Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Етноорганологія(від грец. έθνος — народ, грец. όργανον — інструмент, знаряддя, грец. λογος — слово, розум, наука) — наукова дисципліна про народні музичні інструменти та інструментальну музику. Інші терміни — етноінтрументознавство та етноінструментологія. Основні субдисципліни органології (котрі можна застосувати і для етноорганології): — органотехніка ( і ), органоакустика, , , органоісторія і .
З історії етноорганології
Органологія вважається досить молодою науковою дисципліною, сформованою на межі XIX-ХХ ст., хоча сам інструментарій вивчають уже кілька тисячоліть, і описи музичних інструментів містяться у найдавніших писемних джерелах (у грецьких трактатах Платона, Арістоксена, у латинській традиції в Ісидора Севільського та ін.). На арабському Сході класифікацією й описом музичних інструментів займалися Аль-Фарабі (X ст.), Абдулгадір Марагі (XIV ст.) й ін. Перші систематичні й докладні описи музичних інструментів були зроблені німецькими теоретиками музики XVI і XVII століть. Вони подані в трактатах Себастьяна Вірдунга («Musica getuscht und ausgezogen...», 1511), Мартина Агріколи («Musica instrumentalis deudsch», 1529) і Михаеля Преторіуса («Syntagma musicum...», 1614-1620). Але справжній розквіт етноорганології розпочався лише в кін. ХІХ ст., коли зросла кількість приватних і державних колекцій музичних інструментів із різних культур світу, а отже постала потреба їх опису та класифікації. Сучасна вживана класифікація музичних інструментів, розроблена на початку XX століття, належить Е. М. фон Горнбостелю і К. Заксу (1914), провідним органологам того часу.
Відомі вчені в галузі етноорганології: А. Фамінцин, А. Хибінський, Е.М. фон Горнсбостель, Курт Закс, В. Маґіллон, Е. Штокман, Г. Дрегер, Н. Бессарабофф, Е. Емсгаймер, А. Шеффнер, О. Ельшек, І. Назіна та ін.
Українська етноорганологія
До групи українських етноорганологів можна зарахувати М. Лисенка, Ф. Колессу, Г. Хоткевича, М. Грінченка, К. Квітку, А. Гуменюка, І. Мацієвського, М. Хая, Б. Яремка, В. Шостака, Б. Водяного, І. Шрамка, Л. Кушлика, Р. Гусак, В. Кушпета, М. Черкаського, І. Федун, Н. Ганудельову, В. Ярмолу та ін.
Микола Лисенко
Піонер і фундатор етноорганологічної школи в Україні. Перший етноорганолог в Україні був Микола Лисенко, який у 1873 р. видав свою першу працю з характеристикою музичного виконання на кобзі Остапа Вересая. В праці не лише охарактеризовано репертуар кобзаря, але поданий детальний опис інструмента та техніки гри на ньому. М. Лисенко потім зробив аналіз виконавства на торбані Г. Відорта. У Львівському журналі «Зоря» (1894 р.) була надрукована його стаття «Народні музичні інструменти на Україні». М. Лисенко дав характеристику кобзи-бандури, торбана, ліри, гусел та цимбалів, а також цінну інформацію про їх історичний розвиток.
Філарет Колесса
Філарет Колесса у своїх працях про українські думи, а також у статті «Українські народні музичні інструменти» (1920) описав деякі проблеми відносно розвитку та класифікації українських народних інструментів. Колесса був одним із перших, хто нотував українську народну інструментальну музику. Ці транскрипції були помітним кроком на шляху деталізації елементів форми і фактури, штрихової техніки й навіть мікромелізматики.
Микола Грінченко
Микола Грінченко у статті “Українські народні інструменти” (1922) піднімає питання національних та інтернаціональних інструментів, пише про відмінність кобзи і бандури, також аналізує ліру, торбан і лише побіжно згадує інші інструменти.
Климент Квітка
Климент Квітка, поряд з М. Лисенком та Ф. Колессою, вважається одним із основоположників української музичної фольклористики. Розпочав на початку 20-их років дослідження інструментальної культури українців зі складання програмного запитальника-квестіонера та спостереження над побутом українських лірників. У нього був період вимушеного наукового «заслання» в Москву, де займався головно інструментами, поширеними на російській етнічній території. Хоча основною метою його життя було опис і структурний аналіз основних пісенно-традиційних жанрів українців, К.Квітка також створив чільну систему завдань, напрямків і методів дослідження української традиційної інструментальної музики.
