Еріх Дагоберто фон Дригальскі (нім. Dagobert von Drygalski; 9 лютого 1865, Кенігсберг — 10 січня 1949, Мюнхен) — німецький географ, геофізик, мандрівник і полярний дослідник.
Еріх Дригальскі | |
---|---|
нім. Erich von Drygalski | |
Ім'я при народженні | нім. Erich Dagobert von Drygalski |
Народився | 9 лютого 1865[2][3][…] Кенігсберг, Королівство Пруссія[5] |
Помер | 10 січня 1949[2][3][…] (83 роки) Мюнхен, Бізонія, окупована союзниками Німеччина, Німеччина[5] |
Країна | Королівство Пруссія Німецький Райх |
Місце проживання | Німеччина |
Діяльність | мандрівник-дослідник, географ, геофізик, океанолог, викладач університету, полярний дослідник, ботанік |
Галузь | географія[6], геофізика[6] і d[6] |
Alma mater | Боннський університет, Кенігсберзький університет, HU Berlin, Лейпцизький університет і d |
Науковий ступінь | доктор наук |
Знання мов | німецька[2][6][7] |
Заклад | Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана і HU Berlin |
Членство | Леопольдина, Баварська академія наук і Геттінгенська академія наук |
Нагороди | |
|
Біографія
У 1882—1887 роках вивчав математику та природничі науки в університетах Кенігсберга, Бонна, Берліна і Лейпцига. Захистив докторську дисертацію про природу льодових щитів в північних районах планети.
У 1888—1891 роки — асистент Геодезичного інституту та Центрального бюро Міжнародної геодезії в Берліні.
У 1891 і 1892—1893 Е. Дригальскі очолив дві експедиції Географічного товариства в Берліні до берегів Гренландії для дослідження материкового льоду. Під час другої експедиції провів зиму 1892/1893 років в західній Гренландії.
У 1889, використовуючи зібрані в експедиціях наукові дані, Е. Дригальскі пройшов габілітацію по географії і геофізики. У 1898 став доцентом кафедри географії та геофізики, а в 1899 — екстраординарним професором Берлінського університету.
Експедиція «Гаусса»
У 1901—1903 роках професор Еріх фон Дригальскі очолив першу німецьку експедицію в Антарктиду, яка вирушила до Південного полюса на спеціально побудованому науково-дослідному судні «Гаус», названому на честь математика, астронома і фізика Карла Фрідріха Гаусса.
Екіпаж складався з 32 осіб, з них: 22 постійних члена екіпажу судна, 5 морських офіцерів і 5 вчених (включаючи самого Еріха фон Дригальскі). Експедиція вирушила з Кіля влітку 1901 року. Метою її проведення було вивчення невідомих областей Антарктиди, що лежать на південь від архіпелагу Кергелен. 2 січня 1902 року вони досягли островів архіпелагу Кергелен.
Е. Дригальскі розділив невеликий загін експедиції на 2 групи, менша з яких залишилася на островах Кергелен, в той час як головна — продовжила просування далі на південь. За час короткого перебування тут, професор зміг докладно вивчити острів Херд, провів перше всеосяжне наукове дослідження геології, флори і фауни острова. По дорозі до Антарктики полярний дослідник заснував на острові Кергелен метеоролого-магнітну станцію.
В початку 1902 року «Гаусс» був затиснутий льодами в 50 милях від узбережжя і майже 14 місяців перебував в льодовому полоні. Завдяки округлій формі корпусу (по аналогії з норвезьким полярним дослідним судном «Фрам») «Гаусс» не був розчавлений, а лише видавлений на крижину. Незважаючи на це, з лютого 1902 року до лютого 1903 експедиція виявила і обстежила нові території в Антарктиці і привласнила їм назви «Земля Вільгельма II» (координати 087 ° 43 'східної довготи 091 ° 54' східної довготи) зі згаслим вулканом Гауссберг висотою 371 м.
Час вимушеної нерухомості в льодах було використано для інтенсивної науково-дослідницької діяльності. До завершення експедиції було зібрано величезну кількість метеорологічних і біолого-зоологічних даних і результатів спостережень.
Дригальскій став першим повітроплавцем в Антарктиці, піднявшись на повітряній кулі на висоту 1 600 футів.
Експедиція повернулася в Кіль 23 листопада 1903 року.
Експедиція «Гаусса» принесла багато нових наукових відкриттів в практично недослідженою доти області Землі.
