiopiyi Efiopski girski veresovi pustisha Visokogirni pustisha v gorah en Ekozona Afrotropika Biom Girski luki ta chagarniki Status zberezhennya vrazlivij WWF AT1008 Mezhi Efiopski girski luki ta ridkolissya Plosha km 15 631 Krayini Efiopiya Ohoronyayetsya 5291 km 34 Roztashuvannya ekoregionu olivkovim Visokogirni pustisha v gorah Bale Veletenski lobeliyi v gorah Bale Efiopskij vovk Canis simensis ta en Lobelia rhynchopetalum v gorah SimyenGeografiyaEkoregion efiopskih girskih veresovih pustish ohoplyuye najvishi girski vershini Efiopskogo nagir ya roztashovani na visoti ponad 3000 m nad rivnem morya Vin vklyuchaye goru Ras Dashen najvishu vershinu Efiopiyi visotoyu 4550 m roztashovanu v gorah Simyen ta plato en v gorah en yake lezhit na visoti ponad 4000 m nad rivnem morya i ye najbilshoyu okremoyu dilyankoyu afroalpijskih pustish v usij Africi Menshi anklavi visokogirnih pustish regionu roztashovani na vershinah gir Zukalla Galama en ta en Na bilsh nizkih visotah pustisha perehodyat u efiopski girski luki ta ridkolissya Efiopske nagir ya sformuvalosya 55 miljoniv rokiv tomu a blizko 13 miljoniv rokiv tomu koli utvorivsya Shidno Afrikanskij rift vono bulo rozdilene na dvi chastini Pivnichno zahidna chastina Efiopskogo nagir ya abo Abissinskij masiv vklyuchaye gori Simyen a pivdenno shidna chastina abo Hararskij masiv gori en Region ye sejsmichno aktivnim a period aktivnogo vulkanizmu v nomu zavershivsya 4 5 miljoniv rokiv tomu V chasi ostannogo lodovikovogo periodu u visokogir yah Efiopskogo nagir ya lezhali lodoviki a navkolishni teritoriyi buli vkriti girskoyu tundroyu Z poteplinnyam klimatu plosha na yakij bula poshirena subalpijska roslinnist skorotilasya ta bula obmezhena velikimi visotami Lodoviki yaki pokrivali teritoriyu ekoregionu v minulomu vidstupili lishe kilka tisyach rokiv tomu sho oznachaye sho roslinnist lishe neshodavno kolonizuvala ci visokogir ya Deyaki teritoriyi yak ot centralni vershini gir Bale vkriti vidnosno neshodavnimi potokami lavi vse she zalishayutsya bezplidnimi KlimatU visokogir yah ekoregionu perevazhaye pomirnij klimat bilsh proholodnij nizh klimat navkolishnih regioniv Serednorichna kilkist opadiv na pivdennomu zahodi regionu de suhij sezon trivaye lishe dva misyaci u roci stanovit blizko 2500 mm a na pivnochi regionu de trivalist suhogo sezonu mozhe stanoviti 10 misyaciv vona znizhuyetsya do 1000 mm Na najvishih vershinah Efiopskogo nagir ya serednya maksimalna temperatura kolivayetsya vid 6 C do 12 C a serednya minimalna temperatura vid 3 C do 10 C Morozi traplyayutsya protyagom vsogo roku osoblivo vzimku z listopada po berezen U en serednya minimalna temperatura kolivayetsya vid 2 5 C do 4 C a serednya maksimalna vid 11 C do 18 C Na plato Sanetti dobova amplituda kolivannya temperaturi mozhe stanoviti blizko 40 C vid 15 C do 26 C FloraOsnovnimi roslinnimi ugrupovannyami ekoregionu ye veresovi pustisha ta luki vidomi yak vurch Dlya visokogirnih pustish Efiopiyi harakterni chagarniki z rodini veresovih Ericaceae visotoyu 0 5 1 m zokrema derevopodibna erika Erica arborea ta en Erica trimera Dereva u visokogir yah regionu vidsutni hocha traplyayutsya deyaki vidnosno visoki kushi zokrema en Hypericum revolutum Mizh kushami rostut travi zokrema gvozdichna ayira Aira caryophyllea rizni vidi cminu Helichrysum spp privorotnya Alchemilla spp rogovika Cerastium spp ta kipcya Koeleria spp i chasto traplyayutsya ogoleni dilyanki gruntu Na strimkih skelyastih shilah i skelyah u visokogirnih rajonah roslinnij pokriv majzhe povnistyu vidsutnij a na plaskih bolotistih dilyankah dominuye en Carex monostachya Viznachnoyu roslinoyu sho zustrichayetsya u cij zoni ye endemichna en Lobelia rhynchopetalum yaka pid chas cvitinnya mozhe dosyagati 6 metriv u visotu Bagato vidiv roslin poshirenih na afroalpijskih pustishah Efiopiyi demonstruyut kseromorfni risi sho zmenshuyut transpiraciyu viparovuvannya vodi z poverhni roslin Nakriklad lobeliyi Lobelia spp mayut tovste shkiryaste listya cmin ta veresovi chagarniki mayut silno zakrucheni krayi listya a same listya u bilshosti vidiv maye neveliku ploshu Flora ekoregionu harakterizuyetsya visokim rivnem endemizmu hocha j mensh virazhenim nizh v ekoregionah veresovih pustish Shidnoyi Afriki ta Albertinskogo riftu Tut vidsutni deyaki harakterni predstavniki afroalpijskoyi flori poshireni v pivdennishih ekoregionah zokrema en