Гнат Хоткевич
У 1930 р в Харкові вийшла праця Гната Хоткевича «Музичні інструменти українського народу», яка незабаром була заборонена. Підхід Хоткевича відрізнявся від позицій майбутніх радянських дослідників. Автор характеризував інструменти, які побутували саме серед українського народу, а не усіх тих, які жили на території України. Хоткевич уперше розробив систему, яку застосував до розгляду ґенези й еволюції музичних інструментів, їх конструкції, строю, способів гри і форм функціонування, а також їх ролі у народному музикуванні впродовж різних епох.
Методологічні засоби досліджень Хоткевича охоплювали: 1. Лінгвістичні методи, 2. Дослідження письмових джерел, 3. Дослідження іконографічних та графічних джерел, 4. Дослідження джерел народної, пісенної та поетичної творчості, 5. Історичні дослідження шляху еволюції та територіального розповсюдження, 5. Дослідження щодо функціонування музичних інструментів у різних соціальних верствах суспільства.
Хоткевич розподілив інструменти на три групи — струнну (хордофони), духову (аерофони) та ударну. Кожну з цих груп він поділяє на підгрупи або підвідділи: так, струнні інструменти діляться на смичкові, щипкові й ударні; духові — на губні, язичкові, амбушурні і багатоцівкові; ударні на дві - ті, які мають певну височину, та шумові.
Робота Хоткевича розкрила систему музичної інструментальної культури, і тим самим випередила європейські аналоги на 30 років. На жаль, Хоткевич не міг далі розширити свої думки, бо робота зазнала жорсткої критики як націоналістична праця. На думку І. Мацієвського, Хоткевич в плані цілісної інструментознавчої концепції був не тільки на авансцені дослідницьких шукань 1-ї третини XX ст., але окреслив обрії новітньої системної органології. Зосередження на традиційному виконавстві, особі музиканта і професійному характері його діяльності, психологічних, соціологічних, демографічних аспектах проблематики ставить Г. Хоткевича на рівень вчених-новаторів (таких, як З. Кодай, Б. Барток, К, Квітка, Є. Гіппіус).
Андрій Гуменюк
За час після виходу праць Гната Хоткевича в розвитку українського народного інструментарію сталися кардинальні зміни. Пішов інтенсивний розвиток у музичному інструментарії Українців. Народні інструменти в умовах радянського заорганізованого музикування зазнали істотного «удосконалення». Створено було оркестрові типи інструментів (бандура-бас, цимбали-альт, цимбали-бас, сопілка-альт тощо), які почали використовуватися в ансамблях та оркестрах українських народних інструментів та на яких були закладені засади професійного ("народно-академічного") музикування.
Хоча робота Андрія Гуменюка «Українські народні музичні інструменти» (К. 1967) значною мірою вплинула на формування думок про українську орґанологію, дослідник М. Хай вважає, що ця праця сьогодні має вторинне значення і тому використання її положень у сучасних етнологічних дослідженнях недопустимо. «Вдосконалений» інструментарій (оркестрові сопілки, бандури, цимбали, оркестрові контрабаси, гармошки і баяни, групу духових), який Гуменюк охарактеризував як народні інструменти, М. Хай розглядає як нетрадиційні. М. Хай пропонує використати для них терміни, які увів К. Квітка - "любительські" інструменти, а також «самодіяльницькі», «клубні» тощо. Таким чином, можна вважати, що праця А. Гуменюка відходить від строгих параметрів етномузикознавста й етноорганологічних досліджень.
Перекоп Іванов
Праця Перекопа Іванова «Оркестр Українських народних інструментів» (К.1981) продовжує ту саму лінію фольклоризації українських народних інструментарій, яку розробляли повоєнні українські радянські дослідники. Робота, яка виявилася монографією кандидатської дисертації, описує спроби та етапи створення оркестру українських народних інструментів за зразком оркестру російських народних інструментів. Праця описує спроби удосконалення етнічних народних інструментів українського народу саме для створення такого фольклорного оркестру.