Кайзер Вільгельм II, проте, не був задоволений її результатами, так як німецька експедиція досягла лише 66 ° 2 'південної широти в той час, як британці в ході свого южнополярних походу — 82 ° 11' пд. В «перегонах на Південний полюс» Дригальскій після свого повернення більше не брав участі. За його словами: У полярних дослідженнях не має значення, хто перший побував на полюсі. Згодом Еріх фон Дригальскій інтенсивно працював над описовою частиною експедиції і відредагував великий обсяг зібраних наукових даних. Протягом 1905—1931 років їм було опубліковано 20 томів документів антарктичної експедиції, видано 2 атласу. Грунтуючись на матеріалах, отриманих в ході своїх полярних подорожей, Дригальскій розвинув теорію рухомих льодів, що зберігає своє значення і понині.
Наступні роки життя
З жовтня 1906 року до виходу на пенсію Дригальскі був професором в університеті в Мюнхені, де він також очолював до своєї смерті заснований ним географічний інститут.
У 1910—1912 Еріх фон Дригальскі був членом експедиції графа Фердинанда фон Цеппеліна на Шпіцберген для вивчення можливості застосування дирижаблів в Арктиці. Брав участь в ряді інших експедицій в Північну Америку і північно-східну Азію.
Примітки
- IPNI, Dryg
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118672533 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Czech National Authority Database
- CONOR.Sl
Джерела
- Biography [Архівовано 10 травня 2012 у WebCite]
- Excerpt from Siege of the South Pole; includes picture of Gauss under sail [ 10 січня 2021 у Wayback Machine.]
- South Polar Expedition; instructions and preparations for the voyage [ 25 січня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dryg ye mizhnarodnim naukovim skorochennyam imeni botanichnogo avtora Erih Drigalski Pereglyante taksoni pripisuvani comu avtoru v International Plant Names Index IPNI Erih Dagoberto fon Drigalski nim Dagobert von Drygalski 9 lyutogo 1865 Kenigsberg 10 sichnya 1949 Myunhen nimeckij geograf geofizik mandrivnik i polyarnij doslidnik Erih Drigalskinim Erich von DrygalskiIm ya pri narodzhenninim Erich Dagobert von DrygalskiNarodivsya9 lyutogo 1865 1865 02 09 2 3 Kenigsberg Korolivstvo Prussiya 5 Pomer10 sichnya 1949 1949 01 10 2 3 83 roki Myunhen Bizoniya okupovana soyuznikami Nimechchina Nimechchina 5 Krayina Korolivstvo Prussiya Nimeckij RajhMisce prozhivannyaNimechchinaDiyalnistmandrivnik doslidnik geograf geofizik okeanolog vikladach universitetu polyarnij doslidnik botanikGaluzgeografiya 6 geofizika 6 i d 6 Alma materBonnskij universitet Kenigsberzkij universitet HU Berlin Lejpcizkij universitet i dNaukovij stupindoktor naukZnannya movnimecka 2 6 7 ZakladMyunhenskij universitet Lyudviga Maksimiliana i HU BerlinChlenstvoLeopoldina Bavarska akademiya nauk i Gettingenska akademiya naukNagorodid 1933 d 1898 d 1904 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaU 1882 1887 rokah vivchav matematiku ta prirodnichi nauki v universitetah Kenigsberga Bonna Berlina i Lejpciga Zahistiv doktorsku disertaciyu pro prirodu lodovih shitiv v pivnichnih rajonah planeti U 1888 1891 roki asistent Geodezichnogo institutu ta Centralnogo byuro Mizhnarodnoyi geodeziyi v Berlini U 1891 i 1892 1893 E Drigalski ocholiv dvi ekspediciyi Geografichnogo tovaristva v Berlini do beregiv Grenlandiyi dlya doslidzhennya materikovogo lodu Pid chas drugoyi ekspediciyi proviv zimu 1892 1893 rokiv v zahidnij Grenlandiyi U 1889 vikoristovuyuchi zibrani v ekspediciyah naukovi dani E Drigalski projshov gabilitaciyu po geografiyi i geofiziki U 1898 stav docentom kafedri geografiyi ta geofiziki a v 1899 ekstraordinarnim profesorom Berlinskogo universitetu Ekspediciya Gaussa U 1901 1903 rokah profesor Erih fon Drigalski ocholiv pershu nimecku ekspediciyu v Antarktidu