Етьє́н Доле́ (фр. Étienne Dolet; 3 серпня 1509, Орлеан — 3 серпня 1546, Париж) — пізньосередньовічний французький перекладач, друкар, письменник. Звинувачений у виданні заборонених книг, безбожництві, був страчений.
Етьєн Доле | |
---|---|
фр. Étienne Dolet | |
«Етьєн Доле», гравюра 16 століття | |
Народився | 3 серпня 1509 Орлеан[1] |
Помер | 3 серпня 1546 (37 років) Париж, Королівство Франція[1] ·спалення |
Громадянство | Франція |
Національність | француз |
Діяльність | підприємець, друкар, перекладач |
Галузь | філологія, богослів'я і переклад |
Alma mater | Тулузький університет і Падуанський університет |
Знання мов | латина і середньофранцузька |
Напрямок | Ліонська школа і Вільнодумство |
У шлюбі з | d |
|
Життєпис
Походив з небагатої родини. Дитинство провів в місті Орлеан. 1521 року відбув у Париж, де здобував освіту. Його керівником в Парижі був земляк, професор Ніколя Беро́.
1526 року Етьєн Доле відбув у Італію, де продовжив навчання в Падуанському університеті. Приятелювів з прихильниками філософії П'єтро Помпонацці (1462—1525).
На освіченого француза звернув увагу посол Франції до Республіки Венеція єпископ Ліможа Жан де Ланжак. Етьєн Доле був секретарем при особі єпископа і мешкав в Венеції, великому торговому місті з ліберальним ставленням до різних конфесій. Слухав у Венеції лекції з красномовства Джованні Баттіста Іньяціо.
Повернувся у Францію, вивчав юріспруденцію в університеті міста Тулуза. 1533 року він виступив з двома публічними промовами, в котрих критикував уряд міста Тулуза за негнучкість в релігійних питаннях. Фанатичні католики Тулузи по своєму оцінили промови вільнодумця і домоглися його тюремного ув'язнення. А згідно декрета 1534 року його вигнано з міста геть.
Ліонський період життя
1535 року він дістався міста Ліон, де важко хворів. По видужанню відвідував місцевий гурток помірних гуманістів і поетів (, , ).
Етьєн Доле влаштувався коректором до ліонського друкаря Себастьяна Гріфа. Надрукував критичні промови, оголошені в Тулузі, а також власні літературні твори. В грудні 1536 року побив нападника-художника так, що той помер. Сам відбув на судове розглядання в Париж, де виступав у власній справі як адвокат. За підтримки сестри короля Франції, Маргарити Наваррської, звинувачення були зняті.
Повернувся в Ліон, коли отримав від короля Франції привілей на друкарську діяльність. Придбав друкарський верстат і почав друкувати твори Светонія, Цицерона, Галена, свого приятеля Клемана Маро. Серед його видань була і псалтир, заборонена на той час для друку, критичні твори та епіграми на католицьких священиків. Етьєн Доле також без згоди з автором надрукував дві перші книги твору «Гаргантюа і Пантагрюель». Внаслідок цього його стосунки з автором, Франсуа Рабле, погіршились.
1538 року одружився із пані Луїзою Жиро́.
Мав прискипливу увагу до себе як від фанатично налаштованих католиків, так і від конкурентів, письменників і друкарів. Черговий донос на Етьєна Доле прийшов у інквізицію після оприлюднення видання «Cato christianus». В помешканні друкаря провели обшук і знайшли твори німецького реформатора Філіпа Меланхтона та «Настанови в християнському віровченні» протестанта Жана Кальвіна, що у католицькій Франції вважали єретичними.