Ігор Мацієвський
Леонід Черкаський
Дослідники-чужинці
Чимало дослідників-неукраїнців звертали увагу на проблеми української етноорганології. Між ними О. Кольберґ, А. Фамінцин, Н. Привалов, С. Мєрчинський, І. Назіна, К. Вертков, A. Банін, та інші.
Під впливом М. Лисенка російський академік О. Фамінцин написав працю «Домра и сродные инструменты русского народа …» (Спб. 1897), де він неповно та дещо тенденційно описав українські народні інструменти, намагаючись спрямувати розвиток українських народних інструментів в русло російської імперської думки та опінії.
Дослідники діаспори
До групи дослідників української органології, які живуть поза межами України, можна віднести: Андрія Бандеру, Андрія Горняткевича, Мирослава Дяковського та Віктора Мішалова.
Висновки
Сьогодні українська етноорганологія розвивається в трьох напрямах. Ними є: 1. Суто етномузичний напрям, який не визнає виявів кичу та фольклоризму (К. Квітка, М. Хай, В. Кушпет та інші). 2. Петербургська школа — включає до української етноорганології усі вияви музичної культури даного етносу (Г. Хоткевич, М. Грінченко, І. Мацієвський, В. Яремко, Н. Супрун). 3. Радянська фольклорна школа (A. Гуменюк, П. Іванов, О. Незовибатько, А. Омельченко, М. Прокопенко, М. Черкаський).
Праці
- Іванов П. Оркестр Українських народних інструментів. К., 1981
- Інструментальна музика / упоряд. А. Гуменюк. Київ : Наукова думка, 1972. 488 с.
- Квитка К. К изучению украинской народной инструментальной музыки. Квитка К. Избранные труды : в 2 т / сост. и ком. В. Л. Гошовского. Москва : Советский композитор, 1973. Т. 2. С. 262–276.
- Квітка К. Професіональні співці й музиканти на Україні: програма для досліду їх діяльності й побуту. Київ : Українська академія наук, 1924. 114 с.
- Квітка К. До вивчення побуту лірників. К., 1926.
- Колесса Ф. Музикознавчі праці. Київ : Наукова думка, 1970. 420 с.
- Кушпет В. Старцівство: мандрівні співці-музиканти в Україні (ХІХ – поч. ХХ ст.). Київ : Темпора, 2007. 592 с.
- Лисенко М. Народні музичні інструменти на Україні. Київ : Мистецтво, 1955. 63 с.
- Лисенко М. Характеристика музичних особливостей українських дум і пісень, виконуваних кобзарем Вересаєм. Київ : Мистецтво, 1955. 88 с.
- Мациевский И. Народная инструментальная музыка как феномен культуры. Алматы : Дайк-Пресс, 2007. 520 с.
- Мациевский И. Народный инструментарий и методология его исследования. Актуальные проблемы современной фольклористики. Ленинград : Музыка, 1980. С. 143–170.
- Мациевский И. Основные проблемы и аспекты изучения народных музыкальных инструментов и инструментальной музыки. Народные музыкальные инструменты и инструментальная музыка : сб. стат. и матер. : в 2 ч. Москва : Советский композитор, 1987. Ч. 1. С. 6–38.
- Федун І. Етноорганологія. Українська фольклористика. Словник-довідник / укладання і загальна редакція Михайла Чорнопиского. Тернопіль : Підручники і посібники, 2008. С. 119. URL: https://archive.org/details/folkloristika2008/page/8/mode/2up
- Хай М. Музика Бойківщини. Київ : Родовід, 2002. 303 с.
- Хай М. Етноорґанологія як предмет музичної україністики: шляхи формування і перспективи. - див.: IV Міжнародний конґрес україністів. (Матеріали) - Мистецтвознаство. Кн. 2., с. 462—472.
- Хай М. Музично-інструментальна культура українців (фолкльорна традиція). Монографія : 2-ге видання, виправлене і доповнене. Київ – Дрогобич : Коло, 2011. 560 с.
- Хоткевич Г. Музичні інструменти українського народу : друга редакція. Харків : Видавець Савчук О. О., 2013. 512 с.
- Черкаський Л. Музичні інструменти українського народу. К., 2001.
