Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Казимир (Йоган-Казимир) Густавович Ернрот (1833–1913) — болгарський воєначальник та державний діяч. Походженням із Фінляндії.
| Казимир Ернрот рос. Казимир Эрнрот | ||||||||||
 | ||||||||||
| ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 9 травня — 13 липня 1881 року | ||||||||||
| Монарх: | Олександр Баттенберг | |||||||||
| Попередник: | Петко Каравелов | |||||||||
| Наступник: | Леонід Соболєв | |||||||||
| Народження: | 1833 d, Пяйят-Гяме, Фінляндія | |||||||||
| Смерть: | 1913 Гельсінкі | |||||||||
| Причина смерті: | інсульт | |||||||||
| Країна: | Велике князівство Фінляндське | |||||||||
| Освіта: | d і d | |||||||||
| Батько: | d | |||||||||
| Мати: | d | |||||||||
| Діти: | d | |||||||||
| Військова служба | ||||||||||
| Приналежність: |  Росія  Болгарія | |||||||||
| Рід військ: | Артилерія, піхота | |||||||||
| Звання: | Генерал-лейтенант | |||||||||
| Командував: | Вітебський піхотний полк, 11-та піхотна дивізія, Військове міністерство Болгарії | |||||||||
| Битви: | Кавказька війна, польська кампанія 1863 року, російсько-турецька війна 1877—1878 | |||||||||
| Нагороди: |
| |||||||||
| | ||||||||||
Біографія
Народився 1833 року в маєтку Сеєста у Фінляндії, походив з дворянського роду зі шведським корінням, початкову освіту здобував у Фінляндському кадетському корпусі.
8 серпня 1850 року отримав перший офіцерський чин, служив в лейб-гвардії Уланському Її Величності полку. 1855 року закінчив Миколаївську військову академію та після випуску був відряджений до Генерального штабу. 1856 року отримав звання майора та був переведений до Курського піхотного полку, з яким був направлений служити на Кавказ, де перебував до 1860 року; 1858 був поранений та за відзнаки у війні проти горців нагороджений орденами: святої Анни 3-го ступеня з мечами (1858), святого Станіслава 2-го ступеня з мечами (1859) та святого Володимира 4-го ступеня з мечами й бантом (1859), а також золотою шашкою з написом «За хоробрість» (1859).
З 1859 року перебував при Генеральному штабі, з 1861 служив у Польщі й був начальником штабу 6-ї піхотної дивізії, того ж року йому було подаровано імператорську корону до ордена святого Станіслава 2-го ступеня. За відзнаку у придушенні Польського повстання 1863 року був нагороджений орденами святої Анни 2-го ступеня з мечами та імператорською короною (1863) та святого Володимира 3-го ступеня з мечами (1864). З кінця 1863 до 1867 року командував Вітебським піхотним полком.
30 серпня 1869 року отримав звання генерал-майора та призначений помічником командира 17-ї піхотної дивізії. 1874 року нагороджений орденом святого Станіслава 1-го ступеня.
Як командир 11-ї піхотної дивізії (призначений 1876) брав участь у російсько-турецькій війні 1877–1878 років, 22 жовтня 1877 року отримав звання генерал-лейтенанта.
Після війни був тимчасово звільнений з лав російської армії й тим же чином перейшов на болгарську службу. В Болгарії став радником князя Олександра Баттенберга. Допоміг останньому скасувати дію Тирновської конституції 1879 року, якої він зобов'язався додержуватись під час обрання його на престол Народними зборами.
1880 року Ернрот був призначений військовим міністром Болгарії. З 9 травня до 13 липня 1881 року виконував обов'язки міністра-голови (прем'єр-міністра) й міністра закордонних справ Болгарії. За час болгарської служби був нагороджений російськими орденами святої Анни 1-го ступеня (1880) та святого Володимира 2-го ступеня (1881).
1882 року залишив болгарську службу й повернувся до Росії, де був призначений заступником статс-секретаря Великого князівства Фінляндського (на цьому посту 1883 року був нагороджений орденом Білого Орла), з 1888 року — державний секретар у справах Фінляндії.
1891 року вийшов у відставку й оселився під Гельсінкі, помер 1913 року.
Публікації
Казимир Ернрот опублікував кілька статей у військовій періодиці, серед яких виділяються:
- Заметки о сигналах, горнистах, барабанщиках и музыкантских хорах // «Военный сборник», 1867, № 6
- Об охранении и разведывании на войне // «Военный сборник», 1875, № 7
- Мысли о некоторых усовершенствованиях в строевых уставах и о наставлениях для нашей пехоты. // «Военный сборник», 1876, № 7
Окрім того, 1886 року в «Русской старине» було опубліковано листування Ернрота з Леонідом Соболєвим щодо болгарських справ.
Джерела
- Список генералам по старшинству на 1886 год. (рос.)
- К новейшей истории Болгарии: письма К. Г. Эрнрота и Л. Н. Соболева // «Русская старина», 1886. Т. LII. — С. 475—483. (рос.)