yaka virushila do Pivdennogo polyusa na specialno pobudovanomu naukovo doslidnomu sudni Gaus nazvanomu na chest matematika astronoma i fizika Karla Fridriha Gaussa Ekipazh skladavsya z 32 osib z nih 22 postijnih chlena ekipazhu sudna 5 morskih oficeriv i 5 vchenih vklyuchayuchi samogo Eriha fon Drigalski Ekspediciya virushila z Kilya vlitku 1901 roku Metoyu yiyi provedennya bulo vivchennya nevidomih oblastej Antarktidi sho lezhat na pivden vid arhipelagu Kergelen 2 sichnya 1902 roku voni dosyagli ostroviv arhipelagu Kergelen E Drigalski rozdiliv nevelikij zagin ekspediciyi na 2 grupi mensha z yakih zalishilasya na ostrovah Kergelen v toj chas yak golovna prodovzhila prosuvannya dali na pivden Za chas korotkogo perebuvannya tut profesor zmig dokladno vivchiti ostriv Herd proviv pershe vseosyazhne naukove doslidzhennya geologiyi flori i fauni ostrova Po dorozi do Antarktiki polyarnij doslidnik zasnuvav na ostrovi Kergelen meteorologo magnitnu stanciyu V pochatku 1902 roku Gauss buv zatisnutij lodami v 50 milyah vid uzberezhzhya i majzhe 14 misyaciv perebuvav v lodovomu poloni Zavdyaki okruglij formi korpusu po analogiyi z norvezkim polyarnim doslidnim sudnom Fram Gauss ne buv rozchavlenij a lishe vidavlenij na krizhinu Nezvazhayuchi na ce z lyutogo 1902 roku do lyutogo 1903 ekspediciya viyavila i obstezhila novi teritoriyi v Antarktici i privlasnila yim nazvi Zemlya Vilgelma II koordinati 087 43 shidnoyi dovgoti 091 54 shidnoyi dovgoti zi zgaslim vulkanom Gaussberg visotoyu 371 m Chas vimushenoyi neruhomosti v lodah bulo vikoristano dlya intensivnoyi naukovo doslidnickoyi diyalnosti Do zavershennya ekspediciyi bulo zibrano velicheznu kilkist meteorologichnih i biologo zoologichnih danih i rezultativ sposterezhen Drigalskij stav pershim povitroplavcem v Antarktici pidnyavshis na povitryanij kuli na visotu 1 600 futiv Ekspediciya povernulasya v Kil 23 listopada 1903 roku Ekspediciya Gaussa prinesla bagato novih naukovih vidkrittiv v praktichno nedoslidzhenoyu doti oblasti Zemli Kajzer Vilgelm II prote ne buv zadovolenij yiyi rezultatami tak yak nimecka ekspediciya dosyagla lishe 66 2 pivdennoyi shiroti v toj chas yak britanci v hodi svogo yuzhnopolyarnih pohodu 82 11 pd V peregonah na Pivdennij polyus Drigalskij pislya svogo povernennya bilshe ne brav uchasti Za jogo slovami U polyarnih doslidzhennyah ne maye znachennya hto pershij pobuvav na polyusi Zgodom Erih fon Drigalskij intensivno pracyuvav nad opisovoyu chastinoyu ekspediciyi i vidredaguvav velikij obsyag zibranih naukovih danih Protyagom 1905 1931 rokiv yim bulo opublikovano 20 tomiv dokumentiv antarktichnoyi ekspediciyi vidano 2 atlasu Gruntuyuchis na materialah otrimanih v hodi svoyih polyarnih podorozhej Drigalskij rozvinuv teoriyu ruhomih lodiv sho zberigaye svoye znachennya i ponini Nastupni roki zhittyaZ zhovtnya 1906 roku do vihodu na pensiyu Drigalski buv profesorom v universiteti v Myunheni de vin takozh ocholyuvav do svoyeyi smerti zasnovanij nim geografichnij institut U 1910 1912 Erih fon Drigalski buv chlenom ekspediciyi grafa Ferdinanda fon Ceppelina na Shpicbergen dlya vivchennya mozhlivosti zastosuvannya dirizhabliv v Arktici Brav uchast v ryadi inshih ekspedicij v Pivnichnu Ameriku i pivnichno shidnu Aziyu PrimitkiIPNI Dryg Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Deutsche Nationalbibliothek Record 118672533 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Czech National Authority Database d Track Q13550863 CONOR Sl d Track Q16744133DzherelaBiography Arhivovano 10 travnya 2012 u WebCite Excerpt from Siege of the South Pole includes picture of Gauss under sail 10 sichnya 2021 u Wayback Machine South Polar Expedition instructions and preparations for the voyage 25 sichnya 2020 u Wayback Machine