- Черкаський Л. Унікальна збірка українських народних інструментів. - НТЕ, 2003. ч. 3, с. 67-74.
- Штокман Э. Исследование народных музыкальных инструментов Европы и их описание в многотомном справочнике. Народные музыкальные инструменты и инструментальная музика : сборник статтей и материалов : в 2 ч. Москва : Советский композитор, 1988. Ч. 2. С. 39–55.
- Яремко Б. Етноінструментознавство : навчальний посібник. Рівне : РДГУ, 2003. 188 с.
- Elschek O. Hudobná veda súčasnosti: Systematika, teória, vývin. Bratislava : VEDA, 1984. 386 s.
Посилання
- Палеоорґанологія // Українська музична енциклопедія. — Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України, 2018. — Том 5: ПАВАНА — «POLIКАРП». — С. 49-50
 | Це незавершена стаття про музику. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (Жовтень 2012) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Etnoorganologiya vid grec e8nos narod grec organon instrument znaryaddya grec logos slovo rozum nauka naukova disciplina pro narodni muzichni instrumenti ta instrumentalnu muziku Inshi termini etnointrumentoznavstvo ta etnoinstrumentologiya Osnovni subdisciplini organologiyi kotri mozhna zastosuvati i dlya etnoorganologiyi organotehnika i organoakustika organoistoriya i Z istoriyi etnoorganologiyiOrganologiya vvazhayetsya dosit molodoyu naukovoyu disciplinoyu sformovanoyu na mezhi XIX HH st hocha sam instrumentarij vivchayut uzhe kilka tisyacholit i opisi muzichnih instrumentiv mistyatsya u najdavnishih pisemnih dzherelah u greckih traktatah Platona Aristoksena u latinskij tradiciyi v Isidora Sevilskogo ta in Na arabskomu Shodi klasifikaciyeyu j opisom muzichnih instrumentiv zajmalisya Al Farabi X st Abdulgadir Maragi XIV st j in Pershi sistematichni j dokladni opisi muzichnih instrumentiv buli zrobleni nimeckimi teoretikami muziki XVI i XVII stolit Voni podani v traktatah Sebastyana Virdunga Musica getuscht und ausgezogen 1511 Martina Agrikoli Musica instrumentalis deudsch 1529 i Mihaelya Pretoriusa Syntagma musicum 1614 1620 Ale spravzhnij rozkvit etnoorganologiyi rozpochavsya lishe v kin HIH st koli zrosla kilkist privatnih i derzhavnih kolekcij muzichnih instrumentiv iz riznih kultur svitu a otzhe postala potreba yih opisu ta klasifikaciyi Suchasna vzhivana klasifikaciya muzichnih instrumentiv rozroblena na pochatku XX stolittya nalezhit E M fon Gornbostelyu i K Zaksu 1914 providnim organologam togo chasu Vidomi vcheni v galuzi etnoorganologiyi A Famincin A Hibinskij E M fon Gornsbostel Kurt Zaks V Magillon E Shtokman G Dreger N Bessaraboff E Emsgajmer A Sheffner O Elshek I Nazina ta in Ukrayinska etnoorganologiyaDo grupi ukrayinskih etnoorganologiv mozhna zarahuvati M Lisenka F Kolessu G Hotkevicha M Grinchenka K Kvitku A Gumenyuka I Maciyevskogo M Haya B Yaremka V Shostaka B Vodyanogo I Shramka L Kushlika R Gusak V Kushpeta M Cherkaskogo I Fedun N Ganudelovu V Yarmolu ta in Mikola Lisenko Pioner i fundator etnoorganologichnoyi shkoli v Ukrayini Pershij etnoorganolog v Ukrayini buv Mikola Lisenko yakij u 1873 r vidav svoyu pershu pracyu z harakteristikoyu muzichnogo vikonannya na kobzi Ostapa Veresaya V praci ne lishe oharakterizovano repertuar kobzarya ale podanij detalnij opis instrumenta ta tehniki gri na nomu M Lisenko potim zrobiv