Dendrosenecio spp Krim togo u visokogir yah Efiopiyi zustrichayutsya deyaki predstavniki palearktichnoyi flori zokrema shipshini Rosa spp i pervocviti Primula spp FaunaNa girskih veresovih pustishah Efiopiyi na visoti ponad 3000 m nad rivnem morya zhivut endemichni efiopski vovki Canis simensis odni z najridkisnishih predstavnikiv rodini psovih populyaciya yakih narahovuye blizko 200 osobin Cej vid evolyucionuvav vid spilnogo predka zi zvichajnim vovkom Canis lupus yakij potrapiv do Pivnichnoyi Afriki z Yevropi u piznomu plejstoceni Efiopskij vovk predstavlenij dvoma pidvidami C s simensis ta C s citernii populyaciyi yakih rozdileni en Vin viriznyayetsya sered inshih psovih tim sho perevazhno polyuye na en grizuniv sho vedut pidzemnij sposib zhittya Cya strategiya dozvolila jomu procvitati u visokogirnih rajonah de biomasa grizuniv nadzvichajno visoka Za ocinkami doslidnikiv shilnist endemichnih en Tachyoryctes macrocephalus na plato en mozhe dosyagati 4800 osib km Cej vid ye endemikom gir en i nalezhit do rodini slipakovih predstavniki yakoyi perevazhno poshireni v Yevraziyi i lishe neshodavno kolonizuvali visokogir ya Afriki Razom z endemichnimi chornopazuristimi zhorstkosherstnimi mishami Lophuromys melanonyx ta majzhe endemichnimi efiopskimi trav yanimi mishami Arvicanthis blicki i zajcyami Starka Lepus starcki velikogolovi kertici skladayut osnovu racionu efiopskih vovkiv u en Sered inshih endemikiv ekoregionu slid vidznachiti en Megadendromus nikolausi en Stenocephalemys albocaudata en Stenocephalemys griseicauda ta en Crocidura lucina Okrim nih na visokogirnih pustishah Efiopiyi meshkayut majzhe endemichni geladi Theropithecus gelada ta girski nyali Tragelaphus buxtoni a takozh nizka vidiv grizuniv i zemlerijok Sered strimkih girskih shiliv Efiopskogo nagir ya zhivut antilopi stribuni Oreotragus oreotragus kapski damani Procavia capensis ta ridkisni majzhe endemichni efiopski kozli Capra walie Na beregah girskih ozer ta strumkiv regionu zimuyut veliki populyaciyi palerktichnih ptahiv Tak v gorah Bale shoroku sposterigayutsya tisyachi evrazijskih svishiv Anas penelope ta pivnichnih shirokonisok Anas clypeata a takozh brizhachiv Philomachus pugnax velikih kolovodnikiv Tringa nebularia ta inshih kulikiv Sered inshih ridkisnih ptahiv sho zustrichayutsya v gorah Bale slid vidznachiti velikih pidorlikiv Clanga clanga shidnih mogilnikiv Aquila heliaca stepovih borivitriv Falco naumanni stepovih luniv Circus macrourus ta biloshiyih zhuravliv Grus carunculata Gori Bale takozh ye yedinim miscem poza mezhami Palearktiki de gnizdyatsya berkuti Aquila chrysaetos klushici Pyrrhocorax pyrrhocorax baileyi ta rudi ogari Tadorna ferruginea Sered majzhe endemichnih ptahiv regionu yaki takozh zustrichayutsya na bilsh nizkih visotah slid vidznachiti girskogo turacha Scleroptila psilolaema efiopskogo turacha Pternistis castaneicollis ryabokrilogo ibisa Bostrychia carunculata chornogolovu chajku Vanellus melanocephalus efiopskogo pastushka Rougetius rougetii chornokrilogo nerozluchnika Agapornis taranta en Oenanthe frenata bilospinnu sinicyu Melaniparus leuconotus en Turdus simensis en Serinus nigriceps ta smugastu chechitku Crithagra ankoberensis Inshim majzhe endemichnim predstavnikom ekoregionu ye temnij traktrak Pinarochroa sordida yakij takozh zustrichayetsya na inshih visokogirnih pustishah Shidnoyi Afriki ZberezhennyaEfiopske nagir ya ye odnim iz najbilsh gustonaselenih silskogospodarskih regioniv Afriki hocha u visokogir yah cogo ekoregionu lyudej zhive menshe nizh na bilsh nizkih visotah Zagrozoyu dliya zberezhennya prirodi regionu ye perevipas hudobi vedennya silskogo gospodarstva ta pozhezhi Nizhna afroalpijska roslinnist ne stijka do vtruchan i pozhezhi mozhut prizvesti do nezvorotnih naslidkiv Bagato populyacij dikih tvarin obmezheni nacionalnimi parkami i navit tam na nih zdijsnyuyetsya znachnij tisk Ocinka 2017 roku pokazala sho 5291 km abo 34 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en en en en ta en U 1978 roci Nacionalnij park gir Simyen bula vnesena do spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO a u 2023 roci tudi zh buv vnesenij i Nacionalnij park gir Bale PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 20 lyutogo 2024 Posilannya Ethiopian montane moorlands Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Ethiopian Montane Moorlands One Earth