- Глиноецкий Н. П. Исторический очерк Николаевской академии Генерального штаба. СПб., 1882. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kazimir Jogan Kazimir Gustavovich Ernrot 1833 1913 bolgarskij voyenachalnik ta derzhavnij diyach Pohodzhennyam iz Finlyandiyi Kazimir Ernrot ros Kazimir ErnrotKazimir Ernrot Prapor 5 j Golova Radi ministriv Bolgariyi 9 travnya 13 lipnya 1881 roku Monarh Oleksandr Battenberg Poperednik Petko Karavelov Nastupnik Leonid Sobolyev Narodzhennya 1833 1833 d Pyajyat Gyame FinlyandiyaSmert 1913 1913 GelsinkiPrichina smerti insultKrayina Velike knyazivstvo FinlyandskeOsvita d i dBatko dMati dDiti d Vijskova sluzhba Prinalezhnist Rosiya Bolgariya Rid vijsk Artileriya pihota Zvannya General lejtenant Komanduvav Vitebskij pihotnij polk 11 ta pihotna diviziya Vijskove ministerstvo Bolgariyi Bitvi Kavkazka vijna polska kampaniya 1863 roku rosijsko turecka vijna 1877 1878 Nagorodi Georgiyivska zbroya 1859 Orden Svyatogo Volodimira 2 stupenya 1881 Orden Svyatogo Volodimira 3 stupenya 1864 Orden Svyatogo Volodimira 4 stupenya 1859 Orden Svyatoyi Anni 1 stupenya 1880 Orden Svyatoyi Anni 3 stupenya 1858 1863 Orden Bilogo Orla Rosijska Imperiya 1883 Orden Svyatogo Stanislava 1 stupenya 1874 Orden Svyatogo Stanislava 2 stupenya 1859 Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 1833 roku v mayetku Seyesta u Finlyandiyi pohodiv z dvoryanskogo rodu zi shvedskim korinnyam pochatkovu osvitu zdobuvav u Finlyandskomu kadetskomu korpusi 8 serpnya 1850 roku otrimav pershij oficerskij chin sluzhiv v lejb gvardiyi Ulanskomu Yiyi Velichnosti polku 1855 roku zakinchiv Mikolayivsku vijskovu akademiyu ta pislya vipusku buv vidryadzhenij do Generalnogo shtabu 1856 roku otrimav zvannya majora ta buv perevedenij do Kurskogo pihotnogo polku z yakim buv napravlenij sluzhiti na Kavkaz de perebuvav do 1860 roku 1858 buv poranenij ta za vidznaki u vijni proti gorciv nagorodzhenij ordenami svyatoyi Anni 3 go stupenya z mechami 1858 svyatogo Stanislava 2 go stupenya z mechami 1859 ta svyatogo Volodimira 4 go stupenya z mechami j bantom 1859 a takozh zolotoyu shashkoyu z napisom Za horobrist 1859 Z 1859 roku perebuvav pri Generalnomu shtabi z 1861 sluzhiv u Polshi j buv nachalnikom shtabu 6 yi pihotnoyi diviziyi togo zh roku jomu bulo podarovano imperatorsku koronu do ordena svyatogo Stanislava 2 go stupenya Za vidznaku u pridushenni Polskogo povstannya 1863 roku buv nagorodzhenij ordenami svyatoyi Anni 2 go stupenya z mechami ta imperatorskoyu koronoyu 1863 ta svyatogo Volodimira 3 go stupenya z mechami 1864 Z kincya 1863 do 1867 roku komanduvav Vitebskim pihotnim polkom 30 serpnya 1869 roku otrimav zvannya general majora ta priznachenij pomichnikom komandira 17 yi pihotnoyi diviziyi 1874 roku nagorodzhenij ordenom svyatogo Stanislava 1 go stupenya Yak komandir 11 yi pihotnoyi diviziyi priznachenij 1876 brav uchast u rosijsko tureckij vijni 1877 1878 rokiv 22 zhovtnya 1877 roku otrimav zvannya general lejtenanta Pislya vijni buv timchasovo zvilnenij z lav rosijskoyi armiyi j tim zhe chinom perejshov na bolgarsku sluzhbu V Bolgariyi stav radnikom knyazya Oleksandra Battenberga Dopomig ostannomu skasuvati diyu Tirnovskoyi konstituciyi 1879 roku yakoyi vin zobov yazavsya doderzhuvatis pid chas obrannya jogo na prestol Narodnimi zborami 1880 roku Ernrot buv priznachenij vijskovim ministrom Bolgariyi Z 9 travnya do 13 lipnya 1881 roku vikonuvav obov yazki ministra golovi prem yer ministra j ministra zakordonnih sprav Bolgariyi Za chas bolgarskoyi sluzhbi buv nagorodzhenij rosijskimi ordenami svyatoyi Anni 1 go stupenya 1880 ta svyatogo Volodimira 2 go stupenya 1881 1882 roku zalishiv bolgarsku sluzhbu j povernuvsya do Rosiyi de buv priznachenij zastupnikom stats sekretarya Velikogo knyazivstva Finlyandskogo na comu postu 1883 roku buv nagorodzhenij ordenom Bilogo Orla z 1888 roku derzhavnij sekretar u spravah Finlyandiyi 1891 roku vijshov u vidstavku j oselivsya pid Gelsinki pomer 1913 roku PublikaciyiKazimir Ernrot opublikuvav kilka statej u vijskovij periodici sered yakih vidilyayutsya Zametki o signalah gornistah barabanshikah i muzykantskih horah Voennyj sbornik 1867 6 Ob ohranenii i razvedyvanii na vojne Voennyj sbornik 1875 7 Mysli o nekotoryh usovershenstvovaniyah v stroevyh ustavah i o nastavleniyah dlya nashej pehoty Voennyj sbornik 1876 7 Okrim togo 1886 roku v Russkoj starine bulo opublikovano listuvannya Ernrota z Leonidom Sobolyevim shodo bolgarskih sprav DzherelaSpisok generalam po starshinstvu na 1886 god ros K novejshej istorii Bolgarii pisma K G Ernrota i L N Soboleva Russkaya starina 1886 T LII S 475 483 ros Glinoeckij N P Istoricheskij ocherk Nikolaevskoj akademii Generalnogo shtaba SPb 1882 ros