analiz vikonavstva na torbani G Vidorta U Lvivskomu zhurnali Zorya 1894 r bula nadrukovana jogo stattya Narodni muzichni instrumenti na Ukrayini M Lisenko dav harakteristiku kobzi banduri torbana liri gusel ta cimbaliv a takozh cinnu informaciyu pro yih istorichnij rozvitok Filaret Kolessa Filaret Kolessa u svoyih pracyah pro ukrayinski dumi a takozh u statti Ukrayinski narodni muzichni instrumenti 1920 opisav deyaki problemi vidnosno rozvitku ta klasifikaciyi ukrayinskih narodnih instrumentiv Kolessa buv odnim iz pershih hto notuvav ukrayinsku narodnu instrumentalnu muziku Ci transkripciyi buli pomitnim krokom na shlyahu detalizaciyi elementiv formi i fakturi shtrihovoyi tehniki j navit mikromelizmatiki Mikola Grinchenko Mikola Grinchenko u statti Ukrayinski narodni instrumenti 1922 pidnimaye pitannya nacionalnih ta internacionalnih instrumentiv pishe pro vidminnist kobzi i banduri takozh analizuye liru torban i lishe pobizhno zgaduye inshi instrumenti Kliment Kvitka Kliment Kvitka poryad z M Lisenkom ta F Kolessoyu vvazhayetsya odnim iz osnovopolozhnikiv ukrayinskoyi muzichnoyi folkloristiki Rozpochav na pochatku 20 ih rokiv doslidzhennya instrumentalnoyi kulturi ukrayinciv zi skladannya programnogo zapitalnika kvestionera ta sposterezhennya nad pobutom ukrayinskih lirnikiv U nogo buv period vimushenogo naukovogo zaslannya v Moskvu de zajmavsya golovno instrumentami poshirenimi na rosijskij etnichnij teritoriyi Hocha osnovnoyu metoyu jogo zhittya bulo opis i strukturnij analiz osnovnih pisenno tradicijnih zhanriv ukrayinciv K Kvitka takozh stvoriv chilnu sistemu zavdan napryamkiv i metodiv doslidzhennya ukrayinskoyi tradicijnoyi instrumentalnoyi muziki Gnat Hotkevich U 1930 r v Harkovi vijshla pracya Gnata Hotkevicha Muzichni instrumenti ukrayinskogo narodu yaka nezabarom bula zaboronena Pidhid Hotkevicha vidriznyavsya vid pozicij majbutnih radyanskih doslidnikiv Avtor harakterizuvav instrumenti yaki pobutuvali same sered ukrayinskogo narodu a ne usih tih yaki zhili na teritoriyi Ukrayini Hotkevich upershe rozrobiv sistemu yaku zastosuvav do rozglyadu genezi j evolyuciyi muzichnih instrumentiv yih konstrukciyi stroyu sposobiv gri i form funkcionuvannya a takozh yih roli u narodnomu muzikuvanni vprodovzh riznih epoh Metodologichni zasobi doslidzhen Hotkevicha ohoplyuvali 1 Lingvistichni metodi 2 Doslidzhennya pismovih dzherel 3 Doslidzhennya ikonografichnih ta grafichnih dzherel 4 Doslidzhennya dzherel narodnoyi pisennoyi ta poetichnoyi tvorchosti 5 Istorichni doslidzhennya shlyahu evolyuciyi ta teritorialnogo rozpovsyudzhennya 5 Doslidzhennya shodo funkcionuvannya muzichnih instrumentiv u riznih socialnih verstvah suspilstva Hotkevich rozpodiliv instrumenti na tri grupi strunnu hordofoni duhovu aerofoni ta udarnu Kozhnu z cih grup vin podilyaye na pidgrupi abo pidviddili tak strunni instrumenti dilyatsya na smichkovi shipkovi j udarni duhovi na gubni yazichkovi ambushurni i bagatocivkovi udarni na dvi ti yaki mayut pevnu visochinu ta shumovi Robota Hotkevicha rozkrila sistemu muzichnoyi instrumentalnoyi kulturi i tim samim viperedila yevropejski analogi na 30 rokiv Na zhal Hotkevich ne mig dali rozshiriti svoyi dumki bo robota zaznala zhorstkoyi kritiki yak nacionalistichna pracya Na dumku I