Трактрак темний Темний трактрак підвид P s sordida гори en Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифік

Трактрак темний

Темний трактрак (підвид P. s. sordida, гори ^[en])

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Мухоловкові (Muscicapidae)
Рід:	*Темний трактрак (Pinarochroa)* Sundevall, 1872
Вид:	Трактрак темний

Біноміальна назва

Pinarochroa sordida
(Rüppell, 1837)

Підвиди

(Див. текст)

Синоніми

Saxicola sordida
Cercomela sordida

Посилання

Вікісховище:	Pinarochroa sordida
Віківиди:	Pinarochroa sordida
ITIS:	916354
МСОП:	22710389
NCBI:	693032

Трактра́к темний (Pinarochroa sordida) — вид горобцеподібних птахів родини мухоловкових (Muscicapidae). Мешкає в Східній Африці. Раніше цей вид відносили до роду Трактрак (Cercomela), однак за результатами молекулярно-філогенетичних досліджень 2010 і 2012 років він був переведений до відновленого роду Pinarochroa.

Опис

Темний трактрак (підвид *P. s. sordida*)

Темний трактрак (підвид *P. s. hypospodia*)

Темний трактрак — невеликий птах з кремезною будовою тіла, коротким хвостом і довгими лапами, середня довжина якого становить 14—15 см. Верхня частина тіла переважно сірувато-коричнева, крила темно-коричневі. Хвіст має білі краї, що формують Т-подібний візерунок, помітний в польоті. Горло білувате, решта нижньої частини тіла сіра. Голос — приглушене цвірінькання, цокання і писк.

Підвиди

Виділяють чотири підвиди:

P. s. sordida (Rüppell, 1837) — Ефіопське нагір'я;
P. s. ernesti Sharpe, 1900 — крайній схід Уганди, захід і центр Кенії (хребет Абердер, гори Кенія і Елгон);
P. s. olimotiensis Elliott, HFI, 1945 — Кратерне нагір'я (північна Танзанія);
P. s. hypospodia Shelley, 1885 — гора Кіліманджаро (північна Танзанія).

Поширення і екологія

Темні трактраки мешкають в Еритреї, Ефіопії, Уганді, Кенії і Танзанії. Вони живуть на високогірних луках і пустищах та на кам'янистих схилах. Зустрічаються на висоті від 2100 до 4400 м над рівнем моря, переважно на висоті понад 3400 м над рівнем моря.

Примітки

BirdLife International (2016). Pinarochroa sordida: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 11 жовтня 2022
Sundevall, Carl Jakob (1872). Methodi naturalis avium disponendarum tentamen: försök till fogelklassens naturenliga uppställnung (Swedish, French та Latin) . Т. 1. Stockholm: Samson & Wallin. с. 4.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Clement, Peter; Rose, Chris (2015). Helm Identification Guides: Robins and Chats. London: Christopher Helm. с. 632. ISBN .
Outlaw, R.K.; Voelker, G.; Bowie, R.C.K. (2010). Shall we chat? Evolutionary relationships in the genus Cercomela (Muscicapidae) and its relation to Oenanthe reveals extensive polyphyly among chats distributed in Africa, India and the Palearctic. Molecular Phylogenetics and Evolution. 55 (1): 284—292. doi:10.1016/j.ympev.2009.09.023. PMID 19772925.
Aliabadian, M.; Kaboli, M.; Förschler, M.I.; Nijman, V.; Chamani, A.; Tillier, A.; Prodon, R.; Pasquet, E.; Ericson, P.G.P.; Zuccon, D. (2012). Convergent evolution of morphological and ecological traits in the open-habitat chat complex (Aves, Muscicapidae: Saxicolinae). Molecular Phylogenetics and Evolution. 65 (1): 35—45. doi:10.1016/j.ympev.2012.05.011. PMID 22634240.
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Chats, Old World flycatchers. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 11 жовтня 2022.
Mackinder, H.J. та ін. (1900). A journey to the summit of Mount Kenya, British East Africa: Discussion. The Geographical Journal. 15 (5): 453–486 [479]. doi:10.2307/1774261. JSTOR 1774261.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[iucn-1] BirdLife International (2016). Pinarochroa sordida: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 11 жовтня 2022

[2] Sundevall, Carl Jakob (1872). Methodi naturalis avium disponendarum tentamen: försök till fogelklassens naturenliga uppställnung (Swedish, French та Latin) . Т. 1. Stockholm: Samson & Wallin. с. 4.

[3] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[4] Clement, Peter; Rose, Chris (2015). Helm Identification Guides: Robins and Chats. London: Christopher Helm. с. 632. ISBN .

[5] Outlaw, R.K.; Voelker, G.; Bowie, R.C.K. (2010). Shall we chat? Evolutionary relationships in the genus Cercomela (Muscicapidae) and its relation to Oenanthe reveals extensive polyphyly among chats distributed in Africa, India and the Palearctic. Molecular Phylogenetics and Evolution. 55 (1): 284—292. doi:10.1016/j.ympev.2009.09.023. PMID 19772925.

[6] Aliabadian, M.; Kaboli, M.; Förschler, M.I.; Nijman, V.; Chamani, A.; Tillier, A.; Prodon, R.; Pasquet, E.; Ericson, P.G.P.; Zuccon, D. (2012). Convergent evolution of morphological and ecological traits in the open-habitat chat complex (Aves, Muscicapidae: Saxicolinae). Molecular Phylogenetics and Evolution. 65 (1): 35—45. doi:10.1016/j.ympev.2012.05.011. PMID 22634240.

[ioc-7] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Chats, Old World flycatchers. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 11 жовтня 2022.

[mackinder_discuss-8] Mackinder, H.J. та ін. (1900). A journey to the summit of Mount Kenya, British East Africa: Discussion. The Geographical Journal. 15 (5): 453–486 [479]. doi:10.2307/1774261. JSTOR 1774261.