Утиски і арешти
1542 року за наказом інквізитора Матьє Оррі був в черговий раз заарештований в Ліоні, а 2 жовтня 1542 року засуджений як єретик до спалення на вогнищі. Етьєн Доле звернувся з проханням до короля Франції на переведення в ув'язнення в Париж і був переведений за сприяння єпископа паризького за умов публічного каяття. Каяття відбулося, і Етьєн Доле необережно повернувся в Ліон, де проти нього були налаштовані і конкуренти, і священики. Відбувся новий арешт. Доле вдалося втекти з в'язниці і потайки перебратися до П'ємонту. Він листувався з королем Франції і принцесою Маргаритою Наварською, де наполягав на власній невинності. Він повернувся до Франції, де знов був заарештовний 1544 року. Відбував два роки ув'язнення в Парижі в тюрмі Консьєржері, де був звинувачений у єресі, закликах до заворушень та оприлюдненні заборонених Ватиканом видань. Вирок — смертна кара.
Покарання відбулося на площі Мобер неподалік собору Нотр Дам де Парі 3 серпня 1546 року. Після спалення тіла його попіл був розвіяний за вітром.
Вибрані твори
Найвідомішою роботою Доле став трактат «Про те, як якісно перекладати з одної мови на іншу». Його п'ять принципів перекладу стали п'ятьма заповідями для усіх перекладачів світу.
Переклав Біблію вільним, так званим «чуттєвим перекладом», за що був звинувачений у безбожжі.
Увічнення пам'яті
На честь письменника і друкаря на місці його страти на площі Мобер був споруджений монумент 1889 року. Під часзахоплення Парижа вояками фашистської Німеччини монумент на честь Етьєна Доле був демонтований, як і низка інших, розбитий і перелитий як металобрухт на користь Німеччини. В повоєнні роки монумент Етьєна Доле — не був відновлений.
У Франції викарбували пам'ятну медаль на його честь.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118680196 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
Джерела
- Великий енциклопедичний словник [ 5 березня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Etye n Dole fr Etienne Dolet 3 serpnya 1509 Orlean 3 serpnya 1546 Parizh piznoserednovichnij francuzkij perekladach drukar pismennik Zvinuvachenij u vidanni zaboronenih knig bezbozhnictvi buv strachenij Etyen Dolefr Etienne Dolet Etyen Dole gravyura 16 stolittyaNarodivsya3 serpnya 1509 1509 08 03 Orlean 1 Pomer3 serpnya 1546 1546 08 03 37 rokiv Parizh Korolivstvo Franciya 1 spalennyaGromadyanstvo FranciyaNacionalnistfrancuzDiyalnistpidpriyemec drukar perekladachGaluzfilologiya bogosliv ya i perekladAlma materTuluzkij universitet i Paduanskij universitetZnannya movlatina i serednofrancuzkaNapryamokLionska shkola i VilnodumstvoU shlyubi zd Mediafajli u VikishovishiMedal na chest Etyena Dole na tli dverej biblioteki v Tuluzi ZhittyepisPohodiv z nebagatoyi rodini Ditinstvo proviv v misti Orlean 1521 roku vidbuv u Parizh de zdobuvav osvitu Jogo kerivnikom v Parizhi buv zemlyak profesor Nikolya Bero 1526 roku Etyen Dole vidbuv u Italiyu de prodovzhiv navchannya v Paduanskomu universiteti Priyatelyuviv z prihilnikami filosofiyi P yetro Pomponacci 1462 1525 Na osvichenogo francuza zvernuv uvagu posol Franciyi do Respubliki Veneciya yepiskop Limozha Zhan de Lanzhak Etyen Dole buv sekretarem pri osobi yepiskopa i meshkav v Veneciyi velikomu torgovomu misti z liberalnim stavlennyam do riznih konfesij Sluhav u Veneciyi lekciyi z krasnomovstva Dzhovanni Battista Inyacio Povernuvsya u Franciyu vivchav yurisprudenciyu v universiteti mista Tuluza 1533 roku vin vistupiv z dvoma publichnimi promovami v kotrih kritikuvav uryad mista Tuluza za negnuchkist v religijnih pitannyah Fanatichni katoliki Tuluzi po svoyemu ocinili