Maciyevskogo Hotkevich v plani cilisnoyi instrumentoznavchoyi koncepciyi buv ne tilki na avansceni doslidnickih shukan 1 yi tretini XX st ale okresliv obriyi novitnoyi sistemnoyi organologiyi Zoseredzhennya na tradicijnomu vikonavstvi osobi muzikanta i profesijnomu harakteri jogo diyalnosti psihologichnih sociologichnih demografichnih aspektah problematiki stavit G Hotkevicha na riven vchenih novatoriv takih yak Z Kodaj B Bartok K Kvitka Ye Gippius Andrij Gumenyuk Za chas pislya vihodu prac Gnata Hotkevicha v rozvitku ukrayinskogo narodnogo instrumentariyu stalisya kardinalni zmini Pishov intensivnij rozvitok u muzichnomu instrumentariyi Ukrayinciv Narodni instrumenti v umovah radyanskogo zaorganizovanogo muzikuvannya zaznali istotnogo udoskonalennya Stvoreno bulo orkestrovi tipi instrumentiv bandura bas cimbali alt cimbali bas sopilka alt tosho yaki pochali vikoristovuvatisya v ansamblyah ta orkestrah ukrayinskih narodnih instrumentiv ta na yakih buli zakladeni zasadi profesijnogo narodno akademichnogo muzikuvannya Hocha robota Andriya Gumenyuka Ukrayinski narodni muzichni instrumenti K 1967 znachnoyu miroyu vplinula na formuvannya dumok pro ukrayinsku organologiyu doslidnik M Haj vvazhaye sho cya pracya sogodni maye vtorinne znachennya i tomu vikoristannya yiyi polozhen u suchasnih etnologichnih doslidzhennyah nedopustimo Vdoskonalenij instrumentarij orkestrovi sopilki banduri cimbali orkestrovi kontrabasi garmoshki i bayani grupu duhovih yakij Gumenyuk oharakterizuvav yak narodni instrumenti M Haj rozglyadaye yak netradicijni M Haj proponuye vikoristati dlya nih termini yaki uviv K Kvitka lyubitelski instrumenti a takozh samodiyalnicki klubni tosho Takim chinom mozhna vvazhati sho pracya A Gumenyuka vidhodit vid strogih parametriv etnomuzikoznavsta j etnoorganologichnih doslidzhen Perekop Ivanov Pracya Perekopa Ivanova Orkestr Ukrayinskih narodnih instrumentiv K 1981 prodovzhuye tu samu liniyu folklorizaciyi ukrayinskih narodnih instrumentarij yaku rozroblyali povoyenni ukrayinski radyanski doslidniki Robota yaka viyavilasya monografiyeyu kandidatskoyi disertaciyi opisuye sprobi ta etapi stvorennya orkestru ukrayinskih narodnih instrumentiv za zrazkom orkestru rosijskih narodnih instrumentiv Pracya opisuye sprobi udoskonalennya etnichnih narodnih instrumentiv ukrayinskogo narodu same dlya stvorennya takogo folklornogo orkestru Haj Mihajlo Josipovich Igor Maciyevskij Leonid Cherkaskij Doslidniki chuzhinci Chimalo doslidnikiv neukrayinciv zvertali uvagu na problemi ukrayinskoyi etnoorganologiyi Mizh nimi O Kolberg A Famincin N Privalov S Myerchinskij I Nazina K Vertkov A Banin ta inshi Pid vplivom M Lisenka rosijskij akademik O Famincin napisav pracyu Domra i srodnye instrumenty russkogo naroda Spb 1897 de vin nepovno ta desho tendencijno opisav ukrayinski narodni instrumenti namagayuchis spryamuvati rozvitok ukrayinskih narodnih instrumentiv v ruslo rosijskoyi imperskoyi dumki ta opiniyi Doslidniki diaspori Do grupi doslidnikiv ukrayinskoyi organologiyi yaki zhivut poza mezhami Ukrayini mozhna vidnesti Andriya Banderu Andriya Gornyatkevicha Miroslava Dyakovskogo ta Viktora Mishalova VisnovkiSogodni ukrayinska etnoorganologiya rozvivayetsya v troh napryamah Nimi ye 1 Suto etnomuzichnij napryam