promovi vilnodumcya i domoglisya jogo tyuremnogo uv yaznennya A zgidno dekreta 1534 roku jogo vignano z mista get Lionskij period zhittya1535 roku vin distavsya mista Lion de vazhko hvoriv Po viduzhannyu vidviduvav miscevij gurtok pomirnih gumanistiv i poetiv Etyen Dole vlashtuvavsya korektorom do lionskogo drukarya Sebastyana Grifa Nadrukuvav kritichni promovi ogolosheni v Tuluzi a takozh vlasni literaturni tvori V grudni 1536 roku pobiv napadnika hudozhnika tak sho toj pomer Sam vidbuv na sudove rozglyadannya v Parizh de vistupav u vlasnij spravi yak advokat Za pidtrimki sestri korolya Franciyi Margariti Navarrskoyi zvinuvachennya buli znyati Povernuvsya v Lion koli otrimav vid korolya Franciyi privilej na drukarsku diyalnist Pridbav drukarskij verstat i pochav drukuvati tvori Svetoniya Cicerona Galena svogo priyatelya Klemana Maro Sered jogo vidan bula i psaltir zaboronena na toj chas dlya druku kritichni tvori ta epigrami na katolickih svyashenikiv Etyen Dole takozh bez zgodi z avtorom nadrukuvav dvi pershi knigi tvoru Gargantyua i Pantagryuel Vnaslidok cogo jogo stosunki z avtorom Fransua Rable pogirshilis 1538 roku odruzhivsya iz pani Luyizoyu Zhiro Mav priskiplivu uvagu do sebe yak vid fanatichno nalashtovanih katolikiv tak i vid konkurentiv pismennikiv i drukariv Chergovij donos na Etyena Dole prijshov u inkviziciyu pislya oprilyudnennya vidannya Cato christianus V pomeshkanni drukarya proveli obshuk i znajshli tvori nimeckogo reformatora Filipa Melanhtona ta Nastanovi v hristiyanskomu virovchenni protestanta Zhana Kalvina sho u katolickij Franciyi vvazhali yeretichnimi Utiski i areshti1542 roku za nakazom inkvizitora Matye Orri buv v chergovij raz zaareshtovanij v Lioni a 2 zhovtnya 1542 roku zasudzhenij yak yeretik do spalennya na vognishi Etyen Dole zvernuvsya z prohannyam do korolya Franciyi na perevedennya v uv yaznennya v Parizh i buv perevedenij za spriyannya yepiskopa parizkogo za umov publichnogo kayattya Kayattya vidbulosya i Etyen Dole neoberezhno povernuvsya v Lion de proti nogo buli nalashtovani i konkurenti i svyasheniki Vidbuvsya novij aresht Dole vdalosya vtekti z v yaznici i potajki perebratisya do P yemontu Vin listuvavsya z korolem Franciyi i princesoyu Margaritoyu Navarskoyu de napolyagav na vlasnij nevinnosti Vin povernuvsya do Franciyi de znov buv zaareshtovnij 1544 roku Vidbuvav dva roki uv yaznennya v Parizhi v tyurmi Konsyerzheri de buv zvinuvachenij u yeresi zaklikah do zavorushen ta oprilyudnenni zaboronenih Vatikanom vidan Virok smertna kara Pokarannya vidbulosya na ploshi Mober nepodalik soboru Notr Dam de Pari 3 serpnya 1546 roku Pislya spalennya tila jogo popil buv rozviyanij za vitrom Vibrani tvoriNajvidomishoyu robotoyu Dole stav traktat Pro te yak yakisno perekladati z odnoyi movi na inshu Jogo p yat principiv perekladu stali p yatma zapovidyami dlya usih perekladachiv svitu Pereklav Bibliyu vilnim tak zvanim chuttyevim perekladom za sho buv zvinuvachenij u bezbozhzhi Uvichnennya pam yatiNa chest pismennika i drukarya na misci jogo strati na ploshi Mober buv sporudzhenij monument 1889 roku Pid chaszahoplennya Parizha voyakami fashistskoyi Nimechchini monument na chest Etyena Dole buv demontovanij yak i nizka inshih rozbitij i perelitij yak metalobruht na korist Nimechchini V povoyenni roki monument Etyena Dole ne buv vidnovlenij U Franciyi vikarbuvali pam yatnu medal na jogo chest PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118680196 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578DzherelaVelikij enciklopedichnij slovnik 5 bereznya 2011 u Wayback Machine ros