yakij ne viznaye viyaviv kichu ta folklorizmu K Kvitka M Haj V Kushpet ta inshi 2 Peterburgska shkola vklyuchaye do ukrayinskoyi etnoorganologiyi usi viyavi muzichnoyi kulturi danogo etnosu G Hotkevich M Grinchenko I Maciyevskij V Yaremko N Suprun 3 Radyanska folklorna shkola A Gumenyuk P Ivanov O Nezovibatko A Omelchenko M Prokopenko M Cherkaskij PraciIvanov P Orkestr Ukrayinskih narodnih instrumentiv K 1981 Instrumentalna muzika uporyad A Gumenyuk Kiyiv Naukova dumka 1972 488 s Kvitka K K izucheniyu ukrainskoj narodnoj instrumentalnoj muzyki Kvitka K Izbrannye trudy v 2 t sost i kom V L Goshovskogo Moskva Sovetskij kompozitor 1973 T 2 S 262 276 Kvitka K Profesionalni spivci j muzikanti na Ukrayini programa dlya doslidu yih diyalnosti j pobutu Kiyiv Ukrayinska akademiya nauk 1924 114 s Kvitka K Do vivchennya pobutu lirnikiv K 1926 Kolessa F Muzikoznavchi praci Kiyiv Naukova dumka 1970 420 s Kushpet V Starcivstvo mandrivni spivci muzikanti v Ukrayini HIH poch HH st Kiyiv Tempora 2007 592 s Lisenko M Narodni muzichni instrumenti na Ukrayini Kiyiv Mistectvo 1955 63 s Lisenko M Harakteristika muzichnih osoblivostej ukrayinskih dum i pisen vikonuvanih kobzarem Veresayem Kiyiv Mistectvo 1955 88 s Macievskij I Narodnaya instrumentalnaya muzyka kak fenomen kultury Almaty Dajk Press 2007 520 s Macievskij I Narodnyj instrumentarij i metodologiya ego issledovaniya Aktualnye problemy sovremennoj folkloristiki Leningrad Muzyka 1980 S 143 170 Macievskij I Osnovnye problemy i aspekty izucheniya narodnyh muzykalnyh instrumentov i instrumentalnoj muzyki Narodnye muzykalnye instrumenty i instrumentalnaya muzyka sb stat i mater v 2 ch Moskva Sovetskij kompozitor 1987 Ch 1 S 6 38 Fedun I Etnoorganologiya Ukrayinska folkloristika Slovnik dovidnik ukladannya i zagalna redakciya Mihajla Chornopiskogo Ternopil Pidruchniki i posibniki 2008 S 119 URL https archive org details folkloristika2008 page 8 mode 2upHaj M Muzika Bojkivshini Kiyiv Rodovid 2002 303 s Haj M Etnoorganologiya yak predmet muzichnoyi ukrayinistiki shlyahi formuvannya i perspektivi div IV Mizhnarodnij kongres ukrayinistiv Materiali Mistectvoznastvo Kn 2 s 462 472 Haj M Muzichno instrumentalna kultura ukrayinciv folklorna tradiciya Monografiya 2 ge vidannya vipravlene i dopovnene Kiyiv Drogobich Kolo 2011 560 s Hotkevich G Muzichni instrumenti ukrayinskogo narodu druga redakciya Harkiv Vidavec Savchuk O O 2013 512 s Cherkaskij L Muzichni instrumenti ukrayinskogo narodu K 2001 Cherkaskij L Unikalna zbirka ukrayinskih narodnih instrumentiv NTE 2003 ch 3 s 67 74 Shtokman E Issledovanie narodnyh muzykalnyh instrumentov Evropy i ih opisanie v mnogotomnom spravochnike Narodnye muzykalnye instrumenty i instrumentalnaya muzika sbornik stattej i materialov v 2 ch Moskva Sovetskij kompozitor 1988 Ch 2 S 39 55 Yaremko B Etnoinstrumentoznavstvo navchalnij posibnik Rivne RDGU 2003 188 s Elschek O Hudobna veda sucasnosti Systematika teoria vyvin Bratislava VEDA 1984 386 s PosilannyaPaleoorganologiya Ukrayinska muzichna enciklopediya Kiyiv Institut mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi imeni M T Rilskogo NAN Ukrayini 2018 Tom 5 PAVANA POLIKARP S 49 50 Ce nezavershena stattya pro muziku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Zhovten 2012